1839 народився Віктор Василенко, народознавець, етнограф, статистик, дослідник народних художніх промислів Полтавщини, дійсний член Полтавського сільськогосподарського товариства й Полтавської вченої архівної комісії. Заробляв канцелярською службою в різних установах. У 1882–1892 роках жив і працював в Полтаві у губернському земстві, селянському банку на ниві земської статистики. Досліджував побут, звичаї, економічне життя, звичаєве право, історію промислів і ремесел краю. Як етнограф вніс до праць земського дослідження багато цінних визначень та побутових економічних термінів ("богатирі", "держави" та ін.). Йому належать численні роботи з вивчення народних художніх промислів, особливо ткацтва, Полтавської губернії. Співпрацюючи з прогресивними періодичними виданнями Києва та Полтави, завжди відстоював інтереси селянства та козацтва. Опублікував 25 книг та понад 100 статей у газетах, журналах, енциклопедіях. У творчості Василенка особливе місце посідає фундаментальна праця "Опыт толкового словаря народной технической терминологии по Полтавской губернии" (1902), де зафіксовані професії минулого з їх стислими означеннями. При підготовці Енциклопедичного словника Брокгауза і Ефрона працював по відділу російської географії – підготував до енциклопедії 25 статей про населені пункти Полтавської губернії. Співпрацював із Південно-Західним відділом Російського географічного товариства.