Хліб, пшениця, жито – визначальні ознаки стародавньої історії українців, їх кулінарної культури; ментальний код нації. Це – символ життя в народних обрядах, одвічний харчовий звичай; компонент людського існування; традиція харчування як частина культури. Безперечно важлива роль хлібу в збереженні духовної свідомості українців Канади. Український хліб–сіль, яким зустрічають дорогих гостей. Це – традиція, що йде в сивину віків. В українських колядках Бог та найбільш шановані святі отці церкви представлені як орачі. У новорічних засіваннях й щедруваннях відбито прадавній звичай віншування хліборобів, побажання доброго врожаю і щасливого життя. Під час Різдвяних свят образ багатства, щастя відбивається і в хліборобських, за мотивами, колядках. Заведено в українців поріг новозбудованої хати господарю переступати з іконою, господині – з хлібом та пирогами. Гостям (тільки запрошеним) – приходити з хлібом.

         Наші вітчизняні вчені розглядають українське селянство, як соціоментальну історичну спільноту [1]. Цей висновок поширюється на українську імміграцію. Щось знакове є в тому, що навіть перші переселенці до Канади Іван Пилипів і Василь Єлиняк, а це трапилося понад 125 років тому, прибули саме в жнива.

         Хліборобство, з нашої точки зору, – соціокультурне явище. Саме з цього її головного і неодмінного складника відділ зарубіжної україніки Інституту книгознавства НБУВ розпочинає новий цикл електронних виставок, який дасть можливість через призму споживчих потреб висвітлити сторінки історії української діаспори. В Україні закінчилися жнива, згорнуті до весни польові роботи. А початок весни українці вітатимуть, за давньою народною традицією, обрядовим хлібом у вигляді пташок.

         Пропоновану електронну книжкову виставку ми приурочуємо 180-річчю від часу появи в Канаді першого «іммігранта» з України, пшеничному колоску з Галичини. Цей вид пшениці одержав назву «Red Fife» на честь канадського фермера Давіда Файфа (David Fife), який привіз його із Шотландії, де розвантажували пароплав із польського Гданська з українською пшеницею. Пізніше для поліпшення якостей цього виду пшениці його схрестили з «Hard Red Calcutta». У Канаді та США гібрид пшениці, що дав покращені властивості борошна, відомий під назвою «Marquis», де ним кілька десятиліть засіювали переважну частину сільськогосподарських площ [2].

Хліб відбиває соціальну психологію етнічної міграції, об`єктивно характеризує національний образ народу, його ментальність [3]. Зі своїм давнім хліборобським минулим, оберігаючи власну культуру та її історію, талант хлібороба, змушені були українці покинути «священну землю хліборобів» [4]. Археологічні розкопки свідчать, що пшениця відома на наших історичних землях ще з часів трипільської культури. Трипільські племена, їх хліборобський спосіб життя описав ще Геродот.

Утім, вектори сільськогосподарського розвитку на чужих землях відрізнялися від звичних, українських; інша організація хлібопекарської галузі, інші технології хлібобулочних процесів випікання тощо. Найкращий і найбільш духмяний він у день його спечення в справжній мурованій печі, що вже не можна відтворити на новій батьківщині.

Народна кухня – важливий елемент матеріальної і духовної культури, що відбиває родинний побут, традиції сім`ї. Хліборобська культура українців має доволі велику історіографію. Однак здебільшого в наукових працях аналізуються технології підвищення харчових якостей хліба, його біологічної цінності, економічні питання, розвиток ринку хлібобулочних виробів тощо [5]. Цього не можна сказати про вивчення історії господарювання українців-іммігрантів і його складника – хліборобської галузі.         Науковий доробок дослідників гуманітарного спрямування (історія, етнопсихологія, соціологія, демографія, фольклористика, етногрпфія, народознавство, українознавсво, культурологія, психологія, антропологія тощо) з проблем вивчення хлібу як важливого чинника харчування українців у контексті загальної історії культури; його місця та ролі в народних традиціях незначний

Хліб – інтердисциплінарна проблема [6, 7]. Хліб має різне вербальне визначення. Трансформація походження цього слова, однокореневість в українській мові слів «жити» й «жита» (особливості назвознавства); застосування таких рідкісних термінів, як книш (житний або пшеничний хліб); пляцок (тонкий коржик); колач (калач, крендель), обрядовий хліб із крученого і переплетеного тіста і т. д.; поява нових назв хлібобулочних виробів канадських українців, узагалі назви хліба та його компонентів, потребують досліджень мовознавців, етнолінгвістів. Мабуть, не одну наукову статтю, а то й працю можна написати, вивачаючи терміни, що мають пряме відношення до теми «хліб», зібрані, наприклад, у розділі «Словник» у дослідженні Г. М. Гордієнка «Хліб наш насущний : моногр. про хліб» (Філадельфія. 1979. С. 181–191).       

З огляду на вище зазначене, особливий інтерес становить сегмент фонду Відділу зарубіжної україніки Інституту книгознавства НБУВ, в якому відбито тему хлібу, що дає свій ракурс на побут і спосіб життя української спільноти в Канаді.

         Українські пекарі з діаспори застосовують сучасні технології, змінюють рецептуру виробів, оскільки в Канаді інші навіть форми для тіста. Хліборобські звичаї предків модернізувалися в Канаді: сучасний побут української спільноти зазнав змін, і не дає можливості строго дотриматися старих канонів [8]. На історичній батьківщині українськфі господині користувалися хлібними виробами, вирощеними на своїй землі. В Канаді забезпечення звичного харчування іммігрантських родин потребувало об`єктивного коригування. Утім, українські поселенці в Канаді намагаються зберегти старовинні народні рецепти випікання хлібо-булочних виробів. Їх смак до вподоби й канадцям, про що свідчить популярність і рентабельність українських хлібних магазинів.

         Найбільше публікацій присвячено хлібу, мабуть, у вельми популярному в Канаді журналі «Жіночий світ» (Торонто, Вінніпег), де в надрукованих матеріалах етнокультура українців розглядається також і через призму випікання хлібу. Для читачів викладено визначальні показники вихідного продукту: селянський хліб мав важити 4–6 кілограмів, мати круглу форму, темну й хрустку скоринку, що досягається регулюванням температури випічки, що описує Г. Гордієнко в статті «Аромат хліба» (Жін. світ. Торонто, 1981. Ч. 10.  С. 6–7). Про випікання хлібу йдеться і в публікації: Зельська І. Про "український борщ" (Жін. світ. Торонто, 1994. Ч. 11/12. С. 20–21). 

Історія тих народних обрядів, в основному, релігійного змісту, де хліб відіграє провідну роль відбито в матеріалах Г. Гордієнка «Обрядовий хліб» (Жін. світ. Вінніпег, 1962. Ч. 6); Хліб в українських обрядах (Жін. світ. Торонто, 1987. Ч. 10. С. 4–6). Навіть тваринам дають шматочок хліба із крихтами святкової їжі [9]. На свято Андрія, Андри, Індри – Бога різних народів. Або ­ Калити випікали калиту («маламай») – хліб сонцеподібної форми (див.: Килимник С. "Калита–Андрій" (Жін. світ. Вінніпег, 1973. Ч. 11/12)). На Різдво голова родини врочисто молиться, розділяє просфору (обрядовий хліб), складає побажання: цієї традиції в інших народів нема (див.: Лисак-Тиванюк Л. Українське Різдво (Жін. світ. Торонто, 1979. Ч. 1. С. 2)). Великодня паска має бути високої циліндрічної форми, заввишки в два-три проміри, кругла. До церковних свят (або і в повсякденні) в українських родинах випікаються різноманітні пироги.

         У весільній обрядовості українців хліб, що має значну кількість форм, є елементом предметного коду і виконує різні символічні функції. Чимало символів вкладається у випікання короваю – декоративної хлібини. Це – вже сторінки історії українського весілля та весільних обрядів, що зазнали змін у Канаді (див.: Зельська І. Весілля (Жін. світ. Торонто, 1991. Ч. 10). Однак у журнальних публікаціях наполегливо, щоб переселенці та їх нащадки не забували, висвітлюються сторінки української історії. Наприклад: був на Гуцульщині звичай: під час вінчання, тримати над головами молодих по хлібині. Хліб краявся. Різати його було заборонено. Вважалося: чим більше шматків короваю, тим більше пахощів відчують боги. Символічна ритуальна акція єднання учасників обряду, що стоять колом, – піднесення хліба вгору для освячення богами, промовляння їм слави.

         Випікання весільного хліба – етнічна традиція, яка існує тільки в українців. Це процес, що має етичне та естетичне підгрунтя. Для випікання короваю залучаються досвідчені майстрині, бо треба витримати його форму: вона має бути обов`язково круглою, об`єм – великим, пишним (проекція заможності батьків), як прикраси – вишукані рослинні оздоблення. Виріб завершує корона як символ вінчального вінка (див., приміром: Мироненко  Г. Культура хліба в українському весіллі (Віра й культура. 1957. №4). До речі, у Полтавській губернії колись випікали на весілля два короваї. Один призначався, щоб поділити між неодруженими, а другий – для учасників обряду.

         Традиції збереження хлібу як символу національної ментальності передаються від покоління до покоління в народних піснях; закріплюються культурно-просвітницькими формами діяльності. Наприклад: Український музей Канади організовує курси з технології випікання українських хлібів; влаштовує експозиції ритуальних хлібів (які в їжу не вживаються) та ін.

         Зазначимо, в праці Г. М. Гордієнка «Хліб наш насущний: моногр. про хліб» (Філадельфія. 1979) автор опублікував зібрані ним за двадцять років вірші присвячені темі «хліб» професійних українських поетів і з діаспори США та Канада, і з України (П. Шкреб`юк; В. Симоненко, В. Курашкевич, І. Колядюк, О. Доріченко, В. Батюк, Т. Шевченко, Г. Коваль, І. Драч, А. Малишко, Любов Забашта, М. Масло, В. Якименко, І. Чумак, І. Гнатюк, Є. Гуцало, Р. Лубківський, М. Данько, І. Мансура, В. Ткаченко, М. Тарновський. В. Боровий, М. Нагнибіда, П. Воронько, П. Човнюк, Н. Матюх, П. Ребро, В. Бойченко. Б. Нечерда, Б. Остапенко, В. Кузьменко, Ю. Петрук-Попик, Р. Братунь, М. Рильський. Л. Компанієць, А. Демиденко, А. Солонський, М. Рильський, І. Савич, Б. Кравців, М. Шаповал, Ліна Костенко, Є. Бандуренко, Н. Гнатюк, Д. Павличко, А. Космаченко). До цього ряду додамо ще написану пізніше працю В. К. Метляєва «Мой хлебный, мой песенный край: стихи» (Херсон: [б. в.], 1992). Художні образи дають новий ракурс на проблему, на історію українського хліба, най і з точки зору літературознавства, але це розширює географію дослідження, виводить його на інший рівень наукових узагальнень, філософського осмислення; вивчення психології [11]. Г. Гордієнко у передмові до книги зазначає, що українці найбільше «жаліються» за хлібом. Це відчуття жалю зараз, під час російсько-української війни,  особливе – за знищеними, спаленими вогнем, сплюндрованими важкою збройною технікою рашистської навали пшеничними полями нашої вітчизни й історичної батьківщини українських іммігрантів. Пророчими є рядки: «Поети ще напишуть, як ночами / Негода гнала збурені вали, / Як вставали засвіт полтавчани, / і як херсонці бій за хліб вели. / Як відступали лиховіські хмари, / До ніг упали вітругани злі. / Земний уклін вам, славні хлібодари, / звитяжці української землі [10]. нннн

         Пропонована електронна книжкова виставка відбиває особливості модифікацій у хлібній продукції української спільноти Канади як елемента її матеріальної культури, дає можливість одержати уявлення про зміни, які відбулися в харчуванні іммігрантів у зв`язку зі зміною місця постійного проживання, вплив кухні народів багатомовної Канади на національну кухню українців. Зазнали трансформацій ментальність, традиціоналізм, хліборобська ідеологія українців. Крім того, підсумовуючи та здійснюючи аналіз представленої на виставці з теми літератури, ми доходимо висновку про необхідність подальшої систематизації кулінарної літератури, виданої в українському зарубіжжі, як свідчення етнокультурної специфіки народного харчування.

         Хліб – нова світова валюта [12], тому цій архіважливій проблемі сьогодення, особливо, коли терористична влада РФ перекриває життєдайні канали вивезення зерна з України і постачання його в інші країни, присвячуються і міжнародні наукові конференції. Одна з них відбулася у Львові 27–29 жовтня 2022 р. під назвою «Український хліб, крупи, борошно та макарони на шляху до ЄС». Електронною книжковою виставкою ми теж робимо свій маленький інформаційний внесок у сприяння розв`язанню цієї проблеми.

 

1.  Присяжнюк Ю. П. Українське селянство Наддніпрянщини другої половини XIX – початку ХХ ст. як соціоментальна історична спільнота : автореф. дис... д-ра іст. наук / Дніпропетр. нац. ун-т. Дніропетровськ. 2008. 36 с.
2.  Боровський М. Л. Рослини переселені з України до Канади // Ювілейний календар-альманах Українського Голосу, присвяч. 100-літтю Конфедерації Канади і 50-літтю Української Національної Революції на звичайний рік 1967. Вінніпег ; Манітоба.1967. С. 98–105.
3.  Онуфрійчук Ф. Українська пшениця – прабабка канадських пшениць // Рідна нива : іл. календар на переступний рік, 1956. Вінніпег, Манітоба. 1956. С. 114–116.
4.  Мицик В. Ф. Священна країна хліборобів. Міста й селища Трипільської цивілізації у міжріччі Південного Бугу і Дніпра та околиць. Київ : «Такі справи» – Універ. вид-во «Пульсари». 2006. 264 с.
5.  Борошно стародавніх пшениць, продукти переробки круп'яних культур та шроти у технології хліба / Дробот В. І. [та  ін.] ; за ред. В. І. Дробот ; Нац. ун-т харч. технологій. Київ: ПрофКнига, 2018. 185 с.
6.  Лісова М. Традиції випікання хліба в українців Альберти (1900-і – 1930-і рр.) // Нар. творчість та етнографія. 1991. №  5. С. 22–24.
7.  Солонська Н. Хлібна нива українства на канадській землі: слов’янський хліборобський світ (по сторінках іммігрантських видань) // Славістична збірка / НАН України; Ін-т укр. археогр. та джерелознавства ім.  М. С. Грушевського. Вип. V. Київ, 2020. С. 184–194.
8. Зельська І. Сучасне святкування Різдва // Жін. світ. Торонто, 1990. Ч. 1. С. 10.
9.  Келсон Е. Щоб святкувати Різдво безпечно // Жін. світ. Вінніпег, 1964. Ч. 1. С. 5.
10.  Солонський А. Хліб на столі // Гордієнко Г. М. Хліб наш насущний : моногр. про хліб (Філадельфія. 1979. С. 160.
11.  Боровський М. Любов до природи як психологічний чинник окремішности українців // Бюлетень : матеріяли ІV-ої конф. НТШ – Торонто. Торонто ; Онтаріо : Гомін України. 1953 (Друк. вид. спілки «Гомін України»). С. 146– 154. (НТШ. – Торонто ; Ч. 1 (4)).
12.  Умеров Р. Хліб – нова світова валюта. – URL : https://www.epravda.com.ua/columns/2022/06/9/687997/

 

Бібліографічний список літератури

1. Адамовська М. Початки в Канаді // Ілюстрований календар “Українського Голосу” на 1937 рік, річник 20. Вінніпег, 1937.

С. 93–102. Шифр: 11240 укр.

2. Білецький Л. Господарювання українців у Канаді // Українські піонери в Канаді, 1891–1951. Вінніпег, 1951. С. 16–18. Шифр: 3498 укр.

3. Віват Г. І. Традиції українського харчування. Одеса : ВМВ, 2016.

991 с. Шифр: АО257963

4. Винар Б. ‘Розвиток української економічної думки в Київській Русі // Укр. історик, 1–2 (29–30), рік 8 (1971): 16–28; 1–2 (37–38), рік 9 (1972): 72–88; 3–4 (39–40), рік 10 (1973): 84–99; 1–3 (41–43), рік 11 (1974): 23–48.

Шифр: ж ВЗУ ІК НБУВ

5. Вовк Ф. К. Студії з української етнографії та антропології. Харків : Савчук О. О. 2015. 463 с. Шифр: ВС65730

6. Гонтар Т. Хліб // Мала енциклопедія українського народознавства = The concise Encyclopedia of Ukrainian etnology / НАН України, Ін-т народознавства. Львів, 2007. С. 641. Шифр: ВС48886

7. Гордієнко Г. Аромат хліба / Г. Гордієнко // Жін. світ. Торонто, 1981. Ч. 10. С. 6–7.Шифр: жВЗУ ІК

8. Гордієнко Г. Обрядовий хліб / Г. Гордієнко // Жін. світ. Вінніпег, 1962. Ч. 6. С. 6–7. Шифр: жВЗУ ІК

9. Гордієнко Г. Хліб в українських обрядах / Г. Гордієнко // Жін. світ. Торонто, 1987. Ч. 10. С. 4–6.Шифр: жВЗУ ІК

10. Гримич М. Ізоморфність українського кулінарного фольклору в українсько-канадському та українсько-бразильському діаспорному середовищах // Етнічна історія народів Європи : зб. наук. пр. 2010. № 33. С. 4–9. Шифр: Ж70494

11. Гримич М. В. Традиційний світогляд та етнопсихологічні константи українців (когнітивна антропологія). Київ : [б. в.], 2000. 380 с.

Шифр: ВА600440

12. Зюбровський А. В. Народні традиції випікання хліба в українців наприкінці XIX – на початку XXI століття (за матеріалами Південно-Західного історико-етногр. регіону). Київ : Наук. думка, 2018. 189, [10] с.

Шифр: РА414722

13. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні / передм. М. Л. Боровський (англ.); біогр. авт. Р. Смаль-Стоцький ; редкол. М. Боровський, О. Войценко, Р. Смаль-Стоцький. Вінніпег : Тризуб, 1963. (Пр. Ін-ту дослідів Волині).Т. 5. Осінний цикль. – 287 с. Шифр: 11192 укр.

14. Зельська І. Весілля // Жін. світ. Торонто, 1991. Ч. 10. С. 13. Шифр: жВЗУ ІК

15. Зельська І. Сучасне святкування Різдва // Жін. світ. Торонто, 1990. Ч. 1. С. 10. Шифр: жВЗУ ІК

16. Зельська І. Про "український борщ" // Жін. світ. Торонто, 1994. Ч. 11/12. С. 20–21. Шифр: жВЗУ ІК

17. Келсон Е. Щоб святкувати Різдво безпечно // Жін. світ. Вінніпег. 1964. Ч. 1. С. 5. Шифр: жВЗУ ІК

18. Килимник С. "Калита–Андрій" // Жін. світ. Вінніпег, 1973. Ч. 11/12. С. 11–15. Шифр: жВЗУ ІК

19. Климаш Р. Українська народна культура в канадських преріях / ред., уклад. С. Кухаренко; Центр українсько-канад. студій ун-ту Манітоба. Вінніпег ; Київ : Дуліби. 2013. Шифр: ВА767028

20. Кобринський Д. За куском землі : спогади і спостереження. [Б. м.] : Zip Instant Print., 1980. 149 с. Шифр: 1411 укр.

21. Конончук Т. І. Ліпше моє, неже наше”. Хліб як ідеал добробуту, моралі народу та альтернатива голоду в традиційних зразках фольклору. Київ : Твім-інтер. 1998. 124 с. Шифр: ВА593166

22. Конопка В. Хліборобські мотиви в календарній обрядовості / В. Конопка // Народознав. зошити. 2015. № 4. С. 825–830. Шифр: Ж68851

23. Куховарські поради // Жін. світ. Вінніпег. 1953. Ч. 3/4. С. 32; Ч. 5. С. 24; Ч. 10. С. 24. Шифр: жВЗУ ІК

Зі змісту: Ч. 3/4: баби; Ч. 5: сирний книш, Ч. 10: яблучний пляцок.

24. Куховарські поради // Жін. світ. – Вінніпег, 1969. Ч. 12. С. 32.

Шифр: жВЗУ ІК

Зі змісту: Ч. 12: житній хліб – добрий, пухкий / подала К. Бабин; торт добрий дешевий, корж цитриновий / подала М. Кавуля.

25. Куховарські поради // Жін. світ. – Вінніпег, 1960. Ч. 4. С. 17–18 ; Ч. 5. С. 24. Шифр: жВЗУ ІК

Зі змісту: Ч. 4: баби парені; Ч. 5: полуниці з припеченим хлібом.

26. Куховарські поради // Жін. світ. Вінніпег, 1962. Ч. 4. – С. 24.Шифр: жВЗУ

Зі змісту: великодня бабка, українська бабка / подала Е. Юськів. Шифр: жВЗУ ІК

27. Куховарські поради // Жін. світ. Вінніпег, 1971. Ч. 2. С. 24.Шифр: жВЗУ ІК

Зі змісту: Ч. 2: <…> хліб з часником.

28. Куховарські поради // Жін. світ. – Вінніпег, 1976. Ч. 9. С. 25. Шифр: жВЗУ ІК

Зі змісту: Ч. 9: печінка на хлібі, <…>, єгипетський королівський хліб.

29. Куховарські поради // Жін. світ. Торонто, 1979. Ч. 3. С. 19.Шифр: жВЗУ ІК

Зі змісту: Ч. 3: <…>, хліб з морквою, кукурудзяний хліб.

30. Куховарські поради // Жін. світ. Торонто, 1980. Ч. 10. С. 25.

Зі змісту: філядельфійські тістечка / припис Марусі Яворської; приписи на індіянський лад (<…>, кукурудзяний хліб. Шифр: жВЗУ ІК

31. Куховарські поради // Жін. світ. Торонто, 1986. Ч. 1. С. 22; Ч. 2. С. 18–19 ; Ч. 3. С. 18–19 ; Ч. 4. С. 20 ; Ч. 6. С. 23. Шифр: жВЗУ ІК

У меню українців Канади незмінно найповажніше місце продовжує займати хліб.

32. Лисак-Тиванюк Л. Українське Раздвои / Л. Лисак-Тиванюк // Жін. світ. Торонто, 1979. Ч. 1. С. 2. Шифр: жВЗУ ІК

33. Лучаківська Л. Домашня кухня або як варити і печи. Ч. 1. Старокраєва. Вінніпег : Канадийський Фармер, [19.?]. 190, XIV с. Шифр: 1269 укр.

34. Машарова Я., Шевчук О. Терміни хлібопекарського виробництва : історія і сучасність // Харчові традиції – ментальний код нації. Одеса, 2018. С. 182–190. Шифр : СО36192

35. Мироненко Г. Культура хліба в українському весіллі // Віра й культура, 4 (1957). С. 30–32. Шифр: жВЗУ ІК

36. Мицик В. Ф. За законом світового ладу. Трипільська цивілізація і світогляд українського народу, К. (МАУП), 2007. 328 c. Шифр: ВС43807

37. Петровський М. Онтеріо – провінція ріжноманітностей // Народний Ілюстрований Калєндар Канадійського Фармера на рік переступний 1940. Шифр: 6914 укр.

38. Нероденко В. Розповідає народний календар // Жін. світ. Вінніпег, 1974. Ч. 1. С. 8. Шифр: жВЗУ ІК

39. Музей сягає в громаду // Промінь. 1988. №11. С. 11–12.Шифр: жВЗУ ІК

40. Опришко А. Д. Про хліб насущний. Полтава : Оріяна, 2005. 27 с.

Шифр: Р107321

41. Пелешок Р. Для наших господинь // Промінь. 1961. №3. С. 28.

Шифр: жВЗУ ІК

42. Рудницький Я. Походження і значіння слів “збіжжя” і “жито” (з матеріалів до поясняльного словника української мови) // Калєндар “Канадійського Фармера” на 1957. Вінніпег, 1957. С. 166–167.

Шифр:

43. Симко С. Новий рід хлібного збіжжя – ланиця // Календар «Нового шляху» на 1970 рік. Вінніпег : Новий Шлях, 1970.С. 151–153. Шифр:7710 укр.

44. Славинський М. Історія України, Укр. технічно-господарський інститут, курс, ч. 81 (1947): 18. – (На правах рукопису, №10).Шифр: 5564 укр.

45. Орел Л. Хата // Жін. світ. Торонто, 1998. Ч. 9/10. С. 6–7. Шифр: жВЗУ ІК

46. Плавюк В. Приповідки або українсько-народня філософія / зібр. видав, передм. В. Плавюк. Едмонтон; Альберта : Друк. І. Солянича, 1946. 352 с.

Шифр: 1338 укр.

47. Попович М. Фармерський рух в Канаді // Ілюстрований робітничо-фармерський калєндар на переступний рік 1928. Вінніпег : Робітничо-фармер. вид. т-во, 1928. С. 307–324. Шифр: : 3567 укр.

48. Святий вечір в українських звичаях // Жін. світ. Вінніпег, 1969. Ч. 1. С. 2.

Шифр: жВЗУ ІК

49. Смачного // Жін. світ. Торонто, 1992. Ч. 2. С. 36 ; Ч. 3. С. 38 ; Ч. 4. С. 30–31 ; Ч. 5. С. 40 ; Ч. 6. С. 36–37 ; Ч. 7/8. С. 34–35 ; Ч. 9. С. 38–39 ; Ч. 10. С. 40–41 ; Ч. 11/12. С. 36–37.Шифр: жВЗУ ІК

50. Смачного // Жін. світ. – Торонто, 2003. – Ч. 11. – С. 28 ; Ч. 12. – С. 29 ; Ч. 14. – С. 27. Шифр: жВЗУ ІК

51. Танцюра Я. Куток городництва / Я. Танцюра // Жін. світ. Вінніпег, 1955. Ч. 4. С. 25; Ч. 7. С. 23. Шифр: жВЗУ ІК

Ч. 7: роз`яснення щодо кукурудзи цукрової, яка належить до п`яти підставових* «хлібів».

52. Терехова Д. І. Хліб – усьому голова // Проблеми семіотики  2006. Вип. 9. С. 298–307. Шифр: Ж72446.

53. Традиції хліборобства // Українське народознавство : навч. посіб. Київ: Знання, 2006. С. 261. Шифр: ВА670393

54. Українська господиня // Жін. світ. Торонто, 1987. Ч. 1. С. 18–19; Ч. 2. С. 22–23 ; Ч. 4. С. 28–29 ; Ч. 5. С. 26–27. Шифр: жВЗУ ІК

Зі змісту: Ч. 1: kutia, kolach-2 <…>; Ч. 2: <…> кроповий хліб; Ч. 4: Великодня бабка, паска; Ч. 5: випічка, швидкі та легкі булочки, булочки з цільної пшениці.

55. Солонська Н., Борисович Г. Українська канадіана : анот. покаж. видань з фонду Національної бібліотеки України ім.  В. І. Вернадського / наук. ред. Г. Ковальчук ; К. Лобузіна (комп. технологія) ; НАН України, НБУВ. Київ : НБУВ, 2017. 171 с. Шифр: ВС64013

56. Українська канадіана : зб. матеріалів з історії українців Канади : у 4 т. Т. 1. Піонерський період / упоряд. В. Кіпіані, М. Гримич; за наук. ред. М. Гримич. Київ. Дуліби. 2016. (Бібліотека "Історичної правди" / НДІ українознавства МОН України). 287 с.Шифр: В356485/1

57. Українці в Канаді : їх історія / Укр. музей Канади. Саскачеван : [б. в.], 1989. 20 с. Шифр: 12612 укр.

58. Хліб наш насущний  : використання хліба в українських обрядах і звичаях / упоряд. М. Ткач, Н. Данилевська. Київ : Укр. центр дух. культури, 2003. 220 с. Шифр: ВА638148

59. Цвек Д. У будні і свята. Львів : Вид-во «Старого Лева». 2000. 469 с. Шифр: ВА813961

60. Чапленко Н. Англійсько-український куховарський словничок / переднє слово від укладачки // Жін. світ. Вінніпег, 1974. Ч. 7/8. С. 25. Шифр: жВЗУ ІК

61. Лісова М. Хліб і випікання хліба серед українських поселенців в східно-центральній Альберті в 1900-1930 роках // Міграційні рухи з Західної України до Західної Канади : матеріали спільн. Міжнар. конф. "Еміграція населення західноукраїнських земель до Північної Америки на рубежі XIX–XX  ст. Її роль в освоєнні Канадського Заходу» : до 100-річчя української еміграції. Чернівці – 1990 / Канад. центр укр. культури та етногр., Альберт. ун-т ; Від. охорони пам`яток, М-во громад. розвитку Альберти. Едмонтон, 2002. С. 250–265. Шифр: 13120 укр.

*Український обрядий хліб.

 

Веб-ресурси

10 Best Ukrainian Breads. – URL : Read more at: https://etnocook.com/10-best-ukrainian-breads/

Kalach (round bread) can be bored to be eaten, but the bread itself will never.” – the old Ukrainian proverb. The ethnic Ukrainian ritual bread Korovai Kolach Paska Pampushka Perepichka Sourdough wheat bread Black Bread (Rye sourdough bread) Bublyk Sourdough Starter Whole-wheat Sourdough Starter Recipe

Even Honore Balzac knew 77 recipes for baking of Ukrainian bread. – URL : https://rukotvory.com.ua/en/info/even-honore-de-balzac-knew-77-recipes-for-baking-of-ukrainian-bread/

Kalaches. Traditional Ukrainian wedding. – URL : bread https://www.dreamstime.com/kalaches-traditional-ukrainian-wedding-bread-ritual-close-up-image149320137

A Woman`s Work: An Introduction The Art of Ukrainian Ritual Breads. – URL : https://blacksbooks.ca/product/a-womans-work-an-introduction-to-the-art-of-ukrainian-ritual-breads/

Traditional foods. – URL : http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages%5CT%5CR%5CTraditionalfoods.htm

Pisetska Farley V. Festive Ukrainian Cooking. – Pittsburgh : University of Pittsburgh Press, 1990. – 240  p.

Stechishin S. Traditional Ukrainian Cooking (Winnipeg 1980). 500 p.

Терлецька З. Українські страви (давні приписи з Галицької України). Філадельфія : Союз українок Канади, 1971. – 210 с. https://diasporiana.org.ua/ukrainica/17257-terletska-z-ukrayinski-stravi-davni-pripisi-z-galitskoyi-ukrayini/

Українці у Канаді – від хлібного колоска до Уейна Ґрецького. – URL : http //surma.moy.su/publ/1-1-0-2513.

Артюх Л. Ф., Горленко В. Ф. Українська народна кулінарія : історико-етнограф. дослідж. – Київ : Наук. думка. – 1977.

Гордієнко Г. М. Хліб наш насущний : моногр. про хліб / обкл. Р. Василишин ; рис. І. Ліщинська. Філадельфія. 1979. https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/2725/file.pdf

Зі змісту: Початки хліборобства. – С. 12–17; Збіжжя. – С. 18–20; Зерно. – С. 20–23; Технологія зерна. – С. 23–274 Борошно. – С. 27–32; Тісто. – С. 32–36; Сушене тісто. – С. 36–38; Хліб. – С. 38–41; Недоліки хліба. – С. 41–45; Другий хліб. – С. 45–47; Хліб в античній давнині. – С. 47–53; Деградація хліба. – С. 53–56; Збагачений хліб. – С. 56–59; Хліб в Україні. – С. 59–77; Назва хліба. – С. 77–80; Хліб і політика. – С. 80–88; Обрядовий хліб. – С. 88–98; Хліб в українських обрядах. – С. 98–105; Різноманітність хлібів. – С. 105–109; Голод. – С. 109–111; Молитва Господня. – С. 112; Українські поети про хліб. – С. 113–175; Дрібні перлини про хліб. – С. 176–178; Народна мудрість про хліб. – С. 179–180; Словник. – С. 181–191.

Виставку підготували к.і.н., с.н.с. ВЗУ Солонська Н. Г.

м.н.с.ВЗУ Борисович Г. О.