Відділ зарубіжної україніки (далі ВЗУ) Інституту книгознавства (далі ІК) НБУВ, презентуючи частину книжкової спадщини Богдана Лепкого і досліджень про нього, вводить до обігу важливий новітній інтелектуальний ресурс для переосмислення внеску письменника і культурного діяча в розбудову модерної України і утвердження української ідентичності.

Богдан Лепкий (1872–1941 рр.) – поет, прозаїк і драматург, перекладач і популяризатор української та європейської класики, художник (малював картини й ікони), мистецтвознавець, науковець (філософ, філолог, етнолог), публіцист і редактор – був серед заборонених авторів, чиї твори зберігалися в радянський період у спецфондах. Його творчість в повному обсязі ще достеменно не вивчена і не введена до наукового обігу. Головний масив його книжкової спадщини збережений  завдяки українській діаспорі.

Один з плідних періодів творчості письменника збігся з початком Першої світової війни. Під час цієї війни він майже 5 років працював в українських видавництвах лектором українознавства в таборах військовополонених українців в Австрії і Німеччині (Фрайштадт, Раштат, Зальцведель, Вецляр). Був співробітником видавництва «Українська накладня» у Лейпцигу і у видавництві «Українське слово» в Берліні у 1920-х рр., де виходили підготовлені ним україномовні книжки авторів українців. У 1926 р. переїхав до Кракова, викладав українську літературу в Ягеллонському університеті. В 1932 р. був обраний професором цього університету. З 1938 р. був послом польського сейму від України, де захищав права українців. Помер в 1941 в Кракові від серцевого нападу, похований там само на Раковецькому цвинтарі.

Книжки, що представлені на виставці, надають інформацію про творчі пошуки письменника, про його інтереси, глибину його знань, масштаб особистості. Книжкова спадщина письменника актуальна в наші дні, оскільки в її основі українська версія історії, яка ідеологічно знищувалася під час радянського періоду.

Заслуга Б. Лепкого в розвитку української літератури і культури непересічна. Серед раритетних видань, що зберігаються у ВЗУ, підготовлена до друку Б. Лепким, і опублікована в Берліні в 1922 р. «Енеїда» І. Котляревського з його вступним словом і коментарями. «Енеїда» за своєю енергетикою і глибинним змістом була дуже суголосна сучасності Б. Лепкого. Перша світова війна зруйнувала основи світу. В попелі його переформатування поставала нова Україна, на новому витку свого розвитку. В бурлескно-травестійній поемі, заснованій на одноіменній класичній поемі римського поета Вергілія, йшлося про заснування нової держави після того, як Трою було знищено. «Енеїда» – це не тільки гумористична травестія відомого Вергілієвого оригіналу, це великий образ політично-суспільного і культурного побуту України на переломі XVIII і XIX ст. В нову епоху розвитку України її історія, накладена на римську, відкривала нові перспективи її розвитку.

В основі сюжету – пригоди головного героя Енея, який разом зі своїм козацьким військом шукає місця, де б міг заснувати майбутню імперію, після того, як вороги зруйнували його батьківщину. «Енеїда» має таким чином велике не тільки літературне, але й політичне значення. На ній виховалися цілі покоління свідомого не українофільства, а українства, а найкращим доказом її вартості може послужити велика повага, з якою до неї і до Котляревського ставився найбільший український поет Тарас Шевченко, котрий у своїй оді сказав: «Будеш, батьку, панувати, Поки живуть люде, Поки сонце з неба сяє, тебе не забудуть». Цей вислів зацитував у передмові до видання «Енеїди» Б. Лепкий. Примірник «Енеїди», виданий в Берліні в 1922 р. у видавництві «Українське слово», що зберігається в ВЗУ, належить до дуже рідкісних і цінних видань. Він надійшов до НБУВ з колекції бібліотеки Українського Народного дому в Торонто на початку 1990-х рр. Важливо відзначити, що цього, 2022-го, року відзначаємо 100 - річчя виходу даного (Берлінського) видання у світ.

1922 рік був знаковим в житті Б. Лепкого. Того року йому виповнилося 50 років, і в Німеччині до ювілею видали двотомник найкращих на той час творів письменника. В двотомнику «Писання» з монографічною передмовою Василя Верниволі (Василя Сімовича), в своїх новелах і оповіданнях Лепкий дав широку панораму тогочасної галицької дійсності, зокрема життя й побуту селян Поділля, порушував проблеми еміграції селян, показував пробудження соціальної й національної свідомості, боротьбу за демократичні права тощо. В легкому принадному стилі його творів, де завжди був новий глибокий зміст, розповіді про історію України ставали доступними і зрозумілими для сучасного йому громадянства. Це дуже рідкісне видання, яке надійшло до НБУВ в колекції Українського народного дому в Торонто (Канада) на початку 1990-х рр.

В своїх творах Б. Лепкий відстоював думку, що українська культура і література є органічною частиною європейської, що українська література старша за польську, бо має, наприклад, такий шедевр як «Слово о полку Ігоревім». Переклад Лепким цього твору польською мовою І. Франко вважав найкращим. У книзі «Незабутні» (Берлін: «Українське слово», 1922), Б. Лепкий висловив думку про те, що творчість В. Стефаника є явищем абсолютно унікальним за формою та змістом, якому немає аналогів у творах на аналогічні теми ні в російській, (Тургенєв, Чехов), ні в європейській літературах (Гі де Мопассан), – ця творчість репрезентує глибину і велич української літератури.

Примірник книжки Б. Лепкого «Незабутні: літературні нариси» (Берлін: 1922) з’явився у відділі завдяки Ю. Покальчуку, письменнику і співробітнику ВЗУ. Він був у складі бібліотеки Л. Гузара, директора Першої української друкарні в Парижі, (частина цієї бібліотеки була перевезена Ю. Покальчуком до ВЗУ НБУВ).

Важливою частиною творчої спадщини Лепкого є двотомник антології української поезії «Струни», в ньому представлені кращі зразки української лірики. Це літературно-художня ілюстрована хрестоматія поезії від найдавніших до нинішніх часів, яка була підготовлена Б. Лепким «для вжитку школи й хати», вона мала значне освітньо-виховне значення.

Із рідкісних публікацій колекції ВЗУ — видані у 1922—1923 роках у Берліні «Твори» Пантелеймона Куліша, підготовлені з супровідними поясненнями Богдана Лепкого.

Непересічним є внесок Б. Лепкого в розвиток шевченкознавства. Учасник табірної акції Союзу Визволення України, він у складних умовах війни та чужини (табору у Вецлярі ) спромігся створити наукову біографію Шевченка й репрезентувати його спадщину в 3-томних «Творах» (К., Лейпциг, 1918–19). Брав участь у підготовці 5-томного «Повного видання творів Т. Шевченка» (К.; Лейпциг; Коломия 1918–20). Б. Лепкому належить науковий апарат з примітками і коментарями. Він створив літературно-критичний портрет «Про життя і твори Тараса Шевченка», підготував також ряд окремих видань творів Т. Шевченка  із коментарями, зокрема («Три поеми Тараса Шевченка: Сон. Великий льох. Неофіти» (обидва видання – К.; Лейпциг, 1918).

Цінною й рідкісною у фонді ВЗУ є книжка Б. Лепкого «Шевченко про мистецтво». В ній автор дискутує з думкою деяких дослідників про те, що Шевченко був неосвіченою людиною, подає уривки з його щоденника та його творів, де висловлені думки Т. Шевченка про мистецтво. Б. Лепкий розкриває масштаб інтелекту Шевченка, енергію його думок на фоні зіставлень з такими освіченими особистостями, як Байрон, Міцкевич, Пушкін, і стверджує, що Шевченко був на рівні з найосвіченішими людьми тієї епохи.

«Лейтмотив творчості письменника – Україна на роздоріжжях історії, її доля й недоля, перспективи батьківщини і її народу» (В. Погребенник). Головним твором життя Б. Лепкого стала історична епопея-пенталогія «Мазепа», присвячена найвеличнішому і водночас найскладнішому періоду історії України 17 – поч. 18 ст. До неї входять книжки: «Мотря», «Не вбивай!», «Батурин», «Полтава». Остання частина епопеї «З-під Полтави до Бендер», видана вже після смерті автора , в 1955 р. у Нью-Йорку. Ніхто до Лепкого, як і ніхто після нього, не звертався до образу гетьмана Війська Запорізького, голови козацької держави на Лівобережній і всій Наддніпрянській Україні Івана Мазепи, і ніхто в такому потужному епічному літературному творі не описував образу цього героя і всіх складних чинників тієї найтяжчої і найвеличнішої доби української історії.

У цій епопеї Б. Лепкому вдалося відтворити дух тієї епохи. Цим текстом «письменник, відчувши глибоку вимогу часу, вийшов назустріч тугам і бажанням громадянства, вбираючи в крилате й барвисте слово все те, що тремтіло в глибині колективного підсвідомого його сучасників українців» (М. Голубець). Новаторським був образ І. Мазепи, який виступає у Лепкого як патріот України, який мріє про незалежну від Росії державу, й бореться за неї.

На виставці представлені окремі видання цієї епопеї, що з‘явилися друком у видавництвах Німеччини, Австрії, США, а також томи епопеї «Мазепа», видані в Чикаго в США М. Денисюком в 1959 р. як зібрання творів Б. Лепкого.

На багатьох книжках ми бачимо книжкові знаки. Так, на Пам‘ятковій книжці Союза визволення України і Календарі на 1917 рік. (Відень, 1917), в якій вміщено три історичні оповідання Б. Лепкого, які він розповідав військовополоненим в таборах в 1917 р., (Про добу Богдана Хмельницького і Івана Мазепу та ін.). стоять два шестигранники. Це знак особливої секретності й значить, що доступ до цього видання у спецфонді був надзвичайно обмеженим. На томах епопеї «Мазепа» (на Чіказькому виданні) бачимо шрифтовий екслібрис українського композитора Андрія Гнатишина (1906– 1995), який жив у Відні, – штемпель з прізвищем і адресою власника. Його бібліотеку було передано в дар НБУВ. Також на книжках цього чиказького видання – дарчі написи Ю. Покальчука. На одному з томів – знак належності видання до бібліотеки вже згаданого Л. Гузара. На книжці історичних оповідань «Каяла» бачимо шрифтовий екслібрис-штемпель з бібліотеки Богдана Кравціва, видатного українознавця, який жив у Німеччині, США. На книжці Луки Луціва, де розділ присвячено творчості Б. Лепкого, екслібрис Богдана Ясинського, видатного українознавця, бібліотекознавця, який працював провідним спеціалістом відділу україніки в Бібліотеці Конгресу США. Ці книжкові знаки – важливі віхи до вивчення історії книжкової культури і книжкової справи України, зокрема і колекції книжок ВЗУ ІК НБУВ.

Есей, мемуари – це особисто пережита загальна історія. Саме висока культура, а не популярна чи фольклорна, є ключовою для самототожності народу, – вважає М. Стех. Тому роль письменника в створенні культурного і духовного простору України є дуже важливою. Під час одного з ювілейних заходів Б. Лепкий висловився: «Якби мені вернув хто молодість і запитав, чим я хочу бути, я без вагання сказав би: українським письменником». Цінною, з огляду на це, є книжка мемуарів Б. Лепкого «Казка мойого життя», фрагмент якої було надруковано Ю. Луцьким у Нью-Йорку в збірнику автобіографічної прози видатних українців. Він висвітлює життя письменника і його духовний розвиток, пошуки ним свого призначення на фоні побуту, звичаїв, культурного і просвітницького руху на західноукраїнських землях кінця 19 cт. Це одне з цінних видань, які репрезентують спадщину Б. Лепкого у ВЗУ.

На думку В. Погребенника, Б. Лепкий «збагатив загальноукраїнське письменство інтернаціональним культурним кодом рафінованої художньої вмілості, багатством ідейно-естетичних «зустрічей» із європейською художньою практикою». Таким чином, книжки Б. Лепкого дають інформацію про те, як письменник здійснював європеїзацію художніх форм нової української літератури.

Бібліографічний список творів Лепкого за підрахунками лепкознавця Р. Коритка, налічує понад 700 сторінок машинопису. Повного зібрання його творів не існує.

Кожна книжка, видана ним (а деякі з них Б. Лепкий  ілюстрував сам), як комплекс, є цікавим оригінальним і багатогранним явищем історії книжкової культури України. Книжковий спадок письменника, зокрема, представлені виставкові раритети – свідчення великого потужного духовного потенціалу української літератури, культури і історії. Вони відіграють важливу роль в формуванні національної ідентичності українців і в духовному відродженні України.

Книжковий масив видань Б. Лепкого, який зберігається у ВЗУ ІК НБУВ, потребує нового детального дослідження як важливий інформаційний ресурс, покликаний бути базою для подальшого осмислення і введення в науковий обіг вагомого творчого спадку письменника вже на новому етапі нашого суспільного розвитку.

 Видання, що зберігаються у відділі зарубіжної україніки Інституту книгознавства Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського, акумулюють альтернативну радянській українську версію історії, яка стала актуалізуватися у 1991 р., зі здобуттям Україною незалежності. Вони дають можливість по-новому осмислити історію і реальність, в якій ми зараз перебуваємо, і допомагають створювати нові перспективні напрямки розвитку українського суспільства.

Список літератури до електронної виставки:

1. Лепкий Б. Батурин: історична повість. Київ; Ляйпціг: Українська накладня, Друкарня К. Г. Реддра, [1927]. 416 с.

Шифр ВЗУ: УНД 24/2.3

2. Лепкий Б. Каяла: історичне оповідання з нагоди 750-ліття походу князя Ігоря Святославича на половців 1185 р. 2-ге незмінене вид. Образки й малюнок Олени Кульчицької. Нью-Йорк: вид-во "Говерля", 1956. 68 с. – (Дит. Бібл. книжечка. Ч. 15).

Шифр ВЗУ: 2435 укр.

3. Лепкий Б. Крутіж: історичні малюнки з часів гетьмана Івана Виговського. Регенсбург: вид-во М. Борецького, 1947. 173 с.

Шифр ВЗУ: 7517 укр.

4. Котляревський І. Твори. Т. 1: «Енеїда» / Зі вступом і поясненнями Богдана Лепкого. Берлін: вид-во « Українське Слово», 1922. 205 с.

Шифр ВЗУ: УНД № 1256

5. Котляревський І. Твори. Т. 1: «Енеїда» / Зі вступом і поясненнями Богдана Лепкого. Берлін: вид-во Ольги Дьякової, 1922. 112 с. Факсимільне видання 1998 р. з ілюстраціями Якова Штірена. (Подарункове видання альбомного формату. До 200-ліття виходу «Енеїди» в світ. Підг. факсимільного видання М. С. Борейка. / Післямова М. Г. Жулинського. Рівне: Просвіта,1998. 112 с. Видано за фінансової підтримки В.О. Богуслаєва).

На виставці книжка з приватної бібліотеки.

6. Куліш П. Твори. Т. 3: Україна: Од початку Вкраїни до батька Хмельницького / Зі вступом, поясненнями й рисунками Богдана Лепкого. Берлін: Вид-во «Українське слово», 1923. 16 с. – (Бібліотека «Українського слова». Ч. 36).

Шифр ВЗУ: 6145 укр.

7. Лепкий Б. Василь Стефаник (З приводу його 50 уродин) // Незабутні: літературні нариси. Берлін: «Українське слово», 1922. 83 с. (Бібліотека «Українського Слова». Ч. 4).

Шифр ВЗУ: 6216 укр.

8. Лепкий Б. Казка мойого життя (Уривки) // Самі про себе. Автобіографії видатних українців XIX-го століття / Ред. Ю. Луцький. Нью-Йорк, 1989. С. 267–284. – (Видання УВАН у США).

Шифр ВЗУ: 3024 укр.

9. Лепкий Б. Кінець української волі // Пам‘яткова книжка Союза визволення України і Календар на 1917 рік. Відень: Накладом СВУ, 1917. З друкарні А. Гольцгавзена у Відні. С. 36–45. [Про добу Богдана Хмельницького і Івана Мазепу].

Шифр ВЗУ: 496 укр.

10. Лепкий Б. Мазепа. Трилогія. Повісти й оповідання. «Не вбивай»: історична повість. Т. 2. Ч. 2. Київ; Ляйпциг: Друкарня Зінабург в Берліні, [1927]. 395 с.

Шифр ВЗУ: УНД №1062/2.2

11. Лепкий Б. Мазепа. Трилогія. Батурин: історична повість. Чікаго: вид-во М. Денисюка, 1959. 416 с.

Шифр ВЗУ: 4937 укр.

12. Лепкий Б. Мазепа. Трилогія. Мотря: історична повість. Т 1. Чікаго: вид-во М. Денисюка, 1959. 387 с.

Шифр ВЗУ: 4933 укр.

13. Лепкий Б. Мазепа. Трилогія. Мотря: історична повість. Т. 2. Чікаго: вид-во М. Денисюка, 1959. 308 с.

Шифр ВЗУ: 4934 укр.

14. Лепкий Б. Мазепа. Трилогія. Не вбивай: історична повість. Чікаго: вид-во М. Денисюка, 1959.  395 с.

Шифр ВЗУ: 4935 укр.

15. Лепкий Б. Мазепа. Трилогія. Полтава: історична повість: Над Десною. Т. 1. Чікаго: вид-во М. Денисюка, 1959. 330 с.: іл.

Шифр ВЗУ: 4931 укр.

16. Лепкий Б. Мазепа.  трилогія. Полтава. Історична повість: Бої.Т. 2. Чікаго: вид-во М. Денисюка, 1959. 418 с

Шифр ВЗУ: 4932 укр.

17. Лепкий Б. Мазепа: З-під Полтави до Бендер: повість. Нью-Йорк: НТШ в США, 1955. 346 с. – (Видано НТШ, УВАН у США за матеріальною допомогою Східно-Європейського фонду). [Остання, п ‘ята книжка пенталогії «Мазепа». Видано після смерті письменника]

Шифр ВЗУ: 14298 укр.

18. Лепкий Б. Маркіян Шашкевич. З ілюстраціями. Коломия: Галицька накладня Якова Оренштайна в Коломиї. З друкарні Кисілевського в Коломиї, [1912]. 108 c.: іл. – (Характеристика українських письменників. Ч. 2).

Шифр ВЗУ: 3054 укр.

19. Лепкий Богдан. На новім порозі [З кривавих побоєвищ під Мукденом і Ляояном піднялася велика хмара…]. C. 3–7 // Пам‘яткова книжка Союза визволення України і календар на 1917 рік. Відень: Накладом СВУ, 1917. З друкарні А. Гольцгавзена у Відні. 400c.

Шифр ВЗУ: 496 укр.

20. Лепкий Б. Незабутні: літературні нариси. Берлін: Українське слово, 1922. 82 с. – (Бібліотека «Українського Слова». Ч. 4).

Шифр ВЗУ: 6216 укр.

21. Лепкий Б. Писання. Т. 1: вірші. Київ; Ляйпціг: Українська накладня, [1922]. 397+LXXVII+XVI c.

Шифр ВЗУ: УНД 110/1

22. Лепкий Б. Писання. Т. 2: проза. Київ; Ляйпціг: Українська накладня. типографія Шпамера в Ляйпцігу, [1922]. 487 c.

Шифр ВЗУ: УНД 1028/2

 23. Лепкий Б. Починок. Джерсі Ситі; Нью-Йорк: з друк. «Свободи», 1917. 32 с. [Оповідання про селянське життя].

Шифр ВЗУ: 10174 укр.

24. Лепкий Б. Прийди до нас! // Лепкий Б. Твори: В 2-х т. Т. 2: Повість. Спогади. Виступи / упоряд., передм., прим. М. М. Ільницького. Київ: Дніпро, 1991. 719 с.

На виставці книжка з приватної бібліотеки.

25. Лепкий Б. Про життя і творчість Тараса Шевченка: передрук передмови до повних творів Тараса Шевченка в 5-ох томах. Київ; Ляйпциг, 1919. Аделаїда [Австралія]: Вид-во "Книга", 1989. друкарня М. Цюрака. 166 с. (До 175-ліття народження Тараса Шевченка).

Шифр ВЗУ: 10327 укр.

26. Лепкий Б. Чим жива українська література // Пам’яткова книжка Союза Визволення України і Календар на 1917 рік. Відень: накладом СВУ, 1917. С. 108–123.

Шифр ВЗУ: 496 укр.

27. Лепкий Б. Струни: антологія української поезії від найдавніших до нинішніх часів для вжитку школи й хати. Ч. 1: Від «Слова о полку Ігоревім» до Івана Франка. Берлін: спільне видання «Української народньої бібліотеки» і «Українського Слова», 1922. 239 с.

Шифр ВЗУ: 9201 укр.

28. Лепкий Б. Струни: антологія української поезії від найдавніших до нинішніх часів для вжитку школи й хати. Ч. 2. Берлін: спільне видання «Української народньої бібліотека» і «Українського Слова», 1922. 296 с. [Hа обкладинці Брама, над якою лозунг «Ще не вмерла Україна»].

Шифр ВЗУ: 7971 укр.

29. Лепкий Б. Шевченко про мистецтво. Зальцведель: Накладом автора. З друк. СВУ. 1920. 26 с.

Шифр ВЗУ: 2110 укр.

30. Шевченко Т. Повісти: Артист [Художник: повість автобіографічна]. Музика. Т. 1. / під ред. Б. Лепкого. Берлін: вид-во «Українське слово», друковано у Вецлярі, 1923. 244 с. – (Бібліотека українського слова. Ч. 21).

Шифр ВЗУ: 2279 укр.

31. Шевченко Т. Повісти: Наймичка. Варнак. Близнята. Т. 2. / під ред. Б. Лепкого. Берлін: вид-во «Українське слово», 1922. 322 с. – (Бібліотека українського слова. Ч.22).

Шифр ВЗУ: 2287 укр.

32. Ukraina: zarys literatury. Podrecznic informacyjny / przez Bohdana Lepkiego. Warszawa; Krakow, 1930. 272 p.

Шифр ВЗУ: 8009 укр.

Про нього:

33. Безушко Володимир. Богдан Лепкий. Філадельфія, 1952. 16 с. – (Популярна бібліотека «Америки». Ч. 5).

Шифр ВЗУ: 11148 укр.

34. Богдан Лепкий в духовній історії України: матеріали наукової конференції. Бережани 27 серпня 2005 р. / за наук. ред. проф. Р. Т. Гром‘яка. Тернопіль: Джура, 2006. 128 c.

Шифр ВЗУ: 344 пф

35. Верниволя Василь. Богдан Лепкий: нарис літературної діяльності. Лепкий Б. Писання. Т. 1: Вірші. Київ; Ляйпціг: Українська накладня, [1922]. С. ХХ–ХХV.

Шифр ВЗУ: УНД 110/1

36. Ільницький М. «Найпопулярніша постать на галицькому грунті... » // Б. С. Лепкий. Твори: в 2 т. Т. 1.: Поезія. Оповідання і історичні повісті / упор., авт., передм. та прим. М. М. Ільницького. Київ: Дніпро , 1991. 862 с.

 На виставці книжка з приватної бібліотеки.

37. Луців Лука. Богдан Лепкий // Луців Лука. Література і життя: літературні оцінки. Джерсі-ситі; Нью-Йорк: друкарня «Свобода», [1975]. С. 213–234.

Шифр ВЗУ: 8699 укр.

38. Мишанич О. Давнє українське письменство в науковій і та літературній спадщині Богдана Лепкого // О. Мишанич. На переломі: Літературознавчі статті й дослідження. Київ: Основи, 2002. 436 с. – (Політична бібліотека. Ч.1).

На виставці книжка з приватної бібліотеки.

39. Погребенник В. Богдан Лепкий // Історія української літератури ХХ – початку ХХІ ст. У 3-х томах. Т. 1 / під ред. В. І. Кузьменка. Київ: Академвидав, 2013. 590 с.

На виставці книжка з приватної бібліотеки.

40. Погребенник В. Європеїзм творчості Богдана Лепкого // Богдан Лепкий в духовній історії України: Матеріали наукової конференції. Бережани, 27 серпня 2005 р. Тернопіль: Джура, 2006. С. 18–19.

Шифр ВЗУ: 344 пф

41. Погребенник Ф. Богдан Лепкий // Богдан Лепкий. Твори у 2-х томах. Т. 1. Київ: Наукова думка, 1997. 846 с.

Шифр ВЗУ: 9370 укр.

42. Чопик Б. Д. [Рецензія]. Василь Лев. Богдан Лепкий, 1872–1941. Життя і творчість. Записки НТШ . Т. 193. Нью-Йорк, 1976. 399 с. // Українська книга: Квартальник бібліографії й книгознавства Т-ва українських книголюбів, Українського бібліотекарського т-ва й бібліографічної комісії НТШ. [Філадельфія], 1979. № 1. С. 17.

Шифр: ЖВЗУ

Енциклопедії:

43. Радзикевич В. Лепкий Богдан // Енциклопедія українознавства. Париж; Нью-Йорк: вид-во «Молоде життя», друкарня «LOGOS» Мюнхен, 1962. Т. 4. С. 1286–1287.

Шифр ВЗУ: 124 укр.

44. Senkus R. Lepky Bohdan // Encyclopedia of Ukraine. Toronto; Buffalo; London, 1984. Vol. 3. P. 87–88.

Шифр ВЗУ: 12826 укр.

 45. Герасимова Г. П. Лепкий Богдан Сильвестрович // Енциклопедія історії України. Київ: Наукова думка, 2009. Т. 6. С. 123–125.

Шифр ВЗУ: 647пф

46. Погребенник В. Лепкий Богдан // Шевченківська енциклопедія: В 6 т. / НАН України. Київ, 2013. Т. 3. С. 734–736.

Шифр ВЗУ: 1073 пф

47. Погребенник Ф. Лепкий Богдан // Українська літературна енциклопедія: в 5 т. Київ: Укр. енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1995. Т. 3. С. 161–163.

На виставці книжка з приватної бібліотеки.

Матеріали до виставки підготувала О. К. Супронюк,

канд. філол. наук, ст. наук. співроб.