«Легко любити Україну до глибини душі,

        а ви спробуйте любити її до глибини своєї кишені».

Тільки просвіта на своїй народній мові будить народ від віковічного сну, виводить його з темноти та бідности на ясний світ, до кращого життя"

                                                                                                                                                (Євген Чикаленко)                                

21 грудня 2021 року виповнилося 160 років з дня народження Євгена Чикаленка – видатного українського політика, агронома, журналіста, мецената, видавця наймасовіших україномовних газет Російської імперії («Громадська думка», 1905–1906, «Рада», 1906–1914), фундатора «Академічного дому» у Львові, почесного члена товариства «Просвіта». До уваги читачів – виставка газетних публікацій, присвячена Євгенові Харламповичу Чикаленку.

На виставці представлені наступні матеріали:

• Публікації Євгена Чикаленка. У статті «Кінь» (з книжки Є. Чикаленка «Худоба») (Свытова зырныця. – Могилів-Подільський, 1906. – № 4 (16 марта)) автор розповідає про різні породи коней. Також на виставці – частина циклу «Розмови про всячину». У статті з цього циклу «Про вибори в Думу» Євген Чикаленко закликав до того, щоб обирали депутатів від конституційно-демократичної партії, яка «обстоює за новий лад». В статті «Про мову» відзначав необхідність навчання в школах та університетах українською мовою, також – закликав до видання українських газет. В статті «Про землю» коротко розглядав становище селян. Особливо звертав увагу, що рано чи пізно вся земля перейде в руки народу. Краще, щоб мирним шляхом. Звертав увагу на те, що українські селяни завжди прагнуть купити власну землю, але селяни не шукають способів, щоб земля краще родила, а коли вона перестає родити – то купують нову.
• Некрологи Євгена Чикаленка. Газета «Діло» вказала, що Є. Чикаленко був «один з найвидатніших громадських діячів Наддніпрянської України», згадано про його фінансову допомогу Науковому товариству ім. Шевченка у Львові й названо одним з фундаторів «Академічного дому». А про його спогади сказано, що вони «мають надзвичайно велику історичну вагу, бо в них списана історія українського громадського життя за протяг останніх кількадесяти літ». «Господарсько-кооперативний часопис» вказав: «Євген Чикаленко належав до гурту старших діячів на Великій Україні, які клали перші підвалини в розбудові Української Нації. Серед українських заслужених діячів немає йому рівного. Чикаленко це діяч соборник, бо хоча був сином Великої України, то своїми фондами піддержував численні українські установи в Галичині, а фонди ці виносили великі суми».
• Статті окупаційної та діаспорної преси. В публікації газети «Волинь» було докладно сказано про брошури Є. Чикаленка з сільського господарства. Відзначається, що українські селяни під час переселення до Сибіру брали з собою його твори. Згадується про його фінансову участь в українських справах, про видання газети "Рада". Наголошується, що гетьман П. Скоропадський пропонував йому посаду міністра земельних справ, але Чикаленко "бачив, що гетьман недооцінює національного моменту при будівництві української держави, тому цієї пропозиції не прийняв". Відзначається, що Чикаленко помер на еміграції дуже бідним, після довголітньої хвороби шлунка. «Зійшов у могилу один із тих велетнів духа, які цілим поколінням можуть служити зразком життя людини взагалі. Це була людина однієї мети, однієї ідеї українського національного відродження, якому присвятив всі свої думки, все своє життя... Толерантність його в партійних справах була виняткова, він завжди був готовий поступитися формальним боком справи для загального українського інтересу». «Нова Україна» згадує, що газета «Рада» завжди мала значний дефіцит коштів, тому що старалася "пристойно оплачувати працю" авторів. А багато українських інституцій та приватних осіб отримували газету безкоштовно. Протягом 10 років цей дефіцит покривав Чикаленко з власних коштів. У 1961 р. до 100-річчя Євгена Чикаленка газета «Українські вісті» (Новий Ульм) надрукувала в кількох номерах статтю В. Іваниса «Державний муж (Доповідь, виголошена перед членами УНДС 3 листопада в Торонто)». У ній автор згадав про родовід Євгена Чикаленка аж від прадіда, також – про його освіту та українські організації в школах, де він навчався. Звертається увага, що при спробі вступу вільним слухачем до Київського університету (куди його не прийняли, бо якраз заборонили це учням реальних прогімназій) М. Лисенко запросив його до "хрестоматійного гуртка", а В. Антонович - до "словникової комісії" при Київській Старій громаді. Обидві пропозиції він прийняв. При зустрічі також передав Антоновичу записані ним казки, пісні й словниковий матеріал. Ідеться й про те, як 5 років його брошуру "Чорний пар" не хотіли друкувати, а потім Чикаленко добився видання своїх брошур українською мовою через петербурзьке "Благотворительное общество". Детально розглянуто його участь в «Громадах» та у заснуванні Української демократичної партії.
• Публікації про Є. Чикаленка, надруковані у газетах після відновлення незалежності України. «Українське слово» 1995 р. надрукувало один з листів В. Винниченка до Є. Чикаленка щодо оцінки його творів, знайдений у архівах Н. Миронець. М. Цимбалюк у газеті «Слово Просвіти» до 150-річчя з дня народження Євгена Чикаленка надрукував статтю про нього. Відзначав, що до 1917 р. брошури Євгена Чикаленка були за накладом і популярністю другими після "Кобзаря". Відзначає скромність відомого мецената – він завжди просив «мого прізвища не оголошуйте, а кажіть тільки, що «один українець з Росії». Звертає увагу, що «Рада» поширювалася скрізь, по всій Російській імперії, де жили українці.

Виставка буде корисна всім, хто цікавиться історією України, української культури, а також – видатними постатями історії України.

Виставку підготували головний бібліотекар Дмитро Захаров та провідний бібліотекар Станіслав Малюк.

Головне зображення виставки – портрет Євгена Чикаленка роботи Марини Соченко.

Більше про Євгена Чикаленка (зокрема, й про фінансування української справи):

http://www.golos.com.ua/article/338806

Твори Євгена Чикаленка та про нього на сайті «Чтиво»:

https://chtyvo.org.ua/authors/Chykalenko_Yevhen/

Праці Євгена Чикаленка в бібліотеці «Україніка»:

http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?S21CNR=20&S21REF=10&S21STN=1&C21COM=S&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21All=%3C.%3EA=%D0%A7%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE%20%D0%84%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD%20%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87%3C.%3E&S21FMT=preitem&S21SRW=dz&S21SRD=UP

Євген Чикаленко в електронній бібліотеці «Культура України»:

https://elib.nlu.org.ua/search.php?search=%D0%A7%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE