1883 народився Дмитро Донцов, український політичний діяч, журналіст, літературний критик, теоретик та ідеолог українського націоналізму. Доктор права (1917). У своїх теоретичних поглядах пройшов еволюцію від прийняття соціалістичних та марксистських ідей до їх повного заперечення. Обґрунтував ідею українського націоналізму. Відстоював засади крайнього войовничого християнства, ідею незалежності України, ідеологічно обґрунтував діяльність Організації українських націоналістів. Публіцистичну діяльність розпочав у журналах "Дзвін" та "Украинская жизнь". 1914–1918 – голова Союзу визволення України. 1914–1916 очолював у Берліні інформаційний центр Українського парламентського клубу. 1916–1917 керував Бюро народів Росії в Берні та видавав його прес-бюлетень. У 1917 очолив Українське телеграфне агентство і Державне бюро преси у Києві. Від 1922 проживав у Львові. Засновник Української партії національної роботи, редактор її органу "Заграва" (1923–1924). Відновив видання "Літературно-наукового вістника" (1922–1932). Редагував "Вістник" (1932–1939), видання якого поновив Є.Коновалець, та "Книгозбірню “Вістника”". Від 1945 мешкав у американській окупаційній зоні в Берліні, потім – у Франції, Великій Британії, США. 1947 оселився в Канаді, викладав українську літературу в Монреальському університеті (1949–1952).

Підготовано за матеріалом Енциклопедії історії України Інституту історії України НАНУ.