24 серпня 2023 року виповнилося 100 років від дня народження Віктора Михайловича Глушкова – академіка, віце-президента АН УРСР, автора фундаментальних праць з кібернетики, математики, обчислювальної техніки, засновника Інституту кібернетики АН УРСР. До уваги читачів – виставка, присвячена цьому науковцю.

На виставці представлені:

• Статті В. М. Глушкова в українській радянській пресі та інтерв’ю з ним. Для написання статті «Могутність людського розуму» її автор відвідав Обчислювальний центр АН УРСР та детально розпитав його директора Віктора Глушкова про можливості ЕОМ «Київ», вся математична частина якої була розроблена ним особисто. Член-кореспондент АН УРСР Віктор Глушков також розповів йому про свої найближчі наукові зацікавлення. У публікації «Чудесная сила» Віктор Глушков вказує, що вперше ЕОМ змогли бути універсальним перероблювачем інформації (стаття написана у 60-х рр. 20 ст). Також він вказує на галузі їх застосування, коротко згадує про успіхи українських вчених у галузі кібернетики. У статті «Слово – кибернетике» видатний український вчений вказує на велике майбутнє цієї науки. Наприклад, за допомогою ЕОМ будуть розвиватися нові галузі техніки. Також ЕОМ значно пришвидшує обрахункові процеси. Наводить В. Глушков і приклади роботи ЕОМ на різних українських підприємствах, говорить про зв’язок кібернетики з медициною та наукою. У публікації «Проблеми кібернетики» В. Глушков коротко дає визначення поняттям «кібернетика» та «керуючі системи». Академік вказує на найважливіше досягнення кібернетики – «універсалізацію машин, які здійснюють процеси керування». Також вказує, що «ефективність електронних машин у справі автоматизації складних інженерно-технічних і наукових розрахунків зараз зрозуміла і ні у кого не викликає сумнівів». У статті віце-президента АН УРСР «Новые пути науки» серед 25 провідних напрямків діяльності Академії наук УРСР називається кібернетика. У статті «Зустріч з талантом» її автор вказує, що «дослідження Глушкова в галузі теорії автоматів стали фундаментом сучасної електронної обчислювальної техніки, а праці з методів синтезу цифрових автоматів дали можливість складати математичні програми побудови схем і блоків електронних обчислювальних машин». У статті «Не так страшен робот» В. Глушков розповідає про плани створення Інституту кібернетики, окреслює основні напрямки його роботи. У відповідь на питання кореспондента про місце кібернетики серед наук, що нещодавно виникли, говорить про те, що «я вважаю, що кібернетика – це найбільше досягнення людини в 20-му столітті». Також висловлює думку, що розвиток ЕОМ не несе загрози для людства. У статті «Конструює машина» В. Глушков розглядає проблему конструювання машин іншою машиною з готових блоків;
• Некролог В. М. Глушкова;
• Статті української преси, присвячені 80-ти та 90-річчю з дня народження Віктора Глушкова. У статті «Я займався створенням ЕОМ» вказано, що В. Глушковим «створено 750 наукових праць, багато з яких не мають аналогів у світі. Він зробив величезний внесок у розробку теоретичних концепцій штучного інтелекту». У статті «Енциклопедист кібернетики» вказується, що, незважаючи на велику зайнятість, В. Глушков ніколи не відмовлявся від зустрічей з журналістами. Очевидно, робив це свідомо – для того, щоб пропагувати кібернетику та долати упередженість, закладену щодо цієї науки в сталінські роки. Вказується, що В. Глушков вибрав працю в Києві саме тому, що ще в 40-50-х рр. його попередники Михайло Лаврентьєв та Сергій Лєбедєв та їх учні вже створили першу в Європі Велику електронно-обчислювальну машину. Під керівництвом Глушкова на підприємствах і навіть в окремих галузях впроваджуються АСУ (автоматичні системи управління). Вчений бачив можливості й здійснює кроки щодо їх об’єднання в єдину систему, але задуми його та його колег наштовхуються на протидію ворожої до новацій радянської системи. У статті «Час ішов слідами генія» вказується, що родина Віктора Глушкова походить з старовинного козацького роду, що мешкав на Луганщині. Він знав та співав багато українських народних пісень. «Головними рисами людини Віктор Михайлович вважав чесність, працьовитість і волю. Саме волю він виховував у собі повсякденно. Можливо, це завадило вчасно виявити підступну хворобу, що гнітила його». До речі, діагноз йому не змогли встановити ні київські лікарі, ні лікарі московської клінічної лікарні. Тільки професор Цюльх з Кельна зв’язався з банками медичної інформації США, Англії та інших країн і виявив, що це – пухлина продовгуватого мозку. Був лише ще один такий випадок у Сингапурі. Декілька місяців видатний вчений перебував без свідомості, але в останні 9 днів його життя до нього повернулася свідомість і він встиг продиктувати дочці спогади про створення та діяльність Інституту кібернетики та перспективи застосування електронно-обчислювальних машин.

«Науковий доробок його налічує кілька сотень наукових статей і десятки монографій, причому всі від першого до останнього рядка написані ним власноручно».

Виставка буде корисна всім, хто цікавиться історією України та історією української науки.

Виставку підготували головний бібліотекар Дмитро Захаров та провідний бібліотекар Станіслав Малюк.