Літературно-науковий журнал для українських родин «Ілюстрована Україна» виходив лише півтора роки 1913–1914 рр. у Львові двічі на місяць (24 числа за 1913 р. та 10 – за 1914 р.). Проте і на сьогодні лишається одним з найдостойніших ілюстрованих періодичних видань. Редагували часопис історик-науковець Іван Крип'якевич та громадсько-політичний діяч Дмитро Катамай. На шпальтах часопису зустрічаємо велику кількість ілюстрацій: портрети митців та фото українців у вбранні різних регіонів, світлини історичних пам’яток архітектури і живопису, конкурсні проекти скульпторів, архітекторів, художників, фото з урочистих святкувань ювілеїв чи народних свят, з виставок української культури за кордоном тощо. Поетичні твори та оповідання переплітаються зі статтями, розвідками, споминами, перекладами творів світової літератури, хроніками урочистих подій. Серед поезій твори Христі Алчевської, Тараса Франка, Григорія Чупринки, а серед перекладів повісті Віктора Гюго «Дев’яносто третій рік» та Герберта Уеллса «Машина часу». Статті часопису про діяльність українських митців, філософів, наукових діячів, зокрема Дмитра Яворницького, Олександра Лазаревського, національних установ та осередків (соколят, січових стрільців та ін.), друкувалися політичні вісті (з Галицького крайового сейму), численні загальноосвітні матеріали (про новинки техніки, археологічні знахідки, етнографічні замальовки). Журнал публікував також матеріали з Наддніпрянської України (відкриття пам'ятника Івана Котляревському в Полтаві, хід реставрації палацу Розумовських у Батурині тощо). Число 5-6 за 1914 р. було цілком присвячене відзначенню 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка.

Сорокаріччя творчої діяльності Івана Яковича Франка редакція часопису «Ілюстрована Україна» також не оминула увагою і присвятила цій події число 21-22 за 15 листопада 1913 р. (105 років тому). Це прижиттєва подяка від сучасників Прометею, що кожним своїм рядком пробуджував самоусвідомлення і самоповагу українців. За декілька років його не стало. Розпочинається випуск портретом Івана Франка з окресленими датами творчої діяльності 1873–1913 та іменем ювіляра. Серед присвячених матеріалів привітання від редакції, в якому наголошується: «Оцінити подвиг Івана Франка – значить усвідомити собі життя наше, наших батьків і дідів, зрозуміти обставини тої 40-літньої праці». Далі стаття-роздум українського літературознавця і критика Миколи Євшана «Із літ моєї молодості» про те, з чого почалась творча діяльність Франка-поета. Вона містить сонет «Народна пісня» (перший надрукований офіційно твір митця) і розлогу цитату з промови самого Івана Франка на святі з нагоди 25-річчя його творчої діяльності. Історик і письменник Ростислав Заклинський присвятив свою статтю таким граням особистості ювіляра як «Суспільні ідеали та національно-політичні погляди Ів. Франка». Проаналізувавши різні етапи життя і творчості Івана Яковича, Ростислав Заклинський підсумовує: «І хоч Франко в цілім своїм життю переходив стало еволюцію в своїх поглядах на ріжні справи, то підложе тої еволюції остало все одно: висока гуманність, безоглядна щирість у висказуваню своїх думок, любов до людей і неугасиме бажанє праці та почутє обов’язку і потреби працювати. Він каже сам про себе: У тачку житєву запряжений, як наймит той похилий, я мушу так її тягти, покіль живу (Із днів журби)». Матеріали цього ювілейного випуску доповнені такими світлинами: Борис Грінченко і Іван Франко, Іван Франко зі своєю жінкою Ольгою Хоружинською в молодім віці; діти Івана Франка: Андрій, Тарас, Петро і Анна; будинок Івана Франка у Львові; Січове свято в честь Івана Франка у Львові.

Наразі з усіма випусками часопису можна ознайомитись на сайті НБУВ – в розділі «Історико-культурні ресурси. → Цифрова бібліотека історико-культурної спадщини. → Журнали». http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_ir/cgiirbis_64.exe?S21CNR=20&S21STN=1&S21REF=2&C21COM=S&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&S21All=%3C.%3EID%3D0001359%3C.%3E&&S21FMT=fullwebr, або завітавши до читальних залів відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій чи відділу образотворчих мистецтв Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (вул.. Володимирська, буд. 62, м. Київ).

Виставку підготувала м. н. с. Деменко  Л. М.