1881 народився Остап Грицай, український поет, літературознавець, журналіст, критик, перекладач, педагог, дійсний член НТШ. Cтудіював германістику і літературознавство у Віденcькому університеті, де захистив докторат з філософії. 1910 повернувся до Львова, де до 1914 викладав німецьку, латинську та польську мови у академічній гімназії. 1914–1945 жив у Відні, потім – у Німеччині. Впродовж 1908–1928 співпрацював з часописами "Діло", "Źycie", "Ukrainische Nachrichten" та "Ukrainische Blätter", де друкував свої літературознавчі та політичні статті, "Український прапор", "Воля" – у Відні, "Український скиталець", "Український голос" (Перемишль). У 20–30-х роках Грицай був також співробітником "Літературно-наукового вісника", а у 1926–1939 – американської "Свободи", пізніше – у "Християнському голосі" (Мюнхен) та "Українському слові" (Париж). У 20-х роках Грицак тісно пов’язаний з урядом  Є. Петрушевича у Відні. 1938–1944 очолював Українське національне об’єднання у Відні. 1945 перебував у таборі в Карлсфельді, де був одним із засновників Спілки українських письменників і журналістів та Українського літературно-мистецького об’єднання, яке видавало часопис "Рідне слово". Автор соціально-психологічної поеми "Утеча Олекси Перхуна" (1910), циклів новел філософського та релігійного змісту: "Обличчя Сфінкса", "Шляхом Месії"; "Геній України" (про Т. Шевченка) та "Різдво 1914", "Україні", "Воскресла". Автор численних літературно-критичних статей про українських (В. Стефаник, І. Франко, М. Коцюбинський, О. Кобилянська, М. Яцків) та західноєвропейських письменників в українській, австрійській та німецькій періодиці. Грицаю належить німецький переклад "Слова о полку Ігоревім", уривка з "Енеїди" (12 строф з першої частини), понад 30 поезій Шевченка та віршів І. Франка й О. Олеся. Багато перекладів Грицая увійшли як ілюстрації до різних німецькомовних праць та статей про Шевченка. Українською мовою переклав низку балад Ф. Шіллера. Написав чимало передмов до українських перекладів Ґі де Мопассана, Стендаля, Ґ. Флобера, О. де Бальзака, В. Гюґо, Ч. Діккенса, Р. Шерідана та ін.