1891 народився Олесь Досвітній, український письменник, політик, жертва сталінського терору. Екстерном закінчив гімназію, 1912 вступив на фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університету, звідки був виключений як активний учасник революційного руху. 1914 мобілізований в армію, брав участь у 1-й світовій війні, за революційну агітацію засуджений до страти, однак виїхав за кордон. Жив у Китаї, США, Японії. 1918 повернувся в Україну, за дорученням Харківського ревкому проводив агітаційну роботу. 1919 вступив до КП(б)У, працював у Тимчасовому комітеті КП Східної Галичини і Буковини, очолював пресбюро партії та був редактором її друкованого органу – газети "Галицький комуніст" (Київ). Згодом за пропагандистську роботу в Галичині ув’язнений на 8 місяців у Варшавській тюрмі, звільнений за обміном в’язнями. На початку 20-х років працював у Катеринославі політкомісаром і головним редактором літературно-агітаційного поїзда «Більшовик», редагував газету "Хліб і залізо", "Большевик в пути", "Селянська правда", "Зірка". Від 1924 – у Харкові. Очолював сценарний відділ Всеукраїнського фотокіноуправління, Українське товариство драматургів і композиторів (від 1927). Дебютував книгою новел "Розкаяння. Яка віра краща?" (1920). Належав до літературних організацій: "Плуг", "Гарт", ВАПЛІТЕ, ВУСПП. Оповідання, фейлетони, літературно-критичні статті, уривки з романів та повістей друкував у журналі "ВАПЛІТЕ", "Червоний шлях", "Літературний ярмарок", "Шквал" та ін. Автор збірок новел і оповідань "Тюнгуй" (1924), "На чужині", "Чия віра краща?" (1925), "Піймав", "Сірко" (1930), "Постаті" (1930); романів "Американці" (1925), "Гюлле", "Хто?" (1927), "Кварцит" (1932); повістей "Алай" (1927), "Нас було троє" (1929). За його кінороманом "Провокатор" знято однойменний фільм (1927, реж. В. Турін). Від 1926 Досвітній – один із найближчих однодумців М. Хвильового у ВАПЛІТЕ, звідки на вимогу ЦК КП(б)У за націоналістичний ухил був виключений разом з ним і М. Яловим. 19 грудня 1933 заарештований, 23 лютого 1934 за звинуваченням у приналежності до українській контрреволюційній організації засуджений до розстрілу. Реабілітований 1955.

Підготовано за матеріалом Енциклопедії сучасної України Інституту енциклопедичних досліджень НАНУ.