Р. Є. Кавецький народився 1 грудня 1899 р. у м. Самара (нині – Російська Федерація) у родині лікаря. У 1925 р. закінчив медичний факультет Самарського державного університету. Того ж року став аспірантом кафедри патофізіології медичного факультету 2-го Московського державного медичного інституту, завідувачем якої був О. О. Богомолець. Закінчивши аспірантуру у 1929 р. Р. Є. Кавецький до 1931 р. залишається асистентом цієї кафедри. Водночас у 1929–1930 рр. працює науковим співробітником відділу патологічної фізіології Московського медико-біологічного інституту.

У 1931 р. вчений переїхав до Києва, де мешкав до кінця життя. Протягом 1931–1941 рр. він працював завідувачем відділу експериментальної онкології, вченим секретарем, а потім заступником директора Інституту експериментальної біології і патології Міністерства охорони здоров’я УРСР. Директором інституту на той час був вчитель Р. Є. Кавецького – О. О. Богомолець. Роботу в інституті Ростислав Євгенович суміщав із обов’язками старшого наукового співробітника Інституту мікробіології і епідеміології ім. Д. К. Заболотного ВУАН (1931–1933); завідувача кафедри патологічної фізіології Київського ветеринарного інституту (1932–1935); старшого наукового співробітника відділу паталогічної фізіології, заступника директора та директора Інституту клінічної фізіології АН УРСР (1933–1952); завідувача кафедри патологічної фізіології Київського інституту удосконалення лікарів (1937–1955).

У довоєнний період Р. Є. Кавецький захистив кандидатську (1935) та докторську дисертації (1937), у 1939 р. став професором.

З настанням війни Р. Є. Кавецьким з установами АН УРСР був евакуйований до м. Куйбишев (нині – Самара). У березні 1942 р. вчений добровільно пішов на фронт, де працював старшим інструктором-консультантом фронтового евакопункту Південно-Західного, Донського та Сталінградського фронтів. У жовтні 1942 р. він був відряджений до АН УРСР для виконання спеціальних робіт. Його дослідження з проблем ранового сепсису були успішно використані в роки Другої світової війни, за що вченого відзначено бойовою нагородою – Орденом Червоної Зірки.

У 1945 р. Р. Є. Кавецького обрано членом-кореспондентом, а у 1951 р. – академіком АН УРСР.

У 1952–1960 та 1963–1966 рр. Р. Є. Кавецький виконував обов’язки голови Відділення біологічних наук АН УРСР.

У 1953–1960 рр. Р. Є Кавецький очолює лабораторію компенсаторних та захисних функцій Інституту фізіології ім. О. О. Богомольця. У 1960 р. він стає директором новоствореного Інституту проблем онкології АН УРСР і працює в ньому до кінця своїх днів (1978). Після смерті вченого його ім’я присвоюють інститутові, і нині він має назву Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України.

Наукові дослідження Р. Є. Кавецького присвячені проблемам теоретичної та експериментальної онкології. Він є автором понад 600 наукових праць. Вчений є Заслуженим діячем науки УРСР (1960), лауреатом премії імені О. О. Богомольця АН УРСР (1964) та Державних премій УРСР (1972, 1981) та ін.

Помер вчений 12 жовтня 1978 р. Похований у Києві на Байковому кладовищі. На знак вшанування його пам’яті засновано премію імені Р. Є. Кавецького НАН України за видатні наукові роботи в галузі експериментальної онкології (2000).

***

На виставку відібрано 23 архівні документи з фонду № 96 «Кавецький Ростислав Євгенович (01.12.1899–12.10.1978) – академік АН УРСР за спеціальністю «патофізіологія» (1951)», який зберігається в Інституті архівознавства НБУВ.

Переважна більшість з експонованих документів – автографи наукових праць вченого. Привертає увагу автограф лекції для лікарів Південно-Західного фронту (1942), яку Р. Є. Кавецький розпочав з екскурсу в історію із застосування отруйних речовин у війнах ще за часів спартанців. Експонується лист президента АН УРСР О. О. Богомольця до свого учня і колеги Р. Є. Кавецького від 30 березня 1942 р., коли Ростислав Євгенович вирішив йти добровольцем на фронт. Маємо представлений схвальний відгук академіка О. О. Богомольця на наукові праці Р. Є. Кавецького.

В свою чергу Р. Є. Кавецький все життя шанував та згадував свого вчителя і до його 75-річчя написав книгу «Про життя, суспільну діяльність і напрямки наукової роботи О. О. Богомальця», рукописний аркуш якої репрезентовано на виставці. З пієтетом пише Р. Є. Кавецький і про вклад у хірургію професора О. О. Шалімова, цей документ теж серед документів виставки.

Експозиція знайомить зі звітами та щоденниковими записами Р. Є. Кавецького про наукові відрядження до Франції, США та Югославії; представлено чернетки виступів вченого на засіданнях, симпозіумах, семінарах та ін.

До медичної проблеми – онкології, яку досліджував науковець, проявляли інтерес пересічні громадяни. Р. Є. Кравецький провадив велику популяризаторську та роз’яснювальну роботу серед населення з проблем онкології, виступаючи на радіо та телебаченні. В експозиції фігурують документи з підготовки радіо- та телепередач за участю Ростислава Євгеновича.

Репрезентовано два фотознімки: Р. Є. Кавецький у формі військового лікаря та серед колег Інституту з проблем онкології АН УРСР – учасників Другої світової війни.

Кожне зображення супроводжується текстівкою та інформацією про місце зберігання документа. Наближені дати подано у квадратних дужках.

Виставку підготували

старший науковий співробітник Інституту архівознавства

Ю. В. Булгаков

молодший науковий співробітник Інституту архівознавства

І. Г. Кіржаєва