Народився Володимир Дорошенко, бібліограф, історик літератури, літературознавець, літературний критик, перекладач, громадсько-політичний діяч

Дата події: 
30-10-1879

1879 народився Володимир Дорошенко, бібліограф, історик літератури, літературознавець, літературний критик, перекладач, громадсько-політичний діяч. Дійсний член НТШ (1925), УВАН (1946). Народився у Санкт-Петербурзі у родині земського лікаря. Походив з бокової гілки козацько-старшинського роду Дорошенків Закінчив Прилуцьку класичну гімназію (1898), навчався у Московському університеті (1898–1905), Львівському університеті (1909–1913). Співзасновник української студентської громади в Москві, член Революційної української партії, згодом Української соціал-демократичної робітничої партії. За участь у студентському русі ув’язнений та висланий в Україну. Влітку 1904 перебував у Львові на курсах українознавства. Працював у статистичному бюро Полтавського губернського земства. Від січня 1907 до весни 1908 перебував під арештом у Полтаві й Києві, після звільнення емігрував до Галичини. Зусиллями Дорошенка бібліографічна комісія НТШ у Львові (1909) здійснила першу спробу організації української бібліографії і видала друком 8 томів «Матеріалів до української бібліографії». Він співробітничав у понад 115 періодичних виданнях і альманахах.У роки Першої світової війни – один із засновників і членів президії Союзу визволення України. Працював управителем канцелярії секретаря УАН А. Кримського. Співробітник Українського наукового інституту в Берліні та Українського наукового інституту у Варшаві. Редактор календаря-альманаха "Дніпро" (1929–1939). Працював у бібліотеці НТШ, з 1937 – її директор. Від 1944 – на еміграції в Німеччині. Від 1949 – у США. Дорошенко написав грунтовний розділ «Бібліотеки» для енциклопедії українознавства, в якому подав їх історію, починаючи від стародавніх монастирських бібліотек 11 ст. до загальних бібліотек 19-20 ст. у центральній, східній і західній Україні, провінційних і великих Києва і Харкова. У підрозділі «Бібліотеки в УРСР до війни 1941-1945» подано всі дати їх виникнення і кількість фонду кожної. Зафіксовано стан вивчення книгознавчих дисциплін в УРСР. Подано історію українських бібліотек поза межами України, які виникли у західній Європі і в США заходами передусім української політичної еміграції; описано українознавчий матеріал в їх фондах. До статті додано ґрунтовну бібліографію джерел з даної тематики. Одним із основних напрямків досліджень В. Дорошенка еміграційного періоду, як і в перший період діяльності, залишається шевченкознавство. Він продовжує свій капітальний труд «Бібліографія. Покажчик видань Шевченкових творів та спис бібліографічних праць про Шевченка,» який вважав головною працею свого життя. Дорошенко – автор численних праць із шевченкознавства, історії української літератури 19–20 ст., книгознавства, історії НТШ та товариства "Просвіта", бібліографічних покажчиків творів Т. Шевченка, І. Франка, О. Кобилянської, П. Куліша та інших, українських перекладів М. Гоголя, Л. Толстого, Й.-В. Гете та інших, спогадів.