Питання про утворення Українського історично-філологічного товариство (УІФТ) піднімалося ще у Відні у 1921 р., у зв’язку з організацією Українського вільного університету (УВУ). Проте обставини не сприяли його заснуванню у той складний час прибуття українських емігрантів до Австрії. З перенесенням УВУ восени 1921 р. з Відня до Праги, в другому академічному році на чергу стало питання наукового товариства при УВУ.

УІФТ в Празі було засноване 30 травня 1923 р. групою професорів філософського факультету Українського вільного університету (УВУ), що складалася з Д. Антоновича, В. Біднова, Д. Дорошенка, О. Колесси, В. Щербаківського і О. Андрієвського. На першому ж зібранні його фундатори обрали й тимчасову президію в складі проф. Д. Антоновича (голова) й проф. В. Біднова (секретар) та призначили перше прилюдне засідання новозаснованого Товариства на 7 червня. На першому зібранні в члени Т-ва було прийнято 11 осіб. У 1923 р. УІФТ було єдиним у Празі чисто науковим товариством. Інші подібні українські організації, що виникли тоді в Празі, більше дбали в своїй діяльності за професійні інтереси своїх членів, хоч деякі з них провадили також і наукову працю. Кількість членів Т-ва збільшувалася з кожним засіданням. УІФТ гуртувало в своєму складі всі активні сили української еміграції в Празі, що науково працювали в історично-філологічній галузі. Головною групою його членів стали професори філософського факультету УВУ, але поруч з ними були й члени факультету права та суспільних наук, котрі працювали в галузі історичних дисциплін, а також і наукові діячі, що з університетською організацією формально не були позв’язані.

До праці в УІФТ долучилися також деякі професори Української господарської академії (УГА) в Подєбрадах. Також наукові сили Українського високого педагогічного інституту ім. М. Драгоманова (УВПІ) взяли активну участь у його роботі. До складу УІФТ входили професори і доценти високих українських шкіл, а також лектори, асистенти, професорські стипендіати; членами його стали також професори гімназійні, директор Бібліотеки та Музею Наукового товариства ім. Шевченка, різні наукові працівники не зв’язані службою в наукових установах і т. д. Кількість членів Товариства зростала в силу того, як Прага все виразніше ставала культурно-науковим осередком української еміграції. Згодом, коли українські високі школи підготували перші випуски своїх докторів, УІФТ поповнилося активними молодими науковими членами.Членами Т-ва пізніше ставали особи з поза Праги, а ще пізніше й з поза Чехії. УІФТ стало на свій час єдиним цього роду осередком українських сил, що працювали на еміграції в галузі історії, філології, філософії, археології, етнографії й інших споріднених з ними дисциплін. В складі свого членства УІФТ від початку об’єднало за спільною працею наукових діячів з усіх українських земель, ставши в повному значенні всеукраїнською організацією. Найбільше членів, що брали постійну участь в його діяльності, перебувало в Чехії. Решта членів мала місцем свого тимчасового перебування інші країни Европи й навіть Америки та Африки. Т-во розвинуло досить дієвий зв’язок зі своїми закордонними членами. Дехто з них надсилав йому для реферування свої праці, а більшість цих закордонних членів самі виступали на засіданнях Т-ва, коли приїздили до Праги.

Члени УІФТ поділялися на дійсних і співробітників. Протягом першого року діяльності Т-ва кількість членів його досягла числа 31, в дев’ятому (1931–1932 рр.) – 57. Це був рік, коли Т-во мало найбільшу кількість членів. У подальших роках обставини українського життя в Празі змінилися так, що УІФТ не могло вже мати достатнього припливу сил, так що кількість його членів не тільки не збільшувалася, а навіть зменшилася на кілька осіб. Зменшення складу Т-ва ставалося внаслідок смерті його членів. Крім того з його  складу вибув у 1934 р. дійсний член проф. М. Шелухін.

За науковим фахом склад членів УІФТ був дуже різноманітний. Найбільше членів працювало в галузі історії України, також історії інших країн і епох, історії права, мистецтва, господарства, театру, літератури, в галузі лінгвістики, археології, філософії, етнографії, антропології та інших наукових ділянок (Наріжний С. 15 літ діяльности Українського Історично-Філологічного товариства в Празі (1923–1938) / С. Наріжний. Прага : [б. в.], 1940. 16 с.).

Діяльністю Т-ва керувала його Управа. До кінця 1928 р. Управа складалася з тих осіб, що були вибрані при його заснуванні. Головою УІФТ був протягом усього часу (1923–1945) один із його ініціаторів і фундаторів – проф. Д. Антонович, який у співробітництві із першим секретарем проф. В. Бідновим (1923–1929) та його наступниками С. Наріжним (1929–1944), В. Міяковським (1944–1945) надавали діяльності Т-ва організаційних форм і регулярності. Завдяки їхній витривалості Т-во навіть за складних і несприятливих еміграційних обставин розвивалося і протягом понад двох десятків років провадило значну наукову працю.

УІФТ від початку заснування зайняло в академічній системі української Праги своє місце, визначило тут свої функції й їх виконувало. Його діяльність виявилася головним чином в організації наукових засідань, на яких окремі члени відчитували свої доповіді. Ці доповіді піддавалися обговоренню, метою якого було доведення й оборона наукових позицій. Деяким темам присвячувалося й по кілька доповідей, а деякі референти своїми працями викликали, крім звичайного обговорення, цілі контр-реферати. Прочитані на засіданнях Т-ва доповіді були звичайно розвідками або рефератами більших монографій, що над ними працювали автори; часом були це розгляди нових наукових публікацій. Навіть і в останніх роках, коли кількість празьких членів Т-ва значно зменшилася й коли прояви життя академічної еміграції в Чехії дуже зменшились, УІФТ продовжувало регулярно свої засідання.

Ще одним напрямком діяльності УІФТ була активна участь у різних національних культурних урочистостях та ювілеях українських наукових установ і окремих діячів, а також влаштування на їх пошану своїх власних засідань. Спеціальними засіданнями відзначило Т-во 150-ту річницю зруйнування Запорожської Січі, 10-ліття заснування українських університетів у Кам’янці-Подільському й Полтаві, 30-ліття заснування Революційної української партії (РУП) тощо. Щороку Т-во присвячувало щонайменше одно, а то й більше, засідань Т. Шевченкові. Ці шевченківські засідання принесли значний вклад в науку шевченкознавства (Наріжний С. 15 літ діяльности Українського Історично-Філологічного товариства в Празі (1923–1938) / С. Наріжний. Прага : [б. в.], 1940. 16 с.).

За час діяльності УІФТ (1923–1945 рр.) ним було проведено понад 500 наукових засідань, виголошено близько 750 доповідей. Т-во брало активну участь в організації двох українських наукових з’їздів (1926 та 1932 років). Його члени виступали на міжнародних симпозіумах, конференціях, конгресах, публікували свої дослідження у багатьох закордонних та українських еміграційних виданнях. За час роботи УІФТ видано 5 томів «Праць Українського історично-філологічного товариства», кілька тематичних збірників. Каталог публікацій УІФТ становив понад 70 назв (Даниленко О. Ф. Українське історично-філологічне товариство (УІФТ). Енциклопедія історії України: Україна–Українці. Кн. 2 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – Київ : В-во «Наукова думка», 2019. – 842 с. С. 700).

Теми доповідей на засіданнях Т-ва частково ініціювалися самим же товариством; це особливо стосувалося засідань ювілейних та пропам’ятних. З ініціативи акад. С. Смаль-Стоцького в листопаді 1930 р. в Товаристві відбулася дискусія про початки української нації. Матеріалом для неї послужила стаття проф. дра М. Кордуби «Найважливіший момент в історії України» (ЛНВ, 1930, ІV). Зміст цієї дискусії опублікований у виданні «Откоуду єсть пошла Руская Земля…». Як сама дискусія, так і публікація Т-ва, викликала широкий розголос в пресі. З ініціативи голови проф. Д. Антоновича УІФТ працювало над виясненням питання, що таке українофільство, для чого також було прочитано кілька доповідей і була проведена дискусія. Але в переважній більшості теми доповідей пропонувалися самими членами й були зв’язані з їхньою науковою працею.

Крім своєї поточної роботи що полягала головно у впорядженні наукових засідань, Історично-філологічне т-во виконувало також і функції науково-організаційні та репрезентаційні. Ця діяльність виявлялася переважно в участі Т-ва або окремих його членів в різних наукових конгресах – слов’янсько-европейських і світових – а також у різних ювілейних та святкових засіданнях і т. д. Активну участь УІФТ взяло у таких конгресах: Конгреси слов’янських географів та етнографів у Празі, Варшаві, Білгороді й Софії, Міжнародному археологічному з’їзді у Берліні, Першому міжнародному конгресі слов’янських філологів у Празі, Сьомому міжнародному з’їзді філософів в Оксфорді 1930 р., Міжнародному конгресі народного мистецтва в Бельгії, Другому з’їзді класичних слов’янських філологів у Празі, Другому міжнародному лінгвістичному конгресі у Женеві, 15-му міжнародному археологічному конгресі у Парижі, Гегелівському конгресі у Берліні, Сьомому міжнародному конгресі істориків у Варшаві, Другому славістичному з’їзді у Варшаві, Конгресі істориків релігії в Лунді, ХVІ антропологічному конгресі і т. д.

            Дуже значною була також участь Т-ва в організації й засіданнях обох українських наукових з’їздів у Празі 3.10.1926 та 20–24.03. 1932. Не менш видатною була ініціатива й праця ІФТ і в справі утворення Українського Академічного Комітету в Празі (1925), який об’єднав усі українські високі школи та наукові товариства в Чехії, а також НТШ у Львові й Український Науковий Інститут у Берліні. До травня 1926 р. Український Академічний Комітет функціонував при Історично-філологічному т-ві, як його автономний орган; пізніше відділився від нього й став окремою установою.

            В обставинах еміграції члени Т-ва мали великі труднощі з публікуванням своїх наукових праць. Тому Т-во вже з першого року існування почало дбати про фундацію свого власного видавництва. Брак коштів гальмував цю справу, проте власне видавництво все ж таки було засноване. УІФТ почало видавати «Праці УІФТ – науковий орган Т-ва». Перший том видрукувано в Празі 1926 р. (ст. 1+208+11). Другий том Праць, виданий на пошану голови Т-ва проф. Д. Антоновича з нагоди його 60-ліття, появився з друку аж в 1939 р. (ст. VIII+227). Т-во видало ще цілу низку відбитків окремих праць членів, брошури, зокрема, дискусію «Откоуду єсть пошла Руская земля…» (1930 р., ст.. 30) і Памяти професора Василя Біднова (1936 р., ст.. 32). Видавало Т-во і річні звіти своєї діяльності (справоздання).

Та все ж видавничі можливості УІФТ були дуже обмежені. Свої доповіді члени Т-ва друкували скрізь, де тільки відкривалася для того можливість у еміграційних та чужомовних виданнях. Але навіть і в таких несприятливих умовах Т-во виконало велику наукову працю, зберегло і примножило традиції української історичної науки, забезпечило неперервність історіографічного процесу, передавши естафету іншим науковим установам в еміграції. Отже, результати діяльності УІФТ варто вивчати і популяризувати в Україні та світі.

На виставці представлені видання з фонду відділу зарубіжної україніки Інституту книгознавства НБУВ, які знайомлять читача з історією УІФТ, окремими доповідями членів товариства, Працями УІФТ, виданнями, що пов'язані з діяльністю членів Т-ва.

                                                                 Бібліографія

1. Антонович М. Студії з часів Наливайка / М. Антонович. Прага : Вид. Укр. Іст.-Філол. Т-ва в Празі, 1941. 86 с. Шифр: 704 укр

2. Богацький П. Матеріяли до критичного видання творів Грицька Чупринки / П. Богацький. Прага : Укр. Громад Вид. Фонд, 1926. 195 с. – (доклад прочитаний на засіданню Українського Історично-Філологічного Товариства в Празі 1924 р.). Шифр: 1455 укр

3. Боряк Т.Г. Документальна спадщина української еміграції в Європі: Празький архів (1945–2010) / Т. Г. Боряк. Ніжин : Вид-во НДУ імені Миколи Гоголя, 2011. 544 с. Шифр: ВЗУ пф

4. Витанович І., Дорошенко В., Махів Г., Міщенко М., Оглоблин О. Українська наука в Чехо-Словаччині. Енциклопедія Українознавства в двох томах / гол. ред. В. Кубійович, З. Кузеля. Т. 1, ч. 3. Мюнхен ; Нью-Йорк : Наук. Т-во ім. Шевченка,1949. С. 913. Шифр: ВЗУ пф

5. Даниленко О. Ф. Українське історично-філологічне товариство (УІФТ). Енциклопедія історії України: Україна–Українці. Кн. 2 / Редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. Київ : В-во «Наукова думка», 2019. 842 с. С. 700. Шифр: ВЗУ пф

6. Два міжнародні конгреси. Нова Україна. 1923. Ч. 10. С. 159–164. Шифр: жВЗУ

7. Двадцять літ Української Академічної Громади. Прага : Вид. Укр. Академ. Громади, 1941. 64 с. Шифр: 2057 укр

8. Дискусія над питанням: «Откуда єсть пошла Руская земля … и Откуду Роусская земля стала єсть», переведена на засіданнях Українського Історично-Філологичного Товариства в Празі 11 і 18 листопаду 1930 року. [Б. м. : Б. в.], Б. р. 30 с. – Машинопис. Шифр: 13769 укр

9. 2. Український науковий з’їзд у Празі. Прага : Укр. Акад. К-т для міжнародної інтелектуальної співпраці при Лізі Наці, 1934. 166 с. Шифр: 7186 укр

10. Карманюк О. Українська політична еміграція : спроба історичного нарису / О. Карманюк. Каліш : Чорномор, 1924. 42 с.

11. Колесса О. Погляд на історію українсько-чеських взаємин від Х до ХХ в. : промова виголошена на святочній інавгурації Українського В. Університету в Празі дня 23. жовтня 1921 / О. Колесса. Прага: Держ. друк., 1924. 16 с. Шифр: 685 укр

12. Наріжний С. Дѣйствія презѣльной брани / С. Наріжний. Прага : Вид. Укр. Іст.-Філол. Т-ва в Празі, 1938. 36 с. Шифр: 2525 укр

13.  Наріжний С. Приняття московських посланців в Українській державі ХVII-го віку / С. Наріжний. Прага : Вид. Укр. Високого Пед. Ін-ту ім. Мих. Драгоманова, 1932. 22 с. Шифр: 509 укр

14. Наріжний С. 15 літ діяльности Українського Історично-Філологічного товариства в Празі (1923–1938) / С. Наріжний. – Прага : [б. в.], 1940. – 16 с. Шифр: 501 укр

15. Наріжний С. Українська еміграція : Культурна праця української еміграції між двома світовими війнами. Ч. 1 / С. Наріжний. Прага : Студії Музею Визвольної Боротьби України, 1942. 372 с. Шифр: 2528 укр

16. Наріжний С. Ярослав Голь / С. Наріжний. Прага : Чесько-українська книга, 1931. 46 с. – (Вид-во «Чесько-українська книга» ; Вип. 7) Шифр: 1529 укр

17. Наукова діяльність Дмитра Антоновича в еміграції (1920-1945 рр.). Історія : Збірник праць. URL: http://politics.ellib.org.ua/pages-5123.html [Дата звернення: 23.06.2023].

18. Пеленська О. Україна поза Україною : енциклопедичний словник мистецького, культурного і громадського життя української еміграції в міжвоєнній Чехословаччині : 1919–1939 / О. Пеленська. Прага : Нац. б-ка Чеської Республіки – Слов’янська б-ка, 2019. 332 с. Шифр: 14583 укр

19. Праці Українського Історично-Філологічного Товариства в Празі. Т. 1. Прага : Вид. Укр. Іст.-Філол. Т-ва в Празі, 1926. 410 с.

20. Праці Українського Історично-Філологічного Товариства в Празі. Т. 2 : виданий на пошану Голови Товариства професора Дмитра Антоновича. Прага : Вид. Укр. Іст.-Філол. Т-ва в Празі, 1939. 227 с. Шифр: 740 укр

21. Праці Українського Історично-Філологічного Товариства в Празі. Т. 4. Прага : Вид. Укр. Іст.-Філол. Т-ва в Празі, 1942. 234с. Шифр: 1403 укр

22. Праці Українського Історично-Філологічного Товариства в Празі. Т. 5. Прага : Вид. Укр. Іст.-Філол. Т-ва в Празі, 1944. 175 с. Шифр: 1405 укр

23. Наріжний С. Приняття московських посланців в Українській державі ХVII-го віку / С. Наріжний. Прага : Вид. Укр. Високого Пед. Ін-ту ім. Мих. Драгоманова, 1932. 22 с. Шифр: 509 укр

24. Смаль-Стоцький С. Причинки до розуміння Шевченкових поем. 1. Шевченкове Посланіє. 2. Дві невеличкі Шевченкові думки / С. Смаль-Стоцький. Прага, 1929. 48 с. Держ. друк. в Празі. Шифр: 690 укр

25. Смаль-Стоцький С. Розвиток поглядів про семю словянських мов і їх взаїмне споріднення. 2-е доп. вид. / С. Смаль-Стоцький. Прага : Укр. Громад. Вид. Фонд, 1927. 90 с. Шифр: 723 укр

26. Терлецький М. На еміграції від 1919 до 1950 / М. Терлецький. Енциклопедія Українознавства : в 2 т. Т. 1, ч. 3 / гол. ред. В. Кубійович, З. Кузеля. Мюнхен ; Нью-Йорк : Наук. Т-во ім. Шевченка, 1949. С. 953. Шифр: ВЗУ

27. Трембіцький А. Родина Сіцінських-Січинських та Українське історично-філологічне товариство в Празі (1923 – 1945 рр.) / А. Трембіцький. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Trembitskyi_Anatolii/Rodyna_Sitsinskykh-Sichynskykh_ta_Ukrainske_istorychno-filolohichne_tovarystvo_v_Prazi_1923_-_1945_rr.pdf?PHPSESSID=oseej433ijq1ga6s0q0ibo9cj1[Дата звернення: 23.06.2023].

28. Українське історично-філологічне товариство в Празі. Нова Україна. Місячник письменства, науки і громадського життя / під ред. В. Винниченка й М. Шаповала. 1923. Ч. 7–8. С. 310. Шифр: жВЗУ

29. Українське історично-філологічне товариство в Празі. Нова Україна. Місячник письменства, науки і громадського життя / під ред. В. Винниченка й М. Шаповала. 1923. Ч. 12. С. 249 Шифр: жВЗУ

30. Шаповал А. І. Співпраця Михайла Антоновича з Українським історично-філологічним товариством у Празі / А. І. Шаповал. URL: https://archives.gov.ua/wp-content/uploads/09-22.pdf [Дата звернення: 23.06.2023].

31. Шаповал М. Єдиний національний фронт на культурному ґрунті / М. Шаповал. Нова Україна. 1923. Ч. 7–8. С. 35–40. Шифр: жВЗУ

32. Шелухин С. Звідкіля походить Русь : теорія кельтського походження Київської Руси з Франції : з орієнтовочною картою / С. Шелухин. Прага : [б. в.], 1929. 129 с. : к. Друк. A. Fišera, Praha. Шифр: 2022 укр

33. Яковлів А. Впливи старочеського права на право українське Литовської доби ХV–XVI в. / А. Яковлів. Прага : Накладом Укр. Ун-ту в Празі, 1929. 83 с. Держ. друк. в Празі. Шифр: 2039 укр

Провідний науковий співробітник Тетяна Антонюк.