Цього року виповнюється триста літ від дня народження Григорія Савича Сковороди (1722 – 1794) – визначного українського мислителя, письменника, барокового лірика, педагога, музиканта. Сковорода був всебічно обдарованою людиною – знавцем античності й середньовіччя, володів багатьма мовами – латинською, старогрецькою, староєврейською, російською, польською, німецькою. У його творах відобразилися світогляд, жива душа українського народу. Епоха Г. Сковороди – це часи правління Єлизавети I та Катерини II; піднесення Києво-Могилянської академії, початку Великої Французької революції, ліквідації Запорізької Січі. Він сучасник Баха, Гете, Канта, Вольтера, Руссо, Дідро, Ломоносова. На розвиток і формування світогляду Григорія Сковороди впливали тогочасна історична епоха і атмосфера, що в ній панувала, думки інших видатних мислителів, загальні суспільні ідеї та потреби народу.

Вивченням творчої спадщини мандрівного українського філософа займається спеціальний науковий напрям – сковородинознавство. В Україні видано бібліографічні покажчики, проводяться конференції, читання та інші наукові заходи, присвячені його творчості. Після отримання Україною державної незалежності науковці та читачі мають змогу ознайомитись з працями вчених української діаспори, що зберігаються у відділі зарубіжної україніки Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (далі ВЗУ ІК НБУВ).

ВЗУ ІК НБУВ представляє електронну виставку діаспорних книжкових видань, в яких відображено світогляд, релігійні та філософські погляди, аналізується літературна творчість Г. Сковороди.

Народився Г. С. Сковорода 3 грудня (22 листопада за старим стилем) 1722 р. в селі Чорнухи, Лохвицького повіту на Полтавщині в сім’ї малоземельних селян-козаків. В ранньому віці виявив сильний потяг до знань та непересічні здібності, навчився грати на народних інструментах, гарно співав.

У 1738 р. вступив до Києво-Могилянської академії (за деякими джерелами у 1734), де з перервами навчався до 1750 р. Зокрема, Д. Антонович пише, що Сковорода вчився з 1738 до 1950 р., з дворічною перервою (з 1742 по 1744 рр.), під час якої перебував в Петербурзі, де співав у придворній капелі імператриці Єлизавети. Подорожував по Угорщині, супроводжуючи державну місію генерал-майора Г. Вишневського. Під час служби у Токаї (з 1750 до 1753 рр.) відвідав Братиславу, Відень, Венецію, Флоренцію, Галле (Німеччина), як свідчить його учень та біограф Михайло Ковалінський. Перебування за кордоном сповна використовував для поповнення знань, знайомства з усною народною творчістю, життям та звичаями народів, які проживали тоді на території Австрійської імперії.

Після повернення до України у 1753 р. зайнявся активною викладацькою та педагогічною діяльністю. Був запрошений у Переяславський колегіум викладати піїтику. Перекладав Плутарха, почав писати свої перші твори. Змушений був залишити колегіум, тому що намагався впроваджувати у навчання новаторські ідеї, не згоджувався викладати у старій традиції, проявляв твердість переконань, чим викликав невдоволення керівництва. Був домашнім вчителем у сім’ї поміщика Степана Томари у селі Коврай неподалік від Переяслава (з 1754–1759 рр.).

З 1759 до 1769 рр., з перервами, був найактивніший період у його житті – праця у Харківському колегіумі. Г. Сковорода набуває популярності і авторитету як талановитий та здібний оратор, чуйний педагог. Викладає грецьку мову, піїтику, синтаксис, навчає учнів грі на органі, сопілці. Складає свій курс лекцій «Начальная дверь ко христіанскому добронравію…», чим викликає незадоволення і несприйняття керівництвом його методів викладання, які на їх думку не відповідали церковним канонам. Йому забороняють проведення позакласних занять зі студентами. Звинувативши у вільнодумстві, його остаточно звільняють з Харківського колегіуму. Сковорода був змушений припинити викладання і назавжди полишити будь-яку службову діяльність.

Втративши батьків ще замолоду, не маючи статків, Сковорода вважав своєю домівкою всю Україну. Навіть, вибір способу життя Сковородою вказує на його близькість до українських народних традицій, козацьких військових походів, чумацьких степових переходів. Сковорода стає мандрівним філософом. Впродовж 25 років мандрував по Харківщині, жив по селах, поширював свої погляди серед людей, складав вірші, байки, притчі, філософські твори. Думки Г. Сковороди поширились по всій Україні та поза нею. Псалми Сковороди співали в церквах, пісні співали сліпці, а «Всякому городу нрав і права» та «Ой, ти птичко жолтобока» вже за життя мислителя стали досить відомими та майже народними піснями.

Закінчив своє мандрівне, сподвижницьке життя Григорій Сковорода 9 листопада (29 жовтня за старим стилем) 1794 р. Похований у селі Пан-Іванівка (нині Сковородинівка) Золочевського району Харківської області. На надгробку могили  викарбовано напис «Мір ловил меня, но не поймал», в якому було відображено філософське кредо мислителя.

Основні праці Григорія Сковороди: «Сад божественних пісень» (1735–1785), зібрання моралістичних фабул «Басни Харьковскія» (1769–1774), курс лекцій «Начальная дверь ко христіанському добронравію» (1768?).

Сковороді належить близько двох десятків трактатів, зокрема «Наркісс. Разглагол о том: узнай себе» (приблизно 1768–1771), «Симфонія, нареченная Книга Асхань о познаніи самого себе» (приблизно 1772 р.). «Разговор пяти путников о истином щасти в жизни» (1773?), «Алфавит, или Букварь мира» (до 1775?), що викладають багато філософських, суспільно-політичних, етичних та педагогічних питань. І можна впевнено стверджувати, що він створив оригінальну філософську систему, в якій переважали матеріалістичні тенденції.Сковорода спирався у своїх філософських поглядах на Біблію, а не на мертву церковну схоластику російського православ’я. Це було причиною, що за життя філософа не було видано жодного його твору, оскільки тодішня владна цензура вважала їх такими, що не відповідали Святому Письму і були образливими для духівництва.

Сковорода присвятив все своє життя розвитку та поширенню своєї етичної філософії; став не лише основоположником новітньої української, а й світової філософії, що базувалася на міцному фундаменті Святого Письма та ідей мислителів давнини. Д. Чижевський, твори якого зберігаються, зокрема у ВЗУ, схильний розглядати філософію Сковороди як справжню серцевину нашої інтелектуальної традиції, називав Сковороду першим східнослов’янським філософом.

Багато вчених вивчали мову творів Сковороди. Хоча, одностайної думки немає, вчені-лінгвісти, літературознавці вважають її слов’яноруською, церковнослов’янською. Юрій Шевельов вважав її слобожанським варіантом російської мови, якою розмовляли в тогочасних освічених колах. Мову поезій та байок класифікували як ближчу до книжної української XVIII ст. Григорія Сковороду можна вважати предтечею нової української літературної мови, народнопоетичної, народної розмовної мови. Його творчість кардинально вплинула на всю українську літературу XVIII– XIX ст. Сковорода часто вдавався до латинської мови. Латина для Сковороди – це насамперед епістолярна мова, мова світської вченості, мова байок, поезії та філософії. Іноді Сковорода переходить на латину в своїх ремарках. У міркуваннях щодо тлумачення Святого Письма Сковорода її не застосовував.

Дослідники діяльності Сковороди вважають його видатним українським педагогом, поетом, мандрівним філософом, представником етико-гуманістичного напрямку вітчизняного просвітительства.

Творчості Г. Сковороди присвячені праці, таких науковців, як: Д. Багалій, Ю. Барабаш, Т. Бовсунівський, Л. Гнатюк, І. Івань, М. Корпанюк, Ю. Лощиця, О. Мишанич, А. Мудрик, В. Нічик, М. Сулима, Л. Ушкалов, Д. Чижевський, В. Шевчук та ін.

Внеском у сковородинознавство є праці зарубіжних українознавців: В. Барки, Ф. Гаасе, Д. Козія, Ю. Лавриненка, М. Ласло-Куцюк, П. Маценка, К. Митровича, І. Мірчука, П. Одарченка, Д. Олянчина, С. Погорілого, Г. Удода, С. Шерера, о. С. Ярмуся та ін., які зберігаються у ВЗУ ІК НБУВ.

Цікавою, зокрема, є рецепція образу Сковороди українознавця з Німеччини Ігоря Костецького. У своїй праці «Стефан Георге: особистість, доба, спадщина» (Штутгарт: На горі, 1971), присвяченій творчості Стефана Георге, яка стала символом відродження Німеччини в культурних і духовних вимірах, він шукає таку ж постать в українській історії і культурі. Такою ж інтегральною універсальною постаттю на українському ґрунті, на його думку, є Г. Сковорода.

С. Ярмусь у статті "Поняття про щастя (на основі філософії Сковороди)" підсумовує, що інтелектуалізм Сковороди проявляється в його символічному кодуванні культурного простору: «…трикутник миру і щастя вкладається в рамки трикутника універсальної любови, що в Божественних Заповідях виявляється в категоріях любові людини до Бога, до самого себе і до свого ближнього» [Ярмусь С. Поняття про щастя : на основі філософії Сковороди // Рідна Нива: календар на 1975 рік. – Вінніпег. – С.131–145].

С. Погорілий, проф. Славістичного відділу при Манітобському університеті, нагадує, що у Сковороди було багато малюнків. Значна кількість з них  була складовою частиною рукопису «Алфавит или Буквар Мира» та інших праць [Погорілий С. Символи у Сковороди  // Рідна Нива: календар на 1974 рік. – Вінніпег: Екклезія, С. 98–106, С. 99]. У праці Погорілого проаналізовано складна символіка, вчення про символи, джерелом якого була Біблія, вчені античного світу, отці церкви, середньовічні містики та наука Києво-Могилянської академії. Дослідник стверджував, що філософ створив свою оригінальну естетику символів-монументів, яка може стати підґрунтям оновлення поетики, образної системи української літератури.

Митрович К. підкреслює, що філософія Сковороди постала з української духовної традиції та була відповіддю на запити, шукання української людини.

Колекція сковоридиніани – книжки, видані українською еміграцією, статті з періодичних діаспорних видань, що зберігаються у ВЗУ ІК НБУВ, є цінним і важливим інтелектуальним ресурсом для подальшого осмислення ролі і значення образу Сковороди і його творчої спадщини для розвитку української культури.

Матеріали книжкової виставки науковців української діаспори призначені для широкого кола читачів, дослідників діяльності та творчої спадщини нашого мислителя.

Матеріали до виставки підготувала співробітник відділу              м. н. с. В. Д. Антонова

Бібліографічний список використаних документів:

1.Антологія української лірики. Ч. 1: до 1919 / Під редакцією О. Зілинського. – Торонто: Мозаїка, 1975. – С. 108–110. – (Канад. ін.-т укр. студій). – Тит. арк. парал. англ. Шифр ВЗУ: 4316 укр., 12278 укр., 14513 укр.

2.Антологія української поезії / В. Державин, вст. сл. – Лондон: Вид-во Спілки укр. молоді у Великій Британії, 1957. – С. 28–29. Шифр: 4439 укр., 4527 укр

3.Антонович Д. Григорій Савич Сковорода (1722–1794); Сучасники Сковороди / Д. Антонович; передм. К. Костева // Українська культура. – Мюнхен: [б. в.], 1988. – С. 179–185;  185–186.  Шифр ВЗУ: 8455 укр.

4.Бобринской Г. П. Старчикъ Григорій Сковорода: жизнь и ученіе / Г. П. Бобринской. – Мадридъ : [б. в.], 1965. – 77 с. : портр. – Список сочинений Г. С. Сковороды: С. 73–75. – Бібліогр.: С. 76–77. Шифр ВЗУ: 6128 укр.

5. Відгомін років: альманах / Ред. кол. І. Лучків, В. Верига, Б. Гребінський, М. Левицький та ін.  – Торонто: Harmony Printing LTD, 1976. – 119 с.: іл. – (Курси українознавства ім. Г. Сковороди). – Тит. арк. парал. англ. – Рез. англ. – Бібліогр.: С. 111–117. Шифр ВЗУ: 3537 укр.

6.Володимир. Григорій Сковорода. Лицар Святої Борні = Wolhodymyr. Hrygori Skovoroda. The Knight of the Sacred Battle / Володимир. – Лондон; Торонто: [s. n.], 1973. – 109 с. – (Історія української філософії; Інститут Володимира Шаяна; ч. 7). – Тит. арк. парал. англ.  Шифр ВЗУ: 14213 укр.

Дослідження складається з двох частин. У першій частині п. н. «Сковорода й духове обличчя України у XVIII сторіччі» висвітлено життя та діяльність Г. С. Сковороди на тлі епохи того часу. Друга частина називається «Основні ідеї філософії Сковороди» в якій проаналізовано його філософські твори. В кінці книжки додається основна бібліографія творів Сковороди, вибірково бібліографія деяких дослідників діяльності Сковороди – Густава Гессъ-де-Кальве, надрукована в «Украинском Въеснике» (1817), що виходив у Харкові, Івана Снегирьова -- у петербурзькому збірнику «Отечественныя Записки», І. Срезневського в «Утренней Звезде» (1834) та ін.

7.Григорій Сковорода (з переказів) // Рідна Нива : календар на 1960. – Видавнича Спілка  Екклезія. – Вінніпег ; Манітоба, 1960. – С. 94–95.

8.Григорій Сковорода // Рідна Нива : календар на 1969 рік. – Вінніпег : Екклезія. – С. 181–184.

9.Гузар І. Сковородознавство на сучасному етапі і проблеми дальшого вивчення філософії Григорія Сковороди / І. Гузар // Календар "Слово»: на ювілейний 1976 рік. Річник 15. – Торонто : Вільне Слово, 1976. – С. 126–136. Шифр ВЗУ: 332 укр., 5650 укр.

10.Гузар І. Україна в орбіті європейської мислі: від Григорія Сковороди до Тараса Шевченка / І. Гузар; Наукове товариство імені Шевченка в Канаді. – Торонто; Львів: [б. в.], 1995. – 176 с. Шифр ВЗУ 11135 укр., 11183 укр.

11.До 250-ліття від дня народження Григорія Савича Сковороди:  Життєвий шлях Сковороди. З творів Григорія Савича Сковороди // Рідна нива: календар на переступний рік 1972 / Ю. Мулик-Луцик, М. Подворняк, М. Овчаренко. – Вінніпег: Видавн. спілка «Екклезія», [б. р.]. С. 72–95. – 191 с.: іл. Шифр ВЗУ: 9577 укр.

12. Івах О. Український мудрець: поема про славного українського філософа-містика Григорія Сковороду / О. Івах. – Вінніпег: Culture and Education, 1945. – 16 с. Шифр ВЗУ: 7907 укр.

13.Ковалінський М. І. Григорій Савич Сковорода: (Життя і деякі думки українського філософа-спіритуаліста / М. І. Ковалінський; опрац. Ю. Русов. – Лондон : Накладом Української Видавничої Спілки, 1956. – 36 с.  Шифр ВЗУ: 4464 укр., 7533 укр.

Вступна стаття та післямова Ю. Русова. Це книжка «Жизнь Григорія Сковороди» М. І. Ковалінського, писана 1794 г. въ древнем вкусе. Вона адаптована та перекладена на сучасну українську літературну мову зі збереженням стилістичних архаїзмів, щоб відтворити притаманний тому часу стиль автора. Життєпис, написаний Ковалінським став основою для вивчення життя Сковороди. Хоч він і появився друком аж у 1886 році,  однак цим рукописом користувалися дослідники, які писали про Сковороду (Володимир. Сковорода. Лицар святої борні). Ця праця написана безпосередньо після смерті Сковороди його найвірнішим і улюбленим учнем появилася в «Київській Старині» у вересні 1886. Проголошена проф. Сумцовим п. з. Житіє Сковороди, описаное другомъ его.

14.Кравців Б. Сковорода Григорій (3.12.1722–9.11.1794) // Енциклопедія Українознавства: словникова частина. Vol. 2/8. – Paris; New York: Молоде життя, 1976. – С. 2864–2866.

15.Лавріненко Ю. Павло Тичина і його поема «Сковорода» на тлі епохи: (Спогади і спостереження) / Ю. Лавріненко. – [Б. м.]: Сучасність, 1980. – 63 с. – (Б-ка Прологу і Сучасности; ч. 144). – Відб. з ж. «Сучасність» ч. 1, 3, 5 1980 р. Шифр ВЗУ: 5889 укр.

16.Ласло-Куцюк М. Байки Сковороди і езопівська традиція / М.  Ласло-Куцюк // Велика традиція: українська класична література в порівняльному висвітленні. – Бухарест: Критеріон, 1979. – С. 17–37. Шифр ВЗУ:12423 укр.

Літературознавиця Магдалина Ласло-Куцюк у розділі «Байки і езопівська традиція» літературознавчої праці «Велика традиція» стверджувала, що «Сковорода був безперечно об’єктивним ідеалістом, послідовником Платона». Що «Байки, як і вся літературна творчість Сковороди  є, властиво, продовженням його філософських трактатів, виявом тієї художньої дисперсії, яка характерна для вісх праць письменника» і що «байки треба трактувати як символ» [С. 17–18].

17.Ласло-Куцюк М. Доля одного горацівського мотиву у Сковороди, Котляревського і Шевченка / М. Ласло-Куцюк // Велика традиція: українська класична література в порівняльному висвітленні. – Бухарест: Критеріон, 1979. – С. 38–60. Шифр ВЗУ:12423 укр.

18.Маценко П. Григорій С. Сковорода і музика  / П. Маценко // Рідна Нива : календар на 1972 рік. – Вінніпег: Екклезія. – С.167–173.

19.Маценко П. Конспект історії української церковної музики / П. Маценко. – Вінніпег: вид. колегії св. Андрея, 1973. – 101 с. – Бібліогр. – С. 95–96. Шифр ВЗУ: 3599 укр.

20.Мишанич О. Григорій Сковорода у дослідженнях зарубіжних вчених-україністів / О. Мишанич // На переломі: Літературознавчі статті й дослідження. – Київ: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2002. – С. 73–81. Шифр НБУВ: ВА 632607 (Основний фонд)

21.Пачовський М. Григорій Сковорода / М. Пачовський. Ілюстроване українське письменство в життєписах. – Вінніпег: Укр. видавн. Спілка Укр. голосу в Канаді, 1917. – С. 1–4 : іл.  Шифр ВЗУ: 1685 укр.

22.Пеленський Є. Ю. Ucrainica в Західно-европейських мовах: вибрана бібліографія / Є. Ю. Пеленський. – Мюнхен: Бистриця, 1948. – 111 с. – (Записки НТШ; т. 158). Шифр ВЗУ: 4500 укр.,5371 укр., 6634 укр., 12059 укр.

23.Погорілий С. Символи у Сковороди / С. Погорілий // Рідна нива: календар на звичайний рік 1974 / Ред. С. Ярмусь. – Вінніпег: Видавн. спілка «Екклезія», [б. р.]. С. 98–105. – Календар з печаткою-екслібрисом: «З бібліотеки Степана Ярмуся, Вінніпег, Канада».Шифр ВЗУ: 9579 укр.

24.Проліс М. В тенетах далечини: пам’яті Григорія Сковороди / М. Проліс. – Прага; Берлін: Нова Україна, 1924 (Друк. К. І. Редера, Ляйпціг). – 60 с. Шифр ВЗУ: 1473 укр.

25.Соловій М.  Сковорода  про людське щастя / М. Соловій // Календар «Світла» на Божий 1979 рік. 60-й річник. – Торонто: Вид-во оо. Василіян, 1972. – С. 113–117.

26.Сковорода Г. Афоризми; Золоті думки / Г. Сковорода // Церковний календар 2003. – Перемиськ-Новосанчівськ: Вид-во Перемисько-Новосанчівської єпархії, [2002]. – С. 35, 41. Шифр ВЗУ: 11730 укр.

27.Сковорода Г. «Даремно вкушає плоті…»; На день П’ятдесятниці / Г. Сковорода // Церковний календар 1974. – Варшава: Правосл. Митрополія, 1973. – С. 50, 60. Шифр ВЗУ: 5631 укр.

28.Сковорода Г. Катехизис або початкові двері до християнських чеснот / Г. Сковорода. – 2-ге випр. вид. – Детройт: Вид. укр. Євангельських об-нь в Па, 1963. – 18 с.  Шифр ВЗУ: 1564 укр.

29.Сковорода Григорій Савович: український філософ, просвітитель і поет // Провідники духовності в Україні / за ред. І. Ф. Кураса. – Київ: Вища школа, 2002. – С. 552–553. Шифр ВЗУ: 63 п/ф

30.Степаненко М. Григорій Сковорода і українське письменство останнього п’ятдесятиліття: (Впливи і постать Григорія Сковороди в пореволюційній українській літературі) / М. Степаненко // Доповіді ювілейного наукового конгресу для відзначення сторіччя НТШ: філологічна секція. – Нью Йорк; Париж; Сидней; Торонто: [б. в.], 1976. – С. 138–157. – (Записки Наукового Товариства ім.Шевченка; т. CLXXXVII). Шифр ВЗУ: 13971 укр.

31.Удод Г. Г. С. Сковорода і православна церква / Г. ‎Удод. – Вінніпег; Саскатун: Видано коштом Від. Союзу укр. Канади ім. О. Кобилянської в Саскатуні, 1971. – 47 с. – Бібліогр.: С. 43–45. Шифр 11371 укр.

32.Хоткевич Г. Скоровода / Г. Хоткевич. – [Б. м.: б. в.], [б. р.]. – 168 с. Шифр ВЗУ: 3701 укр., 4105 укр.

33.Церковний календар 1972. – Варшава: Православна Митрополія, 1972. – 160 с. : іл. Шифр ВЗУ: 5630 укр.

Ювілейний випуск до дня народження Сковороди. На С. 69–70 «Піснь Рождеству Христову», «Пісня на Богоявлення»; С. 94–103 стаття Л. Бучило Григорій Сковорода – визначний український філософ XVIII ст.: (До 250 роковин з дня народження) та два вірші «Житейське море», «Delibertate»; С. 104 – вірші «О спокою наш небесний!», «Ми тебе зовсім марнуєм», адаптовані укр.. літературною мовою; С. 108 – вірш Сковороди у перекладі з латинської М. Зерова «Похвала бідності», С. 109–111 рубрика «З музичної творчості Григорія Сковороди» – слова та ноти  на вірші «Ой ти пташко жовтобока», «Стоїть явір над горою», «Ах, ушли мої літа», вірш «На день народження Василя Томари», написаний латинською у перекладі М. Зерова.

34.Чижевський Д. Історія української літератури від початків до доби реалізму / Д. Чижевський; літ. ред. Ю. Шерех-Шевельов, обкл. П. Холодний. – Нью Йорк: УВАН у США, 1956. – 511 с.: портр. Шифр: 1585 укр., 2573 укр., 9947 укр.

35.Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні / Д. Чижевський. – Нью Йорк: Накладом Ради оборони і допомоги Україні Українського Конгресового Ком. Америки, 1991. – 175 с.: іл. Шифр: 4858 укр.

36.Чижевський Д. Філософія Г. С. Сковороди / Д. Чижевський; Підготовка тексту й переднє слово проф. Л. Ушкалова. – Харків: Прапор, 2004. – 272 с. Шифр 181 п/ф

37.Чижевський Д. Фільософія на Україні: (Спроба історіографії) / Д. Чижевський. – Прага: Сіяч, 1926. – 200 с. Шифр 1569 укр.

38.Чуб Д. Життя та філософські погляди Григорія Сковороди (1722–1794) / Д. Чуб. Люди великого серця: (Статті, розвідки, спогади) / Д. Чуб; передм. Ю. Бойка; Фото І. Святківський; Обкл. Л. Кириленко. – Мельборн: Ластівка, 1981 (Друк. М. Цюрак, Аделаїда). С. 13–34. Шифр ВЗУ: 7357 укр.

39.Шаян В. Етичні, соціологічні і педагогічні погляди Григорія Савича Сковороди. 3-тє вид. / В. Шаян; За ред. В. Ромена, Н. Роговського, Л. Муровича. – Лондон; Торонто: Вид-во Ін-ту В. Шаяна, 1972. – 22 с. – (Із циклу: ідеологічно-філософські дослідження / Ін-т Володимира Шаяна; ч. 1). Шифр ВЗУ: 1445 укр.

40.Шевчук В. Пізнаний і непізнаний Сфінкс: Григорій Сковорода сучасними очима : розмисли / В. Шевчук. – Київ: Унів. Вид-во ПУЛЬСАРИ, 2008. – 528 с.: іл. – (Українці у світовій цивілізації). Шифр ВЗУ: п/ф

41.Ярмусь С. Поняття про щастя (на основі філософії Сковороди) / С. Ярмусь // Рідна Нива : календар на 1975 рік. – Вінніпег : Екклезія, [б. р.]. – С. 131–145. Шифр ВЗУ: 9580 укр.

42.Hrigorij Savyč Skovoroda: an anthology of critical articles / Ed. by Richard M. Marshall, Jr., Th. E. Bird. – Edmonton; Toronto: Canadian Inst. of Ukrainian studies press, 1994. – 319 p. – Bibliogr.: P. 287–310. Шифр ВЗУ: 13455 укр., 13987 укр.

43.Mokry W. Od Ilariona do Skoworody: antologia poezji ukrainskiej XI–XVIII w. / W. Mokry. – Krakow: Universitas, 1996. – 349 s. : [24] il. Шифр ВЗУ: 8553укр.

44.Oljančyn D. Hrigorij Skoworoda, 1722–1794: der ukrainische philosoph des XVIII Jahrhunderts und seine geistig-kulturelle umwelt / D. Oljančyn. – Berlin: Ost-Europa-verlag, 1928. – 168 s.: [1] portr. – (Osteuropaische forschungen. Bd. 2, Neue folge). Шифр ВЗУ: 6748 укр.

45.Skovoroda G. Fabulas / G. Skovoroda. – Rio de Janeiro: Companhia brasileira de artes graficas, 1978. – 60 p. Шифр ВЗУ: 8050 укр.

46.Skovoroda, philosophe ukrainien: сollogue tenu le 18 Janvier 1973 a l’Institut d’etudes slaves de Paris a l’occasion du 250e anniversaire de la naissance de Skovoroda (1722–1972) / preface de P. Pascal. – Paris: Institut d’etudes slaves, 1976. – 121 p.: portr. – (Collection historigue de l’Institut d’etudes slaves; XXIII).– З колекції Любомира Гузара. Шифр ВЗУ: 6662 укр.

Статті в журналах:

47.Барка В. Апостолічний старчик / В. Барка // Сучасність: література, мистецтво, суспільне життя. – 1977. – Ч. 1. – С. 5–13.

48.Бен-Іцхак А. Григорій Сковорода – великий український філософ, письменник і педагог / А. Бен-Іцхак // Діялоги. – 1988. – Ч. 19–20. – С. 287–292.

49.Верига В. Григорій Сковорода на тлі своєї доби : (В 250-ліття народження) / В. Верига // Місія України: Орган Спілки Визволення України. – 1973. – Ч. 1 (30). – С. 3–6.

50.Відповідь Сковороди київським ченцям // Голос праці: журнал для працюючого люду. – 1922. – Ч. 3 (червень). – С. 29.

51.Вожаківський С. До 260-річчя філософа Григорія Сковороди / С. Вожаківський // Українська книга: Журнал бібліографії й книгознавства. – 1982. – Ч. 3–4. – С. 67–72.

52.Вчення Сковороди: любов до Бога і ближнього // Віра й наука: Ukraine religious magazine . – 1969. – Ч. 40. – С. 2.

53.Григорій Сковорода (1722–1794) // Венчик Vjenčic Віночок: Часопис для дітей та молоді . – 2007. – Ч. 12. – С. 6.

54.Івах О. Книжка «Українські поети» / О. Івах // Бюлетень Комітету Українців Канади. – 1963. – Ч. 8–12. – С. 5.

55.Козій Д. Три аспекти самопізнання у Сковороди / Д. Козій // Сучасність: література, мистецтво, суспільне життя. – 1972. – Ч. 12. – С. 66–78.

56.Комарова І. Музика Сковороди. До 250-ліття з дня народження / І. Комарова // Вісник: суспільно-політичний місячник. – 1972. – Ч. 4. – С. 33.

57.Копач О. Рецензія: огляди і рецензії / О. Копач // Українська книга: Журнал бібліографії й книгознавства. – 1977. – Ч. 1. – С. 16–17. – (Рец. на Мишанич О. В. Григорій Сковорода і усна народна творчість. – Київ: Наукова думка, 1976. – 152 с.).

58.Кравченко О. До 200-річчя з дня смерті Сковороди (1794–1994) (Частина докторської дисертації) / О. Кравченко // Віра й культура: Місячник української богословської думки й культури. – 1990–1994. – Ч. 8. – С. 7–33.

59.Кравченко О. Духовий образ Сковороди: до питання релігійності мислення (З приводу 200-річчя з дня смерті Сковороди (1794–1994)) / О. Кравченко //  Віра й культура: Місячник української богословської думки й культури. – 1995. – Ч. 9. – С. 29–43.

60.Лавріненко Ю. Каразін і Сковорода / Ю. Лавріненко // Сучасність: література, мистецтво, суспільне життя. – 1974. – Ч. 4. – С. 55–64.

61.Митрович К. Портрет Сковороди. У 250-річчя його народженняи / К. Митрович // Сучасність: література, мистецтво, суспільне життя. – 1972 – Ч. 11. – С. 44–55.

Критикує радянських авторів за спрощену оцінку Г. Сковороди, необ’єктивний аналіз праць Чижевського та І. Мірчука, виділяючи тільки одну статтю І. Дзюби «Перший розум наш» (Літературна Україна – 4 грудня 1962 р.); підкреслює самобутність національного поета і мислителя, висвітлює його творчість як цілюще джерело української культури (С. 49), підкреслює, що філософія Сковороди постала з української духовної традиції та була відповіддю на запити, шукання української людини (Мишанич О. Григорій Сковорода у дослідженнях зарубіжних вчених-україністів / О. Мишанич // На переломі: Літературознавчі статті й дослідження. – Київ: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2002. – С. 73–81 ).

62.Одарченко П. Тарас Шевченко і його попередники: Сковорода і Котляревський / П. Одарченко // Сучасність:література, мистецтво, суспільне життя. – 1975. – Ч. 2. – С. 25–36.

63.Погорілий С. Символи у Сковороди / С. Погорілий // Сучасність: література, мистецтво, суспільне життя. – 1973. – Ч. 3. – С. 18–24.

Проаналізовано складна символіка, вчення про символи, джерелом якого була Біблія, вчені античного світу, отці церкви, середньовічні містики та наука Києво-Могилянської академії. Він стверджував, що філософ створив свою оригінальну естетику символів-монументів, яка може стати підґрунтям оновлення поетики, образної системи української літератури.

64.Сковорода Г. Байки: Два коштовні камінці – діамант і смарагд; Голова і тулуб; Дві курки; Жаби / Г. Сковорода // Венчик Vjenиic Віночок: Часопис для дітей та молоді . – 2007. – Ч. 12. – С. 7.

65.Сковорода Г. Бджола і шершень / Г. Сковорода // Життя і школа: Педагогічний часопис. – 1990. – Ч. 8. – С. 4.

66.Сковорода Г. Давня мудрість. Мудрість і любов жива / Г. Сковорода // Венчик Vjenčic Віночок: Часопис для дітей та молоді . – 2007. – Ч. 12. – С. 7.

67.Сковорода Г. Із збірки «Сад божественних пісень». Пісня 12-та; Пісня 18-та / Г. Сковорода // Венчик Vjenčic Віночок: Часопис для дітей та молоді . – 2007. – Ч. 12. – С. 6.

68.Сковорода Г. Краще мить чесно жить: поезія / Г. Сковорода // Авангард: Журнал для молоді (наука, знання, література, суспільно-політична думка). – 1972. – Ч. 6 (110). – С. 321.

69.Сковорода Г. Орел і сорока / Г. Сковорода // Життя і школа: Незалежний орган українського вчительства та батьків у вільному світі. – 1991. – Ч. 5. – С. 10.

70.Сковорода Г. Орел і черепаха [уривок] / Г. Сковорода // Веселка. – 1995–1996. – Ч. 3. – С. 8.

71.Трач П. Г. С. Сковорода / П. Трач // Авангард: Журнал для молоді (наука, знання, література, суспільно-політична думка). – 1953. – Ч. 6–7 (28–29). – С. 12–17.

Невелика пізнавальна стаття про Сковороду для молоді з цікавими, захоплюючими фактами з життя та творчості філософа. На початку подано цитату з творів Сковороди «Дякувати Богові: щастя не залежить ні від неба, ні від землі – лише від нас самих»

72.Шерер Степен П. Skovoroda and society // Український історик. – 1971. – Ч. 3–4 (31–32). – С. 12–22.