Дейген Михайло Федорович (18.06.1918 – 10.11.1977) – фізик, член-кореспондент АН УРСР. До 100-річчя від дня народження

Михайло Федорович Дейген народився 18 червня 1918 р. у м. Проскурів (нині – м. Хмельницький). Закінчив фізичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1940). Після закінчення університету М. Ф. Дейген був залишений в аспірантурі при кафедрі теоретичної фізики, однак війна перервала його навчання. Під час Другої світової війни він працював на оборонному заводі у м. Оренбург (1941−1944). Після реевакуації вченого було направлено до Києва для продовження наукової роботи. У 1947 р. Михайло Федорович захистив кандидатську дисертацію, присвячену електронній теорії кристалів.

З 1947 р. до 1960 р. М. Ф. Дейген працював в Інституті фізики АН УРСР на посадах молодшого та старшого наукового співробітника, займався розробкою електронної теорії кристалів. Разом з відомим фізиком-теоретиком С. І. Пекаром ним була розвинута концепція деформаційного потенціалу, яка описувала взаємодію електрона з акустичними коливаннями решітки. М. Ф. Дейгеном був виконаний цикл робіт, який став основою його докторської дисертації «Исследование по теории локальных состояний электронов в диэлектриках и полупроводниках», захищеної ним у 1959 р.

Вчений був одним із організаторів у 1960 р. Інституту напівпровідників АН УРСР (нині Інститут фізики напівпровідників ім. В. Є. Лашкарьова НАН України, Київ), у якому очолював відділ радіоспектроскопії. Семінар відділу, де доповідали провідні вітчизняні та зарубіжні вчені та обговорювалися найновітніші наукові досягнення, заклав основу для формування Київської школи радіоспектроскопії. М. Ф. Дейген входив до складу наукових рад АН СРСР з теорії твердого тіла, фізики напівпровідників, радіоспектроскопії твердого тіла, виконував обов’язки заступника головного редактора «Українського фізичного журналу». Окрім науково-організаційної вчений проводив викладацьку діяльність − з 1962 р. обіймав посаду професора кафедри теоретичної фізики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.

М. Ф. Дейгеном опубліковано понад 200 наукових праць у галузі радіоспектроскопії твердого тіла, електронної теорії твердих і рідких діелектриків та напівпровідників. Вчений зробив фундаментальний внесок у теорію домішкових електронних центрів у кристалах і радіоспектроскопію твердого тіла. Побудував теорію спектрів подвійного електронно-ядерного резонансу. Заклав основи теорії локальних електронних станів у гомеополярних кристалах.

М. Ф. Дейген керував дослідженням неметалічних кристалів методами електронного парамагнітного резонансу (ЕПР) та подвійного електронно-ядерного резонансу (ПЕЯР); передбачив подвійний електронно-ядерний акустичних резонанс (згодом виявлений експериментально). Запропонував метод визначення структури енергетичних зон за допомогою ПЕЯР. Започаткував новий фундаментальний напрям у фізиці твердого тіла – вивчення локальних властивостей кристалів поблизу дефектів методами радіоспектроскопії за допомогою електричного поля, тиску, температури.

Під керівництвом М. Ф. Дейгена М. О. Рубаном було створено перший в СРСР спектрометр ПЕЯР. На основі одержаних за його допомогою результатів М. Ф. Дейгеном разом з С. І. Пекаром та В. Г. Грачовим було розроблено новий метод розрахунку структури енергетичних зон у кристалах за даними ПЕЯР. Загалом наукова школа М. Ф. Дейгена у галузі радіоелектроскопії нараховує 3 члени-кореспонденти НАН України, понад 20 докторів наук і декілька десятків кандидатів наук.

Помер М. Ф. Дейген 10 листопада 1977 р. у Києві.

***

На виставці представлено наукові праці М. Ф. Дейгена: кандидатська дисертація «Поглощение света поляронами и F-центрами» (1947); статті «Сверхтонкое взаимодействие и спин-электронный резонанс в поляронах и экситонах» (1957, співавтор – С. І. Пекар), «О некоторых особенностях электронно-ядерного резонанса локальных электронных центров вблизи поверхности неметаллического кристалла» (1962, співавтор – М. Д. Глинчук); колективні доповіді «Теоретическое и экспериментальное исследование формы линий ЭПР; влияние электронных полей на форму линий ЭПР» (1968), «Исследование сверхтонкого и квадрупольного взаимодействий и определение структуры зоны проводимости щелочно-галоидных кристаллов методом ENDOR» (1968), «Метод определения структуры зоны проводимости и эффективных масс электронов по данным двойного электронно-ядерного резонанса (ENDOR); применение к щелочно-галоидным кристаллам» (1969).

З біографічних документів М. Ф. Дейгена представлено диплом про закінчення Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1940), довідка та характеристика про проходження військової служби у роки Другої світової війни (1941, 1944), характеристика аспіранта Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1945), посвідчення завідувача відділу Інституту напівпровідників АН УРСР (1961) та члена-кореспондента АН УРСР, лист члена-кореспондента АН СРСР Б. М. Козирєва Президенту АН УРСР Б. Є. Патону на підтримку обрання кандидатури М. Ф. Дейгена до складу академіків АН УРСР (1971), а також спогади вченого про члена-кореспондента АН СРСР Я. І. Френкеля (1973).

Науково-організаційну діяльність вченого представлено постановою Президії АН УРСР про введення до складу Бюро Відділу фізики АН УРСР групи вчених, серед яких і М. Ф. Дейген (1970). Участь М. Ф. Дейгена у міжнародному науково-інформаційному обміні на виставці відображено у звітах про відрядження групи вчених до НДР (1969), про 16-й AMPERE-конгрес (1970), 3-ю Всесоюзну школу з магнітного резонансу та Симпозіум з магнітної релаксації (1971).

Науково-просвітницьку діяльність М. Ф. Дейгена репрезентовано представленою на виставці афішею лекції «Сучасний стан радіоспектроскопії» на академічному читанні «Наука сьогодні і завтра» (1968), педагогічну діяльність – програмою курсу лекцій «Теоретична радіоспектроскопія».

На виставці представлено фотодокументи, серед яких фотопортрети М. Ф. Дейгена, світлини, на яких зображено вченого з К. Б. Толпиго, О. Б. Ройциним, учасниками міжнародної конференції у м. Лейпціг (НДР).

Завершує експозицію відгук за підписами академіка АН УРСР О. Я. Усикова та к. ф.-м. н. Д. А. Кичигіна на цикл наукових праць вченого у співавторстві «Двойной электронно-ядерный резонанс неметаллических кристаллов».

Під кожним зображенням документа розташована анотація до нього, що включає: заголовок, дату документа, спосіб відтворення, місце зберігання документа. Наближені дати документів подано в квадратних дужках.

 

Виставку підготував н. с. відділу археографії Інституту архівознавства, к. і. н. Булгаков Ю. В.

Контактна інформація

Корпус №2, вул. Володимирська 62, 4-й поверх, к. 416;
надання архівних довідок - 1-й поверх, к. № 104.
9.15 - 18.00 (понеділок - п’ятниця)