1890 народився Володимир Корецький, правознавець, брав участь у розробці проекту Загальної декларації прав людини ООН. Доктор юридичних наук (1939), професор (1920), академік АН УРСР (1948). Заслужений діяч наук УРСР (1947), Герой Соціалістичної Праці (1980). Дійсний (від 1977), почесний (від 1983) член Інституту міжнародного права в Женеві, член низки міжнародних товариств. Закінчив Харківський університет (1916), де був залишений для підготовки до професорського звання на кафедрі цивільного права і судочинства. Після більшовицького перевороту 1917 працював проректором і заступником декана правового факультету Харківського інституту народного господарства; від 1920 – у Харківському юридичному інституті: 1937–1941 – завідувач кафедри історії держави і права, 1947–1949 – завідувач кафедри міжнародного права; 1941–1944 – у Ташкентському юридичному інституті; 1949–1974 – директор, від 1974 – почесний директор і завідувач відділу міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту держави і права АН УРСР (Київ). Водночас був завідувачем правового підвідділу Наркомату іноземних справ УСРР (1921–1922), завідувач юридичних відділів "Укоопспілки" (1922–1924) й "Українбанку" (1924–1930), старшим консультантом Державного арбітражу при РНК УСРР (1930–1935). Входив до складу радянських делегацій на сесіях Генеральної Асамблеї ООН (1946, 1947, 1949). У 1947–1949 – член і 1-й заступник голови Комісії з прав людини ООН, член Комісії міжнародного права ООН, 1957–1969 – член постійної палати Третейського суду в м. Гааґа, 1961–1970 – член (1967–1970 – заступник голови) Міжнародного суду ООН. Брав активну участь у підготовці Загальної декларації прав людини та багатьох інших важливих міжнародно-правових документів. Досліджував проблеми цивільного права, міжнародного приватного права, міжнародного господарського права, міжнародного публічного права, а також всесвітньої історії держави і права. 1990 Інституту держави і права АН УРСР присвоєно ім’я Володимира Корецького.

Підготовано за матеріалом Енциклопедії сучасної України Інституту енциклопедичних досліджень НАНУ.