Академія наук України – унікальне інтелектуальне надбання українського народу (до 100-річчя Національної Академії Наук України)

До уваги читачів – виставка, присвячена 100-річчю Національної Академії Наук України.

Перш за все, це – офіційні документи («Ухвалений Радою Міністрів Закон про заснування Української Академії наук в м. Київі», «Статут Української Академії наук в Київі», «Штати Української Академії Наук у Київі та її установ», інформації про вибір дійсних членів Академії).

Також на виставці представлені публікації газет перших років існування Української академії наук про її діяльність.

У газеті «Відродження» (Ч. 61 (12 черв. (30 трав.)) було дослівно процитовано лист міністерства народної освіти до Наукового товариства імені Тараса Шевченка у Львові (багато вчених вважають цю установу прообразом Академії наук) із запрошенням взяти участь у діяльності комісії з організації Академії наук у Києві.

«Робітнича газета» у № 313 (9 лип.) опублікувала матеріал про завдання комісії академіка Вернадського та інформацію про її особовий склад.

П. Стебницький у статті «В справі Академії Наук» («Нова Рада». – № 149 (25 (12) серп.)) висловив думку, що обрати академіків потрібно було б за допомогою спеціально скликаної колегії представників трьох наукових організацій: комісії з утворення академії, українського наукового товариства у Києві та Наукового товариства імені Тараса Шевченка у Львові. «Коли критерій до вибору академіків буде виключно науковий, без огляду на звязок кандидатів з Україною, на їх здатність провадити наукову роботу українською мовою, – то Київ, може, дістане академію, кращу за петроградську, але українська від того мало що виграє, бо від таких вчених трудно буде ждати щирої, енергичної роботи над утворенням огнища національної науки на Вкраїні… А в гіршім випадку може трапитись і таке, що справа академії опиниться в руках просто ворожих до української культури».

Стаття «Українська Академія Наук у Київі» (Відродження. – К., 1918. – Ч. 165 (22 (9) жовт.)) є витягом з пояснювальної доповідної записки Міністерства народної освіти. Серед іншого, вона вказує на розподіл Академії на три секції – історико-філологічних наук, фізико-математичних наук та соціальних наук.

У статті «Українська академія наук» (Відродження. – К., 1918. – Ч. 168 (25 (12) жовт.)) Микола Василенко спростував неправдиві дані газети «Русский голос» про долю законопроекту щодо утворення Української академії наук у Києві.

У статті «Українська Академія Наук» (Відродження. – К.1918. – Ч. 198 (30 (17) листоп.)) повідомлялося про перше засідання Української Академії наук 27 листопада 1918 р. Відзначалося, що через поспіх до Києва на нього не встигли прибути видатні українські вчені Дмитро Багалій та Степан Смаль-Стоцький. Принагідно автор згадує про перше засідання Російської Академії наук 27 грудня 1725 р. Він також відзначає величезне значення Академії наук для української державності. «Українська Академія Наук буде найкраще свідчити про непреложні права того народу з його землею на почесне місце серед инших народів». Вважає, що не дуже важливо, чи Академія буде складатися з українців, бо при організації Російської Академії наук 1725 р. у її складі був лише один росіянин.

У статті «З життя Української Академії Наук (Відродження. – К., 1918. – Ч. 213 (18 (5) груд.) розповідається про завдання та докладно подано структуру Академії згідно її статуту.

У статті «Академія та Наукове товариство» (Відродження. – К., 1918. – Ч. 221 (28 (15 груд.)) подано інформацію про розпорядження Директорії УНР Київському Українському Науковому товариству «щодо змін в статуті Академії та забезпечення за нею цілком національного характеру». Окремо розглядаються пропозиції природничої секції цього товариства.

У публікації «Українська Академія наук» (Україна. – Кам’янець, 1919. – Ч. 42 (2 (19) жовт.)) описується візит делегації Української Академії Наук до Ростова у ставку Денікіна у справі подальшої діяльності Академії. Урядом Денікіна було особливо відзначено, що вона буде виключно територіальною, а не національною.

У статті академіка А. Лободи «Всеукраїнська Академія наук (з приводу п’ятих роковин її істнування)» (Діло. – Львів, 1924. – Ч. 92 (10185) (25 квіт.) подано короткі підсумки діяльності Української Академії наук за перші п’ять років її існування.

Виставка буде цікава всім, хто цікавиться історією національно-визвольної революції 1917–1921 рр. в Україні, а також – історією української науки.

Виставку підготували зав. сектором Дмитро Захаров та провідний бібліотекар Станіслав Малюк.

 

 

 

 

Контактна інформація