1883 народився Осип Назарук, український громадський і політичний діяч, письменник, журналіст, публіцист. Доктор права (1912). Автор кількох тисяч статей у різних укр. і зарубіжних періодичних виданнях. Провадив адвокатську практику у Львові від 1928. Був членом управи Союзу українських адвокатів. Член Української радикальної партії (УРП; 1905–1923), був членом її головної управи. Від травня 1915 секретарював при Загальній українській раді у Відні та був кореспондентом пресових органів Союзу визволення України: "Вісник Союзу визволення України", "Ukrainische Nachrichten", був уповноваженим для збору матеріалів про Українських січових стрільців. 6 червня 1919 очолив управу Пресового бюро при Начальній команді Української Галицької армії, відповідальний редактор часопису УГА "Стрілець". Уповноважений у справах преси і пропаганди при уряді ЗУНР, працював у редакції його органу – "Українському прапорі" та тижневику "Воля". У жовтні 1920 – член делегації ЗУНР під час польсько-рад. переговорів у Ризі (Латвія). У серпні 1922 виїхав до Канади як надзвичайний представник уряду ЗУНР. У Канаді став прихильником монархістсько-гетьманської ідеї під впливом листування з В.Липинським. Активно пропагував гетьман. ідеї, став одним з ідеологів січового руху в Америці, на 6-му Всесічовому з'їзді в Детройті (липень 1927) зробив програмну доповідь "Сучасне положення українців в Америці". Після повернення до Львова приєднався до Української християнської (з 1939 – катол.) організації (УХО). З 1 січня 1928 до серпня 1939 – головний редактор часопис УХО "Нова Зоря". Наприкінці 1938 відкрив у Львові власну адвокатську канцелярію.

Підготовано за матеріалом Енциклопедії історії України Інституту історії України НАНУ.