Олександра Іванівна Смирнова-Замкова народилася 5 (17) травня 1880 р. у Києві в небагатій родині земського лікаря. Згодом сім'я деякий час жила у Переяславі. Після смерті матері 10-річна Олександра переїхала до Києва, де було більше можливостей отримати ґрунтовну освіту. Вона мешкала в родині брата матері – лікаря-терапевта І. В. Фаворського. Олександра дорослішала у колі медиків, що були друзями і колегами її дядька. У 1898 р. О. І. Смирнова закінчила жіночу гімназію.

На той час отримати вишу освіту дівчині було простіше за кордоном ніж у Російський імперії. За наполяганням батька Олександра Іванівна поїхала до Франції, де у 1906 р. закінчила медичний факультет Університету Монпельє й захистила дисертацію доктора медицини на тему «Про характер змін в організмі і про збудника актиномікозу». Треба зазначити, що ще будучи студенткою вона зацікавилася патологічною анатомією і під час літніх канікул практикувала на кафедрі визначного патоморфолога, бактеріолога й епідеміолога професора Київського університету Святого Володимира В. К. Високовича. Він і порадив їй тему майбутньої дисертації та допоміг з необхідними для цього матеріалами.

1907 року О. І. Смирнова повернулася із Франції до Києва і підтвердила свій фах лікаря на медичному факультеті Київського університету.

У своїй діяльності Олександра Іванівна поєднувала наукову роботу з медичною практикою. З вересня 1907 р. до березня 1908 р. вона працювала під керівництвом В. К. Високовича асистентом у лабораторії Київського бактеріологічного інституту, де на той час проводилися роботи із боротьби з епідемією холери.

У 1908 р. перейшла на кафедру патологічної анатомії медичного відділення Вищих жіночих курсів, які через декілька реформувань опинилися у складі Київського медичного інституту. В інституті пропрацювала до 1941 р. на посадах асистента, а згодом завідувачки кафедри патологічної анатомії.

Чоловік Олександри Іванівни – Самуїл Абрамович Замковий, який теж був лікарем, помер у 1920 р. від висипного тифу.

У 1923–1933 рр. Олександра Іванівна була прозектором 1-ї київської міської лікарні.

З 1927 р. О. І. Смирнова-Замкова почала працювати в ВУАН, спочатку на посаді позаштатного працівника Патологоанатомічної комісії (пізніше – кафедри патологічної анатомії), з 1931 р. – старший науковий співробітник лабораторії проблем патології. У 1934 р. кафедра увійшла до складу новоствореного Інституту клінічної фізіології ВУАН (нині – Інститут фізіології імені О. О. Богомольця НАН України). У 1938 р. О. І. Смирнова-Замкова стала завідувачкою відділу патологічної анатомії, а з 1953 р. і до кінця життя вона – завідувачка лабораторії морфології цього інституту. Під час окупації України у 1941–1943 рр. О. І. Смирнова-Замкова з Інститутом фізіології АН УРСР була евакуйований до м. Уфи. У цьому місті вчена працювала прозектором психіатричної лікарні. У 1943–1944 рр. вона з інститутом переїхала до Москви, а у квітні–травні 1944 р. була реевакуйована до Києва.

Водночас з 1931 р. до 1935 р. працювала завідувачкою відділу патологічної анатомії Охматдиту. З 1933 р. – професор кафедри патологічної анатомії Київського виробничо-медичного інституту (з 1936 р. – 2-й Київський державний медичний інститут). З 1935 р. до 1938 р. – завідувачка Патологоанатомічної лабораторії Київського рентгенорадіологічного та онкологічного інституту (тепер – Національний інститут раку). У 1944–1960 рр. Олександра Іванівна очолювала відділ Українського науково-дослідного інституту клінічної медицини Народного комісаріату охорони здоров’я УРСР.

Професійне зростання О. І. Смирнової-Замкової відбувалося за такими етапами: у 1934 р. отримала вчене звання професора, 1935 р. – ступінь доктора медичних наук, 1939 р. стала членом-кореспондентом, 1951 р. – академіком АН УРСР.

У науковому доробку О. І. Смирнової-Замкової близько 100 праць російською, французькою, німецькою та англійською мовами. Наукові дослідження вченої присвячено вивченню патологічної анатомії інфекційних хвороб, передпістрякових захворювань, патанатомії інших пухлин, променевої хвороби, вивченню неклітинних структур організму. Вона створила вчення про систему основної аргірофільної речовини (речовини, що забарвлюється сріблом у лужних умовах) і зробила важливі для науки висновки про природу розвитку тканин. Серед її заслуг також – значний внесок у галузі вивчення патогенезу променевої хвороби.

Наукові досягнення вченої було відзначено державними нагородами: почесними званнями «Заслужений діяч науки і техніки УРСР» (1944), , «Відмінник охорони здоров'я СРСР» (1949), орденом Леніна, орденом «Знак Пошани», Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР за видатні заслуги в розвитку вітчизняної науки (1960).

Як досвідчений фахівець О. І. Смірнова-Замкова підготувала багато кваліфікованих медиків, серед яких 25 кандидатів і 10 докторів наук.

Померла О. І. Смирнова-Замкова 22 вересня 1962 р. Похована в Києві на Байковому кладовищі.

Виставку підготовлено на документах особового фонду № 15 «Смирнова-Замкова Олександра Іванівна (31.05.1880–22.09.1962) – академік АН УРСР за спеціальністю «патологічна анатомія» (1951)», що зберігається у Інституті архівознавства НБУВ.

Особові документи вченої представлено свідоцтвом про народження, виданим Києво-Либідською Святотроїцькою церквою; автографом автобіографії; трудовим списком за 1907–1933 рр., який являє собою варіант трудової книжки; а також посвідченнями, дипломами, грамотами. Цікавим є закордонний паспорт О. І. Смирнової-Замкової, який з одного боку репрезентує свою власницю, а з іншого є документальним свідченням 1920-х років. Привертає увагу форма документа, в якому, наприклад, окрім фотографії передбачається опис особливих прикмет людини; відбитки штампів вказують на кордони України, що не співпадають із сучасними та ін. Варто ознайомитися з рекомендацією академіка АН УРСР М. Д. Стражеска для висунення кандидатури О. І. Смирнової-Замкової в академіки АН УРСР. У цьому документі міститься аналіз наукових досягнень вченої.

Для експонування відібрано декілька наукових праць О. І. Смирнової-Замкової, які представлені автографами, машинописами з авторськими правками та друкарськими відбитками. Маємо патент на роботу «Вплив блокади сульфгідрильних груп білків на стан аргірофільної речовини», виконану у співавторстві з колегою А. В. Мельниченко.

Значна частина експонатів виставки – це фотодокументи: О. І. Смирнова у академічній мантії по закінченні Університету в Монпельє, серед студентів Київського медичного інституту, в лабораторії Інституту фізіології імені О. О. Богомольця АН УРСР, серед колег та ін.

Виставка до 140-річчя О. І. Смирнової-Замкової має на меті з вдячністю згадати відому вчену, якій академік М. Д. Стражеско дав таку характеристику: «…видатний науковий діяч і мислитель, здатний до постановки і вирішення проблем величезного суспільно-біологічного значення».

Експоновані документи розташовано за хронологічним принципом. Кожне зображення супроводжується текстівкою та інформацією про місце зберігання документа. Наближені дати подано у квадратних дужках.

Виставку підготували

завідувач відділу археографії Інституту архівознавства

Ю. В. Булгаков

молодший науковий співробітник відділу археографії Інституту архівознавства

І. Г. Кіржаєва