14 жовтня – День захисника України

     14 жовтня, на свято Покрови Пресвятої Богородиці, в Україні та в українському зарубіжжі відзначається День захисника України, День українського козацтва та створення Української Повстанської Армії. Обрали цей день для свого свята й Українські Січові Стрільці, що є історичним підгрунтям створення наших Збройних Сил; епохальною сторінкою історії вітчизняної військової справи.

Пресвята Богородиця – помічниця покривджених, зневірених надія, убогих заступниця, засмучених утіха, зголоднілих кормилителька, нагих одіяння, недужих зцілення, грішних спасіння (з молитви до Пресвятої Богородиці») [1].

         З метою збереження і популяризації історичної пам`яті До Дня захисника, а захисниками нашої країни є Збройні Сили України, відділ зарубіжної україніки Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (далі  – ВЗУ) відкриває новий цикл електронних виставок «Сторінки воєнної історії України: ракурс української діаспори». Це дасть можливість оприлюднити для наукової і широкої читацької аудиторії раніше недоступні матеріали, публікації в календарях, календарях-альманахах, журналах та інших періодичних виданнях, дослідження, спомини учасників подій, видані завдяки зусиллям діаспорних організацій.

Утім, підкреслимо, в Україні активно ведуться дослідження з історії підрозділів Січових Стрільців (далі – СС), що діяли по всій території України в 1917–1920 рр., а не тільки в Галичині та на Буковині [2–4].

Мета експозиції – засобами книжкової виставки відбити роль і значення легіону Січових Стрільців у Листопадовій національній революції; інформацію з історії Українських Січових Стрільців (далі – УСС), що є предтечею Збройних Сил України (далі – ЗСУ) і які боролися на початку минулого століття за волю України, за її державність і свободу супроти  ворогів України, що й зараз наші ЗСУ, коли український народ переживає велике лихоліття; як у вірші про сотника Легіону УСС, полковника Української Галицької Армії, літератора Д. Вітовського (1887–1919): наша земля в «часи нових тяжких, безмірних втрат»…

У «Вступному слові» до книги Я. Солтикевича «Салют останньої сотні: в честь 50-ті роковини збройного чину Українських Січових Стрільців» (Торонто, 1964) Василь Мудрій підкреслює: «Українські Січові Стрільці були еманацією національного, патріотичного виховання галицької вітки українського народу» <…> В ході збройної боротьби з найстрашнішим тоді ворогом українства, царською Росією, вони скропили й освятили кров`ю всі українські землі і посіяли на них таким чином незнишенні цінності свого духу».

У ВЗУ ІК зберігається значний обсяг унікального історичного матеріалу, що побачив світ у діаспорі. Відбити його на одній виставці неможливо. Ми вирішили цього разу обмежитися тільки книжними виданнями (за вибірковим порядком), а публікаціям у періодичних виданнях (наприклад, «За Державність»), у «Календарях Українських січових стрільців (1916–1920)» присвятити одну з окремих експозицій. Переважна більшість представлених на пропонованій електронній виставці книг є бібліографічною рідкістю, є тільки у фондах кількох бібліотек країни.

Розглянемо кілька прикладів. У книзі «Гей, там на горі "Січ" іде!: пропам'ятна кн. "Січей" / вступ. слово А. Чернецький ; зібр. і упоряд. П. Трильовський. – [Едмонтон]; Вінніпег: [б. в.], 1965) відбито джерела і підгрунтя створення Січових Стрільців. Масовому єднанню «молодої генерації українців колишньої австрійської займанщини» передували товариства «Сокіл», що діяли з 1894 р. від 5 травня 1900 р. «адвокат і діяч руху української радикальної партії доктор Кирило Трильовський заснував у селі Завале повіту Снятин в Галичині руханково-пожарне (протипожежне) товариство «Січ» (с. 10). У ньому панував дух козацтва, волі. «Січі», як констатує в «Передмові» А. Чернецький, були зав`язком народної міліції», вони пробуджували «до нового національного життя» ще недавніх невільників.

У поданій на електронній виставці книзі З. Стефаніва «Українські збройні сили 1917–21 рр. Ч. 1. Доба Центральної Ради й Гетьманату ([Б. м.]: СУВ, 1947), поетапно викладено початки українського руху; створення першого українського полку; організацію військових з`їздів, початок формування української регулярної армії; висвітлено іделогічну та політичну обстановку в Україні напередодні війни з Україною; проаналізовано причини війни з большевицькою Росією тощо. Матеріал у книзі викладено послідовно, логічно та виважено. Праця може слугувати як підручник для вишів, загальноосвітніх шкіл та ін. Рекомендуємо читачам й іншу працю З. Стефаніва «Коротка історія українського війська».

Відкриваємо історично-науковий та документальний збірник «За волю України», де відтворено реальний історичний образ епохи Визвольних змагань. У першій частині, як констатує у «Вступному слові» С. Ріпецький, відбито ідеалогічні основи УСС та його ідейну і організаційну підготовку до збройного виступу. Подано статті та документи, опубліковані в 1912, 1913, 1914 і наступних роках, як «живе свідоцтво, неживих вже людей, що були активними учасниками і творцями тих історичних подій» (с. 10). Ці статті є найпереконливішим документом та найвірнішим образом тієї доби та свідоцтвом ідеї та чину УССтрілецтва (с. 10). Ці спогади тим більше цінні, що висвітлення давніх подій й імена їх учасників сучасному поколінню майже невідомі. У збірнику збережено хронологію та витримано тематичну систему. Включено цінний розділ «Матеріяли і документи» – документальні матеріали, укладені за хронологією. «Примітки»  – це, власне, започаткування біографічного словника УСС (подано 500 імен та біографічних нотаток). У збірнику міститься понад 160 фотографій, відзнятих у 1914–1918 рр. (в основному, з архівних фондів колишньої бойової Управи у Відні, що їх придбало Братство УСС для Історії Архіву УСС) (с. 11).

Укладачі збірника керувалися нагальною потребою встановити історичну справедливість, оскільки «ідеї та діяльність УСС в радянській Україні представлені в фальшивому світі – науковими установами, <…>, в радянській публіцистиці, творах письменників і т. д.) (с. 12). За свій людський і науковий обов`язок укладачі вважали  «відперти цей обман і фальш большевицької історіографії» та показати «правду, показати чисту, жертвенну і героїчну збройну боротьбу українського народу за волю, такою, як її почали Українські Січові Стрільці пам`ятного літа 1914 року і як вона триває по сьогодні» (с. 13).

Книгу «Оборона Замостя VI. Січовою стрілецькою дивізією Армії УНР у 1920 р. видано накладом групи вояків VI. Січовою стрілецькою дивізією Армії УНР і прихильників, 1956 в Торонто (Укр. воєнно-іст. ін-т; ч. 10). Генерал-хорунжий Армії Української Народної Республіки (далі – УНР) Михайло Садовський, ніби висвітлюючи події сьогодення, зазначає: «Хоронити Захід від смертельної небезпеки і захищати його неоцінені скарби від жаху і руїни большевизму – як раніш у попередні історичні доби доводилося захищати їх від руїни татарської – випало на долю найближчим сусідам Москви – Україні і Польщі, що падали першими жертвами її політичної ненажерливості. Для зручнішої оборони вони мусіли об`єднати свої сили і співпрацювати по-братерськи збройно перед обличчям однаково смертельної для них небезпеки. Військо молодої української держави у трирічній запеклій боротьбі з большевиками набуло великого бойового досвіду і міцного гарту духа; молода польська армія також палала ентузіазмом боротьби за свою відновлену державність c. 3).

Як константує М. Садовський, «надій на західну допомогу не було, і українсько-польські війська залишались у війні осамітнені» <…>. «Проте все ж таки перемога на той час з`єднаними арміями польською та українською над могутніми супротивникаит була здобута» c. 4).

Про безсмертну славу українського війська пише М. Битинський, згадуючи легендарну оборону Замостя Січовою Стрілецькою дивізією Армії (За честь і славу української зброї. До 35 роковин оборони Замостя. С.  10). Він підкреслює, що українська дивізія дала «змогу вчасно розвернути до протинаступу польським бойовим групам і завдати большевикам загальну, вирішальну поразку». Генерал-хорунжий, начальник штабу VI Січової Стрілецької дивізії, начальник штабу м. Замостя відновлює події, коли «відбулася незабутня в історії нової боротьби Заходу проти Сходу знаменита оборона Замостя; на західно-європейській воєнній арені відігралася показова яскрава сцена величного змагання новітнього українського лицарства з навалою сучасних руїних східних орд» (С. 16) – знову паралель із Бучею, Гостомелем, Ізюмом, Ірпінем, Маріуполем...

Генерал-хорунжий командир VI Січової Стрілецької дивізії Армії УНР, комендант залоги м. Замостя Марко Безручко до своєї статті подає епіграф І. Франка, чим відбито незламну внутрішню позицію українських воїнів: «Ми поляжем, щоб славу і волю, і честь, рідний краю, здобути тобі». «Січовій дивізії довелося проводити боротьбу в особливих незвичайних воєнних обставинах. Йдеться про вирішальний удар, який завдали УСС більшовицьким загонам і цим дали можливість розгорнутися до наступу польським бойовим групам (с. 10). При чому, «стара історична фортеця, збудована в XVI ст., зовсім не була пристосована до сучасних бойових дій і захисту.

Незвичні особливі умови «у веденні на той час загальної руханої, маневрової війни» відтворює генерал-хорунжий, начальник штабу VI. ССД, начальник штабу залоги м. Замостя, Всеволод Змієнко (с. 17).

Ця збірка дає можливість читачеві отримати й несподівану цінну інформацію і Український воєнно-історичний інститут [5], що «утримує величезну збірку воєнно-історичних  пам`яток, отих німих свідків нашої недавньої слави й державности, які знаходяться в зорганізованому музеї, і час від часу показуються на пересувних виставках, яких відбулося до цього 37 в Німеччині й Канаді» (3 с. обкл.).

Автор книжки «Україна у війні за державність: історія організації і бойових дій Українських Збройних Сил 1917–1921» (Вінніпег: Видав хорунжий УСС Дмитро Микитюк, 1954) – генерал-поручник армії УНР Олександр Удовиченко стисло та переконливо виклав історію подій, учасником яких був сам. Він, начальник штабу Гайдамацького коша Слобідської України, що уславився взяттям Арсеналу, командир Третьої Стрілецької Залізної дивізії, яка перемогла більшовиків під час Вапнярської операції, стояв біля витоків українського війська та пройшов з ним увесь бойовий шлях аж до відступу з України у листопаді 1920 р.

Книгу «Артилерія січових стрільців у боротьбі за Золоті Київські ворота» (Нью Йорк: Червона калина, 1965), автором якої є генерал-хорунжий Роман Дашкевич, присвячено гармашам-старшинам і рядовим, що полягли в боях, і тим, яких замордували. «Історія» написана на підставі збережених записів і доповнень, які надали йому колишні товариші по зброї. Автор відбиває часи Української Центральної Ради, коли українці, колишні полонені австрійської армії, організували окрему військову частину (с. 7). Наприкінці грудня 1917 р. гармаші під командуванням сотника Черника спільно з куренем полку ім. гетьмана Дорошенка здійснили перший похід УСС у напрямі кордону України з Московщиною (Михайлівський хутір на Чернігівщині) (с.  9).

Очевидці тих подій пригадують, що люди по селах були перелякані, німецько-мадярськими, большевицькими пограбування і каральними діями й ховалися по домівках, коморах. Тоді Січові Стрільці (епізоди ці описані в різних виданнях) виходили посеред села і співали нову стрілецьку пісню: Маширують стрільці січовії у кривавий тан / Визволяти братів українських з московських кандан /  А ми наших братів українців визволимо, / А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо (слова: Роман Купчинський, музика: Михайло Гайворонський) [6–8]. Нині в культурології, мистецтвознавстві, музикознавстві стрілецькі пісні ретельно досліджуються з фольклористичного і літературного погляду, їх історія побутування та поширення.

Автори книг, статей, прозових та поетичних творів, представлених на електронній виставці: М. Бажанський, А. Бенкалович, Р. Берест, М. Битинський, М. Бобржинський, В. Буник, В. Бучацький, П. Волосенко, М. Гаврилюк, Д. Гамкало, С. Глушко, Т. Даниляк, Р. Дашкевич, Ф. Дмитерко, Г. Дмитрик, О. Демчук, В. Дорошенко, С. Єфремов, О. Залеський, В. Зеленко, І. Кейван, І. Киріяк, Т. Кобзей, Д. Колісник, В. Кривоус, М. Кузич, В. Купченко, В. Лебедова, В. Левицький, В. Лисий, М. Ломацький, Т. Лотоцький Д. Макогон, І. Макух, Ю. Міняйло, А. Мохорук, С. Мусійчук, О. Навроцький, С. Надзбручанський, С. Наріжний, І. Небелюк, Г. Ничка, С. Олексюк, О. Олесь, К. Ониськів, В. Орелецький, В. Пачовський, І. Петришин, Ю. Підлубний, В. Плавюк, І. Плешкан, С. Ріпецький, С. Сасс, С. Скалецький, М. Стефанюк, М. Топір, Д. Ткачук, К. Трильовський, М. Угрин-Безгрішний, О. Удовиченко, В. Урдейчук, Н. Устиянович, С. Фодчук, І. Франко, М. Хробак, Д. Червінський, О. Шпитко, О. Яворський, С. Яричевський, В. Яшан та ін.

У 2014 р. Наукова бібліотека Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (Івано-Франковськ) підготувала бібліографічний покажчик «Січові Стрільці в боротьбі за волю України (до 100-річчя утворення УСС)», де відбито теми: Джерела та історіографія діяльності УСС; Військова боротьба Українських Січових Стрільців; Провідники УСС; Січові Стрільці в літературі та мистецтві та їхня культурно-просвітницька діяльність. Своєю електронною виставкою ми підтримуємо цю роботу колег, а також вносимо свій скромний вклад у бібліографію історії військового будівництва [9; 10] та бібліографію історії Збройних Сил України.

Бібліографічний список.

1. Українське Православне Слово. 1975. №9. С. 2–4.

   2. Довбня В. А. Січові Стрільці київського формування у визвольних змаганнях 1917–1920 років : організація та правові засади діяльності. Київ, 2002. 220 c.

   3. Довбня В. А. Правові засади організації та діяльності військового формування Січових Стрільців за доби Центральної Ради та деякі їх відмінності від правових засад, притаманних Армії УНР // Держава і право. Юр. і політ. науки: зб. наук. пр. 2001. Вип. 13. С. 75–81.

  4. Хома І. Я. Військове формування Січових Стрільців Наддніпрянщини в боротьбі за державність України в 1917–1919 рр. : автореф. дис... канд. іст. наук / Нац. ун-т "Львів. політехніка". Львів, 2007. 19 с.

     5. Гей, Січ іде : збірка пісень січових стрільців / Волин. обл. науково-метод. центр нар. творчості і культурно-освіт. роботи ; упоряд. Є. І. Гіщинський. Луцьк : [б. в.], 1992. 112 с.

      6. Збірник найкращих пісень січових і патріотичних. Коломия : [б. в.], 1914. 79 с.

   7.  Стрілецькі пісні : збірник / ред.: О. М. Кузьменко ; Ін-т народознав. НАН України. Львів, 2005. 639 c.

  8. Уткін О. І., В. Г. Бережинський, В. В. Бринцев [та ін.]. Військове будівництво в Україні у XX столітті : іст. нарис, події, портрети. Київ : Вид. дім "Ін Юре", 2001. 448 c.

  9. Андрій Мельник – полковник січових стрільців, голова проводу українських націоналістів : у 100-ліття народження – 12.12.1890. – [Б. м.] : [б. в.], 1990. – 16 с.Шифр: 1135 укр.

Нарис про життєвий шлях однієї з ключових фігур української військової справи, заступника командира Осадного корпусу Січових Стрільців (далі – СС), виконуючого обов`язки командира корпусу УСС, начальника штабу Окремого загону Січових Стрільців, помічника коменданта групи СС, однодумця Євгена Коновальця.

   10. Андрій Мельник : у першу річницю смерти 1964–1965 / Р. Купчинський [та ін.]. – Торонто ; Вінніпег : Новий шлях, 1966. – 151 с. / Крайова Екзентутива Укр. Нач. Об-ня Канади).  Шифр: 4310 укр.

Зі змісту: У першу річницю / Крайова Екзукатива УНО. – С. 7–11; Будемо вірні його заповітам / О. Жданович. – С. 13–15; Полк. А. Мельник. – С. 16–25; Від юнака до полководця (уривки зі споминів) / Р. Купчинський. – С. 27–32; З  Андрієм Мельником у Стрілецьких окопах / О. Навроцький. – С. 33–41; Полковник Андрій Мельник естет, лицар-революціонер /М. Бажанський – С. 42–46; Слідами споминів / Ю. Бойко. – С. 47–50; Чотири величі /В. Гординський. – С. 51–54; Три зустрічі / Н. Ріпецький. – С. 55–60; Він посміхався всією поставою / С. Кононенко. – С. 61–63; Велика людина. Частина доповіді, виголошеної в Чікаго в 60 роковини сл. пол. А. Мельника / Ю. Вассиян. – С. 65–75; Полковник Андрій Мельник – воїн і соборник / О. Бойдуник. – С. 76–91; Людина і провідник (до характеристики полк. Андрія Мельника) / З. Книш. – С. 92–99; Салют воїнові Української Народної Республіки / Р. Рахманний. – С. 100–105; Полковник відійшов («Свобода»). – С. 118–120.

11. Євген Коновалець і Осередньо-Східні Землі : в дев'яті роковини геройської смерти / Ю. Бойко. – [Б. м.], 1947. – 64 с. Шифр: 6374 укр.

12. В. К. Січові Стрільці. Їх історія і характер : нарис / В. К. – Львів : [б. в.], 1920. – 45 с. Шифр: УНД №781

13. Гей, там на горі "Січ" іде! : пропам'ятна книга "Січей" / вступ. слово А. Чернецький ; зібр. і упоряд. П. Трильовський. – [Едмонтон] ; Вінніпег : [б. в.], 1965. – 432 с. Шифр: 1080 укр.

Зі змісту: Гей, там на горі. «Січ» іде / К. Трильовський. – С. 3–4; Про Січ славну-Запороже-Січ / К. Трильовський. – С. 4–7; На грані нової доби / А. Чернецький. – С. 9–12; Про «Січі» / М. Коцюбинський. – С. 77–78; «Січ» в поході / В. Лебедова. – С. 78–81; Як зорганізувалася перша «Січ» в Завалю / І. Киріяк – С. 82–84; Перша «Січ» / І. Кирияк. – С. 84; Дух «Січі» / К. Коберський. – С. 92; Ми «Січ» / В. Лебедова - С.  95; Що дала нам «Січ» / В. Зеленко. – С. 96; Гей, на нашій Україні / В. Лебедова. – С. 110; Гей, там на горі «Січ» іде / С. Глушко. – С. 111; «Січ» іде / В. Пачовський. – С. 163; Країна див! Далека мрія / О. Олесь. – С. 165; Як виглядала організаційна мережа «Січей». – С. 175–176; Січовий прапор. – С. 177; «Січі» і їхній організатор / А. Чернецький. – С. 219–224; Який то вітер шумно грає / І. Франко. – С. 224–225; Гей, «Січ» іде! / І. Франко. – С. 228; Як «Січ» наша повстала / Д. Макогон. – С. 249–250; «Січі» і їхнє всеукраїнське значення / В. Дорошенко. – С. 270–274; Наша «Січ» / Х. Алчевська. – С. 275; Спроби січової організації на Україні / П. Шекерик-Доників. – С. 276–280; Січові пісні / О. Залеський. – С. 280–282; Марш січовиків / О. Шпитко. – С. 282–283; Січові стрільці / Д. Катамай. – С. 288; Ми не кинемо зброї своєї / О. Олесь. – С. 290; До історії «Галицької руїни». 1914–1915 (з фотостатами царської жандармерії у Львові про «Січі») / С. Єфремов. – С. 296–304; Січ – Пискоровичі, пов. Ярослав / І. Рафа. – С. 313–314; Важливі дати з життєпису / К. Трильовський. – С. 314–316; Не пора, не пора, не пора! / І. Франко. – С. 316–319; Нові Січі / Л. Ясінчук. – С. 320–326; Гей! У Січ! / Д. Макогон – С. 326–327; Січовий рух на Буковині / Т. Галіп. – С. 326–327; «Січ» іде / С. Яричевський. – С. 328–329; Січові організації / С. Наріжний. – С. 345–347; Короткий нарис січової організації у ЗДА / П. Задорецький. – С. 349–372; Пісня / Д. Макогон. – С. 372–373; Поклін на могилу січового батька Кирила Трильовського / С. Мусійчук. – С. 370–380.

14. Давний Р. Про Січових Стрільців – Відень : Чорногора, 1921. – 79 с. – (Нар. б-ка "Чорногори" ; ч. 4). Шифр: 446 укр.

Зі змісту: Честь героям (замість переднього слова) / К. Трильовський. – С. 5–13; Початки і організація. – С. 15–20; Війна з Московщиною. – С. 20–27; Січові Стрільці стоять залогою в Київі. Гетьманський переворот. – С. 27–32; Блукання Січових Стрільців по цілій Україні. – С. 32–37; Збірка Січових Стрільців в Білій Церкві. – С. 37–39; Повстання проти гетьмана. Бій під Мотовилівкою. – С. 39–50; Січові Стрільці стоять залогою в Київі. – С. 50–51; Друга війна з Росією. – С. 51– 55; Січові Стрільці під Львовом. – С. 55–56; Наступ Стрільців на Бердичів. – С. 56–60; Польська офензива на Галичину і Придніпрянщину. – С. 61–65; Наступ придніпрянських і галицьких військ. – С. 66–67; Війна з російськими реакційними військами Денікіна. – С. 67–72.

15 Дашкевич Р. Артилерія січових стрільців у боротьбі за Золоті Київські ворота / Р. Дашкевич. – Нью-Йорк : Червона калина, 1965. – 205 с. Шифр: 3773 укр.

Зі змісту: Перша батарея СС – організація Галицько-Буковинського Куреня Січових Стрільців. – С. 5–9; Відділ гармашів. – С. 9–16;  Батарея СС має гармати і коні. – С. 16–19; Коростишевські семінаристи. – С. 19– 22; Батарея бере участь у боях. – С. 22–27; Офенсива на Київ. – С. 27–31; У дорозі на Київ. – С. 31–35; Батарея у Києві. – С. 35–43; Переворот гетьмана Скоропадського. – С. 43–58; Список гармашів-старшин, підстаршин і рядових Першої батареї січових стрільців перед складенням зброї. – С. 58–62; Батарея СС у запорожців. – С. 62–72; Гармаші СС у Білій Церкві. – С. 72–77; Повстання проти гетьмана Скоропадського. – С. 77–90; Бій під Мотовилівкою. – С. 90–106; Облога Києва. – С. 106–110; Артилерійська група. – С. 110–113; Гарматна бригада Січових Стрільців. – С. 113–116; Здобуття Києва. – С. 116–122; У здобутому Києві. – С. 122–129; Друга війна України із Совєтами. – С. 129–133; Проголошення Соборности України. – С. 133–135; Поділ гарматної бригади СС на полки. – С. 135–139; Безпорядки в Україні. – С. 139–148; Бої на Лівобережжі і під Києвом. – С. 148–156; Гарматна бригада СС у Чорному острові. – С. 156–164; Усі стрілецькі батареї у боях. – С. 164–167; Історія 3-ої легкої батареї 4-го гарматного полку Першої гарматної бригади Січових Стрільців / В. А. Зарицький, майор артилерії. – С. 167–168; Повернення 3-ої батареї з Трипілля до Києва. – С. 168–173; Контр-наступ Української Наддніпрянської армії на схід від Збруча. – С. 173; Бої за здобуття станції Вапнярка. – С. 173–174; Бої за удержання станції Вапнярка. – С. 174–175; Ситуація на фронтах української армії з початком місяця вересня. – С. 175–178; Артилерія Січових Стрільців під Львом. – С. 178–179; Артилерія Січових Стрільців у корпусі СС і офензива на Бердичів. – С. 179–181; Гарматна бригада СС на фронті проти військ Білої Росії. – С. 196–198; Кінець Гарматної бригади СС. – С. 198.

16. Євген Коновалець та його доба / переднє слово Ю. Бойка. – Мюнхен : Вид. Фундації ім. Коновальця, 1974 (Друк. "Сісero"). – 1019 с. Шифр: 3938 укр.

17. Євген Коновалець: нарис про життя, чин і смерть великого українського патріота / Вст. сл. від вид-ва. - [Б. м.] На чужині, 1948. - 106 с. (Б-ка "Укр. патріота"; ч. 1) Шифр: 6198 укр.

18. За волю України : антологія пісень національно-визвол. змагань / записи, розшифрування, гармонізація, оброб., перепис нот, упоряд., прим., ст. Є.  Гіщинського. – Вид. 2-ге, допов. – Луцьк : Волин. книга, 2007. – 390 с. Шифр: 2007/З-12

19. За державність : матеріяли до історії війська українського : Збірник 3. – Каліш : [б. в.], 1932. – 270 с. Шифр: 743 укр.

Зі змісту: Січові Стрільці в боротьбі за державність / генерального штабу генерал-хорунжий М. Безручко. – С. 55–109; 359 кривавих жертв за Україну (реєстр розстріляних у Базарі) / генерал-хорунжий В. Савченко-Більський, ст.  лейтенант М. Білинський (посмертна згадка) . – С. 230–234.

20. За державність : матеріяли до історії війська українського : Збірник 1 / Воєнно-іст. т-во ; відп. ред. полк. М. Садовський. – Каліш : [б. в.], 1935. – 251 с. Шифр: 574 укр.

Зі змісту: Перше засідання Другого Всеукраїнського Військового Комітету / підполковник В. Кедровський. – С. 129–135; З величного минулого / І. Гаврилюк. – С. 135–146.

21. Історія українського війська. - 2-е вид., доп. – Вінніпег : Видав Іван Тиктор, 1953. – 832 с. – (Клюб приятелів укр. книжки). Шифр: 1072 укр.

22. Календар-альманах Українського голосу на переступний рік 1964 : цей альманах присвячується 150-літтю народження Т. Г. Шевченка і 50-літтю вимаршу УССтрільців на поле бою / ред. С. Волинець. – Вінніпег : Тризуб, [б. р.]. – 190 с. Шифр: 11387 укр.

23. Ковальчук М. А. На чолі Січових стрільців. Військово-політична діяльність Євгена Коновальця в 1917–1921 рр. / М. А. Ковальчук ; НАН України, Ін-т укр. археогр. та джерелознав. ім. М. С. Грушевського. – Київ : УВС ім. Ю. Липи, 2010. – 288 c. Шифр: ВА736466

Діяльність видатного українського війського та громадсько-політичного діяча висвітлено на підгрунті архівних документів.

24. Кучабський В. Корпус Січових Стрільців : воєнно-іст. нарис : Юв. вид. 1917–1967 / В. Кучабський ; ред. О. Бабій [та ін.]. ; вступ. слово І. Кедрина. – Чікаго : Юв. ком. для відзначення 50-річчя створення Формації Січових Стрільців, 1969 (Друк. Вид-ва М. Денисюка). – XVI, 663 с. Шифр:  4963 укр.

Зі змісту: Від первопочинів до Проскурівського періоду (з двома ситуаційними схемами) / В. Кучабський. – С. 3–275; Від Проскурова до Чорториї / М. Безручко. – С. 272–399; Причинки до історії української революції / Є. Коновалець. – С. 399–473; Бібліографія. Матеріали до бібліографії Сісових Стрільців (1. Початки Січового Стрілецтва на В. Україні; Формування Галицько-Буковинського куреня СС у Києві. Переформування в 1 курінь СС. 1-а сотня. 2-а сотня; 1-ша українсько-московсько війна. Бої 1-го куріня СС з москалями у Києві і на його доступах обабік Дніпра; 3. Перебування в залозі столиці до дня роззброєння владою. Розгорнення 1-го куріня СС в 1-й полк СС; 4. СС на розсіянню від дня роззброєння до поновного формування в Білій Церкві. У корпусі ген. Натієва; Реакція на проголошення грамоти гетьмана на федерацію; Другий Універсал Директорії; Зречення влади гетьмана П. Скоропадського; Текст зречення влади гетьманського уряду; Ухвала Української Національної Ради з 3 січня 1919 року про Злуку ЗУНР з УНР; Універсал Директорії УНР про Соборність України; Конституція Трудового Конгресу; Універсал Трудового Конгресу до Українського Народу; Закон про місцеві Конгреси Трудового Народу; Деклярація Січових Стрільців; Закон. Ухвалений Радою Народних Міністрів; Наказ Команди Осадного Корпусу) / І. Шендрик. – С. 473–548; Документи. – С. 563–604; Постання Ювілейного Комітету. Ювілейно-пропам`ятна відзнака. Видавничий фонд. – С. 607–656.

25. Наші стрільці в рік по Шевченківськім здвизі 28 червня 1914 / уклад. І. Боберський. – Відень : Накладом Укр. боєвої управи, 1915 (Друк. J. N. Vernay). – 112 с. – (Б-ка укр. боєвої управи ; ч.1). Шифр: 800 укр.

26. Оборона Замостя VI Січовою Стрілецькою дивізією Армії УНР у 1920 р. – Торонто : Видано накладом групи вояків VI. Січовою стрілецькою дивізією Армії УНР і прихильників, 1956. – 32 с. / Укр. воєнно-іст. ін-т ; ч.10). Шифр: 1670 укр.

Зі змісту: Загальна воєнно-політична ситуація у війні 1920 р. / М. Садовський.  – С. 3–8; За честь і славу української зброї. До 35 роковин оборони Замостя / М. Битинський. – С. 9–18; Оборона Замостя. Спогад / М. Битинський. – С. 19–22; Із славного минулого. Спогад / О. Савченко. – С. 23–26; Сутичка з будьонівцями (із спогадів командира в. кінного ім. кошового Костя Гордієнка полку VI. Січової стрілецької дивізії) / В. Герасименко. – С. 27–32.

27. Олесь О.Євген Коновалець : нарис про життя, чин і смерть великого українського патріота / О. Олесь ; вступ. ст. від вид-ва. – [Б. м.] : Укр. патріот, 1948. – 29  с. – (Б-ка "Укр. патріота" ; ч.1). Шифр: 6198 укр.

28. Островерха М.Грозна калини в українських січових стрільців / М. Островерха. – Ню Йорк : Накладом автора, 1962. – 132 с. Шифр: 2248 укр.

29. Ріпецький С. Бібліографія джерел до історії Українських Січових Стрільців / С. Ріпецький. – Нью-Йорк : Вид. Коміс. братства УСС, 1965. – 115 с. – Братство Укр. Січових Cтрільців. Іст.-архівна коміс. Шифр: 4778 укр.

30. Ріпецький С. Українське Січове Стрілецтво : визвольна ідея і збройний чин / С. Ріпецький. – Нью-Йорк : Червона калина, 1956. – 360 с. Шифр: 7784 укр.

Зі змісту: I. Генеза і ріст української визвольної ідеї. Під московською кормигою. –Австрійська заманщина. – Самостійна Україна – всеукраїнська визвольна ідея. – «Молода Україна»: Січовий і сокільський рух. Таємні середньошкільні кружки. II. Січове стрілецтво до світової війни. – С. 13–54. Перший військовий гурток. – Ідея збройної боротьби і українське громадянство. – Ідейне змагання за мету і методи визвольного руху. – Українське жіноцтво напередодні війни. – Організаційна й ідеологічна підготовка Стрілецького руху. – Товариство «Січові Стрільці» – їх організаційна та військово-вишкільна праця. – Шевченківське свято у Львові  – маніфестація української сили. – Національна проблема – одна з головних причин Першої світової війни. – Пляни московського імперіялізму на знищення української нації. – Січові Стрільці готові до участі в війні проти Росії. – Передвоєнні Січові Стрільці – перша українська військова формація новітньої доби. III. Українські Січові Стрільці. – С. 54. «До боротьби за волю України». – Українська орієнтація, власні сили, національна єдність. – Похід російського царату на ліквідацію «мазепинського гнізда». – Українське громадянство в Росії і війна. – Велика збірка Українських Січових Стрільців у Львові. – Протест УСС проти присяги займанницькій державі. – На Закарпатській Україні. – Вимарш на фронт, бойове хрещення і перші жертви. – Блискучий іспит. – Карпатська зима – проба фізичної і духової витривалості.  – Національне військо без держави і державної влади. – Невідхильна трагедія розшматованої нації. – Боротьба за існування. – Настрої і думки УСС напередодні бою на Маківці. – Маківка. – УССтрілецтво за всеукраїнський політичний провід. – Радісний похід до визволеної Батьківщини. – Ідея, збройний чин і жертва. – Геройська смерть чот. Івана Балюка. – Походи і бої на Поділлі. – Після першого року трудів і боротьби. – Духова творчість Українських Січових Стрільців. – а) Національно-політична думка УСС. – б)  сатира і гумор. – в) Стрілецька пісня. – г) Інші форми духово-мистецької праці і творчості УСС. – д) Оформлення національного характеру УССтрілецтва. – е) праця УСС між народом. – Ідейно-політичний зв`язок між УСС і СВУ. – На позиції «Весела». – Лисоня. – Українська політична думка після двох років війни. – Новітній військовий вишкіл. З 3-ої: УСС. Стрілецтво в області ідейної кризи. – Марні надії і заходи. – Революція в Україні і Українське Січове Стрілецтво. – Поход на Україну. – На Запоріжжі. – В обороні українського селянства. – Громадсько-суспільна праця на Херсонщині і Поділлі. – В УСС з України. – Українські Січові Стрільці в боротьбі проти Польщі: а) Даремні надії на УСС – б) Підготова до перевороту; – в) Листопадовий зрив і львівські бої. – г) Облога Львова, Вовчухи і Чешківська офензива. – Епілог епопеї Українських Січових Стрільців у Великій Україні. IV. Київські Січові Стрільці. – Полонені УССтрільці і революція в Україні. – Утворення в Києві куреня Січових Стрільців. – Організаційна, вишкільна і виховна праця. –Організаційні та виховні принципи Січових Стрільців. Перша зустріч з дійсністю. – Бої Січових Стрільців на вулицях Києва. – Відворот з Києва і поновне здобуття столиці. – На вершині організації і бойової сили. – Січові Стрільці вірні Українській Народній Республіці. – В надії на нову Стрілецьку збірку. – Національна політика гетьманської влади. –Соціяльно-політичний світогляд Січового Стрілецтва. – Відновлення формації Січових Стрільців. – готови до боротьби проти московської загрози. – Січові Стрільці на чолі всенародної революції. – Мотовилівка: а) Ворожі сили. Бій. – в) Похорон героїв. –г) Січові Стрільці і С. Петлюра. – Облога столиці і організація її здобуття. – Січові Стрільці у визволеній столиці. – Важке становище України. – Оборона Києва. – Проскурівська Деклярація. – Стрілецька Рада. – Провід Січового Стрілецтва. – Обнова корпусу Січових Стрільців. – За Бердичів і оборона Шепетивки. – Тяжкі змагання на Волині та Поділлі. – Не довелося втретє визволяти Київ. – Останні місяці боїв Січових Стрільців. – Роля Січових Стрільців в Українській Революції. – Січові Стрільці в опінії їх сучасників. V.  Люди і проблеми. – Праця і боротьба формаціями. –До питання 1914. – Під знаком єдности. – Традиція лицарів Червоної калини.

31. Січовий співаник /зібр. К. Трильовський. - Відень, 1921. - 95 с. Шифр: АО260825

32. Солтикевич Я.Салют останньої сотні : в честь 50-ті роковини збройного чину Українських Січових Стрільців / Я. Солтикевич ; вступ. слово В. Мудрого. – Торонто : [б. в.], 1964. – 64 с. Шифр: 1710 укр.2182 укр.6835 укр.

Зі змісту: Салют останньої сотні. – С. 9–25; Перші та чергові бої Українських Січових Стрільців. – С. 25–37; Значення збройного виступу Українських Січових Стрільців і їх переможних боїв та впливу на український народ. – С. 38–48.

33. Стефанів З. Українські збройні сили 1917–21 рр. Ч. 1. Доба Центральної Ради й Гетьманату / З. Стефанів ; передм. від вид-ва. – 2-е вид, випр. – [Б. м.] : СУВ, 1947. – 118  с.  – (Б-ка "Укр. комбатанта"). Шифр: 668 укр.

Зі змісту: 1. Початки українського війського руху: з тюрми народів на волю; Початки українського військового руху в російській армії; Українські військові організації в Києві; Перший український полк; Українські військові з`їзди. Перший Всеукраїнський з'їзд; Другий Всеукраїнський військовий з`їзд. Український Генеральний Військовий  Комітет; Третій Всеукраїнський військовий з`їзд. Українізація частин російської армії; Український національний рух у російських частинах; I Український корпус; II Український корпус; Інші українізовані відділи. – С. 5–31; 2. Озброєні сили Української Народної Республіки. – С. 32–54 (Вільне козацтво в боротьбі з російськими большевиками; Початок регулярної армії. Запорізький корпус; Військова формація з полонених. Синя дивізія; 3. Напередодні війни з Росією. – С. 55–67; На початку шляху до суверенности. Большевицький переворот у Росії і його наслідки в Україні; Розвал російської армії; Анархія в Україні; Взаємини з державами Антанти; Мирові переговори з центральними державами; Причини війни з совєтською Росією; Большевицький ультиматум; 4. Перша війна з большевицькою Росією (Початок війни. Бої за доступи до Києва. Крути; Оборона Києва; Підписання миру. Прихід німецько-австрійських військ; звільнення Лівобережної України. Наступ на Полтаву та Харків. Похід на Крим і бої за Донецький басейн. Тактика. Полководці. Значення війни з Росією. Кінець Центральної Ради). – С. 68–94; 5. Збройні сили гетьманату (Державний переворот генерала Скоропадського та його наслідки; Українське селянство в боротьбі з гетьманщиною та німецько-австрійською окупацією; Організація війська. Кадри регулярної армії; Українські військові частини за гетьманату; Спроба віднови козацького стану; Таращанська повстанська дивізія; Російські військові формування; Повстання проти гетьманату (Український національний союз. Підготовка до повстання; Початок повстання; Бій Січових Стрільців під Мотовилівкою; Успіх республіканського війська; Перемога Директорії). – С. 111–118.

34. Стрілецькі пісні: зб. / ред. О. М. Кузьменко; Ін-т народознавства НАН України. - Львів, 2005. - 639 с. Шифр: ВС41030

35. Удовиченко О. Україна у війні за державність : історія організації і бойових дій Українських Збройних Сил 1917–1921 / О. Удовиченко ; передм. від ред. – Вінніпег : Видав хорунжий УСС Дмитро Микитюк, 1954. – 178 с. Шифр: 371 укр.

Зі змісту: Біографія автора ген. Удовиченка. – С. 7–9; Розділ 1. Початковий процес творення Української армії. – 1917 рік. – С. 16; Ситуація в Україні на 1 січня 1918 р. – С. 16; Розділ 3. Початок війни між Москвою й Україною. – Донські казаки. – Боротьба за Київ. – Симон Петлюра. – Гайдамацький кіш. – Геройська загибель студентського куреня під ст Крути. – Повстання комуністів у м. Києві. – С. 17. Розділ 4. Бій за арсенал. – Капітуляція оборонців арсеналу– С. 23. Розділ 5. Відхід в м. Житомир. – Зустріч з чешськими легіонами. – Бій на ст. Коростень. – Мирові переговори в Берестю-Литовським. – Німецька армія рушає в Україну. – Зайняття Києва. – С. 29. Розділ 6. Бойові операції українських відділів на Лівобережній Україні. – Рух австро-німецької армії. – Боротьба за Крим. – С. 54. Розділ 7. Взаємовідносини між німецьким командуванням та Українським урядом. – Зміна влади в Україні. – Гетьман Павло Скоропадський. – С. 39. Роздл 8. Стан Української армії при гетьманові П. Скоропадському. – Прибуття сформованої в Німеччині української дівізії і обезброєння її. – Формування української дівізії в Австрії. – Формування Війського міністерства, Генерального штабу. – Перешкоди з боку німецького командування. – Сердюцька дивізія. – Чорноморський кіш. – С. 40. Розділ. 9. Внутрішня ситуація в Україні при гетьмані Скоропадському. – Арешт С. Петлюри. – Розклад серед австро-німецької армії. – Повстання проти гетьмана. – С. 43. Розділ 10. Становище на кордонах України на 1 січня 1919 року. – Стан Української Армії. – С. 47. Розділ 11. Нова війна з Москвою. <…>. – С. 50. Розділ 12. Дипломатичні переговори з державами Атланти. <…>. – С. 54; Розділ 13. <…>. Причина наших невдач. – Переорганізація армії. – С. 57. Розлід 14. <…> Проскурівські бої. <…>. – С. Розділ 15. Український національний рух в Австро-Угорській монархії. – Проголошення української державності. – Переворот у Львові. – Початок війни між українцями і поляками. –  Перші українські військові формації в Галичині. – С. 71. Розділ 16. Боротьба за Львів та вихід українських частин із нього. <…>. Формування Галицької Армії. – С. 76. <…>. Розділ 21. Галицька Армія й Армія Української Народної Республіки. <…>. – С. 90. <…>. Розділ 27. Ситуація в Україні до 22. VIII. <…>. – С. 106. <…>. Розділ 31. Бої з Добрармією. – Галицька Армія. – Українська Армія відходить на захід. – С. 117. Розділ 38. Тернистий шлях Галицької Армії та її ліквідація. – С. 139. <…>. Розділ 41. Оборона Збруча і відворот за Дністер. <…>. – С. 145. Розділ 42. Оборона Замостя. – Оборона Дністра. <…>. – С. 147. <…>. Розділ 49. <…>. Розстріл совєтською владою 359 українських старшин і козаків під м. Базар на Волині.  – С. 162.

36. Українсько-московська війна 1920 року в документах. Ч. 1. Оперативні документи Штабу Армії УНР / з передм. і під ред. В. Сальського ; впоряд. П. Шандрук. – Варшава : [б. в.], 1933. – 401 с. Шифр: 550 укр.

Зі змісту: Вступ. Короткий огляд подій до 6 травня 1920 року в зв`язку з створенням спільного Українсько-Польського фронту проти Москви. – С. 1–5; Розділ 1. Армія УНР в обороні свого розташування. – С. 5–35; Розділ 2. Відворот за Збруч. – С. 35–94; Розділ 3. Оборона Збруча і відворот за Дністер  – С. 94–153; Розділ 4. Оборона Дністра. – С. 153–214; Розділ 5. Наступ на Україну. – С. 214–297; Розділ 6. Підготовка до дальшого натупу і відворот на Збруч. – С. 297–361. Додатки.

37. Українська Стрілецька Громада в Канаді, 1928–1938. – Саскатун : Новий шлях, 1938. – 160 с. (Накладом Укр. Стрілецької громади в Канаді).

На обкл. назва: Альманах У.С.Г. Канади, 1928–1938. Шифр: 10380 укр.

38. Шанковський Л.Українська армія в боротьбі за державність / Л. Шанковський ; обкл. М. Левицького. – Мюнхен : Дніпрова хвиля, 1958 (Друк. "Biblos"). – 319 с. Шифр: 313 укр.

Зі змісту: Українська армія під час перших визвольних змагань. 1917–1921. – С. 7–61; Розклад російської армії в 1917 р. – С. 63–84; Де були українські полки австрійської армії при кінці світової війни. – С. 85–105; Стрийські пластуни у визвольних змаганнях. – С. 106–128; Наступ на Київ в 1919 році (стратегічний і політичний нарис). – С. 129–170; Зимовий похід армії УНР. – С. 171–182; Повстанський рейд кінної бригади од Шепаровича. – С. 183–223; 1920 рік на Херсонщині. – С. 224–241; Втрачені можливості у визвольних змаганнях. – С. 242–257.

Резюме, та електронну виставку підготовали:

Н. Г. Солонська, канд. іст. наук, с. н. с. ВЗУ

             Г. О. Борисович , м. н. с. ВЗУ