До 120-річчя від дня народження члена-кореспондента АН УРСР Анатолія Дмитровича Нестеренка – видатного вченого у галузі електротехніки.

Анатолій Дмитрович Нестеренко – видатний український вчений у галузі електротехніки, доктор технічних наук, професор, член-кореспондент АН УРСР народився 6 квітня 1899 р. у с. Благодатне (нині – Миколаївська обл.) у родині сільського вчителя. Після закінчення Златопільської гімназії у 1917–1926 рр. навчався в Київському політехнічному інституті (КПІ). Тут же розпочалась його трудова діяльність – працював електромонтером при електротехнічних лабораторіях інституту. З отриманням кваліфікації інженера-електрика після закінчення ВНЗ розпочалася його педагогічна діяльність у КПІ, потім в Київському енергетичному інституті та Київському індустріальному інституті, в евакуації – в Омському машинобудівному інституті, а упродовж 1945–1956 рр. – на посаді завідувача кафедри електроприладобудування КПІ.

В 1920-х – 1930-х рр. одночасно з викладацькою діяльністю А. Д. Нестеренко проводив активну науково-організаційну роботу, був засновником та керівником низки лабораторій електричних вимірювань: у КПІ (1926–1928), на Київському кабельному заводі (1928–1930), у Енергетичному інституті АН СРСР (м. Москва, 1936–1938), був консультантом і керівником робіт з електричних вимірювань у Київській філії Всесоюзного НДІ променергетики (1931–1934).

У передвоєнний період та у роки Другої світової війни вчений долучився до розбудови електроприладобудівної промисловості на посадах головного конструктора Київського заводу електротехнічної апаратури (1938–1941), головного конструктора заводу п/с 86 та заводу № 634 (м. Омськ, 1941–1944). У 1944–1945 рр. він був членом Радянської закупівельної комісії у США.

Після повернення з евакуації розпочався тридцятирічний період роботи А. Д. Нестеренка на ниві академічної науки – в Інституті енергетики (1944–1947), Інституті електротехніки (1947–1963), де у 1952–1959 рр. вчений був директором, та Інституті електродинаміки АН УРСР (1963–1975).

А. Д. Нестеренко є автором понад 80 наукових праць, присвячених теоретичним основам електротехніки, електричним та магнітним вимірюванням, розробці теорії фазометрів та систем автоматичного врівноважування.

Вчений є розробником нових оригінальних методів створення електровимірювальних приладів та їх конструкції. За роботу з повірки вимірювальних трансформаторів у 1935 р. отримав премію ім. Д. І. Менделєєва за конкурсом Всесоюзного науково-дослідного інституту метрології ім. Д. І. Менделєєва. В 1940 р. Наркомом електропромисловості нагороджений значком «Відмінник соцзмагання Наркомелектропрому». Лауреат Державної премії СРСР (1951) та Державної премії УРСР (1978, посмертно). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1948), іншими державними нагородами.

Як науковий керівник вчений підготував 19 кандидатів та 4 докторів наук.

Помер А. Д. Нестеренко 30 травня 1975 р. у Києві.

***

На виставці представлено наукові праці А. Д. Нестеренка – статтю «Схемы с применением фазозависимых указателей равновесия» [1940-ві], план-проспект навчального посібника «Теоретические основы электротехники» [1969]. З біографічних документів А. Д. Нестеренка представлено автобіографію (1944), атестат зрілості про закінчення Златопільської гімназії (1917), документи про навчання в КПІ (посвідчення особи, студентський квиток, залікова книжка), трудовий список та трудова книжка з відомостями про роботу вченого за 1922–1934 та 1945–1955 рр., характеристика (1935), витяг з протоколу ВАК СРСР про затвердження А. Д. Нестеренка у науковому ступені доктора технічних наук (1938), лист на підтримку подання праць А. Д. Нестеренка на здобуття Державної премії СРСР (1948), повідомлення про обрання вченого членом-кореспондентом АН УРСР (1951), відгук академіка АН УРСР К. К. Хрєнова на рукопис А. Д. Нестеренка «Введение в теоретическую электротехнику» [1969], вітальні адреси з нагоди ювілеїв вченого (1949, 1974).

Представлено масив документів про науково-організаційну роботу А. Д. Нестеренка в АН УРСР – витяг з наказу по Інституту енергетики АН УРСР про призначення на посаду завідувача відділу автоматики та електрометрії та участь у роботі радянської урядової комісії у США (1944), посвідчення завідувача лабораторії (1949) та наказ про призначення на посаду директора Інституту електротехніки АН УРСР (1952), посвідчення завідувача відділу Інституту електродинаміки АН УРСР (1964), заява з проханням зарахувати науковим консультантом відділу електричних та магнітних вимірювань (1968). Міжнародні наукові зв’язки А. Д. Нестеренка представлено листом до нього від угорського вченого професора Д. Алмаши (1970).

Педагогічну діяльність вченого репрезентують посвідчення викладача електротехнічного факультету КПІ (1927), наказ про призначення А. Д. Нестеренка на посаду завідувача кафедри електротехніки в Омському машинобудівному інституті (1943). Участь вченого в організації промислового виробництва електровимірювальних приладів репрезентовано довідкою про роботу головним конструктором на заводі п/с 86 у 1938–1944 рр.

На виставці представлено оригінальні фотодокументи, серед яких фотопортрети А. Д. Нестеренка (1925–1969), світлини, на яких зображено вченого серед студентів та колег (1949), під час міжнародної конференції в Угорщині (1958), серед учасників Всесоюзної наради з електровимірювальної техніки (1960), з батьками та сестрами (1917), на дачі [1952].

Під кожним зображенням документа розташована анотація до нього, що включає: заголовок, дату документа, спосіб відтворення, місце зберігання документа. Наближені дати документів подані в квадратних дужках.

 

Виставку підготували

н. с. відділу археографії Інституту архівознавства, к. і. н. Булгаков Ю. В.,

м. н. с. відділу археографії Інституту архівознавства Коломієць М. С.

 

Контактна інформація

Корпус №2, вул. Володимирська 62, 4-й поверх, к. 416;
надання архівних довідок - 1-й поверх, к. № 104.
9.15 - 18.00 (понеділок - п’ятниця)