Віктор Іванович Трефілов народився 6 серпня 1930 р. в м. Баку (Азербайджанська Республіка) в родині військовослужбовця. У 1952 р. закінчив металургійний факультет Київського політехнічного інституту. Того ж року став аспірантом у Alma mater за рекомендацією та під керівництвом ректора КПІ В. Н. Гріднєва. Після дострокового захисту дисертації В. І. Трефілов отримав запрошення від В. Н. Гріднєва, який на той час вже очолив Інститут металофізики АН УРСР, до цієї наукової установи. Віктор Іванович пропрацював в цьому Інституті з 1955 до 1973 року спочатку на посадах молодшого та старшого наукового співробітника, а з 1962 року – заступником директора з наукової роботи.

У 1965 р. В. І. Трефілов захистив докторську дисертацію у Фізико-технічному інституті низьких температур АН УРСР у Харкові. У 1969 р. його було обрано членом-кореспондентом, а в 1973 р. – академіком АН УРСР.

З 1973 р. і до останніх днів життя В. І. Трефілов обіймав посаду директора Інституту проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича НАН України. Під його керівництво у цей інститут перейшло багато співробітників відділу фізики міцності і пластичності з попередньої установи.

Фундаментальні та прикладні дослідження вченого стосувалися сучасного матеріалознавства: створення фізичних основ теорії міцності та пластичності штучних і природних матеріалів найрізноманітнішого призначення. Йому належить авторство теорії деформаційного зміцнення та руйнування полікристалічних металевих матеріалів, визнаної і високо оціненої міжнародною науковою спільнотою. В. І. Трефілов є автором більше ніж 800 наукових праць, у тому числі 15 монографій. Отримав понад 220 авторських свідоцтв та патентів на винаходи. Теоретичні здобутки вченого стали базою для впровадження нових технологій електротермічної обробки сталі, виробництва так званої в'язкої кераміки та алмазоподібних матеріалів та ін. У цих розробках В. І. Трефілов першим отримав необхідний результат, випередивши своїх закордонних колег-матеріалознавців, що працювали у цьому напрямку. Він – засновник наукової школи з фізичного матеріалознавства. Серед його учнів 50 кандидатів і 10 докторів наук.

Віктор Іванович Трефілов був керівником численних міжнародних програм з фундаментальних і прикладних досліджень у галузі нових матеріалів.

У 1974–1993 рр. вчений неодноразово обирався віце-президентом Академії наук Української РСР і членом її Президії, очолював Секцію фізико-технічних та математичних наук АН України. До того ж він був Академіком АН СРСР (1987), дійсним членом Академії інженерних наук Росії, Міжнародної академії кераміки, Інституту металів у Лондоні та ін.

У 1986 р. з перших днів аварії на ЧАЕС В. І. Трефілов очолив оперативну комісію Президії АН УРСР з питань ліквідації цієї аварії.

Внесок В.І. Трефілова у вітчизняну та світову науку високо оцінений на державному рівні. Він Заслужений діяч науки і техніки України (1994). Лауреат премії Науково-технічного товариства «Машпром» імені Д. К. Чернова (1973), Державних премій України (1974, 1999) та СРСР (1988), премії імені Є. О. Патона АН УРСР (1987); нагороджений орденами «Знак Пошани» (1970), Жовтневої революції (1980), Леніна (1986), князя Ярослава Мудрого V ступеня (2000), золотою медаллю Міжнародного Планзеєвського наукового товариства (Австрія, 1992) та ін.

Помер 14 квітня 2001 р. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

На знак вшанування пам’яті вченого Національною академією наук України засновано премію імені В. І. Трефілова за видатні роботи в галузі фізики міцності і пластичності матеріалів (2002).

Виставку з нагоди 90-річчя від дня народження В. І. Трефілова підготовлено на документах особового фонду № 361 «Трефілов Віктор Іванович (06.08.1930–14.04.2001) – академік НАН України за спеціальністю «фізика міцності» (1973), віце-президент АН України (1974–1993)», що зберігається у Інституті архівознавства НБУВ.

У експозиції В. І. Трефілова як науковця презентують чотири зі 163 з особового фонду авторських свідоцтва на винаходи. Звертаємо увагу, що три патенти мають назву винаходу, а один з представлених за закритою темою (і таких чимало). Представлено також автограф доповіді «Про захист від корозії підземних металевих споруд».

Привертають увагу робочі нотатки Володимира Івановича щодо діяльності Міжгалузевого науково-технічного комплексу «Порошкова металургія», головою якого він був. Ці записи наочно демонструють стиль роботи В. І. Трефілова як керівника.

Декілька відібраних до експонування адресних вітань з нагоди ювілеїв вченого свідчать про його численні контакти та співпрацю з різними відомствами. Так в поздоровленні від Військово-морського флоту згадується участь В. І. Трефілова «в розробці та реалізації комплексних програм надійності та збільшення ресурсу корабельної техніки», від Всесоюзного науково-дослідного інституту транспортного машинобудування – про спільну працю у створенні конструкційних матеріалів для космічних роботів та ін.

Фотодокументи представляють В. І. Трефілова у робочому процесі: під час спілкування з представниками іноземної делегації, виступів на нарадах, зустрічі з Президентом АН УРСР Б. Є. Патоном тощо.

Про участь вченого в ліквідації аварії на ЧАЕС свідчить перепустка на право в’їзду до закритої зони.

«Несерйозним» експонатом виставки є шарж на Віктора Івановича, який він зберігав серед своїх документів.

Отже документи виставки до 90-річчя В. І. Трефілова репрезентують вченого, автора численних наукових праць і винаходів, та людину з неодмінною посмішкою майже на всіх фотознімках.

Експоновані документи розташовано за хронологічним принципом. Кожне зображення супроводжується текстівкою та інформацією про місце зберігання документа. Наближені дати подано у квадратних дужках.

Виставку підготували

завідувач відділу археографії Інституту архівознавства

Ю. В. Булгаков

молодший науковий співробітник відділу археографії Інституту архівознавства

І. Г. Кіржаєва