6 серпня 2018 р. на сайті Київської міської державної адміністрації була зареєстрована петиція про перейменування площі Льва Толстого на площу Левка Лук’яненка. Раніше кияни не підтримали пропозицію про перейменування площі Льва Толстого на площу Євгена Чикаленка. За проект на сайті КМДА проголосували 1279 осіб, проти виступили 1813. Річ не в тому, що поганий Євген Чикаленко, а в тому, що Лев Толстой – особистість світового рівня, а не просто російський письменник.

9 вересня виповнилося 190 років з дня народження Льва Миколайовича Толстого – письменника, твори якого і зараз займають перше місце за кількістю видань і перекладів всіма мовами світу, і в той же час уже понад сто років йому оголошена анафема православною церквою (20-21 лютого 1901 р.).

Головною причиною відлучення від церкви став роман «Воскресение», що був виданий вперше в 1899 р. на сторінках журналу «Нива», в якому автор критично описав судову практику і духовенство.

Через цензурні обмеження останні твори Льва Толстого були опубліковані не в Росії, а в друкарнях В. Г. Черткова в Англії та в Швейцарії. Твори «В чем моя вера?», «Критика догматического богословия» для більшості громадян Росії на той час були мало відомі. У відповіді на анафему Лев Толстой говорив, що до нього надходило багато листів з запитанням: «А за що Вас відлучили?». Архів письменника, що зберігається в Ясній Поляні підтверджує велику кількість таких листів.

Анафема Льву Толстому – це відображення ситуації в державі, що можна назвати релігійною кризою, яка полягала у втручанні держави в справи церкви. Авторитетними ієрархами в той час були Антоній (Вадковський), Антоній (Храповицький), Іоанн Кронштадський, що вирізнялися ультраправими поглядами і не допускали інших точок зору, крім офіційної. А імператор Микола ІІ повівся на такі нетерпимі заклики.

Взагалі недобре, коли будь-яка крайня позиція представляється на рівні держави чи церкви, оскільки вона людей з протилежними поглядами робить ворогами. З одного боку, деяка критика церкви була об’єктивною, з іншого – школа Льва Толстого в Ясній Поляні мала як позитивні, так і суперечливі педагогічні методи. А загалом варті поваги будь-які переконання, які не приносять шкоду іншим. Натомість церква тоді застосувала середньовічний метод – відлучення від церкви Льва Толстого. Але всі події в історії закономірні. Недаремно більшовики одним з перших декретів своєї влади проголосили «Декрет об отделении церкви от государства и школы от церкви» 2 лютого 1918 р.

Будемо сподіватися, еволюція людської моралі і віротерпимість зроблять неможливими конфлікти з питань віри в Україні сьогодні. А Лев Толстой наразі залишається визначним письменником у всьому світі.

Виставку підготувала Заєць О. В.