1885 Народився Степан-Максим Балей, український і польський психолог, лікар-психоаналітик, філософ; член НТШ (1917), Українського лікарського товариства (1923), Польської Академії Наук (1952). Доктор філософії (1911) та медицини (1923), професор (1927). 1912 отримав від міністерства освіти Австрії стипендію з фонду для подальшого навчання доцентів і виїхав на спеціальні студії з курсу філософії у Німеччину, де працював у психологічних та фізіологічних інститутах Берлінського університету, досліджуючи проблему біаурального слуху. 1912–1914 стажувався у Сорбонні та Віденському університеті. 1917–1922 навчався на медичному факультеті Львівського університету, після закінчення якого здобув у Варшавському університеті звання доктора медицини за спеціальністю "Нервові хвороби і психіатрія" (1923) і став викладачем філософії у філії української Академічної гімназії та в Українському таємному університеті у Львові. Балей працював також лікарем у психоневрологічному відділенні Львівського міського шпиталю. 1918 разом із І. Крип’якевичем, Ф. Колессою та ін. запрошено до Кам’янець-Подільського державного українського університету на посаду доцента. З 1920-х років працював у Товаристві наукових викладів ім. П. Могили у Львові. 1922 видав перший підручник психології українською мовою – "Нарис психольогії", в якому арґументував цілісність психологічного життя людини, а 1923 – книгу "Нарис льоґіки", видану НТШ у Львові, що також стала першим у Галичині профільним виданням у цій галузі. Філософські погляди Балея формувалися під впливом брентанізму львівсько-варшавської психологічної школи та її засновника К. Твардовського. Балей очолював Інститут педагогічної психології Союзу польських учителів (1936–1951), Державний учительський інститут (1930–1935), Варшавську психотехнічну лабораторію (1928–1935) і був засновником та головою (1931–1938) Комісії у справах професійного консультування і психотехніки при кураторії Варшавського шкільного округу. З 1932 керував консультацією "Патронат" у Товаристві опіки над в’язнями і Педагогічною консультацією для судових органів у справах неповнолітніх правопорушників при цьому товаристві, а згодом очолив Центр психологічних досліджень міністерства юстиції Польщі для дітей із виправних закладів. 2002 праці вченого перевидано.

Підготовано за матеріалом Енциклопедії НТШ Інституту енциклопедичних досліджень НАНУ.