Соборна Україна (до 100 річчя з дня проголошення Акту Злуки УНР та ЗУНР)

До уваги читачів – виставка, присвячена сторіччю української Соборності, яке відзначається 22 січня цього року.

На виставці представлені публікації:

  • газет 1918–1919 рр. про цю подію та події, що їй передували;
  • львівських видань 1920-х рр. минулого століття, які  присвячені, здебільшого,  п’ятій та десятій річницям Акту Злуки;
  • газет української діаспори 1940-х–1960-х рр.,
  • сучасних видань (1990-х–2000-х рр.).

«Життя Поділля» (№ 2 від 17 груд. 1918) опублікувало статтю «Галичина і Україна». В цій публікації повідомлялося про те, що знищено кордон між Галичиною та Наддніпрянщиною і розглядалися наслідки об’єднання України.

«Рідне слово» (Бересть, № 4 (19 січ. 1919 р.)) повідомляло, про «з’єднання двох республік». Воно називало цю подію такою, «коло якої ми не можемо пройти буденно, яка мимохіть звертає на себе нашу увагу». Подавався короткий історичний огляд з князівських часів до сьогодення. Видання називало Злуку «першим кроком», звертаючи увагу читачів, що «ще не вся сім’я зібралась в одній хаті. Ще окремо тулиться Кубань, ще панують над Холмщиною чужинці». А в № 7 від 26 січня того ж року газета вмістила статтю А. Савчука про економічно-господарське значення Злуки українських земель у одну державу.

До п’ятиріччя Акту Злуки (що припадало на 1924 р.) львівські газети вмістили ряд публікацій про цю подію.

Уся перша сторінка «Діла» від 23 січ. того року була присвячена соборності.

Вона містила:

  • Статтю «Великі роковини», в якій автор з жалем констатував, що «мало що лишилося з того акту. Україну почетвертовано, вбиваючи острі граничні палі в живий організм нації». Але журналіст «Діла» вказує і на позитивні моменти – «коли заперечення акту 22 січня 1919 року проводилося дрібничковими, дезорієнтованими політиками, то його підтвердження засвідчували українські маси»;
  • Історичні документи про об’єднання українських земель – передвступний договір про майбутню Злуку УНР та ЗУНР від 1 грудня 1918 р. (Фастів) та Універсал Директорії, який був прочитаний на Софійській площі 22 січня 1919 р.

Останній документ та Ухвалу Української Національної Ради про Злуку УНР та ЗУНР вмістила також газета «Новий час» (Ч. 5 від 24 січ.). У статті «Традиції соборности» видання, очевидно, мало намір зробити короткий огляд історії України від князівських часів до сучасності з акцентом на Соборність, але цензура пропустила його тільки до 70-х рр. 17 ст.

У 1928 р. «Громадський голос» у кількох номерах публікував спогади одного з учасників подій з боку ЗУНР              Л. Бачинського під назвою «Обєднання України. 3/1/1919 – 22/1/1919».

До десятиріччя Соборності у 1929 р. «Українська громада» (орган Українського Національно-Демократичного Обєднання) вмістила редакційну передову статтю «Незалежність і соборність». В ній особливо акцентувалася увага читачів на тому, що «соборності суть не в тому лиш полягає, щоб всі українські землі докупи зібрати, але щоб і дух один в народу на всіх землях вітав».

Після приходу до влади більшовиків згадувати про Соборність 22 січня 1919 р. було заборонено. Натомість говорили про возз’єднання різних частин України у вересні 1939 р. (це – час входження радянських військ до Львова). А про Соборність 22 січня 1919 р. протягом цих років згадували лише видання української діаспори.

Так, Осип Фундак у статті «22-ий січня 1919 року. Всенаціональний український політичний акт» («Українська дійсність», Берлін, 1941) називає його «великим епізодом в історії українського народу», «актом не лишень національної, релігійної, але також соціально-класової єдности», «великою моральною цінністю» і «актом політичної єдности». Особливо автор наголошує – «кожен наддніпрянець, який дивиться на галичанина, як на щось відрубного, так само кожний галичанин, що дивиться на наддніпрянця як на використувача його сили – є ворогами української національної волі».

«Промінь» (Зальцбург, Ч. 3 від 21 січ. 1949 р.) надрукував публікацію «Основа визвольної політики» до 30-річчя Акту Злуки. Автор назвав його «зобов’язуючою основою нашої визвольної політики». Він особливо звернув увагу на те, що «протягом 30 років українські націоналісти кров’ю власною і своїм героїзмом запровадили у життя цей зобов’язуючий, але на жаль не всіми дотримуваний, а деким ламаний акт».

У 1969 р. основні газети української діаспори вміщували публікації до 50-ти річчя з дня проголошення Акту Соборності. На виставці представлені статті з газет «Українські вісті» (Новий Ульм), «Шлях» (Філадельфія), «Вільна думка» (Сідней).

Лише незадовго перед набуттям Україною незалежності знову почали згадувати про Соборність. У 1990 р. Народний рух України провів акцію «Живий ланцюг Злуки». У січні 1991 року про неї вперше згадала газета «Вісті з України», вмістивши на стор. 1 № 4 фото з цієї акції. На стор. 6 того ж номера містилася стаття історика Богдана Якимовича «Возз’єднання, з’єдинення, злука», де на основі документів було відтворено перебіг подій, що призвели до Злуки українських земель. Автор зробив висновок, що тоді були і достатні правові підстави і прагнення народу. На відміну від 17 вересня 1939 р., коли радянські війська увійшли до Львова і здійснили об’єднання України за допомогою військової сили.

А вже у 2009 р., до 90-річчя Акту Злуки, газета «Україна молода» вмістила ряд архівних фото 1918–1919 рр. про Злуку українських земель.

Виставка буде корисна всім, хто цікавиться історією України, зокрема – історією української революції 1917–1922 рр.

Виставку підготували зав. сектору Дмитро Захаров та провідний бібліотекар Станіслав Малюк.

 

Контактна інформація

Корпус по вул. Володимирська 62, 2-й поверх, к. 207.
+38 (044) 288-1419
9.15 - 18.00 (понеділок - субота)