Укладено Хотинський мирний договір

Дата події: 
9-10-1621

1621 укладено Хотинський мирний договір між Османською імперією та Річчю Посполитою (без участі козаків) під м. Хотин по закінченню польсько-турецької війни 1620–1621. Перші контакти між польсько-литовським й османським командуванням щодо укладення миру розпочалися ще в червні 1621 і активізувалися з початком боїв під Хотином. 26–27 вересня було досягнуто згоди на переговори та безпеку учасників. 29 вересня до табору султана Османа II прибули польські посли – сенатор С. Журавинський та сеймовий комісар Я. Собєський. Османську сторону представляв великий візир Ділавер-паша за посередництва валаського господаря Раду Міхні. Переговори завершилися 7 жовтня; наступного дня було укладено текст договору турецькою та польською мовами, польські посли отримали аудієнцію в султана. 9 жовтня текст договору узгодили остаточно. Польський і турецький оригінали договору втрачено. Є підстави вважати, що вони різнилися між собою. З копій, що збереглися, випливає, що договір передбачав зобов’язання польського короля підтримувати султана на міжнародній арені (за деякими даними, султан начебто так само мусив підтримувати короля). Розмежування кордонів між Османською імперією та Річчю Посполитою покладено на спільну демаркаційну комісію. У Стамбулі мав перебувати постійний представник польського короля. Хотин повертався молдовському господареві, якого було зобов’язано мати дружні відносини з Річчю Посполитою. Договір містив заборону запорожцям ходити у морські походи проти Османської імперії; польська сторона мала карати запорожців у разі завдання ними шкоди Османській імперії. Загалом Хотинський мирний договір 1621 повертав сторони до довоєнного рівня міждержавних відносин. Процедура ратифікації договору розтягнулася на кілька років і завершилася 1 квітня 1624. В ході ратифікації османський та польський дипломати намагалися змінити текст договору на свою користь. У кінцевому підсумку ратифікований договір значною мірою відрізнявся від початкового документа та відповідав інтересам насамперед османської сторони.

Підготовано за матеріалом Енциклопедії історії України Інституту історії України НАНУ.