1919 народився Леонід Махновець, літературознавець, історик-медієвіст, археолог, перекладач, бібліограф. Навчався у Київському університеті, філологічний факультет. Закінчивши 4 курси пішов на фронт. З війни повернувся з десятьма бойовими нагородами. Після закінчення університету  у 1947 вступив в аспірантуру при  Інституті літератури АН УРСР. 1950 захистив кандидатську дисертацію на тему: "Іван Франко як дослідник оригінальної української літератури ХVI–ХVIII ст."; у 1965 – докторську – "Гумор і сатира української прози XVI–XVIII ст.". З 1950–1955 працював науковим співробітником державного музею Т. Шевченка. З 1955 – в Інституті літератури ім. Т. Шевченка АН УРСР, з якого в 1972 був звільнений через підготовку наукової біографічної праці про Григорія Сковороду. Лише запрошення на роботу до Гарвардського університету змусило керівництво УРСР повернути Махновця до наукової діяльності. 1975–1985 – на посаді наукового співробітника Інституту археології АН УРСР. Дослідник історії літератури і культури України, зокрема періоду Київської Русі; перекладач і коментатор "Слова о полку Ігоревім" (1967) та "Літопису Руського" (1989). Робота над останнім тривала 37 років, з них близько двох десятиріч пішло на створення наукового апарату. Махновець уклав детальні покажчики – іменно-особовий (реєстр великих князів Київських, перелік митрополитів) та географічно-археологічно-етнографічний (всі давні назви мають посилання на сторінки літопису, де згадані ці топоніми). Також уклав вісім генеалогічних таблиць київських князів і княгинь та сім генеалогічних таблиць державців сусідніх країн. Додав топографічні плани, дві карти-схеми стародавнього Києва, карту тогочасної Київщини та Східної Європи; добрав 570 документів-ілюстрацій. За цю працю 1990 отримав Державну премію України ім. Т. Шевченка. Автор та співавтор понад 400 наукових праць, серед яких "Шевченко і Жуковський", "Шевченко у критиці", "Шевченко-художник", "Про автора "Слова о полку Ігоревім", "Давній український гумор і сатира", "Українські інтермедії XVIІ–XVIII ст.", "Мандровані дяки". Упорядник та редактор багатьох видань Інституту літератури ім. Т. Шевченка АН УРСР / АН України, зокрема 8-томної "Історії української літератури", першого тому 5-томного біобібліографічного словника "Українські письменники". В Інституті зберігається частина бібліотеки вченого. Особистий фонд Махновця – у Центальному державному архіві України.