1804 народився Михайло Максимович, український філолог, історик України, ботанік (один з перших еволюціоністів у Російській імперії), основоположник української фольклористики. Наукові праці Максимовича в галузі природознавства ("Про системи рослинного царства", 1827; "Основи ботаніки", тт. 1-2, 1828–1831; "Роздуми про природу", 1831) дають підстави вважати вченого одним з основоположників вітчизняної ботаніки. З 1834 – перший ректор Київського університету. Як мовознавець Максимович опублікував низку статей про класифікацію слов'янських мов (1838, 1845 і 1850), в яких широко користувався даними з української мови. У дискусії з М. Погодіним і П. Лавровським Максимович обстоював "старобутність" української мови. Максимович був автором етимологічного правопису "максимовичівки". Як літературознавець Максимович вивчав "Слово о полку Ігоревім", яке переклав українською мовою. Йому належить видання і дослідження найдавніших літературних пам'яток Київської Русі – "Руської Правди", "Повісті минулих літ". Був автором праці "История древней русской словесности" (1839), про козацькі літописи, зокрема Грабянки. Крім того, Максимович перекладав псалми українською мовою та написав низку віршів, зокрема «Ой, як дуже за тобою тужила Вкраїна», присвячений Т. Шевченкові. Як фольклорист 1827 року Максимович видав у Москві "Малороссийские песни", 1834 року – "Украинские народные песни" (третя збірка "Сборник украинских песен", ч.1 вийшла вже в Києві 1849 року). Його фольклорні видання викликали інтерес і закордоном, зокрема і Британії та Америці. У 1840 і 1841 році в Києві та 1850 року в Москві видав історичний альманах "Киевлянин". У 1859 та 1864 роках у Москві видав альманах "Украинец". Максимович був першим істориком стародавнього Києва, присвятивши йому 25 статей. Він уперше показав роль Петра Могили в будівництві української культури, розповів про історію створення багатьох київських пам'яток, зокрема Трьохсвятительської, Воздвиженської, Іоаннівської церков, Хрещатика, Золотих воріт, міських валів, узвозів. Працював також у царині української археології та був автором першої в Україні археологічної праці з застосуванням типологічного методу ("Украинские стрелы древнейших времен", 1868).