1901 Народився Валер’ян Підмогильний, прозаїк, перекладач, один з найвидатніших прозаїків українського "розстріляного відродження"; автор роману "Місто" (1928). 1920–1921 вчителював у Павлограді та Дніпрі. Друкуватися почав ще в шкільні роки під псевдонімом Лорд Лістер. До першої збірки "Твори. Т. 1." (1920), увійшло 9 оповідань: "Важке питання", "Ваня", "Гайдамака", "Дід Яким", "Добрий Бог", "На іменинах", "На селі", "Пророк", "Старець". 1921 переїхав до Києва, працював бібліографом Книжкової палати. 1921–1923 у голодні роки залишив місто й викладав українську мову та політосвіту у Ворзельській трудовій школі. В оповіданнях "Собака" (1920), "Проблема хліба" (1922), "Син" (1923) йдеться саме про голод 1921–1923 років в УСРР. 1923 повернувся до Києва й активно включився в культурно-мистецьке життя. Був організатором і членом літературного угруповання "Ланка". Брав участь у літературній дискусії 1925–1928. Був редактором видавництва "Книгоспілка", співредактором журналу "Життя й революція". Друкувався в літературних збірниках і журналах "Січ", "Вир революції", "Життя й революція", "Жовтень", "Нова громада", "Нова Україна", "Універсальний журнал", "Універсальний журнал Червоний шлях", газетах "Український пролетар", "Літературна газета". Автор літературознавчих статей та рецензій про творчість Т. Бордуляка, І. Нечуя-Левицького, М. Рильського та ін. Разом з Є. Плужником уклав словник "Фразеологія ділової мови" (1926, 1927). Після переїзду до Харкова працював у видавництвах "Рух" та "Література і мистецтво". Особливе місце у творчій спадщині Підмогильного займають переклади творів французької літератури та філософії, зокрема: А. Франса, О. де Бальзака, Гі де Мопассана, П. Ампа, Вольтера, Д. Дідро, А. Доде, П. Меріме, Г. Флобера, К. Гельвеція, В. Гюго, Ж. Дюамеля та ін. Був організатором, редактором і перекладачем багатотомних видань О. де Бальзака (15 т.), А. Франса (25 т.). Письменник ґрунтовно вивчав не лише європейську літературу, а й філософію, зокрема праці К. Гельвеція, І. Канта, Ф. Ніцше, Ж.-Ж. Руссо, Б. Спінози, З. Фрейда, А. Шопенгауера, О. Шпенглера та ін. 8 грудня 1934 Підмогильного заарештовано за приналежність до "групи письменників-націоналістів з терористичними настроями у ставленні до вождів партії". Ув'язнення відбував у Соловецькому таборі. Страчений 1937 в урочищі Сандормох. Реабілітований 14 грудня 1956 за відсутністю складу злочину. Документи, листи, машинописи художніх творів письменника зберігаються у відділі рукописних фондів і текстології Інституту літератури імені Т. Шевченка НАНУ, в Інституті рукопису НБУВ, ЦДАМЛМ України, Державному архіві МВС України, Державному архіві СБУ.

Підготовано за матеріалом Енциклопедії історії України Інституту історії України НАНУ.