Борис Ізмаїлович Срезневський (1857–1934) – російський і український метеоролог, кліматолог, професор, дійсний член АН УРСР (1920), організатор метеорологічної служби в Україні, директор Київської метеорологічної обсерваторії (1919–1934), засновник Геофізичної комісії (згодом кафедра геофізики) АН УРСР, кафедри сільськогосподарської метрології при Народному Комісаріаті освіти УРСР, ряду періодичних українських наукових метеорологічних видань. Борис Ізмаїлович народився у родині філолога-славіста Ізмаїла Срезневського у Санкт-Петербурзі. Закінчив фізико-математичний факультет Петербурзького університету (1879) за фахом метеорологія та кліматологія. Науково-педагогічний стаж академіка Б. І. Срезневського становить понад 54 роки: викладання метеорології та загальної фізики у Петербурзькому (1888–1891), Московському (1892–1893) та Воронезькому (1918–1919) університетах. 10 років наукової праці у Головній фізичній обсерваторії (1882–1992), 25 років у Дерптському університеті (Тартуському, Естонія) (1894–1918). З 1919 р. читав лекції з метеорології та геофізики у Київському інституті народної освіти (Київський національний університет імені Тараса Шевченка – КНУ), одночасно очолював Київську метеорологічну обсерваторію. Академік Б. І. Срезневський (1921) – один з активних засновників Української метеорологічної служби (УкрМет) та перший науковий керівник Відділу Служби погоди. Організував при Укрнауці (1921–1926) науково-дослідну кафедру геофізики та сільськогосподарської метеорології. Б. І. Срезневський брав активну участь у заснуванні «Метеорологического вестника» при Ростовському географічному товаристві (1890), а з 1899 р. – редактор цього журналу. Керував Прибалтійською метеорологічною службою з 1900 р. Видавав щорічний бюлетень «Метеорологические наблюдения» спочатку у Москві, а пізніше – у Юр’єві. За своє тривале наукове життя Б. І. Срезневський залишив вагомий спадок досліджень у галузі фізичної географії та клімату Європейської частини Росії, серед значних праць треба відзначити такі: «О бурях на Черном и Азовском морях» (С-Пб., 1889); «Признаки засушливости и сырости для г. Киева» (К., 1922); «Аерологічні спостереження Київської метеорологічної обсерваторії Укрнауки. Пілоти 1819–1930». (К., 1930). Помер Б. І. Срезневський 24 березня 1934 р., похований на 17-тий ділянці Лук’янівського кладовища. З 2005‎ р. його могила перебуває під охороною держави. Експоновані фотокопії титульних сторінок зроблені з примірників книг, що походять із бібліотеки Київського університету Св. Володимира, яка нині зберігається і є складовою частиною книжкового фонду відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Інституту книгознавства НБУВ. Виставку підготувала м. н. с. відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Афанасьєва З. Б.