Ізмаїл Іванович Срезневський (1812–1880) – видатний філолог-славіст, етнограф, палеограф, академік Петербурзької Академії наук (1851), декан історико-філологічного факультету Петербурзького університету (1855–1880). Народився в родині професора кафедри словесності прадавніх мов і російського красномовства Ярославського Демидовського училища вищих наук. Батько І. І. Срезневського – Іван Овсійович разом з родиною був переведений до Харківського університету (1812). Ізмаїл Іванович одержавши гарну домашню освіту, якою займалася його мати, вступив до Харківського університету на факультет етико-політичних наук і вже через три роки одержав ступінь кандидата наук. У вільний від занять час він займався приватним викладанням і літературною роботою, видавав при участі місцевих письменників «Український альманах», де було надруковано декілька його віршів під псевдонімом. Першим керівником І. І. Срезневського з вивчення слов'янської старовини та діалектів, а також захопленням його малоросійською етнографією був П. П. Гулак-Артемовський. Результатом семирічного збирання фольклорно-етнографічних матеріалів про Україну й поїздок Харківською, Полтавською й Катеринославською губерніями (Дніпропетровська область) був вихід у світ ряду наукових праць, а також і збірника матеріалів з історії України – «Запорізька старовина». Захистивши магістерську дисертацію (1837), одержав місце ад’юнкт-професора в Харківському університеті по кафедрі політичної економіки й статистики. Після захисту докторської дисертації (1839) одержав запрошення Міністерства народної освіти поїхати у закордонне відрядження по слов'янських землях (Болгарія, Чехія, Словаччина, Словенія, Сербія, Чорногорія, Хорватія, Угорщина тощо). Повернувшись через три роки в Росію, Ізмаїл Іванович одержав завідування кафедрою славістики у Харківському університеті (1842), але незабаром переїхав до Санкт-Петербургу на завідування кафедрою славістики в Петербурзькому університеті (1847). Професор Срезневський був обраний дійсним членом Петербурзької Академії наук (1854), редагував «Известия Академии наук по русскому языку и словесности». Плідно працював у другій половині своєї творчої діяльності над проблемами палеографії (наука про історію письма). Помер І. І. Срезневський у Санкт-Петербурзі 21 лютого 1880 р. і був похований, відповідно до його заповіту, в родовому маєтку Срезнево Спаського повіту Рязанської губернії (зараз Шиловский район Рязанської області). Експоновані фотокопії зроблені з примірників видань, що походять із бібліотеки Київського університету Св. Володимира, яка нині зберігається і є складовою частиною книжкового фонду відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Інституту книгознавства НБУВ. Деякі з них мають маргінальні написи. Виставку підготувала м. н. с. відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій Афанасьєва З. Б.