1948 міжнародний день прав людини. Загальна декларація прав людини – перший міжнародно-правовий документ, що проголосив основні права і свободи людини. Прийнятий 10 грудня 1948 Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй. Щороку в цей день відповідно до резолюції ГА ООН від 4 грудня 1950 відзначається День прав людини. Декларацію ратифікувала більшість держав світу, в т. ч. Україна. Складається з преамбули та 30 статей. Документ проголосив невід'ємне й обов'язкове дотримання широкого кола громадянських, політичних, економічних, соціальних і культурних прав людини. Всі 30 статей базуються на визнанні гідності всіх людей, рівності їхніх прав, що є необхідною передумовою свободи, справедливості та загального миру. Декларація проголошує, що права і свободи людини не можуть бути обмежені за ознаками статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних переконань, національного або соціального походження, майнового стану. Серед проголошених прав найважливішими є такі: рівність усіх перед законом, презумпція невинності, недоторканність особи, недопустимість неправомірного втручання в особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність житла, честь і репутацію людини, право на політичну діяльність, працю та захист від безробіття, на власність, відпочинок, освіту, соціальне забезпечення, право виїзду зі своєї країни та безперешкодного повернення до неї, право на свободу переконань і вільне їх поширення. Положення Декларації стали правовою основою для стандартів, прийнятих Радою Європи, та для удосконалення національних правових систем, які гарантують неухильне й послідовне дотримання прав людини. Розділ II Конституції України 1996 зафіксував права, свободи та обов'язки людини і громадянина, які відповідають стандартам декларації та іншим міжнародно-правовим актам. Положення Декларації стали нормами прямої дії для сучасного вітчизняного законодавства.

Підготовано за матеріалом Енциклопедії історії України Інституту історії України НАНУ.