Відділ зарубіжної україніки Інституту книгознавства НБУВ презентує книжкову колекцію видань творів Емми Андієвської, видатної української поетеси, письменниці і мисткині.

Е. Андієвська є однією з непересічних і неординарних особистостей. Авторка великої кількості книжок поезії й прози, перекладених багатьма мовами, і понад десятка тисяч картин, окремі з яких є експонатами музеїв та приватних колекцій у багатьох країнах, довголітня співробітниця українського відділення радіо «Свобода», член Національної спілки письменників України та українського ПЕН-клубу, лауреат Шевченківської премії з літератури (2018 р.). Вона – знакова постать культурного процесу, її творчість незмінно викликає цікавість, залишається незвичайною, контроверсійною, збуджуючою, спричиняє,  як раніше, так і зараз – шквал емоцій, запитань, заперечень, обговорень. Всі її твори – це виклик традиційній літературі.

Е. Андієвська народилася  19 березня 1931 року в м. Сталіно (нині Донецьк) у російськомовній родині. У 1937 році сім’я переїхала до Вишгорода, згодом до Києва, де батька розстріляли органи НКВС. Мати, щоб зберегти родину, у 1943-му змушена була з дітьми втікати на Захід, з поневіряннями перебралася до Німеччини. Родина жила в англійській окупаційній зоні Берліна, наприкінці 1949 року, під час блокади Берліна, переїхала до табору переміщенних осіб у Міттенвальді, пізніше до Мюнхена. З дитинства, Емма Андієвська гарно малювала і писала вірші, мала прекрасну пам’ять, рано навчилася читати. 1957 року закінчила Український вільний університет за фахом «філософія та філологія». Переїхала на деякий час у США, де познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком Іваном Кошелівцем, відомим літературознавцем, перекладачем. Пізніше родина повернулась до Мюнхену.

Вже перші поетичні твори Е. Андієвської викликали в читачів і критиків протилежні реакції: або гіперболічні похвали, або суцільні заперечення й несприйняття. В. Державин писав, що її поетичний дебют (1951) був такий блискучий, що порівняти його можна хіба що з дебютом Павла Тичини… або ж… Артюра Рембо. З одного боку, на початку 1950-х років, вона метеором увірвалася в поезію, відразу ж зі своїм, несхожим на інші, обличчям і стилем, минувши період учнівства. З іншого боку – Е.Андієвська своєю творчістю продемонструвала блискучу оригінальність і цілком нові можливості української поезії. Вона також відома як авторка прозових творів (оповідань, романів), знана і як непересічна художниця. Критики  відзначають єдність її поетичного стилю з малярськими роботами, якими вона ілюструє свої книги. Письменниця наголошує на зв'язку своєї літературної творчості з образотворчою, часто вона сама ілюструє власні книжкові видання (десятитомне видання, прозові твори та поетичні збірки, презентовані на виставці).

На даній виставці крім численних збірок віршових творів, представлені останні прозові твори письменниці, її романи, навскрізь пронизані патріотичною тематикою. Вони висвітлюють післявоєнний період, коли українська людина опинилася в позасвітах, в еміграції (дія розвивається в різних куточках світу, де перебували українці – емігранти), романам притаманний філософський підтекст. В них засуджується знищення української інтелігенції радянською владою, голодомор, репресії. Епіграфом до  «Роману про людське призначення» взяті слова Т.Шевченка «Возвеличу малих отих рабів німих», які вказують на задум письменниці. Е.Андієвська вибудовує космологічний міф: У центрі світобудови розміщує українську землю, на якій розгортається божественна містерія. Шевченкове «возвеличу» в Андієвської набуває справді магічного звучання, з кожного свого героя письменниця намагається видобути могутню захисну силу.

Цікавим є цикл мініатюр «Джалапіта», ідейною наснагою до створення якого стало, ймовірно, захоплення письменниці санскритом (санскр. Jalipitar – батько води) та вченням К. Кастанеди, за яким матеріальний і мислимий світ людей є лише «острівцем» в безмежжі оточуючих нас світів.

В її творах утверджуються вищі людські гуманістичні цінності. Бути моральним авторитетом в наш час – рідкісна риса особистості. Вищі гуманістичні цінності втілюються Емою Андієвською не тільки у вчинках її літературних героїв, а й на прикладі її особистого подвижницького, наповненого добротою і невтомною працею, життя.

Цінним і важливим є виховний, ідеологічний аспект діяльності Е.Андієвської. В своїх численних інтерв’ю вона наголошує на тому, що вона українка. Вона не емігрантка, хоч живе в Мюнхені, а саме – українка. Вона назавжди закохалася в українську мову, коли вперше її почула в дитинстві у Вишгороді, в 6-річному віці.

Основним для сучасної України, – повторює поетка, – є утвердження української мови. Це запорука створення самодостатньої держави і утвердження унікального українського культурного простору. В розмовах з молоддю України вона закликає вивчати українську мову, створювати нею культурні продукти, тоді Україна буде звільнятися з полону свого постколоніального минулого і тоді буде утверджуватися нове поле української культури і історії.

Зі спогадів Е.Андієвської дізнаємося про тяжкі життєві випробування, які довелося їй пережити за роки війни, про жахи і безглуздя масових вбивств, очевидцем яких їй довелося бути, еміграційні поневіряння. З раннього віку в неї сформувалося відчуття, що життя – річ дуже крихка. Воно може обірватися в будь-яку мить. Лейтмотивом її сонетної творчості стало апокаліптичне переживання світу й людини на межі виживання. Загострене екзистенційне відчуття часу визначило й головну настанову творчості письменниці, яку вона сформулювала як «встигнути реалізувати запрограмоване в ній». Звідси її надзвичайна працездатність і цілеспрямованість. За її словами, вона й до сьогодні не встигла реалізувати даний їй провидінням потенціал.

Книжкова колекція видань Е.Андієвської, представлена в електронній виставці її літературних творів до ювілею письменниці, запрошує увійти в її дивовижний авторський світ і подивитися на довкілля її очима. Дана колекція книжок надає можливості дослідження й осягнення підтекстів і символічного значення творчої спадщини письменниці, по-новому і в нових історичних умовах кожного разу відкривати нові глибини й обрії її творчості.

Матеріали до виставки підготувала провідний бібліограф                 В. Д. Антонова.

 Бібліографічний список документів, використаних у  підготовці до виставки:

1. Андієвська Е. Твори в 10 т. Т. 1 / Упоряд. О. Деко – Хмельницький; Мюнхен: [б. в.], 2004. – 240 с.: іл.

(Шифр ВЗУ 13318 укр.)                                                             

2. Андієвська Е. Твори в 10 т. Т. 2 / Упоряд. О. Деко. – Хмельницький: Поділля, 2006. – 288 с.: іл.

(Шифр ВЗУ 681 п/ф)                                                                   

3.Андієвська Е. Твори в 10 т. Т. 3 / Упоряд. О. Деко. – Дрогобич: Сурма, 2007. – 352 с.: іл. 

(Шифр ВЗУ 13390 укр.)                                                                  

4. Андієвська Е. Твори в 10т. Т. 4 / Упоряд. О. Деко. – Держава Ізраїль: Соборність, 2009. – ХХІ, 524 с., [1с.]: іл. 

(Шифр ВЗУ 13233 укр., 13490 укр.)    

5. Андієвська Е. Твори в 10 т. Т. 5 / Упоряд. і ред.О. Деко. – Держава Ізраїль: Соборність, 2010. – 383 с.: іл. 

(Шифр ВЗУ 13491 укр.)                                                        

6. Андієвська Е. Базар на межі сну : поема // Сучасність. – 1965. – № 6. – С. 3-5.

(Шифр ЖВЗУ)                                                          

7. Андієвська Е. Базар: поезії. – Мюнхен: [б. в.], 1967. – 48 с.

(Шифр ВЗУ 1482)                      

8. Андієвська Е. Вігілії / В. Макаренко (іл.). – [Нью-Йорк]: Сучасність, 1987. – 239 с.: іл. – (Б-ка Прологу і Сучасности; ч. 57).

(Шифр ВЗУ 11639 укр.)                                                    

9.Андієвська Е. Вігілії ХХХVII (Сонет); Букет у подвійному розтині (Сонет); Краєвид з вимкненими соплами (Сонет) // Слово: збірник українських письменників. Ч. 11. – Нью-Йорк: Об-ня Укранських письменників «Слово», 1987. – С. 13-14.

(Шифр ВЗУ 3670 укр.)                                  

10. Андієвська Е. Герострати: роман. – Munch: Сучасність, 1971. – 500 с.

(Шифр ВЗУ 10232 укр.)

11.Андієвська Е. Зустріч, дещо видовжена в часі; Каварня з прохиленою стіною; Час мандрів; Улісс серед сирен; Юнаки з фарбованими чубами (Зі збірки «Каварня») // Слово: збірник українських письменників. Ч. 10. – Нью-Йорк: Об-ня Укранських письменників «Слово», 1983. – С. 7-9.

(Шифр ВЗУ 3671 укр.)                                                               

12.Андієвська Е. Ідилії: сонети. – Київ: Всесвіт, 2009. – 252 с.

(Шифр ВЗУ 680 п/ф)                  

13.Андієвська Е. Казка про дракона, шевця, що не вмів дарувати заподіяної кривди та інших // Слово: збірник українських письменників. Ч. 8. – Нью-Йорк: Об-ня Укранських письменників «Слово», 1980. – С. 81-86.

(Шифр ВЗУ 3676 укр.)                                                          

14.Андієвська Е. Кути опостінь. – [Б. м.]: Вид-во Нью-Йоркської групи, 1962. – 69 с.

(Шифр ВЗУ 2213 укр.)                                                                    

15.Андієвська Е. Маратонський біг: поезії. – Київ: Люта справа, 2016. – 300 с.

(Шифр ВЗУ 1105 п/ф)

16.Андієвська Е. Межиріччя: сонети. – Київ: Всесвіт, 1998. – 134 с.: іл.

(Шифр ВЗУ 13389 укр.)

17.Андієвська Е. Міражі: сонети. – Київ: Всесвіт, 2009. – 248 с.

(Шифр ВЗУ 677 п/ф)

18.Андієвська Е. Міста-валети: сонети й білі вірші. – Київ: Всесвіт, 2012. – 255 с.

(Шифр ВЗУ 788 п/ф, 1056 п/ф)                                                       

19.Андієвська Е. Мова сну = сегменти. – [Б. м.]: [б. в.], [1996]. – [24] с.: іл.

(Шифр ВЗУ 13437 укр.)

20.Андієвська Е. Мутанти: сонети. – Київ: Всесвіт, 2010. – 247 с.

(Шифр ВЗУ 13388 укр.)

21.Андієвська Е. Первні. – Мюнхен: Сучасність, 1964. – 35 с.

(Шифр ВЗУ 1481 укр.)

22.Андієвська Е. Подорож: новелі. – Мюнхен: Накладом автора, 1955. – 101 с.

(Шифр ВЗУ 2706 укр., 12373 укр.)                                            

23.Андієвська Е. Проміжне. Перетинки (поема) // Слово: збірник українських письменників. Ч. 2. – Нью-Йорк: Об-ня Українських письменників в Екзилі, 1964. – С. 63-65.

(Шифр ВЗУ 3668 укр.)                            

24.Андієвська Е. Рожеві казани: сонети. – Київ: Всесвіт, 2007. – 220 с.

(Шифр ВЗУ 1057 п/ф)

25.Андієвська Е. Роман про добру людину. – Мюнхен: Сучасність, 1973. – 291 с.

(Шифр ВЗУ 7795 укр.)                                                                     

26.Андієвська Е. Роман про людське призначення. – [Б. м.]: Сучасність, 1992. – 454 с. – (Б-ка Прологу і Сучасности; ч. 151).

(Шифр ВЗУ 2825 укр.)                                                      

27.Андієвська Е. Спокуси Святого Антонія. – [Б. м.]: Сучасність, 1985. – 222 с.: іл. – (Б-ка прологу і сучасности; ч. 166).

(Шифр ВЗУ 3367 укр., 13526 укр.)                                            

28.Андієвська Е. Фульгурити: сонети. – Київ: Всесвіт, 2008. – 232 с.

(Шифр ВЗУ 678 п/ф)

29.Андієвська Е. Хвилі: поезії. – Київ: Всесвіт, 2002. – 160 с.

(Шифр ВЗУ 679 п/ф)

30.Андієвська Е. Хід конем: поезії. – Київ: Всесвіт, 2004. – 168 с.

(Шифр ВЗУ 1058 п/ф)

31.Андієвська Е. Шухлядні краєвиди: поезії. – Мюнхен: Укр. вільний ун-т, 2015. – 282 с.

(Шифр ВЗУ 14040укр., 14124 укр.)                                                                                                              

   Дослідження про Е. Андієвську:

32.Бойчук Б., Рубчак Б. Е Андієвська // Координати: антологія української поезії на заході. Т.2. –  [Б. м]: Сучасність, 1969. – С. 361–370.

(Шифр ВЗУ 112 укр.)

33.Єржабкова Б. Спроба портрету Емми Андієвської з нагоди 70-ліття // Визвольний шлях. – 2001. – № 4. – С. 58-75 : фот. Митрович К. 

(Шифр ЖВЗУ)

34.Карпенко В. Університет: жива легенда – Кошелівець // Українські студії під небом Баварії: мюнхенські враження . – Київ: Газета «Вечірній Київ», 1998.– С. 29-44. 

(Шифр ВЗУ 11001 укр)

35.Костюк Г. Двері відчинено // У світлі ідей і образів. – [Б. м.]: Сучасність, 1983. – С. 399-402. – (З «Сучасної України», Мюнхен, 30.10.1951).

(Шифр ВЗУ 11038 укр.)

36.Лавріненко Ю. Дві течії в поезії Емми Андієвської // Зруб і парости : літ.-критич. ст., есеї, рефлексії. – Мюнхен: [б. в.], 1971. – С. 261-266.

(Шифр ВЗУ 233 укр., 7540 укр.)

37.Митрович К. Зустріч з Еммою Андієвською // Сучасність. – 1964. - № 12. – С. 122- 123.

(Шифр ЖВЗУ)

38.Райс Е. Поезія Емми Андієвської // Сучасність. – 1963. - № 2. – С. 43-51.

(Шифр ЖВЗУ)

39.Слабошпицький Е. «Провидіння не любить ледачих»: (Емма Андієвська) //   Не загублена українська людина: 55 портретів з української діаспори. – Київ: Ярославів Вал, 2004. – С. 342-354.

(Шифр ВЗУ 145 п/ф)

40.Andijevska. E. Im Bild: Die Kunstlerin und ihre Werke. – [O.m.]: [o. v.], [o. j.]. – 64 s. / Fotografiert von L. Pfahler-Scharf; Vorwort: Prof. W. Langsfeld.

(Шифр ВЗУ 13387 укр)