«Україна проголошується самостійною, незалежною, вільною суверенною державою українського народу» (до 100-річчя IV Універсалу Української Центральної Ради)

 

22 січня 2018 року відзначається 100-річчя проголошення Центральною Радою незалежності Української Народної Республіки. До уваги користувачів – виставка газетних публікацій про IV Універсал. Представлені публікації українських, білоруських та російських газет 1918 року, а також стаття однієї з газет української діаспори до 50-річчя з дня проголошення IV Універсалу.

«Нова Рада» (офіційний орган Української партії соціалістів-федералістів) одночасно з обнародуванням IV Універсалу опублікувала свій відгук на цей документ. Основна думка редакційної статті – необов’язковість проголошення незалежності України.

«Діло» (Львів) подає перебіг засідання Малої Ради 26 січня 1918 р., яке затвердило IV Універсал.

«Вольный Дон» (газета донського козацтва) надрукував публікацію «Отделеніе Украйны отъ Россіи». Це – інформація про перебіг засідання Малої Ради, текст IV Універсалу російською мовою та результати голосування за цей законодавчий акт.

Газета «Еврейская мысль» (Одеса) у статті «Провозглашеніе «самостійности»» подає позиції проти IV Універсалу єврейських партій «Бунд», «Поалей-Ціон», об’єднаних єврейських соціалістів та єврейської народницької партії, а також за нього – польської партії PPS.

«Рідне слово» (Біла) публікує вірш Павла Тичини «Ой що в Софійському та й заграли дзвони…», яким він відгукнувся на цей документ, та вірш М. Чалого «Вставайте». 

У публікації «Повна самостійність» газети «Рідне слово» (Біла) автор зазначає, що Україні слід боротися з більшовиками та не йти їх шляхом у внутрішній політиці.

Ця ж газета передрукувала з київської «Народної волі» статтю Михайла Грушевського «Українська самостійність та її історична необхідність». Відомий історик, голова Центральної Ради вказує, що однією з причин проголошення самостійності була необхідність підписання миру з Німеччиною, бо «народні комісари вели переговори дуже повільно й непевно». Крім того, слід було боротися власне з їх наступом на Україну. Третьою причиною називається необхідність самостійного впорядкування економічних, фінансових та інших внутрішніх справ України.

«Вольная Беларусь» (Мінськ) у публікації «Конфэдэраліст» наводить позицію Українських незалежних соціал-демократів щодо майбутнього устрою Росії у вигляді конфедерації.

У виданні «Спілка» (Сквира) опубліковано «Оповіщення Української Центральної Ради до українського народу», де спростовується більшовицька пропаганда проти неї.

Вже Українською Державою за гетьмана П. Скоропадського було підписано мир з більшовицькою Росією та 11 червня 1918 р. передано ноту німецькому та австрійському послам про приєднання Криму до України. Ці документи друкує «Валуйская земская газета».

«Чорноморський українець» у статті «Самостійна Україна» розглядає юридичні підстави державної самостійності України.  Гр. Наш у публікації цієї ж газети «Через що Україна мусіла відрізниться від Росії» наводить 14 причин такого кроку.

У виданні «Наш клич» (Буенос-Айрес, 1968) подано виступ Миколи Сліпченка, заступника голови представництва УЦРади в Аргентині з приводу 50-річчя з дня проголошення IV Універсалу. Висловлюється гордість за два акти 22 січня (IV Універсал та Соборність), але вказується, що українська національна революція не закінчена, вона триває й породжує нових героїв.

Виставка буде корисна всім, хто цікавиться історією української революції 1917–1922 рр. та історією України.

Виставку підготували зав. сектором Дмитро Захаров та провідний бібліотекар Станіслав Малюк.

Контактна інформація