1925 народився Ігор Юхновський, український громадський і політичний діяч, фізик-теоретик, академік НАНУ, Герой України. Ініціатор і співавтор Декларації про державний суверенітет України. Ініціатор ”живого” ланцюга між Львовом і Києвом та всенародного референдуму 1 грудня 1991 – запропонував їх із парламентської трибуни 24 серпня 1991. У 1990–2006 – депутат 1–4-го скликань Верховної Ради України. 1992–1993 – працював в уряді на посаді першого віце-прем'єр-міністра. Голова Всеукраїнського об'єднання ветеранів. Академік НАН України. Засновник Львівської наукової школи статистичної фізики Інституту фізики конденсованих систем НАНУ. Ним розроблено оригінальні і потужні методи теоретичних досліджень систем взаємодіючих частинок: метод колективних змінних та метод зміщень і колективних змінних, які дозволили розв`язати серію принципових проблем фізики конденсованої речовини. Ним і його учнями зроблено суттєвий внесок у розвиток теорії рідин і розчинів електролітів, металів і сплавів, невпорядкованих систем, фазових переходів та критичних явищ. Останнім часом у полі наукових інтересів Юхновського є математичні методи в економіці та розвитку суспільства, проблеми енергетики, проблеми безпеки об`єкту "Укриття" на ЧАЕС, теорія гетерогенного каталізу і ряд інших стратегічно важливих проблем для держави. Автор близько 500 наукових статей, 7 монографій та підручників. Почесний доктор Інституту теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова НАНУ, почесний доктор Львівського національного університету імені Івана Франка. У 1990–1998 очолював Західний науковий центр НАН України. У 2006–2010 виконував обов'язки голови Українського інституту національної пам'яті. Герой України, кавалер ордена Держави (2005).