Нізамі Ґянджеві Абу Мухамед Ільяс ібн Юсуф

(1141–1209)

 

в українських перекладах і дослідженнях

до 880-річчя від дня народження

 

У 2021 світова громадськість відзначала 880 років від дня народження видатного азербайджанського поета Нізамі Ґянджеві. В Азербайджанській Республіці цей рік розпорядженням Президента Азербайджанської Республіки Ільхама Алієва було оголошено «Роком Нізами Ґянджеві».

Нізамі Ґанджеві, Абу Мухамед Ільяс, ібн Юсуф (1141, м. Ґанджа, Азербайджан – 1203, там само) – видатний азербайджанський поет. Людина нового відношення до життя, оригінальний мислитель, який змальовував героїчні характери і прославився гуманізмом своїх творів, закликав до миру та дружби між народами, дивився вперед, передбачав майбутнє. Поет, для якого вище усіх наук мудрість – універсальне інтуїтивне знання про душу і тіло людини, яким здавна володіли на Сході суфісти-містики, шейхи-наставники. Нізамі Ґанджеві звеличував  чесноти і шляхетні риси людського характеру, доводив, що сенс життя людини, не в матеріальних благах, не в багатстві, а в її гідності, благих намірах та добрих справах. Він прагнув вивести людину зі стану жадібності та жорстокості, духовно звеличити її, створював шляхетні образи. Світ заради радості та щастя – писав великий поет та мислитель. Любов, пристрасна і вічна, хай і не розділена, збагачує людину, стає сенсом її життя і рушійною силою. Нізамі Ґанджеві є найвидатнішим азербайджанським поетом-романтиком, проте, досі є недостатньо знаним і вивченим в Україні.

Поет був тісно пов'язаний з Азербайджаном, дії окремих епізодів Нізамі поем відбувається на його території. Основні твори Нізамі Ґанджеві – знамениті п'ять поем, тобто «П'ятериця» («Хамсе»): «Скарбниця таємниць» («Махзан аль-асрар»), написана між 1173 і 1180 рр.; «Хосров і Ширін», закінчена у 1181 p.; «Лейла і Меджнун», закінчена у 1188 p.; «Сім красунь»(«Хафт пейкер»), закінчена у 1197 р., й «Іскандер-наме», – закінчена близько 1203 р.

Варто сказати, що бібліографічні посібники, видані в Україні, подають обмежені відомості про азербайджанську літературу в Україні, зокрема публікації Нізамі Ґянджеві («Художні література, видана на Україні за сорок років. 1917–1957» – Харків, 1960), «Співдружність літератур. 1917–1966. – Київ, 1969», та ін.).

 З нагоди року класика азербайджанської поезії, одного з найвідоміших поетів середньовічного Сходу Нізамі Ґянджеві у Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського (НБУВ) за участю Бакинського міжнародного центру мультикультуралізму, його представника Марини Гончарук у червні 2021 р. відбулася презентація бібліографічного дослідження «Переклади та дослідження творчості видатного азербайджанського поета і мислителя Нізамі Ґянджеві в Україні (1917–2020)», присвячена 880-річчю видатного поета і мислителя [75].

Бібліографія, укладена науковцями Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (НБУВ) «Азербайджанська література в українських перекладах : матеріали до бібліографії (1917–2020 рр.)» (Київ, 2020) включає понад 400 записів – окремих видань, публікацій у збірниках, періодичних виданнях [73].  Серед них – зафіксовано 23 записи, присвячених Нізами.

Проте, до цього списку не включено відомостей про зацікавлення і переклади творів і дослідження творчості Нізамі видатного українського вченого-сходознавця, поета, перекладача, одного з перших академіків-засновників Української Академії наук Агатангела Кримського (1871–1942), які опубліковані російською мовою. У наукових зацікавленнях А. Кримського азербайджанська література посідала одне з чільних місць. Агатангел Кримський вважав, що поезія – це шлях пізнання істини і самого себе, адже поет творить за велінням Творця. А. Кримський – автор статей про Нізамі, вміщених в енциклопедичних виданнях [17,19]. Найгрунтовніше дослідження А. Кримського про Нізамі, над яким він працював ще до Другої світової війни, повністю було опубліковано лише 1981 р. у Баку і відразу привернуло увагу світової спільноти [34]. Завдяки працям А. Кримського європейці збагнули, що врятувати західний раціональний світ від духовного занепаду можуть мудрість і краса першовитоків східної цивілізації, де одне з чільних місць посідає Нізамі Ґянджеві.

У фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського нам вдалося виявити низку публікацій перекладів видатного азербайджанського поета  та літературу про нього, видану в Україні.

Найбільш плідним у дослідженні і поширенні літератури про Нізамі в Україні був 1947 рік, коли відзначалося 800-річчя геніального поета і мислителя. Дослідження засвідчило, що на сьогодні в Україні найпоширенішим є переклад поеми «Лейла і Меджун». Нізамі блискуче  втілив один із найпопулярніших на Близькому Сході сюжетів – давню арабську легенду про нещасливе кохання юнака Кайса на прізвисько «Меджнун» («Божевільний») до красуні Лейли. Вперше українською мовою твір видано у перекладі визначного українського поета Леоніда Первомайського»  (Київ, 1947). Видання вийшло тиражем 10 тисяч примірників, у гарному художньому оформленні (художник В. Стеценко) зі вступною статтею Є. Бертельса і коментарями. Уривки з поеми друкувалися на сторінках «Літературної газети», журналу «Україна» (1947) [1]. 21 вересня 1947 р. до Баку для участі в урочистостях з нагоди ювілею Нізамі вирушила делегація українських письменників у складі Л. Первомайського (керівник делегації), О. Копиленка, М. Тихого, П. Усенка [26] .

У статті видатного українського поета і вченого-енциклопедста М. Бажана «Благородний мислитель и гуманіст» (Правда Украины. 1947) йшлося про велич, близькість, співзвучність і розуміння творчості Нізамі українським читачам [21]. Високо оцінюючи переклад Л. Первомайського поеми Нізамі «Лейла і Меджун», він  зазначав, що над перекладами поезій Нізамі працює багато українських поетів і що до ювілею має вийти у державному видавництві окрема книга. Однак, з невідомих причин, книга так і не вийшла ні до цього, ні до наступного ювілеїв, хоча про те, що у київському видавництві «Дніпро» готується однотомник творів Нізамі  йшлося у довіднику «Низами Гянджеви» (Баку, 1990).

На сторінках республіканської «Літературної газети» було надруковано статтю Л. Венгерова «Великий співець Азербайджану» (Літературна газета. 1947) [22]. В газеті «Київська правда» –  «Ювілей Нізамі Гянджеві» М. Джабар  (1947), газеті «Молодь України» «Великий поет Азербайджану» С. Євгенова (1947). Стаття Гейдара Гусейнова, віце-президента АН Азерб РСР  «Великий Азербайджанський поет» з’явилась на сторінках журналу «Дніпро» (1947) [23–25]. 

Цього ж року уривок з поеми Нізамі «Сім красунь» у перекладі М. Терещенка друкувався в журналі «Вітчизна» (1947. № 10) і  «Радянський Львів» (1947. № 10) [9]. Згодом його включили до навчального посібника «Персько-таджицька література : твори Рудакі, Фірдоусі, Хайяма, Румі, Нізамі, Сааді, Гафіза, Джамі» (упорядкування  Г. І. Халимоненка. – Київ, 2005) [12].

Поема «Лейла і Меджнун» увійшла також до шостого тому семитомного зібрання творів Л. Первомайського (Київ, 1970), у скороченому вигляді – до хрестоматійного збірника «З поезії народів СРСР» (Київ, 1975), а короткий уривок з неї опубліковано у збірнику «Тисячоліття: поетичний переклад України-Русі» (Київ, 1995) [2–4].

На сторінках часопису «Відродження» (1998) було надруковано чотиривірш Нізамі «Якщо твій дух сумний тебе томить…» у перекладі Є. Миронова [11]. 

Велику увагу творчості Нізамі надавав видатний український перекладач Микола Мірошніченко (1947–2009). До першого тому двотомної «Антології азербайджанської поезії» за його упорядкування (Київ, 2006) включено вперше надруковані газелі у його перекладах українською мовою «Таж чому?», «Аж до ранку», «Вже дійшли», «Щоночі клянуся, що в неї візьму своє серце назад...», «Оселя серця розвалилась, а викрадачка духу – де?...», а також  уривок   «Нуширван на полюванні» з «Повісті про Нуширвана та його візира» (розділ поеми «Скарбниця таємниць») у перекладі В. Мисика та уривок «Вгледів гарну, мов той місяць-повнозір...» з поеми «Хосров і Ширін» у перекладі  В. Барки. У цьому ж томі також надруковано поему «Лейла і Меджнун» у  перекладі Л. Первомайського [13, 5].

Газелі Нізамі Гянжеві у перекладах М. Мірошниченка включено до його авторської антології «На світловидноті» (Київ, 2009), газель «Аж до ранку»  – до спеціального збірника «Україна–Азербайджан»  часопису «Хроніка–2000» (Київ, 2011. Вип. 1: Україна–Азербайджан). У цьому ж збірнику було надруковано й уривок «Лейла в саду» з поеми «Лейла і Меджун» у перекладі Л. Первомайського [14, 8].

Творчість Нізамі Ґянджеві привернула увагу сучасного українського поета, перекладача Олексія Кононенка. До його авторської збірки перекладів з азербайджанської «Таїна пера» (Київ, 2013) увійшли газелі і касида Нізамі [16].

Не дивлячись на, поки що, незначний доробок творчості Нізамі Ґянджеві в українських перекладах, про його творчість маємо ширшу бібліографію. Окремі аспекти досліджень і згадки про творчість Нізамі містяться у працях З. Алієвої, О. Василюк, М. Васьківа, Я. Дашкевича, Ю. Кочубея та ін.

Перші дослідження і переклади творчості Нізамі були здійснені російською мовою громадсько-політичним діячем, вченим-славістом, математиком, педагогом Миколою Івановичем Гулаком  (1822 –1899). Він був одним з організаторів та ідеологів Кирило-Мефодіївського товариства. Після його розгрому російським самодержавством (1847) і 3-річного ув’язнення у Шліссельбурзі, 8 років провів на засланні у Пермі. Далі працював педагогом в Одесі, Керчі, Ставрополі, Кутаїсі, Тифлісі.  М. І. Гулак вивчив грузинську, азербайджанську, перську, арабську мови, досліджував історію і культуру народів Кавказу, перекладав російською з грузинської, азербайджанської, фарсі та інших мов.

До  750-річчя від дня смерті Нізамі Ґянджеві були опубліковані статті «Великий поет і мислитель» Є. Афанасьєва на сторінках газет «Правда Украины», «Молодь України». Статтю «Нізамі Гянджеві»  С. Шаховського представив журнал «Жовтень» (1953) [27, 28].

Восени 1978 р. в Україні проходили Дні літератури і мистецтва Азербайджанської СРСР. З метою кращого ознайомлення з культурою братнього народу в Україні відбувалися численні концерти, художні виставки, зустрічі з видатними митцями. На сторінках газети «Культура і життя» подана інформація про суспільну увагу і великий інтерес до азербайджанської культури, проведених мистецьких заходів. На завершення йшлося й про обмін подарунками, зокрема про «Килими – дар трудящих Азербайджану братньому українському народові», на одному з них – мистецько втілений портрет Тараса Шевченка, на іншому – Нізамі Гянджеві (автор – заслужений художник Азербайджанської РСР К. Алієв) [33]. 

Згадки про Нізамі Гянджеві є у статті А. С. Багірова та Аббас Абдулли «Азербайджанська література», вміщеній в «Українській літературній енциклопедії» (Київ, 1988. Т. 1.) [36]. Стаття про Нізамі Ґянджеві вміщена  в енциклопедичному довіднику «Зарубіжні письменники» (Тернопіль, 2006. Т. 2) [53]. Біографічну статтю про  Нізамі Ґанджеві вміщено в уже згаданому посібнику «Персько-таджицька література : твори Рудакі, Фірдоусі, Хайяма, Румі, Нізамі, Сааді, Гафіза, Джамі» (Київ, 2005).Філософський та естетичний аспекти поетичної символіки Нізамі рокривала Н. С. Остапець [42].

Досить грунтовно, на дисертаційному рівні поміж іншими знаковими творами народів Заказказзя та їх вивченням в Україні, досліджувала творчість Нізамі Ґанджеві Заміна Керім Алієва. На підставі вивчення архівних і рідкісних друкованих матеріалів дослідниця розглянула науковий внесок М. Гулака, О. Навроцького, Л. Лопатинського, А. Кримського в розвиток української орієнталістики. Нею глибоко проаналізовано дослідження М. Гулака Нізамі Ґанджеві («Іскандер-наме»), наукові праці Л. Лопатинського, зокрема такі, як «Азербайджанська література» та ін. У фондах НБУВ представлено автореферат та дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Заміни Керім Алієвої «Словесність народів Закавказзя в наукових студіях українських орієнталістів кінця XIX–поч. ХХ ст.: рецепції й дистрибуції» (Київ, 2005–2006), а також монографія, у яких проаналізовано наукові праці, присвячені Нізамі [47, 50, 54 ].

У статті «Він пройшов крізь серце А. Кримського»  З. К. Алієва висвітлює зацікавленість А. Кримського азербайджанською літературою, зокрема спадщиною поета і мислителя ХI – ХII ст. Нізамі. Детальний аналіз перекладу М. Гулаком поеми Нізамі Ганджеві «Іскендернаме» подає дослідниця у розвідці «Аспекти орієнтальних захоплень М. Гулака та О. Навроцького : (уривок)» (Хроніка-2000. – 2011.  Вип. 1) [59].

1995 р. у Київській консерваторії ім. П. І. Чайковського була захищена дисертація Севди Фірудін Курбаналієвої «Низами и музыкальная культура Азербайджана (к проблеме взаимосвязей литературы и музыки)» на здобуття наукового ступеня доктора мистецтвознавства, а 2009 р. у Києві видано її монографію «Музыкальный мир Низами Гянджеви» [38, 58].

Про  зацікавлення М. Гулака творчістю Нізамі писав М. Кратко (Світогляд. 2009), про життя і творчість великого поета згадує М. Мірошниченко у розвідці «Зійшло сонце у Ширвані : азербайджанська поезія ХІІ–ХХ століть» (Хроніка–2000. – Київ, 2011. Вип. 1) [57, 64].

Творчість визначного поета досліджувала Л. В. Грицик, зокрема простежуючи основні етапи та форми рецепції творчості Нізамі Ґанджеві в Україні, розглядаючи насамперед  дослідження М. Гулака та А. Кримського [67].

Нами виявлено також вірші, присвячені Нізамі  Талета Еюбова (Дніпро.  1957) та «Біля мавзолею Нізамі»  Гідаята у перекладі О. Зараховича (Київська Русь. Київ, 2008) [30, 55]. Драматичну поему «Нізамі» написав український поет, перекладач Олександр Петькун [37].

Нині творчість Нізамі Ґанджеві вивчається у 8 класі загальноосвітньої школи. Про увагу і пошану до творчості Нізамі свідчить той факт, що з метою кращого її вивчення в навчальних закладах України була опублікована стаття М. Вівчарик «Дорога через віки. У царині поезії Рудакі, Гафіза, Фірдоусі, Нізамі» (Зарубіжна література в навчальних закладах. 2004) [44].  Про зацікавлення вчителів та учнів поезією Сходу свідчить й стаття В. Братка, яка друкувалася двічі на сторінках часопису  «Всесвітня література та культура в навчальних закладах України» [48, 56]. Однак, це підкреслює водночас  недостатнє розроблення українськими науковцями творчої спадщини видатного поета світового рівня.

Творчість Нізамі Ґянджеві вплинула на розвиток художньої культури Сходу і збагатила скарбницю світової літератури. Його твори були перекладені багатьма мовами світу, до їхнього дослідження зверталися і досі звертаються видатні вчені та поети з різних країн. У творах Нізамі багато поколінь шукають відповіді на нагальні питання сучасності і насолоджуються красою високого художнього слова і мудрістю глибокої філософської думки.

Визначною подією культурного життя України стало відзначення ювілею Нізамі Ґянджеві у 2021 р. Цього року у київському видавництві «Ярославів вал» за підтримки Державного Центру Перекладу Азербайджану (керівник проєкту Марина Гончарук) вийшла поема Нізамі «Лейла і Меджнун» в перекладі незабутнього Л. Первомайського [6]. Декілька урочистих презентацій видання, зокрема й у  Національному музеї літератури України зібрали чисельну і поважну аудиторію. Сподіваємося, що творчість Нізамі Ґянджеві знаходитиме усе більше поціновувачів в Україні, що сприятиме взаємозбагаченню культур, взаємопізнанню і зближенню українського та азербайджанського народів.

 

 

 

Матеріали до бібліографії Нізамі Ґянджеві

(за фондами  Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського)

 

Твори Нізамі Ґянджеві

 

Лейла і Меджнун

 

1. Лейла і Меджнун : поема / Нізамі Гаяджеві ; пер. Л. Первомайського ; вступ. ст. Є. Бертельса ; худож. В. Стеценко. – Київ : Держлітвидав УРСР, 1947. – 191 с. : портр.

ВА621404

 

2. Лейла і Меджнун : поема : пер. з перс. / Нізамі Гянджеві // Первомайський Л. Твори : в 7 т. / Леонід Первомайський. – Київ, 1970. – Т. 6 : Переклади. – С. 32–207.

А122478/6

 

3. Лейла і Меджнун : (розділи з поеми) : пер. Л. Первомайського / Нізамі Гянджеві // З поезії народів СРСР : хрестомат. зб. – Вип. 4:  Абулькасим Фірдоусі; Нізамі Гянджеві; Шота Руставелі; Алішер Навої / пер. Василь Мисик [та ін.] ; вступ. ст. М. П. Бажана, В. О. Мисика, Н. М. Тихого. – 1975. – С. 97–183, приміт: с. 379. – (Шкільна бібліотека).

В322420/4

 

4. Лейла і Меджнун : уривок / Нізамі Гянджеві ; пер. Л. Первомайський // Тисячоліття : поетич. пер. України-Русі. – Київ, 1995. – С. 583–584.

ВА564021

 

 5. Лейла і Меджнун : поема / Нізамі Гянджеві ; переклав Л. Первомайський // Антологія азербайджанської поезії : [переклади] / упоряд. М. Мірошниченко. – Київ, 2006. – Т. 1 : XII – початок ХХ століття. – С. 40–208.

В349629/1

 

6. Лейла і Меджнун : поема / Нізамі Ґянджеві ; пер. Л. Первомайського ; вступ. ст. А. Кримського ; Держ. Центр Перекладу Азербайджану. – Київ : Ярославів Вал, 2021. – 224 с. : портр., іл.

Рец.: Коцарев О. Якрава квітка саду нещасливої любові / Олег Коцарев // День. – 2021. – 15 груд.

 

7. Опис приходу осені і смерть Лейли : урив. з поеми / Нізамі Гянджеві ; пер. Л. Первомайського // Україна. – 1947. – № 9. – С. 34.

Жс22447

 

8. Лейла в саду : уривок з поеми «Лейла і Меджун» / Нізамі ; пер. з азербайдж. Л. Первомайського // Хроніка–2000. – Київ, 2011. – Вип. 1 : Україна–Азербайджан. – С. 331–336.

Ж14470

 

Інші твори

 

9. Сім красунь : уривок з поеми / Нізамі Ганджеві; пер. М. Терещенка // Вітчизна. – 1947. – № 10. – С. 148–156 ; Радян. Львів. – 1947. – № 10. – С. 73–76.

Ж22465

 

10. Нушірван на полюванні / Нізамі Ганджеві ; : пер. з перс. В. Мисика // Мисик В. Захід і Схід : переклади / Василь Мисик. – Київ, 1990. – С. 200–201.

Ва524338

 

11. «Якщо твій дух сумний тебе томить…» : [вірш] / Нізамі Ганджеві ; пер. Є. Миронова // Відродження. – 1998. – № 2. – С. 34.

Ж15642

 

12. Нушірван на полюванні / Нізамі Ганджеві ; пер. В. Мисика // Персько-таджицька література : тв. Рудакі, Фірдоусі, Хайяма, Румі, Нізамі, Сааді, Гафіза, Джамі : навч. посіб. / упоряд., передм., комент., приміт. Г. І. Халимоненка. – Київ, 2005. – С. 238–239.

Ва664452

 

13. [Поезії] / Нізамі Ганджеві : пер. // Антологія азербайджанської поезії : [переклади] / упоряд. М. Мірошниченко. – Київ, 2006. – Т. 1 : XII – початок ХХ століття. – С. 30–208; іл.

Зі змісту : Таж чому? : газель ; Аж до ранку : газель; Вже дійшли : газель; «Щоночі клянуся, що в неї візьму своє серце назад...» : газель; «Оселя серця розвалилась, а викрадачка духу – де?...» : газель / переклав М. Мірошниченко; Нуширван на полюванні : уривок з «Повісті про Нуширвана та його візира» – розділ поеми «Скарбниця таємниць» / переклав В. Мисик; «Вгледів гарну, мов той місяць-повнозір...» : уривок з поеми «Хосров і Ширін» / Нізамі Гянджеві ; переклав В. Барка. С. 30–39.

В349629/1

 

14. Мірошниченко М. М. З азербайджанської поезії / М. М. Мірошниченко // Мірошниченко М. М. На світловидноті : авт. антологія перекладача. – Київ, 2009. – С. 5–163. – (Джерела духовності).

Зі змісту: Газелі / Нізамі Гянжеві. – С. 22–24.

Ва730882

 

15. Аж до ранку : газель / Нізамі Ґанджеві ; пер. з азербайдж. М. Мірошниченка // Хроніка–2000. – Київ, 2011. – Вип. 1 : Україна–Азербайджан. – С. 337.

Ж14470

 

16. Кононенко О. Таїна пера : переклади  [з азербайдж.] / Олексій Кононенко. – Київ : АДЕФ-Україна, 2013. – 336 с.

Зі змісту: Нізамі Ґянджеві : [біогр. довідка]. – C. 14; Газелі / Нізамі Ґянджеві. – С. 15; Касида («Цар царів в складанні слів я…» / Нізамі Ґянджеві. – С. 16–18.

Ао272170

 

Про Нізамі Ґянджеві

 

17. Крымский А. Низамий [персидский поэт (1141–1203)] / А. Крымскій // Энциклопедический словарь / Изд.: Ф. А. Брокгаузъ, И. А. Ефронъ. – СПб., 1897, – Т. 39. – С. 58.

В191/41

 

18. Крымский А. Исторія Персіи, ея литературы и дервишеской теософіи / А. Крымский. Ч. 2: Отъ разложения сельджукского царства до монголовъ. – М., 1906. – IV, [2], 259 с.

Зі змісту: Низамий (1141–1203). – С. 183–189; Из ранеей русской статьи Н. Дели Бюрадерь (1833) о «Семи красавицахъ» Низамія  (по поводу перевода Эрдманна). – С. 190–199; Переводы из Низами: Пребывание Бехрама во вторник въ Красныхъ палатахъ;  Повесть о русской ца­ревне. – С. 200–213; Отрывки изъ «Искандеръ-наме» Назамія: [о половцах и руссахъ]. – С. 214–236.

Во806936/2 Кримський

 

19. [Крымский А.] Низамій [(1141–1203)] // Новый энциклопедический словарь. – Петроград: Изд. Акц. о-ва «Издательское дело, бывшее Брокгаузъ-Ефронъ, 1916. – Т. 28. – Стлб. 489–490. – Без подписи.

В95728/28

 

20. Мовсесов Г.  Великий поет гуманіст : до 800-річчя з дня народження Нізамі Гянджеві / Г. Мовсесов // Чорномор. комуна. – 1940.

 

 21. Бажан М. Благородный мыслитель и гуманист : [к 800-летию со дня рожд. Низами] / М. Бажан // Правда Украины. – 1947. – 21 сент.

 

 22. Венгеров Л. Великий співець Азербайджану : [Нізамі] / Л. Венгеров // Літ. газ. – 1947. – 18 верес. – С. 3.

 

23. Гусейнов Г. Великий Азербайджанський поет : (до 800-річчя з дня народж. Нізамі) / Г. Гусейнов // Дніпро. – 1947. – № 9. – С. 101–109.

Ж22466

 

 24. Джабар М. Ювілей Нізамі Гянджеві / М. Джабар // Київ правда. – 1947. – 21 верес. – С. 2.

 

25. Євгенов С. Великий поет Азербайджану / С. Євгенов // Молодь України. – 1947. – 21 верес. – С. 2.

 

26. [Информация об украинской делегации для празднования юбилея Низами Гянджеви в Баку] / РАТАУ // Правда Украины. – 1947. – 21 сент.

 

27. Крымский А. Низами и его изучение / А. Е. Крымский // Низами Гянджеви: (сб. ст.) /  АН Азерб. ССР, Ин-т лит. им. Низами. – Баку: Изд-во АН Азерб. ССР, 1947. – С. 138–183.

Во371059

 

28. Афанасьев Е. Великий поэт и мыслитель : [к 750-летию со дня смерти Низами Гянджеви] / Е. Афанасьев // Правда Украины. – 1953. – 17 дек. ; Молодь України. – 1953. – 15 груд. – Укр.

 

29. Шаховський С. Нізамі Гянджеві : (до 750-річчя від дня смерті) / С. Шаховський // Жовтень. – 1953. – № 12. – С. 105–108.

Ж26476

 

30. Еюбов Талет. Нізамі : [вірш] / Талет Еюбов ; пер. з азербайдж. // Дніпро. – 1957. – Кн. 1. – С. 90.

Ж22466

 

31. Марченко В. Давня азербайджанська література в дослідженнях А. Кримського / В. Марченко // Радян. літературознавство. – 1971. – № 1. – С. 59–66.

Зокрема про дослідження А. Кримським творчості Нізамі.

Ж27444

 

32. Дорога через віки [Нізамі Ґянджеві] / Наум Тихий // З поезії народів СРСР : хрестомат. зб. – Вип. 4:  Абулькасим Фірдоусі; Нізамі Гянджеві; Шота Руставелі; Алішер Навої / пер. Василь Мисик [та ін.]. – Київ, 1975. – С. 91–96.  – (Шкільна бібліотека).

В322420/4

 

33. Посланці дружби книги / РАТАУ // Культура і життя. – 1978. – 8 жовт.

Під текстом інформація про подарований народові України від народу Азербайджану килим з портретом Нізамі (автор К. Алієв).

 

34. Крымский А. Низами и его современники : [к 840-летию Низами Гянджеви] / А. Е. Крымский ; вступ. ст. Г. Алиева, с. 5–20 ; АН Азерб. ССР, Ин-т лит. им. Низами. – Баку : Элм, 1981. – 487 с. : портр.

 Ва374909

Рец.: Арзуманов В. Бесценное наследие ученого //  Вопр. литера­туры. – 1983. – № 7. – С. 248–256.

Ж27507

 

35. Крымский А. Низами и его изучение / А. Е. Крымский // Выдающиеся русские ученые и писатели о Низами Гянджеви , сост. И авт. предисл. ред. Р. Алиев. – Баку, 1981. – С. 237–304.

Ва377100

 

36. Багіров А. С. Азербайджанська література / А. С. Багіров, А. Абдулла // Українська літературна енциклопедія. – Київ, 1988. – Т. 1. – С. 27–29.

В335899/1

 

37. Петькун О. Спраглий вітер: поезії / Олександр Петькун. – Київ: Радян. письменник, 1989. – 101, [3] с.

Зі змісту: Нізамі: драматич. поема. – С. 28–44.

Ао250659

 

38. Курбаналиева С. Ф. гызы. Низами и музыкальная культура Азербайджана (к проблеме взаимосвязей литературы и музыки) : автореф. дис. ... д-ра искусствоведения : 17.00.02 / Курбаналиева Севда Фирудин гызы ; Киев. консерватория им. П. И. Чайковского. – Киев, 1995. – 64 с.

Ра289069

 

39. Низами : [биогр справка] // Омар Хайям. В кругу мудрости / Хайям Омар ; авт. предисл. П. С. Таранов. – Симферополь, 1998. – C. 288.

Ва587043

 

40. Павличко С. Націоналізм, сексуальність, орієнталізм: Складний світ Агатангела Кримського / Соломія Павличко. – Київ : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2000. – 328 с.

Про Нізамі. – С. 31, 161, 164, 166, 179, 180.

Ва601432

 

41. Халимоненко Г. І. Історія турецької літератури (XIV–XVI століття) : підручник / Г. І. Халимоненко ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – Київ : Київ. ун-т, 2001. – 208 с. – Бібліогр.: с. 204–207. 

Про Нізамі. – С. 7, 19, 30, 34, 37, 48, 50–51, 59, 62, 63, 73, 120, 121, 181, 182–184, 188, 189.

Ва625054

 

42. Остапец Н. С. Философский и эстетический аспекты поэтической символики Низами / Н. С. Остапец  // Знак. Символ. Образ / Черкас. держ. ун-т ім. Б. Хмельницького. – Черкаси, 2002. – Вип. 6 : Матеріали міжвузівського наукого-практичного семінару з проблем сучасної семіотики (12–13 листоп. 2002 р.). – С. 7–9.

В343916/Вип. 6

 

43. Алієва З. К. Він пройшов крізь серце А. Кримського / З. К. Алієва // Схід. світ. – 2003. – № 4. – С. 116–120.

Висвітлено зацікавленість А. Кримського азербайджанською літературою, зокрема спадщиною поета і мислителя ХI – ХII ст. Нізамі.

 

44. Вівчарик М. Дорога через віки. У царині поезії Рудакі, Гафіза, Фірдоусі, Нізамі / М. Вівчарик // Зарубіж. літ. в навч. закл. – 2004. – № 5. – С. 23–27.

Ж14857

 

45. Кочубей Ю. Внесок українських вчених у вивчення азербайджанської культури / Ю. Кочубей // Україна – Азербайджан: минуле, сучасне, майбутнє : матеріали Міжнар. наук. конф., присв’яч. 10-й річниці відновлення незалежності України та Азербайджану (8 черв. 2001 р.) / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Посольство Азербайджанської Республіки в Україні ; упоряд. Ф. Г. Туранли. – Київ, 2004. С. 38–51.

Ва655389

 

46. Мірошниченко М. Азербайджансько-українські літературні та культурні взаємини / Микола Мірошниченко // Україна – Азербайджан: минуле, сучасне, майбутнє : матеріали Міжнар. наук. конф., присвяч. 10-й річниці відновлення незалежності України та Азербайджану (8 черв. 2001 р.) / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченко ; Посольство Азербайджанської Республіки в Україні ; упоряд. Ф. Г. Туранли. – Київ, 2004. – С. 81–86.

Ва655389

 

47. Алієва З. К. Словесність народів Закавказзя в наукових студіях українських орієнталістів кінця XIX – початку ХХ ст.: рецепції і дистрибуції : дис. ... канд. філол. наук : 10.01.05 / Алієва Заміна Керім кизи ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – Київ, 2005. – 212 арк.

Дс96074

 

48. Братко В. П’ять незабутніх поем Нізамі / В. Братко // Всесв. літ. та культура в навч. закл. України. – 2005. – № 10. – С. 24–26.

Ж16906

 

49. Нізамі Ґанджеві (1141/43–1208/09): [біографія] // Персько-таджицька література : тв. Рудакі, Фірдоусі, Хайяма, Румі, Нізамі, Сааді, Гафіза, Джамі : навч. посіб. / упоряд., передм., комент., приміт. Г. І. Халимоненко. – Київ, 2005. – С. 231–237.

Ва664452

 

50. Алієва З. Словесність народів Закавказзя в наукових студіях українських орієнталістів кінця XIX–поч. ХХ ст.: рецепції й дистрибуції : автореф. дис. ... канд. філол. наук / З. Алієва ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – Київ, 2006. – 18 с.

Ра342318

 

51. Дашкевич Я. Микола Гулак в Азербайджані (друга половина XIX ст.) / Ярослав Дашкевич // Дашкевич Я. Постаті: нариси про діячів історії, політики, культури. –  Львів, 2006. – С. 273–274.

Вс43303

 

52. Нізамі Ґянджеві Абу Мухамед Ілляс ібн Юсуф : [біогр. довідка] // Антологія азербайджанської поезії : [переклади] / упоряд. М. Мірошниченко. – Київ, 2006. – Т. 1 : ХІІ – початок ХХ ст. – С. 284.

В349629/1

 

53. Нізамі Ґанджеві Абу Мухамед Ільяс ібн Юсуф / за А. Бертельсом // Зарубіжні письменники : енцикл. дов. : у 2 т. / за ред. : Н. Михальської, Б. Щавурського. – Тернопіль, 2006. – Т. 2. – С. 265–267.

В348884/2

 

54. Алієва З. К. Словесність кавказьких народів у наукових дослідженнях українських орієнталістів: кінець ХІХ – початок ХХ ст. / З. К. Алієва. – Київ : Кий, 2007. – 164 с.

 

55. Київська Русь. – Київ, 2008. – Кн. 4 : Азербайджан. – 280 с. : портр.

Зі змісту: Біля мавзолею Нізамі : [вірш] / Гідаят ; пер. О. Зараховича. – C. 241.

Ж25649

 

56. Братко В. П’ять незабутніх поем Нізамі / В. Братко // Всесв. літ. та культура в навч. закл. України. – 2009. – № 9. – С. 42–44.

Ж16906

 

57. Кратко М. Микола Гулак / Мирослав Кратко // Світогляд. – 2009. – № 3. – С. 4–8.

Про зацікавлення М. Гулака творчістю Нізамі. – С. 8.

 

58. Курбаналиева С. Ф. Музыкальный мир Низами Гянджеви : монография / С. Ф. Курбаналиева ; науч. ред. Р. Ф. Зохрабов. – Киев : Автограф, 2009. – 264 с. – (Серия научной литературы)

Вс50035

 

59. Алієва З. Аспекти орієнтальних захоплень М. Гулака та О. Навроцького : (уривок) / Заміна Алієва // Хроніка–2000. – Київ, 2011. – Вип. 1 : Україна–Азербайджан. – С. 195–209.

Про переклад М. Гулаком поеми Нізамі Ґянджеві «Іскендернаме».

Ж14470

 

60. Агаєва А. Україна – Азербайджан : (до питання про літературні зв’язки) / Аделя Агаєва // Хроніка–2000. – Київ, 2011. – Вип. 1 : Україна –Азербайджан. – С. 92–97.

 

61. Кочубей Ю. Внесок українських вчених у вивчення азербайджанської культури / Ю. Кочубей // Хроніка–2000. – Київ, 2011. – Вип. 1 : Україна –Азербайджан. – С. 156–167.

 

62. Марченко В. Давня азербайджанська література в дослідженнях А. Ю. Кримського / Валерій Марченко // Хроніка–2000. – Київ, 2011. – Вип. 1 : Україна – Азербайджан. – С. 256–268.

 

63. Мірошниченко М. Азербайджансько-українські літературні та культурні взаємини / Микола Мірошниченко // Хроніка–2000. – Київ, 2011. – Вип. 1 : Україна–Азербайджан. – С. 88–91.

Ж14470

 

64. Мірошниченко М. Зійшло сонце у Ширвані : азербайджанська поезія ХІІ–ХХ століть / Микола Мірошниченко // Хроніка–2000. – Київ, 2011. – Вип. 1 : Україна–Азербайджан. – С. 298–306.

Зокрема про творчість Нізамі та ін.

Ж14470

 

65. Василюк О. Азербайджан у наукових працях Агатангела Кримського // Схід і діалог цивілізацій : до ювілею Ю. М. Кочубея : зб. наук. ст. / НАН України, Ін-т сходознавства ім. А. Ю. Кримського ; [упоряд.: О. Д. Василюк, Н. М. Зуб]. – Київ, 2012.– С. 64–81.

ВА760135

 

66. Воротняк Т. Вшанували великого Нізамі / Т. Воротняк // Київ. ун-т. – Київ, 2013. – Червень (№ 11/12). – С. 5.

Про міжнародну наукову конференцію, присвячену 870-літтю Нізамі Ґянджеві.

 

67. Грицик Л.В. Творчість Нізамі Гянджеві: форми рецепції в Україні /  Л. В. Грицик // Літературознавчі студії. – 2013. – Вип. 39(1). – С. 269–278.

Ж72442

 

68. Дашкевич Я. Микола Гулак в Азербайджані (друга половина XIX ст.) / Ярослав Дашкевич // Лідер двох епох : азербайджансько-українські відносини через призму життя і діяльності Гейдара Алієва / А. Денисенко, В. Туркевич, Л. Шпаковськи [та ін.]. – Київ, 2013. – С. 197–200. – Укр., англ. – (Бібліотека наукового щорічника «Україна дипломатична» ; вип. 7).

 

69. Васьків М. С. Азербайджанська література в українських книжкових виданнях / М. С. Васьків // Східний світ. – 2015. – № 4. – С. 66–77.

 

70. Гасанов Е. Л. Про вивчення проблеми жіночої свободи (на основі поеми Нізамі Гянджеві «Сім красунь») [Електронний ресурс] / Е. Л. Гасанов // Гілея: науковий вісник. – 2016. – Вип. 107. – С. 350–352. – URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gileya_2016_107_91

 

71. Василюк О. Деякі аспекти досліджень Агатангела Кримського про Нізамі Ґенджеві / Оксана Василюк // Кавказознавчі читання : зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. семінару. – Ніжин, 2018. – С. 148–155.

Ва827974

 

72. Алієва З. К. Азербайджансько-українські літературні взаємозв'язки другої половини XX – початку XXI століття: імагологічний дискурс : монографія / Алієва Заміна Керім кизи. – Київ : Паливода А. В., 2019. – 559 с.

Зі змісту: Образ Нізамі – громадянина і поета (за працею А. Кримського «Нізамі та його епоха». – С. 328–337.

Ва836235

73. Арсеєнко Т. А.  Азербайджанська література в українських перекладах : матеріали до бібліографії / Т. А. Арсеєнко, Т. А. Гришина, А. М. Колесніченко, А. В. Шумілова, Ю. Л. Фіх // Східні традиції державотворення. – Київ, 2020. – Вип. 9 : Науковий збірник на честь 150-ї річниці від дня народження А. Кримського. – С. 710–724.

Ва850475

 

74. Капсамун І. Відбулася презентація поеми азербайджанського класика Нізамі Ґянджеві / Іван Капсамун // День. – 2021. – 20 лип. – URL: https://day.kyiv.ua/uk/news/200721-vidbulasya-prezentaciya-poemy-azerbaydzhanskogo-klasyka-nizami-gyandzhevi

75. Українські дослідники – з пошаною про Нізамі Ґянджеві // Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського: [офіц. портал]. – Дата публ.: 23.06. 2021. –  URL: http://nbuv.gov.ua/node/5562

Про презентацію у Національній бібліотеці імені В. І. Вернадського.

Матеріали підготували: 

Тетяна Добко, завідувачка відділу науково-бібліографічної інформації,

Тетяна Арсеєнко, завідувачка відділу міжнародної інформації та зарубіжних зв'язків

 

Сканування обкладинок, розміщення на сайті:    

Андрій Жабін, молодший науковий співробітник відділу науково-бібліографічної інформації