PAN Biblioteka Gdańska – найбільша книгозбірня Польської Академії Наук (далі ПАН). Свою історію ця бібліотека веде з 1596 р. Першим місцем розташування книгозбірні була Гданська Академічна гімназія, потім костел Святого Якуба. У 1905 р. зібрання було перенесено до історичної будівлі в Старому місті Гданська (ul. Wałowa, 15). 18 листопада 2005 р. – рівно через сто років після відкриття історичної будівлі – поруч було офіційно відкрито новий будинок Гданської бібліотеки (ul. Wałowa, 24), що забезпечило фондам кращі умови зберігання та зручність використання для відвідувачів. Впродовж століть змінювалась і назва цієї книгозбірні: Bibliotheca Senatus Gedanensis (1596–1817 рр.), Danziger Stadtbibliothek (1817–1955 рр.), PAN Biblioteka Gdańska (з 1955 р.). Одне залишалось незмінним – тут весь цей час збирали праці, які висвітлювали досягнення польської та європейської науки і культури. Проте, перш за все, колекції цієї бібліотеки є унікальним джерелом знань про Гданськ від найдавніших часів до наших днів: історія, архітектура та устрій міста, суспільно-політичні, релігійні, економічні, комунальні питання, побут.

Історія побутування. Ще з ХІІ ст. в Гданську почали створюватися книгозбірні, спочатку монастирські, пізніше костельні та приватні. Однією з найбільших була бібліотека при костелі Діви Марії, заснована під кінець XIV ст., яка тоді зберігала близько 140 рукописів. Серед приватних колекцій виділялися бібліофільські Миколи Швіхтенберга (Mikołaja Schwichtenberga, 1435–1518 рр. – чиновника і першого офіційного бібліотекаря при костелі Діви Марії) і Вальтера з Хойнице (Waltera z Chojnic, 1445–1512 рр.). Підраховано, що в середині XVI ст. близько 4000 рукописних і друкованих книг знаходились у Гданську, а на 1000 жителів припадало понад 134 книги, що було позитивним свідченням про Гданську громаду.

У середині XVI ст. в Гданську почалися спроби заснування міської бібліотеки, для якої, однак належної колекції книг не було. Наявні монастирські та костельні книгозбірні, а також пожертвування не влаштовували ініціаторів створення бібліотеки, бо містили лише католицькі видання. У цій ситуації на допомогу прийшов випадок: італійський емігрант Джованні Бернардіно Боніфачо (Giovanni Bernardino Bonifacio, 1517–1597 рр.), бібліофіл з ренесансно-гуманістичними культурними вподобаннями, який був вигнанцем в своїй країні через вияв незалежної думки і зацікавленість наукою, у 1591 р. вирішив остаточно оселитися в Гданську. Це сталося після того, як він і його книгозбірня (близько 1500 томів) були врятовані містянами з потонулого корабля, яким італієць подорожував з Англії. В подяку та в обмін за довічну допомогу Боніфачо 28 вересня 1591 р. запропонував міській раді Ґданська свої книги, зробивши таким чином можливою реалізацію ідеї створення муніципальної публічної бібліотеки. На той час його бібліотека містила твори авторів античності, епохи Відродження та Реформації у вишуканих виданнях італійських, французьких, голландських та німецьких видавців, у галузі теології, права, медицини, філософії, історії, граматики, математики та астрологія.

Підготовка до відкриття бібліотеки тривала п’ять років. Книги були висушені, відремонтовано оправи, реставровано багато видань, складено опис отриманого зібрання. Нарешті в 1596 р. Bibliotheca Senatus Gedanensis, основним практичним завданням якої до 1817 р. було обслуговування Академічної гімназії та інших шкіл у Гданську, розпочала свою місію.

Сьогодні книгозбірня Джованні Боніфачо становить окрему колекцію і до неї ставляться з особливою обережністю. З неї починаються записи до Index librorum, першого опису Гданської бібліотеки. Боніфачо також є автором тому релігійних гімнів, епіграм і висловів, опублікованих після його смерті в Гданську (Miscellanea hymnorum ... Dantisci, 1599). Портрет Боніфачо, виконаний, ймовірно, Антоні Мольєром, сьогодні прикрашає наукову читальну залу Гданської бібліотеки.

Джованні Боніфачо започаткував прекрасну традицію дарувати приватні книжкові колекції бібліотеці. Його прикладу послідували відомі та освічені мешканці міста: бурмистер Гданська Герхард Брандес (Gerhard Brandes, очолював місто 1592–1611 рр.), бургграф Герхард Кіммерманн (Gerhard Cimmermann, 1541–1602 рр.), філософ та історик Бартоломеус Кекерманн (Bartolomäeus Keckermann, 1572–1609 рр.), астроном і математик Пітер Крюгер (Peter Krüger, 1580–1639 рр.), ботанік Якоб Брейне (Jakob Breyne, 1637–1697 рр.), історик і бібліограф Валентин Шліфф (Valentin Schlieff, 1680–1750 рр.), німецький метеоролог, професор математики і ректор Академічної гімназії Гданська Міхаель Крістоф Ханов (Michael Christoph Hanow, 1695–1773 рр.), науковець і дипломат Якоб Теодор Кляйн (Jakob Theodor Klein, 1685–1759 рр.), історик і юрист Готфрід Ленгніх (Gottfried Lengnich, 1689–1774 рр.), професор філософії в Академічній гімназії і бібліотекар Габріель Ґродек (Gabriel Grodeck, 1672–1709 рр.) та відомий астроном Ян Гевеліуш (Johannes Hevelius, 1611–1687 рр.). У 1597 р. міська рада придбала за державні кошти три приватні книгозбірні відомих бібліофілів, громадян Гданська: лютеранського богослова Олександра Глейзера (Alexandr Glaser, 1534–1594 рр.), юриста Генріха Лембке (Heinrich Lembke, 1540–1594 рр.) та історика Каспара Шютца (Caspar Schütz, 1540–1594 рр.). Проте раціональна політика формування фондів ґрунтувалася переважно на закупівлях, обсяги та фінансування яких вирішувало керівництво Академічної гімназії, яке від імені міста наглядало за бібліотекою. Іншим важливим джерелом надходження видань до книгозбірні був обов’язок, введений міською радою у 1660 р. як наказ друкарям передавати 1 примірник з тиражу до бібліотечних фондів. Таким чином уся місцева видавнича продукція на той час була передана до Bibliotheca Senatus Gedanensis.

У 1817 р. Гданську Академічну гімназію закрили. Це призвело до зміни місця розташування, статусу та назви бібліотеки, яка відтоді відома як Гданська міська бібліотека (Danziger Stadtbibliothek). У серпні 1819 р. 26 000 томів були перенесені до пристосованої для бібліотечних потреб частини костелу Святого Якуба, перебудованої після вибуху пороху, що зберігався у монастирській брамі. Проте умови зберігання для зібрання книг були далекі від ідеальних. Після дворічної перерви бібліотека була знову відкрита для читачів 3 жовтня 1821 р. Незважаючи на розширення приміщень бібліотеки до східної частини храму, з середини 1890-х років знову не вистачало місця для зберігання колекцій, які в 1899 р. досягли розміру 111 000 томів. Спочатку міська влада думала про пристосування одного з існуючих в Гданську приміщень для бібліотеки, але невдовзі від цього наміру відмовилися і облаштували нове приміщення за адресою ul. Wałowa, 15. Реалізація проекту була доручена міському архітектору Карлу Кліфельду (Karl Kleefeld), який спроектував цегляну будівлю в неоготичному стилі, що повністю відповідала вимогам тогочасної бібліотечної споруди, поєднуючи при цьому дві її функції: наукову та громадську. Бібліотека, беручи до уваги наукові інтереси майбутніх читачів, була розташована поруч з Королівським державним архівом, щоб полегшити використання додаткових ресурсів обох установ. Донині бібліотека на своєму місці, тепер відома як історична, виконує свою місію захисту довіреної їй спадщини, надаючи найкращі бібліотечні та інформаційні послуги.

Після 1945 р. фонди Гданської бібліотеки поповнилися надходженнями з бібліотеки Браницьких із Сух та інших особових і родових книгозбірень. Бібліотека Браницьких на початку ХХ ст. складалася з близько 30 000 одиниць зберігання, серед яких 550 томів рукописів і 22 інкунабули. До початку Другої світової війни колекції цієї бібліотеки вже налічували понад 40 000 одиниць зберігання. У 1939 р. колекцію графіки та малюнків вивезли до Мендзижеця Підляського (Międzyrzec Podlaski). Під час Другої світової війни бібліотечні фонди були розграбовані. Багато документів було знищено. Після війни залишки зібрання Браницьких із Сух були поділені між бібліотеками та музеями Варшави (рукописи та архіви були передані до Центрального архіву історичних записів, малюнки передані до Національного музею у Варшаві), Вроцлава (16528 томи були передані до Оссолінеуму), і Кракова. До Гданської бібліотеки надійшли 8000 томів бібліотеки Браницьких із Сух.

Наприкінці XX ст. фондосховищ знову виявилося замало, а безперервне зростання надходжень ставило під загрозу довговічність будівлі. Тому спочатку намагалися розширити її, проте остаточно було прийнято рішення про будівництво окремої будівлі на протилежному боці вулиці (ul. Wałowa, 24). Завершення будівництва стало можливим завдяки співфінансуванню з європейських фондів. Цей проект був розширений на пристосування та реставрацію обох будівель бібліотеки, що додатково дозволило відновити колишню славу історичної резиденції.

Наразі місія установи полягає в захисті довіреної їй культурної спадщини, забезпеченні найкращої якості бібліотечних та інформаційних послуг для задоволення наукових потреб користувачів, підтримці наукових досліджень. Реалізація місії відбувається через: збір колекцій відповідно до профілю бібліотеки та потреб її користувачів; розробку та спільне використання колекцій, включаючи доступ до наукових баз даних та ресурсів цифрової бібліотеки; проведення власних наукових досліджень; організацію наукового практикуму для науковців; управління знаннями для потреб користувачів; постійне підвищення кваліфікації працівників.

Директори: Отто Гюнтер (Otto Günther, 1896–1921), Фрідріх Шварц (Friedrich Schwarz, 1922–1935), Герман Хассбарген (Hermann Hassbargen, 1935–1945), Маріан Пельчар (Marian Pelczar, 1945–1972), Едмунд Котарський (Edmund Kotarski, 1973–1981), Збігнєв Новак (Zbigniew Nowak, 1981–1997), Марія Пельчар (Maria Pelczar, 1998–2009), Софія Тилевська-Островська (Zofia Tylewska-Ostrowska, 2010–2018), Анна Вальчак (Anna Walczak, 2018–).

На сайті установи керівництво щороку звітує про діяльність і стан фондів бібліотеки. Пропонуємо переглянути звіт за попередній 2021 рік, який розкриває сучасний склад збережених зібрань.

Стан колекцій та їх вартість за даними інвентарних книг на день 31.12.2021 р. в Гданській бібліотеці ПАН:

Гданська бібліотека ПАН зберігає у свої фондах історичні і спеціальні колекції: рукописів і стародруків, іконографії та картографії, документів соціального життя, книжкові та періодичні видання 1801–1945 рр. Докладніше про них далі.

Рукописи (Rękopisy). Колекція рукописів в PAN Biblioteka Gdańska налічує майже 12000 одиниць, у тому числі 389 середньовічних з гданських костельних і монастирських бібліотек. Близько 2500 рукописів за часом належать до XVI і XVIII ст. Серед документів колекції рукописів Гданської бібліотеки заслуговують на увагу фрагменти біблійного тексту X–XI ст., релігійні кодекси XII ст., автограф католицького священика і реформатора Мартіна Лютера (Martin Luther, 1483–1546 рр.) та нотатки його сподвижника Філіпа Меланхтона (Philipp Melanchthon, 1497–1560 рр.), записи німецького філософа Іммануїла Канта (Immanuel Kant; 1724–1804 рр.). Багата колекція нотних рукописів переважно з костелів св. Катерини та св. Яна в Гданську. Серед повоєнних надходжень (після 1945 р.) можна знайти рукописи та спадщину морських письменників, а також наукових, культурних та політичних діячів, пов’язаних із Гданським Помор’ям, а також регіональну (кашубську) літературу.

Стародруки (Stare druki). Зібрання друків XV–XVIII ст. Гданської бібліотеки ПАН є одним з найбагатших у Польщі. Фонд зростав природним шляхом протягом чотирьох століть, і сьогодні налічує понад 64000 томів. До найцінніших колекцій стародруків належать полоніка XVI ст., нотні гравюри XVI i XVII ст. з унікальною колекцією творів, зібраних Георгом Кнофієм (Georg Knophius, 1550–1618 рр.). Він походив з гданського патриціанського роду, був власником музичної бібліотеки, в якій зібрав гравюри світської акапельної вокальної музики чудових італійських видавництв. Після смерті Кнофія, його син у 1615 р. передав колекцію бібліотеці міської ради. Пожертвування внесено до опису бібліотеки Index Librorum 1617 р. Згідно з цим списком, книгозбірня Кнофія складалася з 28 інвентарних одиниць у 163 томах. Наразі ця колекція в Гданській бібліотеці налічує 21 інвентарну одиницю в 112 томах.

Найціннішою частиною колекції видань XV–XVIII ст. є інкунабули (675 назв) як пам’ятки друкарства XV ст. Багато з них є унікальними, як от Breviarium Plocense, опублікований у Венеції в 1498 р. Велику історичну цінність мають ґданські стародруки, у їх складі повне зібрання праць астронома Яна Гевеліуша (включаючи роботи, пофарбовані ним самим), роботи ботаніка Якоба Брейне, дипломата Якуба Теодора Кляйна, історика Готфріда Ленгніха. Унікальна праця життя Рейнгольда Куріцького (Reinhold Curicke, 1610–1667 рр.) чотиритомна монографія «Історичний опис міста Гданська» («Der Stadt Dantzigk historische Beschreibung»), написана в 1638–1642 рр., також зберігається в колекції стародруків. Також зібрання містить старопольські журнали та гданські календарі.

Рідкісні друки включають найцінніші видання Біблії, наприклад: перше видання Biblia Jakuba Wujka 1599 р. – переклад Біблії польською мовою, робота над яким тривала впродовж 1584–1595 рр.; так звану Biblia Brzeska – другий (після католицької Biblii Leopolity) друкований переклад усього Святого Письма польською мовою, зроблений польськими протестантами в Піньчові в 1559–1563 рр., виданий 1563 р. у Брест-Литовську; Biblia Gdańska – один із найпопулярніших польських протестантських перекладів Святого Письма 1632 р. Багато стародруків вирізняються старовинними оправами.

Іконографічні колекції (Zbiory ikonograficzne). Загалом зібрання налічує понад 90000 одиниць зберігання, серед яких гравюри та малюнки, екслібриси, фотографії, нумізматичні предмети і альбоми, графічні таблички, а також олійні портрети видатних мешканців Гданська. Найстаріші експонати датуються XV ст.

Колекція графіки та живопису (близько 8500 одиниць) включає переважно гданські гравюри та малюнки, що показують загальні види міста, його фрагменти чи окремі будівлі. Є також гравюри на історичну тематику та портрети гданських особистостей XVI ст. Також заслуговують на увагу малюнки, пов’язані з Республікою Польща та її правителями, портрети історичних особистостей, міські пейзажі, історичні сцени, пропагандистські та моралізаторські ілюстрації, а також надзвичайно цінні трафарети для золотарів, різьбярів по дереву та архітекторів, особливо трафарети голландського гравера, художника і архітектора Вредемана де Фріза (Vredemana de Vries, 1527–1607 рр.). Морська тематика домінує в колекції сучасної графіки, зібраної після 1945 р.

Нумізматична колекція складається з понад 4000 предметів, які поділяються на три основні частини: 1) колекція монет, карбованих на монетному дворі Гданська з середини XV до кінця XVІІІ ст., доповнена цінними паперами Вільного міста Гданська; 2) медалі від XVІІ ст. до наших днів; 3) колекція польських та іноземних банкнот, що містить в своєму складі банкноти та замінні ваучери поморських міст часів Першої світової війни. Серед історичних медалей виділяються роботи видатних медальєрів Гданська XVІІ-го ст. – Семюеля Аммона (Samuel Ammon, 1590–1622 рр.), Себастьяна Дадлера (Sebastian Dadler, 1587–1657 рр.).

Цінним іконографічним зібранням є також колекція з майже 20 000 екслібрисів, серед яких екслібриси гданських і поморських бібліофілів, наприклад, герби знатних родин Бажинських (Bażyńskich) та Лузяньських (Luzyańskich) XV ст. Найдавнішою ознакою публічної бібліотеки і водночас найдавнішою пам’яткою такого типу в Польщі є мідний екслібрис Бібліотеки міської ради Гданська 1597 р. Нині екслібриси в основному збираються з Гданського Помор’я та країн Балтії, як власників, так творців знаків.

Фотографії, негативи та листівки охоплюють колекцію з понад 60 000 експонатів і присвячені архітектурі Гданська XIX i XX ст. Найдавніші фотографії були зроблені приблизно в 1860 р. Інші групи документів висвітлюють діяльність поляків у Вільному місті Гданську, оборону Вестерплатте і польської пошти у вересні 1939 р., руйнування внаслідок війни та відбудову Гданська, а також фотографії, присвячені сучасному Гданську, важливим культурним, суспільним і політичним подіям.

Картографія (Kartografia). Картографічна колекція Гданської бібліотеки ПАН налічує понад 12 000 одиниць. Вона містить атласи, аркушеві мапи, плани та кілька глобусів. Найціннішою колекцією є атласи та картографічні роботи фламандсько-голландської, французької та німецької шкіл. Унікальною в Польщі є колекція морських атласів, у тому числі атлас середини XVI ст. відомого голландського картографа, мореплавця, штурмана і письменника Лукаса Вагенера (Lucas Janszoon Waghenaer, 1533/1534–1605/1606 рр.) та найстаріший атлас Балтійського моря 1695 р. Зважаючи на специфіку колекції, найважливішою її складовою є велика кількість мап Західного Помор’я, Східної і Західної Пруссії та карт Жулави, а також планів Гданська XVII ст., у тому числі масштабу 1:2500 і 1:1000 (Geländeplan). Помор’я пов’язане з численними топографічними картами, у тому числі виданими Військово-економічним інститутом у міжвоєнний період. У колекції також є плани та види багатьох європейських міст.

Документи соціального життя (Dokumenty Życia Społecznego). Колекція налічує майже 50 000 одиниць, і вона складається переважно з афіш, плакатів, листівок, статутів, каталогів, брошур, путівників, запрошень та програм. У ній можна виділити дві групи документів. Перша – це документи ХІХ та першої половини ХХ ст. про діяльність польських політичних і громадських організацій, польську освіту, вибори до місцевих органів влади у Вільному місті Гданську та велику колекцію театральних афіш 1801–1944 рр. Другу групу складають матеріали, опубліковані після 1945 р., що документують суспільно-політичне життя Гданська та всього Триміста. Це оголошення міської влади, театральні програми та афіші 1945–1955 р., листівки та афіші періоду діяльності незалежної загальнонаціональної профспілки «Solidarność», а також регулярно зібрані документи щодо діяльності різних установ Гданська та Триміста.

Видання 1801–1945 років (Druki z lat 1801–1945). Колекція друків цього періоду налічує понад 220 000 одиниць і містить у своєму складі як окремі книжкові видання, так і періодичні. Бібліографічні описи цих видань входять до 23 розділів систематичного каталогу, найважливішими з яких – через профіль зібраних у бібліотеці колекцій – є розділи про Гданськ і Помор’я, відносини між Гданськом та Польщею, морська справа та історія басейну Балтійського моря. Після 1945 р. намагаються поповнити цей книжковий фонд переважно польськими виданнями бібліотеки Браницьких із Сух та інших книгозбірень.

Нові видання (Druki nowe). Книжковий фонд, зібраний після 1945 р., має універсальний характер, містить основні видання з усіх галузей знань, з переважанням літератури гуманітарного та соціального профілю. Найчисленніший розділ – історія з допоміжними науками, право, філологія. Наступні розділи – філософія, педагогіка, історія культури, релігієзнавство, мистецтво, книгознавство, політологія. Математичні та природничі науки, а також технічні та медичні науки представлені лише у вигляді фундаментальних праць. У зв’язку з розташуванням та історією Бібліотеки особливий акцент приділяється збиранню gedanensiów (документів, матеріалів про Гданськ) та літератури про Балтійське море. Колекція складається з понад 672 000 одиниць, у тому числі приблизно 176 000 одиниць, що належать ліквідованій Бібліотеці Польської академії наук у Варшаві.

Виставка презентує фотокопії титульних сторінок видань та фото з офіційного сайту PAN Biblioteka Gdańska, присвячених історії побутування цієї книгозбірні та її колекціям.

Література:

1. "...tak bogata w rzeczy polskie skarbnica..." : Biblioteka Gdańska w oczach uczonych polskich XIX wieku / wybór tekstów i koment. Z. Lidia Pszczółkowska ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Gdańska PAN. Gdańsk: "Marpress", 1997. 99, [5] s. : il.
2. Babnis, Maria. Jan Bernard Bonifacio fundator Biblioteki Gdańskiej // D'Oriana : awiza biblioteczne. Gdańsk : TPBG PAN, 1994–2000. 1 (1994). S. 6–9.
3. Baszanowsld J. Przemiany demograficzne w Gdańsku w latach 1601–1846 w świetle tablic ruchu naturalnego. Gdańsk, 1995. s. 109.
4. Biblioteka Gdańska Polskiej Akademii Nauk : dzieje i zbiory : praca zbiorowa / pod red. Marii Babnis i Zbigniewa Nowaka ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Gdańska. Wrocław ; Gdańsk etc. : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1986. 180 s., VIII s. kolor. : il., faks., fot., mapy, portr., err.
5. Bibliotheca Senatus Gedanensis 1596–1996 : dzieje i zbiory : praca zbiorowa / pod red. Marii Babnis i Zbigniewa Nowaka ; [aut.: M. Babnis et al.] ; Polska Akademia Nauk, Biblioteka Gdańska. Gdańsk : Wydawnictwo Gdańskie, 1998. 191 s., XXVIII s. tabl. il. kolor. : il.
6. Czubek, Jan. Katalog rękopisów Biblioteki Hr. Branickich w Suchej Kraków : w Księgarni G. Gebethnera, 1910. 86 s.
7. Danzig : Danziger Bibliothek der Polnischen Akademie der Wissenschaften = Gdańsk : Biblioteka Gdańska Polskiej Akademii Nauk. Abt. 1, Gedanensia. T. 1 / hrsg. von Stefan Anders, Sabine Beckmann und Klaus Garber ; unter Mitarbeit von Stefania Sychta ; mit einer bibliotheksgeschichtlichen Einleitung und einer Bibliographie von Klaus Garber. Gdańsk : Biblioteka Gdańska Polskiej Akademii Nauk, 2009. 340 s.
8. Dzienis, Helena. Gerhard Cimmermann i jego księgozbiór ofiarowany Bibliotece Rady Miasta Gdańska / Helena Dzienis. Katalog książek ofiarowanych przez Gerharda Cimmermanna Bibliotece Rady Miasta Gdańska w 1598 roku na podstawie ich spisu odnotowanego w "Index librorum" // Libri Gedanenses : rocznik Biblioteki Gdańskiej Polskiej Akademii Nauk. T. 33 (2016). S. 5–27. URL: https://bgpan.gda.pl/wp-content/uploads/2020/03/tom-33-zawarto%C5%9B%C4%87.pdf
9. Dzienis, Helena. Z dziejów ekslibrisu w Gdańsku. URL: https://exlibrisgdansk.pl/index.php?s=exlibris-w-gdansku. 07.06.2022.
10. Fabiani-Madeyska I. Jan Bernard Bonifacio markiz Orii (1517–1597) – humanista, bibliofil, fundator biblioteki // Słownik pracowników książki polskiej, red I. Treichel. Warszawa–Łódź, 1972. S. 8.
11. Heß, Corina. Danziger Wohnkultur in der frühen Neuzeit: Untersuchungen zu Nachlassinventaren des 17. und 18. Jahrhunderts (= Geschichte; Bd. 64), Münster / Hamburg / Berlin / London: LIT 2007, 338 S.
12. Klemp, Aleksander. Czasopisma // Bibliotheca Senatus Gedanensis 1596–1996 : dzieje i zbiory : praca zbiorowa / pod redakcją Marii Babnis i Zbigniewa Nowaka. Gdańsk : Wydawnictwo Gdańskie, 1998. S. 63–70.
13. Klemp, Aleksander. Nowa siedziba Biblioteki Gdańskiej z 1905 roku // Libri Gedanenses, T.22 za 2004 rok. [Gdańsk : Wydawnictwo Diecezji Pelplińskiej, 2005]. S.151–159 : il.
14. Kronika Biblioteki Gdańskiej : 1596–2016 / pod redakcją Aleksandra Balińskiego, Anny Frąckowskiej, Marii Otto. Gdańsk : Polska Akademia Nauk Biblioteka Gdańska, 2017. 297, [2] s. : il.
15. Małysiak H. Biblioteka Branickich i Tarnowskich w Suchej. Bielsko-Biała, 1986. 109 s.
16. Myślick, Małgorzata. Oprawy księgozbioru muzycznego Jerzego Knofiusa w zbiorach BG PAN. URL: http://www.rzem.art.uni.torun.pl/03myslicka/myslicka.html
17. Nowak, Zbigniew. Addenda et corrigenda ad historiam bibliothecae Gedanensis // Książka zawsze obecna : prace ofiarowane Profesorowi Krzysztofowi Migoniowi. Wrocław : Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 2010. K. [302]–312.
18. Nowak, Zbigniew. Bibliotheca Senatus Gedanensis 1596–1996. Początki Biblioteki Gdańskiej. Jej kolejne siedziby. Źródła utrzymania. Zbiory Biblioteki. Publikowane katalogi. Wybitni bibliotekarze. // Przegląd Bibljoteczny : wydawnictwo Związku Bibljotekarzy Polskich. Kraków : ZBP, 1927– .T. 64 (1996), z. 1, S. 13–26. URL: http://bbc.uw.edu.pl/Content/2480/p1996_1_02.pdf
19. Nowak, Zbigniew. Po starą księgę sięgam ze wzruszeniem : szkice z dziejów i kultury książki w Prusach Królewskich od XV do XVIII wieku. Gdańsk : Słowo/obraz terytoria, 2008. 461, [10] s. : il.
20. Nowak, Zbigniew. Samuel Schelwig i początki bibliologii w Gdańsku w XVII wieku // Libri Gedanenses XIII/XIV, 1997. Gdańsk : Biblioteka Gdańska Polskiej Akademii Nauk, 1997. S. 21– [32].
21. Pelczar, Marian. Biblioteka Gdańska : zarys dziejów // Nauka Polska, t. 10, z. 4. [Warszawa : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1962]. S. [89]–106 : il.
22. Pelczar, Marian. O bibliotece / Marian Pelczar ; wybór i oprac. Maria Pelczar ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Gdańska. Wyd. 2 popr. / do dr. przygot. Anna Siemiginowska. Gdańsk : Marpress, 1997. 166, [2] s. : il.
23. Ratajczak, Zofia. Kilka uwag o donatorach Biblioteki Rady Miejskiej Gdańska // Libri Gedanenses : rocznik Biblioteki Gdańskiej Polskiej Akademii Nauk. Gdańsk : Państ. Wydaw. Nauk., 1968- . T. 4–5 (1970–1971), r. wyd. 1973, s. 31–43.
24. Schelwig, Samuel. O początkach Biblioteki Gdańskiej : list i rozprawa / z języka łacińskiego przełożyła i komentarzem opatrzyła Z. Lidia Pszczółkowska ; wstęp Zbigniew Nowak ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Gdańska. Gdańsk : Wydawnictwo "Zawrat", 1992. 86, [2] s. : il.
25. Schwarz, Friedrich. Einführung in die Kataloge der Stadtbibliothek Danzig. Danzig : Danziger Verlags-Gesellschaft, 1928. 26 s.
26. Stan zbiorów i ich wartość wg ksiąg inwentarzowych na dzień 31.12.2021. URL: https://bgpan.gda.pl/o-bibliotece/sprawozdania/
27. Stępniak, Henryk. 400 Jahre Bibliotheca Senatus Gedanensis 1596–1996 // Beiträge zur Geschichte Westpreußens. 1997. Nr 15. S. 75–88 : il.
28. Stępniak, Henryk. Die Bibliothek der Polnischen Akademie der Wissenschaften in Gdańsk : Entstehung und Entwicklung (1596–1996) // Libri Gedanenses XIII/XIV. [Gdańsk : "Marpress", 1997]. S. 237-[246]
29. Wagner, Arkadiusz. Jan Walter z Chojnic jako prekursor gdańskiej tradycji superekslibrisu. = Jan Walter of Chojnice as a precursor of the Gdansk supralibros tradition. // Libri Gedanenses. 2017. T. 34. S. 5-22, il.; streszcz. ang., niem.

Каталоги рукописів і їх цифрові копії:

1.       Günther, Otto (1864–1924). Katalog der Handschriften. Tl. 5, Die Handschriften der Kirchenbibliothek von St. Marien in Danzig : mit einer Einleitung über die Geschichte dieser Bibliothek. Danzig, 1921. URL: https://kpbc.umk.pl/dlibra/publication/43288/edition/52217/content

2.       Günther, Otto (1864–1924). Katalog der Handschriften der Danziger Stadtbibliothek. Tl. 4, Die musikalischen Handschriften der Stadtbibliothek und der ihrer Verwaltung befindichen Kirchenbibliotheken von St. Katharinen und St. Johann in Danzig. Danzig, 1911. URL: https://kpbc.umk.pl/dlibra/publication/43291/edition/52219/content

3.       Günther, Otto (1864–1924). Katalog der Handschriften der Danziger Stadtbibliothek. Tl. 3, Juristische Handschriften, theologische Handschriften, philosophische Handschriften, naturwissenschaftliche und mathematische Handschriften. Danzig, 1909. URL: https://kpbc.umk.pl/dlibra/publication/43290/edition/52218/content

4.       Günther, Otto (1864–1924). Katalog der Handschriften der Danziger Stadtbibliothek. Tl. 2. Danzig, 1903. URL: https://archive.org/details/katalogderhands00gdagoog/page/n4/mode/2up

5.       Bertling, August. Katalog der Handschriften der Danziger Stadtbibliothek, Bd. 1: Katalog der die Stadt Danzig betreffenden Handschriften der Danziger Stadtbibliothek. Danzig, 1892. URL: https://archive.org/details/katalogderhands01gdagoog/page/n10/mode/2up

6.       Steffenhagen, Emil. Romanistische und canonistische Handschriften in Danzig // Zeitschrift für Rechtsgeschichte. 10 (1872), S. 296-308. URL: http://dlib-zs.mpier.mpg.de/mj/kleioc/0010/exec/bigpage/%222085079_10%2b1872_0298%22

Виставку підготувала м. н. с. Людмила Деменко

за матеріалами праць польських дослідників і

сайту PAN Biblioteka Gdańska (https://bgpan.gda.pl).