Відділ зарубіжної україніки Інституту книгознавства НБУВ в 2023 році, (ювілейний рік Ігоря Костецького – 110 років від дня народження і 40 років від дня відходу в Вічність) презентує виставку його творчої спадщини – книжок, виданих ним в його приватному видавництві «На горі» (Новий Ульм, Мюнхен, Штудгарт, 1955–1970-ті).

Його діяльність свідчить про те, що україномовне красне письменство і мистецтво гармонійно існували в європейському культурному просторі середини ХХ ст.

За радянської доби ім’я Костецького було замовчуване в Україні, а видані ним книжки зберігалися в спецфондах як видання українських буржуазних націоналістів. На багатьох книжках "На горі" ми бачимо знак шестигранника, – знак спецфонду, що означав заборону їх читання. Видання І. Костецького повернулися до літературного й наукового обігу лише зі здобуттям Україною незалежності.

Приватне видавництво «На горі» було засноване 1955 року в Баварії письменником і перекладачем Ігорем Костецьким (1913–1983) та його дружиною, німецькою поетесою й перекладачкою Елізабет Коттмаєр (1902–1983). Ігор Костецький був не тільки ориґінальним літератором, який працював у різних жанрах, а й невтомним видавцем і новатором у галузі видавничої справи. Його досягнення в ній  – особлива і ще не достатньо досліджена сторінка в історії української книжкової культури. Назва видавництва була пов’язана зі згадкою про дім дитинства, що стояв у Вінниці «на горі», а також символізувала прагнення видавця сягнути мистецьких вершин. Видавництво спершу мало осідок в Новому Ульмі, згодом у Мюнхені й Штуттґарті, а головним завданням «На горі» був випуск української поезії і перекладів українською найкращих творів світової літератури.

Свою діяльність І. Костецький почав в таборах Ді-Пі, згодом був одним із засновників і активним учасником МУРу – мистецького українського руху в Європі. Його творча еволюція привела до розуміння необхідності перекладати і популяризувати українською мовою вершинні зразки західного модернізму, який на той час у Європі вже став класичним, – насамперед, творчість Т. С. Еліота та Е. Павнда. І. Костецький все своє життя підпорядкував основній меті – познайомити українців зі світовою літературою і мистецтвом і зробити українську літературу достойною стояти у колі інших світових літератур. Утвердження української мови у світі (як окремої від російської) він вважав одним з найважливіших завдань свого видавництва. Про це він неодноразово писав в своїх численних публікаціях.

На нашій виставці представлені видані І. Костецьким твори світової класики українською мовою, а також книжки письменників української діаспори: Стефана Ґеорге й Федеріко Ґарсії Льорки, Шарля Бодлера й Казиміра Едшміда, Василя Барки й Тодося Осьмачки, Рабіндраната Тагора, Лу Сіня, Віри Вовк та інших. Визначною віхою в діяльності видавництва була поява перекладів Шекспіра. – Трагедії «Макбет», «Король Генрі IV», «Король Лір» є частиною експозиції нашої виставки.

Першою книжкою, випущеною у видавництві, стали вибрані твори чільного американського письменника-модерніста Т. С. Еліота, які вперше українською мовою вийшли в перекладі саме Ігоря Костецького. Випускаючи, коментуючи вершинні твори найвидатніших поетів-модерністів (крім Еліота, також Езри Павнда), Костецький водночас втілював у життя свою видавничу стратеґію, спрямовану на модернізацію української культури.

З того часу видавництво почало стрімко розвиватися, започаткувавши низку серій: «Для аматорів», «Світовий театр», «Музична серія», «Світоглядова серія», «Для всіх», «Поетична листівка». В серії «Для аматорів», окрім перекладних, виходили також ориґінальні тексти українських авторів, поетичні і прозові. Характерною особливістю книжок Костецького були анотації іноземними мовами після основного тексту – англійською, французькою, німецькою. Це не було загальноприйнятою практикою серед українських еміґраційних видавництв. Апарат видань Костецького – ґрунтовні передмови, коментарі, примітки, оформлення книжок – теж свідчив про високий професійний рівень видавця. Соломія Павличко, яка писала про О. Зуєвського, колегу І. Костецького, і підготовлений ними двома двотомник віршів Стефана Георге (видавництво «На горі», Штутгард, 1968–1973), порівнюючи з ним видання на терені України, відзначала: «Рівень виданого Георге поки що для нас недосяжна мрія – блискучі переклади на українську, варіанти перекладів не тільки українською, а й багатьма європейськими мовами, не передмова, а ціла дисертація, матеріали до творчості в примітках…».

Спонсорами фірми Костецького виступали меценати й жертводавці. Видавець шукав фінансової підтримки з різноманітних джерел (від ПЕН-клубу ФРН до дрібних приватних жертводавців), а часто сам сплачував кошти за друк. Разом зі своєю дружиною, Е. Коттмаєр вони мали «заробіткову працю». Костецькому доводилося працювати не тільки інтелектуально, але й фізично. Зароблені гроші значною мірою вкладалися в потреби видавництва «На горі».

Важливим дискурсом Костецького, який він стверджував своєю діяльністю було домінування письменника над читачем. Він відкинув гегемонію читача, вважав, що головним в стосунках письменник-читач, є письменник. Тобто культуру він вважав самодостатньою, й вважав, що не письменник повинен опускатися до рівня читача, а читач повинен рости до рівня письменника.

Весь процес випуску видань Ігор Костецький здійснював самотужки: знаходив кошти на друк і на гонорари авторам, редагував рукописи, робив коректуру, дизайн, займався рекламою і розповсюдженням. Ці клопоти з ним ділила Елізабет Коттмаєр. На думку Марка -Роберта Стеха, досягнення Костецького у книговиданні є надзвичайними, він є свого роду недооціненим феноменом української видавничої справи в еміґрації: «Деякі із видань «На горі» – це класичні, а то й досі неперевершені раритети українського книговидавництва».

В списку літератури до виставки зазначені наклади деяких видань «На горі» (цифри приступні з написів на виданнях). Книжкові знаки на книжках дають уявлення про книжкову культуру видавця. Актуальною для видавця була тема оформлення видань «На горі», вона звучить в багатьох листах, передмовах до книжок, написаних Костецьким. Цікавою й багатогранною є метафорична символіка їх дизайну.

В цьому плані звертає на себе увагу оформлення книжки Т.С. Еліота «Вбивство у соборі» (Мюнхен, 1963). На авантитулі присвята: « В день 75-річчя поета Т.С. Еліота, 26 вересня 1963 р., виходить ця книжка, як дарунок-привітання від видавництва «На горі» та часопису «Україна і світ».

Назва видавництва вписана в його логотип (внизу титульної сторінки). Разом вони утворюють малюнок, який має свою символіку. На ньому зображено горизонтальну лінію, над якою дві гори (або піраміди). Гора – це символ поривань людства у безмежність всесвіту у вічному прагненні до досконалості. Піраміда – це символ влади, устремління вгору задля володіння навколишнім світом, обставинами. Її принцип – підпорядкованість.

На лівій боковій лінії першої піраміди, яка зліва, – коло, наполовину зафарбоване в чорний колір, символ вічної боротьби сил світла і темряви. Назва видавництва «На горі» розташована між цими двома пірамідами. (Див. ілюстрації).

На звороті титульної сторінки книжки «Вбивство у соборі» – видавнича марка видавництва «На горі». Нею прикрашені книжки, які І. Костецький видав у серії «Світовий театр». Це графічна емблема (друкований графічний малюнок) з власною символікою і сюжетом. В його основі лежить алегорична картина: дім у вигляді силуету замку (дах в ньому у вигляді силуету гори), з двома невисокими вежами з боків. Він символізує Всесвіт видавця. Ззаду, на фоні замку – контур людської фігури, яка тримає у витягнутих вгору руках коло. Коло – улюблений знак-символ, який часто згадується і використовується Костецьким. Це фігура, пов‘язана з небесними світилами, насамперед сонцем. Для українців з давніх часів сонце було символом всевидячого божества в центрі всесвіту, духовного світла і моральних чеснот. Це також символ божественної життєдайної енергії, безперервності буття і вічності.

В композицію видавничої марки вписаний химерно розташований з боків малюнка латинський вислів (у вигляді криптограми) «Totus myndus agit histrionem» («Весь світ лицедіє», або «Весь світ – це театр»). Цей напис був на фронтоні театру «Глобус», в якому виступала трупа Шекспіра і ставилися його п‘єси. Дана видавнича марка – своєрідний символічний портрет видавця, який відбиває його смаки, вподобання, погляди на життя, тобто алегорія, яка асоціюється з авторським сприйняттям світу. Ця заворожлива гра словом і графічними символами в малюнку символізує питомий колорит культурного всесвіту І. Костецького.

В кінці книжки, на сторінці зі змістом, теж зображене коло, символічний знак нескінченності, вічного продовження життя, який також уособлює суть конечності і вічності, їх нерозривну єдність (про це є багато роздумів в текстах Костецького).

Книжки, які містять переклади Шекспіра, містять логотип Українського Шекспірівського товариства, створеного в 1957 р. українцями-інтелектуалами в Європі для пропагування творів Шекспіра українською мовою. І. Костецький був членом цього товариства.

Богдан Бойчук писав: «Видавництво «На горі» – це в еміграційних умовах явище, що майже межує з чудом». «Одна людина (правда, при активній співпраці поетки Е. Коттмаєр), без ширшої читацької публіки, без матеріальної бази існування не тільки утримує видавництво, а й видає винятково цінні книжки» українських авторів – збірки поезій, прозу.

Богдан Кравців, видатний книгознавець, аналізуючи підсумки діяльності видавництва в 1963 р., продовжував: «Видавництва такого мистецького діапазону, тематичного засягу і з такою продукцією, і до того ж розрахованого на обмежене коло аматорів, в українському книжковому русі ще не було».

Важливим виданням, яке розкриває творчий подвиг двох митців, І. Костецького і О. Зуєвського, є представлена на виставці книжка Н. Казакової «Олег Зуєвський: Я входжу в храм...». В ній розкрита їх творча  лабораторія під час підготовки двотомного видання україномовних і всіма слов'янськими мовами перекладів віршів видатного німецького поета Стефана Георге. Праця над підготовкою даного видання тривала більше 20 років. В книжці опубліковано листування цього періоду І. Костецького і О. Зуєвського, – свідчення дуже напруженої інтелектуальної роботи двох перекладачів.

Видатною подією в костецькознавстві стали два нові двотомники, які щойно вийшли в Україні, і є результатом співпраці Канадського інституту українських студій (Торонто) і київського видавництва «Українські пропілеї».

Нові двотомні видання поетичного спадку Е. Павнда і С. Георге в перекладах І. Костецького та інших поетів є результатом майже 30-річної праці Марка-Роберта Стеха, видатного дослідника творчої спадщини І. Костецького. М. Стех доопрацював за архівними матеріалами і доробив за Костецького 2-й том вибраних творів Е. Павнда, який той не встиг доробити за життя. Також М. Стех надав нове життя двотомнику С. Георге. Слід зауважити, що автентичний двотомник С. Георге, підготовлений І. Костецьким і О. Зуєвським, надзвичайно рідкісне і цінне видання, майже наприступне для читачів України. Тепер дещо перероблене і розширене нове видання цієї книжки доступне ширшим колам сучасних українських читачів. Праця І. Костецького і праця М-Р. Стеха з продовження і втілення в життя видавничих проєктів І. Костецького, є подвижницькими досягненнями українців інтелектуалів, які своїми зусиллями створювали і продовжують створення нового культурного поля сучасної України.

Говорячи про книжку «Вибраний Езра Павнд», М. Стех відзначає, що «це один з доволі рідкісних випадків, коли українські творці й інтелектуали йшли попереду не лише своїх слов'янських сусідів, а й також провідних західноєвропейців. Адже в час своєї першої появи – 1960р., – книжка «Вибраний Езра Павнд. Том 1: Поезія. Есей. Канто», видана в Мюнхені тим самим маленьким приватним видавництвом «На горі», являла собою найосяжнішу добірку перекладених текстів видатного англо-американського поета й мислителя будь-якою мовою світу! Отож, сам факт провідної ролі україномовного видання в засвоєнні й популяризації творів однієї з ключових постатей світового модернізму надавав цій книжці статусу не те що важливої, а таки епохальної події в історії української видавничої справи». На жаль, ні при житті І Костецького, ні пізніше його праця не була оцінена українцями, ні в діаспорі, ні в материкові Україні. Лише з 2018 р. його ім'я стало потужно входити до нашого культурного простору, коли для цього дозріли суб' єктивні і об єктивні передумови.

Книжки, видані Ігорем Костецьким, творили для співвітчизників панораму світової культури та істотно збагатили інтелектуальний українськомовний дискурс. Діяльність приватної фірми «На горі», поповнивши книжковий репертуар унікальними виданнями, стала яскравою сторінкою в історії видавничого руху повоєнної європейської еміґрації.

Приватне видавництво «На горі» за час свого існування видало близько 40 книжок, які нині стали раритетами, бібліографічною рідкістю.

Даною книжковою виставкою ми вшановуємо пам ‘ять Ігоря Костецького як видатного діяча нашої культури. Він вважав, що культура – це основа кожної держави. Його зусилля в створенні культурного, духовного простору нової України – безпрецедентні. Україномовні книжки, видані І. Костецьким в середині ХХ ст. в Європі, утверджували українську ідентичність. Метафорична символіка в оформленні видань свідчить про заглибленість українських наративів І. Костецького у світовий культурний простір. Дані книжки є доказом багаторічних історичних і культурних зв'язків України з європейськими країнами. Нині вони набувають особливо важливого наукового і ідеологічного значення. Видавнича продукція «На горі» є свідченням великого потенціалу нашої держави і говорить нам про те, що Україна має повірити в себе, в свою місію, в свою геополітичну покликаність, і стати країною, державою, достойною тих людей, які її створювали.

О.К. Супронюк, канд. філол. наук, ст. н.с. відділу зарубіжної україніки

Список літератури до виставки:

1. Ануй Жан. Антігона. Пер. і вст. стаття Жені Васильківської. Мюнхен, 1962: «На горі». 64 с. (Cерія «Світовий театр» у співпраці з «Україна і світ»). (250 прим.).

1458 укр.

2. Бодлер Шарль. Шість віршів з «Квітів зла»: у перекладі Віри Вовк / Ш. Бодлер; пер. В. Вовк. На обкл. : Бодлер. Мал. Едуарда Мане. Штутгарт: «На горі», 1979. 8 с. (Серія «Поетична листівка»). (100 прим.)

       8189 укр.

3.Вовк Віра. Любовні листи княжни Вероніки до кардинала Джованнібаттісти. Поряд з німецьким переспівом Елізабет Котмаєр. Мюнхен: «На горі», 1967. 56 с. (Серія «Для аматорів») (250 прим.).

1293 укр.

4. Вовк Віра. Чорні акації: поезії. Обкладинка Зої Лісовської. Ріо-де-Жанейро; Мюнхен, 1961. 64 с. (Серія «Для аматорів»).

Автограф І. Костецького. Англомовна нотатка Я. Рудницького про українську мову. (500 прим.)

1334 укр.

5. Едшмід Казімір. Вибраний. Ред. І. Костецький. Вступ. стаття В. Лещинська. Іл. В. Кандинський та ін. Обкладинка: малюнок Людвига Майднера «Вслухувач у час». Мюнхен: «На горі», 1960. Друге, доповнене видання. – 135 с.; іл., портр. (Серія «Для аматорів»).

1459 укр.

6. Еліот Томас Стернз. Вбивство у соборі. Пер. Зенона Тарнавського. Мюнхен, «На горі», 1963. 104 с. Додаток: Спустошена земля. Великопісна середа. Подорож  трьох мудреців. (Cерія «Світовий театр». У співпраці з «Україна і світ»). Екслібрис Богдана Кравціва.

2627 укр.

7. Зуєвський Олег. Під знаком Фенікса: поезії. Вст. стаття І. Костецького. Обкладинка роботи Якова Гніздовського. Мюнхен: «На горі», 1958. 118 с. (Серія «Для аматорів»). Тит. арк. парал англ.

[З приватної колекції].

8. Калитовська Марта. Рими і не-рими. Обкладинка Якова Гніздовського. Мюнхен; Париж: «На горі», 1959. 80 с. (Серія «Для аматорів»). Тит. арк. парал. франц.

6257 укр.

9. Кльодель Поль. Благовість Марії. Пер. і вст. стаття Марти Калитовської.– Мюнхен: «На горі», 1962. 88 с.; іл.  (Серія «Світовий театр». У співпраці з «Україна і світ»). – (300 прим.)

На початку – два кола. В кінці два кола. Тит арк. парал. франц. Видавнича марка.

1538 укр.

10. Костецький Ігор. Збірник, присвячений 50-річниці з дня народження письменника. Мюнхен: "На горі", 1963– 1964. 248 с.

[З приватної колекції].

11. Костецький І. Театр перед твоїм порогом. Три п‘єси: «Спокуси не святого Антона», «Близнята ще зустрінуться», «Дійство про велику людину».Обкладинка та ілюстрації Галина Мазепа. –Мюнхен: «На горі» , 1963. –256 с. – (Серія «Світовий театр»). (300 прим.).

3887 укр.

12. Лесич Вадим. Крейдяне коло: поезій зошит сьомий. Обкладинка Богдана Доманика. Післямова І. Костецького «Стаття про вірші». Нью-Йорк; Мюнхен: «На горі», 1960. 104 с. (Серія «Для аматорів»). (500 прим.) Тит. стор. парал. англ.

1314 укр.

13. Льорка Гарсія. Вибраний: поезія, проза, драма / ред., передм. І. Костецький. Новий Ульм: «На горі», 1958. 132 с.; іл. – (Серія «Для аматорів»).

1381 укр.

14. Павнд Езра. Вибраний. Т.1: Поезія. Есей. Канто. Пер., статті та заг. редакція Ігоря Костецького. Мюнхен: «На горі». – 366 с. (Серія «Для аматорів»). 450 прим., 50 нумерованих.

1501 укр.

15. Сінь Лу. Достеменна історія а-к'ю / пер. з китайської і вст. стаття Лідії Голубничої. Мюнхен, «На горі», 1963.  64 с. – (Серія «Для всіх»).

Це переклад українською найвідомішого твору класика китайської літератури Лу Сіня (1881– 1936), в якому він картав соціальну пасивність пригноблених народних мас. 600 прим.

16. Сто поетів – сто пісень: збірник давньої японської поезії: танки = Гіаку-нін-ішшу / уклад. двірським поетом-ученим Садає Фужіварою 1235 року н. е.; Пер., вступ і приміт. І. Шанковського. –Мюнхен: На горі, 1966. 109, [2] с. – (Серія «Для аматорів»). 1500 прим.

Автограф І.Шанковського

     1268 укр

17. Тагор Рабіндранат. Гітанджалі / Пер. з бенгальської В. Вовк, І. Костецький. Передм. Чітта Ранджан Дас.– Мюнхен: На горі, 1966. – 88 с. (Серія «Для аматорів»). Це перший український переклад головного ліричного твору Р. Тагора, виданого до 25-річчя з дня смерті поета. 200 прим.

    1536 укр.

18. Хіменес Хуан Рамон. Плятеро і я / пер. Б.Бойчук, В. Бургардт; художник Любослав Гуцалюк. Післямова Б. Бойчука.– Штутгарт – Нью-Йорк: «На горі», 1968. – 143 с. (Серія «для аматорів»). 750 прим. (В додатку 9 поезій Хіменеса в перекладі Вальфрама Бургардта). Тит стор. парал. франц., англ. В кінці книжки коло.(750 прим.)

1914 укр.

19. Шекспір Вільям. Король Лір; пер. В. Барка. Передмова від вид-ва «На горі». Обкл. гальванографія Т.Шевченка 1843 р. Штутгарт – Оттава – Нью-Йорк: «На горі», 1969. – 300 с.; іл.. (Серія «Світовий театр»). В додатку – театральні інтерпретації п ‘єси в різних країнах світу.

Логотип Українського Шекспірівського Товариства. Тит стор. парал. англ. (700 прим.).

10237 укр.

20. Шекспір Вільям. Трагедія Макбета; Король Генрі IV; пер. Теодосія Осьмачки; ред. і вступ. ст. Ігоря Костецького. – Мюнхен: На горі, 1961. – 446, [2] с.: іл., портр.  – (Серія «Світовий театр»). Логотип Українського Шекспірівського Товариства.

13816 укр.

Сучасні перевидання видань І. Костецького:

 21. Георге Стефан. Вибраний. У 2-х томах / Упорядкування  і коментарі М.-Р. Стеха та Я. Грицака. Відп. ред. Ю. Буряк. Київ: «Українські пропілеї», 2021. Т.1 – 580 с.; іл. Т.2– 726 с.; іл. Друге видання. – (Серія «Україна і світ: Перехрестя культур»).

(Упорядники першого видання Ігор Костецький та Олег Зуєвський).

22. Павнд Езра. Вибраний, в україномовних перекладах Ігоря Костецького. В 2-х томах / Упорядкування М.-Р. Стеха у співпраці з М. Полюгою. Відп. ред. Ю. Буряк. Передмова, коментарі, додатки М.-Р. Стеха. Київ: «Українські пропілеї», 2021. Т.1 –334 с.; іл.; Т.2 – 440 с.; іл. Друге видання. (Серія «Україна і світ: Перехрестя культур»). Упорядник 1-го тому цього видання – Ігор Костецький.

            Видання, у підготовці яких брав участь І. Костецький та вибрана література про нього:

23. Біблія: Святе письмо старого та нового завіту. – Переклад тексту о. І. Хоменко. Мовна редакція: І. Костецький, В. Барка, М. Орест-Зеров. – Рим: Вид-во ОО. Василіян, 1963.

667 укр.

24. Зуєвський О. «Я входжу в храм…»: поезії, переклади, статті, матеріали до біографії / упоряд. Казакова Н.; НаУКМА. Київ: Видавн. дім «Києво-Могилянська академія», 2007. 840 с.

25. «Хорс« №1: красне письменство та мистецтва. – Реґенсбург: Вид-во «Українське слово». – 1946. – жовтень. – 192 с. [журнал-альманах].

26. Дзюба І. Костецький Ігор // Енциклопедія сучасної України. – Т.14. – Київ, 2014. – С. 711–712.

27. D.H. Struk. Kostetsky Ihor //Encyclopedia of Ukraine. – V.5. – Toronto; Buffalo; London 1988. – p. 627.

28. Ігор Костецький «Тобі належить цілий світ: вибрані твори» – упорядкування, супровідні есеї, примітки. М.-Р. Стех; ред. В. Дудко. – Київ: вид-во «Критика», 2005.– 528 с. – [Видання НТШ в Канаді].

29. М.-Р. Стех. Есеїстика у пошуках джерел. Київ: «Пенмен». С. 245–349: Ігор Костецький: Начерки до творчого портрета.

30. Костецький І. Тобі належить цілий світ // «Київ» [Філадельфія]. 1950. №1. С.19–25.

31. Костецький І. Мій Юрій Клен // «Сучасність» [Мюнхен]. 1966. № 7. С.55–73.

32. Видавництво і редакція журналу «Сучасність» // На порозі сьомого року [про «справу Костецького«] // «Сучасність». – 1967. №1. С. 3–6.

33.. Костецький І. Про Пабло Неруду і те, що навколо // «Сучасність». 1966. №11.С. 50–72.

34. Вірний М. Ігор Костецький і його видавництво «На горі» // «Нові дні» [Торонто]. 1988. № 466 (грудень). С. 21–23.

35. Матіяш Б. Гра словом: варіант Ігоря Костецького // «Молода нація»: альманах. Вид-во «Смолоскип». 2005. № 4 (37). 77–94.

36. Костецький І. Відкритий лист до редакції «Сучасності» // Кур‘єр Кривбасу. 2001. №142 (вересень). С. 87–106.

37. Соловій Ю. Відвідини «На горі» // «Сучасність». 1962. Ч. 11. С. 77–97; Ч. 12. С. 30–46.

38. Лисяк-Рудницький І. В обороні інтелекту: про справу Ігоря Костецького й те, що навколо // «Сучасність». 1971. 5. С. 111–122.

      39. Б. Бойчук. Вбивство у соборі // Сучасність.1964.№ 2.              С.110.

      40. Кравців Б. Видавництво «На горі» і його творці: нова              сторінка до історії українського видавничого руху     // «Сучасність» 1963. №7 (31) липень. С. 57.