1936 народилася Віра Річ, британська поетеса, журналістка та перекладач української й білоруської літератур англійською мовою. З українцями-емігрантами у Великій Британії познайомилася в 1950-х роках завдяки своїй матері Магдален-Ельзі Річ, котра, як представник і працівник Червоного Хреста, опікувалася ними. Українську мову почала вивчати під час навчання в Оксфордському університеті під впливом свого університетського колеги В. Микули, який пробував перекладати українську поезію на англійську мову. У лондонському "Українському віснику" 1957 вийшов друком перший переклад Річ з української мови – "Пролог" до поеми "Мойсей" І. Франка. Упродовж 1960–1969 опублікувала переклади 51 твору Т. Шевченка повністю (у тому числі 9 поем) та уривок (11 рядків) із поеми "Княжна". 16 творів Т. Шевченка ("Причинна", "Неофіти", "Маленькій Мар'яні", "У тоєї Катерини", "І знов мені не привезла", "За сонцем хмаронька пливе" та ін.) перекладено англійською мовою вперше. Перекладала твори 47-ми українських поетів, найчастіше поеми і вірші Т. Шевченка. Її оригінальні твори та переклади публікували українські видання Великої Британії, ФРН, США ("Українська думка", "Шлях перемоги", "The Ukrainian Review" та інші). Річ дбала про те, щоб знаходити точні відповідники українських слів у англійській лексично-семантичній системі мови, необхідні для якнайточнішої передачі потрібного відтінку оригіналу. Твори: збірка вибраних творів Т. Шевченка "Song out of Darkness" ("Пісня понад темрявою"; 1961); збірка власних віршів із перекладами кількох творів Т. Шевченка, І. Франка та П. Филиповича "Portents and Images" ("Сподівання та образи"; 1963); збірка перекладів поезій Т. Шевченка на англійську мову з передмовою І. Дзюби (2007). 1962 заснувала журнал оригінальної поезії Manifold (Розмаїття), котрий довгий час (з перервами) редагувала. Також перекладала з: польської, іспанської, староісландської та староанглійської. Зокрема, створила англійський переклад поеми іспанського поета К. Шермана «Los puntos cardinales» (видана чотирма мовами). Перу Віри Річ належать переклади з російських рукописів у книжці про цензуру в науковій сфері «The Medvedev papers» Ж. Мєдведева (London: Macmillan,1971) та розділ про єврейські теми у білоруській літературі «Jewish themes and characters in Belorussian texts» в книжці «The image of the Jew in Soviet literature: the post-Stalin period» (New York, Published for the Institute of Jewish Affairs, London, by Ktav Pub. House, 1985), а також численні статті та дописи в престижному науковому тижневику «Nature», кореспондентом якого вона була понад 20 років. Ці дописи можна знайти в архіві тижневика. Дописувала Віра і до престижного медичного журналу «The Lancet» про Чорнобильську катастрофу та її наслідки, а також до відомого журналу про цензуру та права людини «Index on Censorship». В останні роки життя Віра писала дотепну колонку про новини з України для «Української Думки». Довший час вона співпрацювала з англомовним журналом «The Ukrainian Review», котрий видавав Союз Українців у Великій Британії (СУБ). Про Віру в Україні вже написані дисертації, а також окрема книжка Ганни Косів «Віра Річ: творчий портрет перекладача» (Львів: Піраміда, 2011), котра вміщує цінну бібліографію перекладів з української літератури. Лауреат премії ім. І. Франка Спілки письменників України (1997). Нагороджена орденом св. рівноапостольної княгині Ольги (2007). Померла у Лондоні. Згідно із заповітом прах Річ поховано 15 квітня 2011 у Каневі на цвинтарі Монастирок, побіч Чернечої гори – місця поховання Т. Шевченка.