Лідія Платонівна Деполович народилася 14 (27) листопада 1869 року в селі Ковчині на Чернігівщині в родині священика і законовчителя місцевої земської школи Платона Григоровича Деполовича.

Її дитячі роки минули в рідному селі. Після закінчення школи Лідія в 1885 р. вступила до Чернігівської жіночої гімназії, яку закінчила 1893 р. Педагогічний шлях починала в Количівці (нині село Чернігівського району), де вчителювала протягом 1893 - 1901 рр., а потім до 1908 р. була вчителькою Ковчинської земської школи.

У 1909 р. Л. П. Деполович переїхала до Чернігова й викладала у школах міста. До 1922 р. працювала вчителем 5-ї Радянської школи, а потім учителювала у 18-й Українській школі імені М. Коцюбинського.

Влітку 1909 р. обвінчалася з Прокофієм Митрофановичем Чмелем, котрий походив із заможних селян с. Количівки. У 1911 р. у них народився син Євген.

Л. П. Деполович зосередила свої педагогічні інтереси на методиці навчання дітей у початковій школі. Вона створила буквар “Нумо читати!”, який видавався у 1926 і 1929 рр. Продовженням букваря стала “Перша читанка” (1928 р.).

Після переїзду до Києва у 1927 р. Л. П. Деполович займалася методичною роботою. Вона співпрацювала з відомими педагогами того часу - О. М. Астрябом, прихильником розвивального навчання, і О. Ф. Музиченком, одним із засновників національної системи освіти в Україні, носієм гуманістичних засад діяльності школи та вчителя.

Разом з О. М. Астрябом у 1928 р. уклала “Математичний задачник”. У співавторстві з О. Ф. Музиченком упродовж 1930 - 1937 рр. було видано ряд букварів.

Вершиною науково-методичної діяльності Л. П. Деполович став авторський буквар 1938 р. До 1956 р. його видавали аж 19 разів! Загальний тираж склав понад 12 мільйонів примірників! Методика навчання читанню й послідовність вивчення літер були настільки вдалими, що цей буквар адаптували для навчання незрячих дітей (1948).

Букварна частина, розроблена Л. П. Деполович, стала основою українського букваря, який видавали в Канаді від початку 1950-х до 1965 р. (10 видань).

Л. П. Деполович померла 20 березня 1943 р. на 74-му році життя в окупованому Києві. Авторку букваря поховали на Солом’янському кладовищі. Під величним хрестом на її могилі члени родини й земляки влітку 2017 р. встановили скромний надгробок.

Пам’ять про видатного педагога-методиста, авторку українського букваря свято бережуть її земляки. У Ковчині, де народилася й виросла Л. П. Деполович, одна з кращих вулиць названа її ім’ям, а в місцевому історико-краєзнавчому музеї розміщено експозицію, присвячену родині Деполовичів. 27 січня 2010 р. розпорядженням Кабінету Міністрів України ім’я Л. П. Деполович було присвоєне Ковчинській школі.