28 січня – 3 лютого 1929 у Відні відбувся 1-й конгрес (великий збір) українських націоналістів. У його роботі взяли участь представники УВО, Легії українських націоналістів, Союзу української націоналістичної молоді, Групи української націоналістичної молоді і створеного в Берліні 25 червня 1928 Союзу українських націоналістів у Німеччині, усього 32 особи: 30 делегатів і 2 гості. 16 делегатів були уродженцями Галичини, 14 – Наддніпрянщини. 26 осіб представляли еміграцію, 4 – край. Відбувалися наради в окремих комісіях (ідеологічній, соціально-економічній, військовій, політичній, культурно-освітній та організаційній), які напрацювали конкретні положення до програмних документів ОУН. Створення ОУН завершило об’єднання націоналістичних груп і організацій в одну українську підпільну визвольну організацію. Внаслідок цього постала безпрецедентна в українській історії політична структура, що відрізнялася від інших українських партій та організацій програмно-устроєвими принципами. ОУН визначала пріоритет загальнонаціональних інтересів над приватними, партійними та класовими, відкидала зовнішньополітичну орієнтацію на історичних ворогів України та проповідувала віру у власні сили. З часом змінювалися викладені у програмі соціально-економічні ідеї, уявлення про державний устрій, виявив свої слабкі сторони і статут ОУН, проте наскрізним впродовж усієї історії цієї організації аж до 1960 р. залишався ідеал Української Самостійної Соборної Держави. За внутрішніми устроєм, інструментарієм політичної боротьби, метою та завданнями ОУН можна порівняти з типологічно близькими їй підпільними визвольними рухами та організаціями бездержавних народів Європи та Азії 19 – 1-ої половини 20 ст., зокрема поляків, ірландців, сербів, македонців, албанців, литовців, латишів, естонців, євреїв, в’єтнамців тощо. Постання ОУН на українському ґрунті було закономірним наслідком підневільного колоніального становища української нації та прагненням реалізувати своє право на політичне самовизначення й утворення незалежної держави.

Підготовано за матеріалом Львівського Меморіального музею тоталітарних режимів "Територія Терору".