16 травня виповнюється 200 років від дня народження Миколи Івановича Костомарова (1817–1885) – українського та російського історика, публіциста, поета і громадського діяча, член-кореспондента Санкт-Петербурзької Академії наук (1876), дійсного статського радника; автора багатотомного видання «Русская история в жизнеописаниях ее главнейших деятелей», дослідника соціально-політичної та економічної території сучасної України, одного з керівників Кирило-Мефодіївського братства. Микола Іванович народився в сім’ї російського поміщика, мати – українка. Після закінчення Воронезької гімназії (1831) вступив на історико-філологічний факультет Харківського університету. Після закінчення університету (1837) викладав історію в гімназіях Харкова, Рівного, Києва; був старшим вчителем першої Київської гімназії (1845), пізніше – ад’юнкт-професор кафедри російської історії Київського університету Св. Володимира. Разом з М. Гулаком та В. Білозерським заснував Кирило-Мефодіївське братство, де брав активну участь у складанні програмних документів (1845–1846). У 1847 р. М. І. Костомарова було заарештовано та вислано до Саратова, де він і знаходився до амністії 1856 р. З 1858 р. жив та працював у Санкт-Петербурзі, зокрема екстраординарним професором кафедри російської історії Петербурзького університету (1859–1862). У цей час М. І. Костомаров активно співробітничав з редакціями журналів: «Современник», «Вестник Европы», «Отечественные записки», «Русское слово», брав участь у створенні журналу «Основа». Після заборони читання лекцій з історії в жодному університеті, залишає викладацьку діяльність і зосереджується на науковій роботі (1863). Працював редактором Київської археографічної комісії (1863–1864). За його сприянням було видано 12 томів «Актов Южной и Западной России» з історії України і Білорусії XIV–XVII ст. Його літературна спадщина складається з десятків томів поезії, повістей, оповідань, науково-публіцистичних статей. Популярність йому також принесли редаговані та рецензовані літературні видання. Вся творчість М. І. Костомарова як історика, фольклориста і письменника-белетриста, проникнута ідеєю народності. Надзвичайно великого значення у своїй діяльності М. І. Костомаров наділяв історії розвитку свого народу: його просвіті, формуванню національної свідомості, прагнення до свободи. Помер у 1885 р. у Санкт-Петербурзі і похований на місцевому Волковському цвинтарі. Дана електронна виставка презентує фотокопії титульних сторінок примірників видань праць М. І. Костомарова із бібліотеки Київського університету Св. Володимира, яка нині зберігається і є складовою частиною книжкового фонду відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій НБУВ. Деякі з цих книг є прижиттєвими виданнями та мають цінні автографи. Виставку підготувала м. н. с. відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Інституту книгознавства Афанасьєва З. Б.