На цю обітовану землю

           Я звідкись прийшла недаремно.

                                 Сила таємна згори

                            Сказала: твори і живи

 

     

      Цього року відзначаємо 100-ліття від дня народження української поетеси, письменниці, громадської діячки  другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Ганни Черінь. Вона належить до плеяди діячів діаспори,  які в складних умовах української еміграції створювали й зберігали поле української культури. Відділ зарубіжної україніки Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (далі ВЗУ ІК НБУВ) презентує електронну виставку, присвячену  її творчій біографії.

      У фонді ВЗУ зберігаються книжки, збірники, періодичні видання,  в яких надруковані твори Г. Черінь та статті про неї.

     Справжнє прізвище Г. Черінь – Грибінська Галина Іванівна (за чоловіком – Паньків). Народилася 29.04.1924 р. у Києві в сім’ї Івана Зосимовича Грибінського, диригента, що зазнавав утисків від радянської влади за участь у капелі Кошиця та мусив переховуватися, обираючи професії робітників. Писати вірші почала з дитинства, брала участь та перемагала у різних літературних конкурсах. Після школи вступила на філологічний факультет Київського університету. Але війна перервала навчання. У 1942 р. потрапила до Німеччини,  де до 1945 р.  працювала в редакції української газети «Голос» у Берліні під керівництвом Богдана Кравціва. Після закінчення війни, до 1950 р. мешкала в таборах Ді-Пі та брала активну участь у літературному житті української еміграції.

     Ганна Черінь була найбільше відома в українській еміграції як поетеса. Перша невеличка збірка її лірики «Крещендо» вийшла в 1949 р. у Німеччині. Пізніше, з об’єктивних причин, настав період перерви у творчості, це був час боротьби за існування. Після переїзду 1950 р. з п’ятирічною донькою Інною на еміграцію до США у Чикаго, де в той час була рецесія в економіці, працювала санітаркою у дитячій лікарні Bob’s Robert, що належала до Чиказького університету.

     Пізніше влаштувалась до бібліотеки цього ж університету. Працюючи, здобула дві вищих освіти. У 1953 р. закінчила лінгвістичний факультет Чиказького університету, а у 1966 р. там же здобула другу вищу освіту, отримавши спеціальність бібліотекаря. Майже 24 роки, з 1964 до 1988 рр., працювала в бібліотеці Чиказького університету у відділі міжнародного обміну з країнами Східної Європи.

      Від 1960 р. вона активно писала та видавала книжки, (головним чином власним коштом). Вийшли її поетичні збірки «Братік і сестричка» – вірші для дітей, «Чорнозем», «Вагонетки», «Травневі мрії», «Зелень моря», роман у віршах «Слова», «Смійтесь зі мною», «Смійтесь зі мною знов», «Проліски». Крім того, її оповідання, нариси, поезії, критичні статті та нотатки містяться у різних журналах діаспори та у збірниках.

      Збірка поезій «Проліски» – це ранні вірші поетеси, які раніше  частково   друкувалися у  її першій збірці поезій «Crescendo» («Крещендо»). У передмові до збірки Г. Черінь написала свою коротку біографію, згадувала працю в українському видавництві «Голос» у Берліні, причину обрання псевдоніму, (щоб не зашкодити батькам, які залишились в Україні), історію потрапляння у табори Ді-Пі, у селище Гайденау, розташоване на півночі Німеччини, недалеко від Гамбургу, вчителювання у тамтешній гімназії, історію друку у 1949 р. збірки віршів «Crescendo».

       Перша збірка віршів «Крещендо» мала складну видавничу історію. Вона вийшла у видавництві «Заграва» (Гайденау-Бломберґ) розміром 10х15 сантиметрів на сірому газетному папері. У напівголодному й холодному існуванні, та ще й з малою донечкою, у тяжких нерозв’язаних сімейних обставинах, Г. Черінь  не мала змоги видати навіть таку маленьку, тиражем у 500 примірників, книжечку, але доля допомогла їй.

Видавництво «Заграва» доручило їй зробити україномовний переклад книжки англійського письменника Ернеста Томпсона Сетона «Дикі звірі, яких я не знав». Цей твір їй дуже сподобався і вона з великим задоволенням зробила переклад, а платнею було зобов’язання «Заграви» видати збірку її віршів. Але були складнощі: у видавництва забракло коштів видати цей переклад.  Та редактор, В’ячеслав Давиденко,  дотримав слова і таки видав частину її віршів, написаних у 1942–1948 рр.

Зі 140 віршів до «Crescendo» увійшли 50. Оскільки першість у виборі мав редактор, то деякі вірші увійшли у скороченні. Авторка пояснювала, що, з огляду на те, що збірочка «Crescendo» давно вже стала бібліографічною рідкістю, книжка перевидалася майже повністю, без редакції, тобто без жодних змін. З рукописної збірки 1949 р. тільки третина віршів  увійшла до «Crescendo». А у збірці «Проліски» авторка вирішила опублікувати все, що свого часу не увійшло до збірки «Crescendo». 

    Творча спадщина Г. Черінь складає понад 50 видань – проза, поезії, гумор, т. зв. тревелоги (оповідання з подорожей, від англ. "travel"),  дитячі книжки, біографічні оповідання, більше 40 музичних творів на її слова. Її поезія давала творче натхнення композиторам. Музику до віршів Г. Черінь писали композитори Антін Рудницький, Григорій Китастий, Роман Придаткевич, Василь Шуть, Ігор Білогрудь, Сергій Яременко, білоруський композитор Карпович. Поетеса написала слова до гімну української жіночої суспільно-політичної організації у діаспорі «Український Золотий Хрест».

     Крім творчої праці вона ще редагувала дитячу сторінку журналу «Наше Життя», органу української жіночої суспільно-політичної організації «Союзу Українок Америки». Сприймала життя з гумором, що давало їй вміння та талант висвітлювати це у гумористичних оповіданнях, гуморесках, поезіях.

     Ганна Черінь була кілька разів нагороджена на Літературних конкурсах, заснованих Марусею Бек при Світовій Федерації Українських Жіночих Організацій (СФУЖО).  Г. Черінь була членкинею Об’єднання українських письменників (далі ОУП) «Слово». У ВЗУ ІК НБУВ зберігається чимало збірників ОУП «Слово», в яких були надруковані її поезії (№ 4, № 8, № 10, № 12). Наприклад, у зб. 8 на с. 69–73 подано уривок з віршованого роману «Слова» про українську дівчину Галю, яка відбувала термін ув’язнення в радянському концтаборі та здобула велику повагу серед т. званих «блатних» – зонівських авторитетів, співом українських пісень та достойною поведінкою. У зб. 4, 10, 12 були надруковані її окремі поезії.

      Г. Черінь також була членкинею товариства Українських письменників літератури для дітей і молоді ім. Л. Глібова, Українського Золотого Хреста, Союзу Українок Америки, тривалий час була секретарем Українського бібліотекарського товариства Америки. Після здобуття Україною незалежності у 1993 р. Черінь було обрано до Спілки письменників України.

      З цікавими подробицями біографії письменниці можна ознайомитися у її  листах, статтях, оповіданнях, опублікованих окремими виданнями. Це –   Листи до Лицаря, 1946–1949. – Київ: Києво-Могилянська академія, 2012. – 103 с. (Шифр ВЗУ: 865 п/ф), Люстро мого життя: оповідання. – Київ: МП «Арфа–ІІ», 1992. – 176 с. (Шифр ВЗУ: 5004 укр.), Навколо світу: тревелоги, репортажі, нариси, вражіння. – Київ: Всесвіт, 1997. – 376 с. (Шифр ВЗУ: 9620 укр.).

     У книжці  «Листи до Лицаря» опубліковано листи Г. Черінь до приятеля Леоніда Гусака, близького друга її двоюрідного брата  Бориса Грибінського (літературний псевдонім Борис Олександрів, відомий поет у діаспорі), який також перебував у таборах Ді-Пі. Л. Гусак зберіг ці листи та привіз через багато років до неї у США, (вона про  них вже й забула).

В них відображено зріз життя української еміграції третьої хвилі одразу після війни. Особливо цінні спогади про перебування у таборах  переміщених осіб, для «людей без місця», так званих Ді-Пі, в англійській зоні контролю у північній частині Німеччини, містечку Гайденау, недалеко від Бремена. У листах згадується складний післявоєнний час, проживання сім’ї без елементарних зручностей, про маленьку доньку Інну, інфекційні хвороби у таборах, які закривали на карантин, холод та блохи (блощиці) у бараках, рубання дрів, щоб топити у помешканні та не змерзнути, некомфортний клімат півночі Німеччини, весінні холоди, що подекуди нагадували зиму, постійні дощі.

Г. Черінь пише про довге очікування права переїзду в країни Заходу, про складне життя та про нестримне прагнення  молодої матері  витримати всі нещастя.

«Перепливла через океан, на новій землі теж не пропала, а життєрадісно випливла в діаспору, працювала, вчилася, отримала два університетські дипломи і навіть зуміла видати за власні кошти 46 книжок (на час виходу з друку книжки) – і не збирається на цьому поставити крапку». Видання ілюстроване фотографіями Г. Черінь під час перебування в таборах та фотокопіями листів авторки, що добре збереглися.

      «Люстро мого життя» – оповідання, зібрані та написані від 1950 р. до 1991 р. Тобто, за 40 років. Це 23-тя книжка, видана Г. Черінь. У передмові авторка пише, що «оповідання гостро актуальні, часом аж публіцистичні. Вони безпосередньо стосуються місця й часу, де і коли дія відбувалась». В оповіданнях відображені конфлікти та обговорення проблем  з людьми, які приїжджали з України, (як  з радянської, так і з вільної, незалежної України), обставини українського емігрантського життя. В них звучать непримиренна боротьба з русифікацією, ставляться й вирішуються загальнолюдські  питання.

      Г. Черінь багато подорожувала по різних країнах світу зі своїм другим чоловіком Степаном Паньківим. Враження від мандрівок були зафіксовані у збірках «Їдьмо зі мною» (1965), «Їдьмо зі мною знов!: зб. тревелогів» (1990), «Мандри» (1994), «Навколо світу» (1997). У 2-й збірці  «Їдьмо зі мною знов!» подано оповідання з описами місць або репортажі з мандрівок. Якщо в першій збірці репортажів були змальовані подорожі переважно по Північній Америці, то в другій  більшість, це досить далекі та екзотичні країни  – Гаваї, Франція, Італія, Велика Британія, Бразилія, Мексика, Японія, Китай, Ямайка, країни Скандинавії, Перу, Фіджі, Австралія.

     «Мандри» – третя книжка подорожніх нарисів, в яких авторка ділиться яскравими враженнями від подорожей до різних країн світу. В ній поєднані історичні факти, розповіді про далекі й ближчі країни, цікаві зустрічі, комічні ситуації, поради, міркування і навіть поезія і белетристика. Нариси охоплюють здебільш останні мандрівки, але є й винятки – твір, написаний у 1952 р. про першу мандрівку після «діпівських» таборів і про першу працю в країні нового поселення (оповідання «У лікарні»). Книжка добре проілюстрована документальними фотографіями. Як зазначала авторка у вступній статті до книжки, що дата в кінці кожного нарису визначає, коли твір був написаний і приблизно в той же час відбувалась і мандрівка.

     «Навколо світу» – четверта книжка з описами мандрівок. Це збірка подорожніх нарисів і репортажів Г. Черінь під час перебування на Ніагарі і в Арґентині, Таїланді й Ізраїлі, у Флориді й Єгипті та  інших країнах. У книжці можна ознайомитись з яскравими враженнями письменниці від перебування в Україні 1993 та 1996 років, від зустрічі з рідними та відвідування Байкового кладовища, де у 1973 р. була похована матір письменниці.

      Чимало видань, що знаходяться у фонді ВЗУ ІК НБУВ, були подаровані авторкою та привезені до Києва Борисом Лободою, двоюрідним братом Г. Черінь. Б. Лобода – заслужений артист України, артист розмовного жанру, диктор Українського радіо, якого Г. Черінь «віднайшла» в Україні. У нарисі «Мрія, що стала дійсністю» на с. 58 у збірці «Навколо світу» вона згадує його ще зовсім маленьким, дворічним, коли він сидів у дитячому ліжечку і бавився з іграшками, запам’ятала його «опецькуватим малюком, що любив бавитися ляльками й намистом своєї старшої сестри».

     Після виходу на пенсію, письменниця переїхала з Чикаго до м. Порт Шарлотт у Флориді, де продовжила свою творчу діяльність. Ці роки можна назвати найпліднішими у її творчості. Працювала в Українському релігійному і культурному осередку ім. св. Андрія в Норт Порті. 

Після прийняття Г. Черінь до Спілки письменників України в 1993 р. почався період друку її поезій та книжок про подорожі на рідній землі. Останню книжку поезій «Червона ружа» Г. Черінь присвятила своєму 90-літньому ювілею. У збірці поезій лунає тема патріотизму, любові до Батьківщини, до рідної української мови, до людей і до життя.  Земне життя письменниці закінчилось 20 липня 2016 р.

     Колекція книжок і видань творчої спадщини Ганни Черінь, що зберігається у ВЗУ ІК НБУВ, є важливою сторінкою історії України і історії книжкової культури України, створеної в умовах повоєнної еміграції.  Вигнанці з Батьківщини сприяли розвитку книжкової культури України, були рушійною силою позитивних процесів її подальшого розвитку, сприяли ідентифікації українців та підтримці національної єдності в усіх частинах світу. Ганна Черінь була однією з тих творчих особистостей, хто в умовах повоєнного лихоліття змогли створити Україну в діаспорі, зберегли і розвинули далі українську національну культурну  спадщину

 Запрошуємо всіх зацікавлених до ознайомлення з творчим доробком Ганни Черінь в форматі електронної виставки видань, що зберігаються в  ВЗУ ІК НБУВ.

 

Бібліографічний список літератури до виставки:

          

Твори Ганни Черінь:

1. Черінь Г. Вагонетки : поезії / вст. сл. авт. – Нью Йорк ; Чікаго : [б. в.], 1969. – 72 с. : портр.   – Шифр ВЗУ: 11030 укр.

 

На С. 5–7 вступна стаття авторки. Г. Черінь зазначає, що назва збірки походить не від слова «вагонетки», якими вивозять вугілля з шахт, а, що це так звана група віршів, які були написані у вагоні поїзду під час подорожі на літературно-мистецький ярмарок весною 1969 р. в дорозі з Чікаґо до Нью-Йорку, в одну та другу сторону. За підрахунком авторки, всього за 35 годин, тобто за 1,5 доби перебування в поїзді було написано 51 вірш.

 

2. Черінь Г. Зелень моря : поезії 1975–1980 / Г. Черінь ; обкл. Т. Баюк . – Чікаго ; Торонто : Власним накладом, 1981 (Друк. "Київ" Торонто) . – 96 с. : портр.  – Шифр ВЗУ: 852 укр., 6015 укр., 6016 укр.

 

Авторка висловила вдячність 40-му Відділу ОДВУ й делегатурі Українського Золотого Хреста міста Денвер за пожертву 200 дол. на видання цієї збірки.

 

3. Черінь Г. Їдьмо зі мною знов! : зб. тревелогів / вст. с л. авт. ; обкл. Я. Грабович; фото С. Паньків. – [Б. м.] : Слово, 1990. – 353 с. : іл. – Шифр ВЗУ: 11016 укр.

 

У цій 2-й збірці  (перша була видана у 1965 р. п. н. «Їдьмо зі мною») опубліковано так звані тревелоги – оповідання з описами місць або репортажі з мандрівок авторки (від англійської "travel"). Якщо в першій збірці репортажів були змальовані подорожі переважно по Північній Америці, то в другій  більшість, це досить далекі та екзотичні країни цілого світу – Гаваї, Франція, Італія, Велика Британія, Бразилія, Мексика, Японія, Китай, Ямайка, країни Скандинавії, Перу, Фіджі, Австралія.

 

4. Черінь Г. Калейдоскоп: статті, рецензії / Г. Черінь; худ. В. Кузьменко. – Київ: Всесвіт, 1995. – 366 с.: іл., фот. – Шифр ВЗУ: 8371 укр

 

 Опубліковано літературознавчі статті Г. Черінь та дослідження про її творчість. Подано статті Василя Чапленка, Софії Парфанович, Леоніда Полтави, Марії Гарасевич, Оксани Керч та багатьох інших письменників та літературознавців української діаспори про творчість Г. Черінь.

 

5. Черінь Г. Квіти добра і зла : поезії / вст. сл. авт ; обкл. Т. Вирста. – Clifton : Слово, 1991. – 240 с. : портр. – Шифр ВЗУ: 6014 укр., 6017укр.

 

 Представлені вірші, написані за 10 років, з 1981 р. до 1991 р., але й присутні деякі поезії, що не ввійшли до попередніх збірок з певних причин. Попередня збірка поезій була надрукована у 1981 р.

 

6. Черінь Г. Листи до Лицаря, 1946–1949 / Г. Черінь. – Київ. : Києво-Могилянська академія, 2012. – 103 с. :  фот. – Шифр: 865 п/ф

 

Опубліковано листи до приятеля Леоніда Гусака, близького друга її двоюрідного брата  Бориса Грибінського (літературний псевдонім Борис Олександрів, відомий поет у діаспорі), який в той час також перебував у таборі Ді-Пі. Листи від Г. Черінь Л. Гусак  зберіг і привіз через багато років до неї у США (про які вона вже й забула). В них відображено зріз життя української еміграції третьої хвилі одразу після Другої світової війни. 

Листи поетеси – цінне джерело подробиць біографії Г. Черінь. Особливо цікаві спогади перебування у таборі, у північній частині Німеччини, містечку Гайденау, недалеко від Бремена: некомфортний клімат, весінні холоди, безкінечні дощі. Згадується складний післявоєнний час, проживання сім’ї без зручностей, народження доньки Інни, інфекційні хвороби, холод та блохи у бараках, рубання дрів для того, щоб протопити у помешканні та не змерзнути, гнітюче очікування отримання права переїзду в якусь країну Заходу. 

У книжці присутні фотографії Г. Черінь під час перебування у таборі та фотокопії з листів, які добре збереглися.

 

7. Черінь Г. Люстро мого життя: оповідання / Г. Черінь; худ. Є. М. Кравець. – Київ: МП «Арфа–ІІ», 1992. – 176 с. – Шифр: 5004 укр

 

 «Люстро мого життя» – це оповідання, зібрані авторкою та написані від 1950 р. до 1991 р. Тобто, за 40 років. Це 23-тя книжка авторки. У передмові авторка пише, що «оповідання гостро актуальні, часом аж публіцистичні. Вони безпосередньо стосуються місця й часу, де і коли дія відбувалась». 

 

8. Черінь Г. Мандри: подорожні нариси / Г. Черінь. – Київ : Ред. журн. «Всесвіт», 1994. – 320 с. – Шифр: 687 п/ф

 

«Мандри» – третя книжка подорожніх нарисів після «Їдьмо зі мною» та «Їдьмо зі мною знов!», в яких вона ділиться яскравими враженнями від подорожей до різних країн світу. В ній поєднані «документальні факти з опокрифами, розповіді про різні дальші й ближчі краї, цікаві зустрічі, комічні ситуації, поради, міркування і навіть поезія і белетристика». Нариси охоплюють здебільш останні мандрівки, але є й вийнятки – твір, написаний у 1952 р. про першу мандрівку після «діпівських» таборів і про першу працю в країні нового поселення (оповідання «У лікарні»). Книжка добре проілюстрована документальними фотографіями. 

 

9. Черінь Г. Навколо світу: тревелоги, репортажі, нариси, вражіння / Г. Черінь; худ. В. В. Кузьменко. – Київ: Всесвіт, 1997. – 376 с.: фот. – Шифр ВЗУ: 9620 укр

 

Четверта книжка з описами мандрівок Г. Черінь. Представлено збірку подорожніх нарисів і репортажів під час перебування на Ніагарі і в Арґентині, в Таїланді й Ізраїлі, у Флориді й Єгипті та багатьох інших країнах. У книжці можна ознайомитись з яскравими враженнями письменниці від перебування в Україні 1993 та 1996 років, зустрічі з рідними, відвідування Байкового кладовища, де була похована мати письменниці.

 

10. Черінь Г. Паралєлі (2006–2009) : [зб. поезій] / Г. Черінь; вступ. ст. П. Сорока . – Київ : Сучасний письменник, 2009. – 229 с.: фот. – Шифр ВЗУ: 1210 п/ф

 

Збірка поезій про паралелі людських доль, що, всупереч законам математики, зійшлися після довгих поневірянь. У ліриці поетеси присутні «не тільки кохання, а й дружба, природа, радість і сум, відчаї, мрії, розчарування». Деякі вірші, поміщені у збірці написані паралельно двома мовами: українською та англійською. У книжці присутні фотографії авторки, дочки Інни, Бориса Лободи, двоюрідного брата поетеси, якого вона "віднайшла" в Україні, заслуженого артиста УРСР, диктора українського радіо, який дружив з нею, приїздив до США, виступав на її літературних вечорах, привозив передані нею до відділу зарубіжної україніки книжки. На обкладинці – фото Г. Черінь, поряд з нею її чоловік Степан Паньків.

  

У вступній статті Петро Сорока, письменник, доцент Тернопільського педагогічного університету ім. В. Гнатюка у статті п. н. «Любов’ю і світлом осяяний світ» пише, що творчий доробок Г. Черінь містить десятки книг, різних за жанрами і тематикою, але підкреслює, що завжди вона найбільше тяжіла до лірики і на його погляд, саме в ліриці найповніше проявила себе. Лірика Г. Черінь виросла на міцному національному ґрунті й віковій традиції нашого народу, 

 

11. Черінь Г. Проліски / Г. Черінь. – Київ : Сучасний письменник, 2009. – 262 с. – Шифр: 1198 п/ф

 

Це ранні вірші поетеси, які раніше були надруковані у її першій збірці поезій «Crescendo» («Крещендо»).  З рукописної збірки 1949 р. тільки третина увійшла до «Crescendo». У «Пролісках» авторка вирішила опублікувати все, що тоді не увійшло до збірки. 

 

12. Черінь Г. Слова : роман у віршах / Г. Черінь ; передм. та вст. сл. Д. Штогрин; обкл. В. Доброліж. – Торонто ; Чікаго : Накладом автора, 1980. – 253 с : портр. – Шифр: 826 укр., 6006 укр.

 

У вступній статті  Дмитро Штогрин характеризує віршований роман «Слова» – що це "річ, перед якою треба з поклоном скинути шапку. .. і що цей роман стане поруч з «Попелу імперій" Юрія Клена як зразок лірично-епічної епопеї періоду проклятих років». Роман охоплює велике полотно – починаючи від передвоєнних літ, веде читача через Другу світову війну й переносить, разом з головними героями, до Воркути, в радянські концентраційні табори. Твір сповнений вірою у світле майбутнє нашої нації, висвітлюється революційне, творче й оновлююче значення Слова, накреслюються шляхи нашої боротьби за державність.    

 

13. Черінь Г. Смійтесь зі мною!  : гумор, сатира, епіграми / Г. Черінь, П. Сорока (ред.). – Тернопіль : [б. в.], 1998. – 225 с. – Шифр: 790 п/ф

 

У книзі зібрано гумористично-сатиричні віршовані твори, написані протягом десяти років (1988–1998 рр.). Авторка іноді дуже критична у своїх віршах, засуджує користолюбство, зазнайство, аморальність та інші негативні риси притаманні деяким людям. Окремий розділ складають літературні епіграми, написані в жартівливому тоні, а також пародії.

 

14. Черінь Г. Смійтесь зі мною знов! : гумор, сатира, епіграми / Г. Черінь, ред. П. Сорока; обкл. В. Маґас. – Тернопіль : [б. в.], 1998. – 185 с. – Шифр: 789 п/ф

 

Друга частина гумористично-сатиричного доробку Г. Черінь в жанрі поезії. Від її поезій теплішає на душі, сміх її віршів добрий і навіть задушевний. Але поетеса вміла бути гострою і непримиренною, якщо йшлося про речі святі для кожного з нас.

 

15. Черінь, Г. Травневі мрії : поезії  / Г. Черінь ; обкл. М. Ковко. – Чікаго : [б. в.], 1970. – 144 с.  : портр. – Шифр: 1352 укр., 2411 укр.

 

Опубліковано вірші, що датовані від 1960-го до 1970-го рр.

 

16. Черінь Г.  Українська кров : оповідання / Г. Черінь. – Лондон : Накладом Укр. Видавничої Спілки, 1982. – 77 с. – Відб. із ж. "Визвольний шлях," 1982.  – Шифр: 3280 укр.

 

Передрук оповідання з журналу "Визвольний шлях" окремою брошурою. Шестигранники, якими були позначені книжки, що вважались радянською владою особливо шкідливими та були поміщені у Спецфонд (книжковий фонд «спеціального зберігання»), на цьому примірнику вирізані.  Після створення відділу зарубіжної україніки у 1991 р, книжки, що зберігалися у колишньому Спецфонді, були передані у відділ для загальнодоступного користування.

 

17. Черінь Г. Червона ружа : поезії / Г. Черінь. – Порт-Шарлот, Флорида : [б. в.], 2014. – 160 с.: портр. – Шифр: 14104 укр.

 

Думки й почування, любов і ніжність складають зміст книжки «Червона Ружа», де вперше відбито несподівано драматичний похід українських жінок, що тікали на працю від своїх тиранів-п’яниць-чоловіків». Це останні, пізні поезії письменниці, датовані від 2007-го до 2014-го років, в основному трапляються, написані у 2012–2014 рр. Це остання, прижиттєво видана збірка поезій Г. Черінь, що зберігається у відділі зарубіжної україніки.

 

18. Черінь Г. Чорнозем / Г. Черінь ; обкл. Б. Боцюрків. – Чикаго : [б. в.], 1962. – 235 с. : портр. – Шифр: 2714 укр.

 

«Чорнозем» – це друга, видана збірка поезій, в якій здійснено задум, писати менше про особисті почування, а більше про Батьківщину. Примірник з дарчим підписом авторки «На згадку про Діброву і про зустріч таборову вельмишановному редакторові М. Бажанському. Ганна Черінь 1963». У книжці присутня фотографія Г. Черінь з того часу.

У поезії «Найкращих десять слів», поетеса пише:

                         

«Коли ж прийде знаменна та година,

Щоб українець кожний зрозумів,

Що мусять нам Держава й Батьківщина

Найперші бути з найдорожчих слів?»

 

19. Юрченко В. Вечірні етюди : поезії / В. Юрченко ; передм. Г. Черінь ; обкл. Н. Булавицької. – [Нью-Йорк] : Об'єднання Українських православних сестрицтв у США, 1996. – 86 с. : портр. – Шифр: 13575 укр.

                                                                                            

Твори та поезії Ганни Черінь в українських періодиних діаспорних виданнях та збірниках :

 

 

20. Черінь Г. Астронавт Марко бачив свято державности в Києві / Г. Черінь // Веселка : журнал для дітей кожного віку. – 1990. – Ч. 4 (422). –  С. 7.

 

21. Черінь Г. Балянс. Їжаки. Зустріч. Мандри / Г. Черінь // Слово: література, мистецтво, критика, мемуари, документи. Зб. 4. – Нью-Йорк: Об’єднання Українських Письменників. – 1970. – С. 38–41.  Шифр ВЗУ: 3666 укр

 

Містить 4 вірші, написані у січні-лютому 1969 р.

 

22. Черінь Г. Благословенний хай буде Господь, що створив нас жінками : про книжку Ірени Книш "Жінка Вчора й Сьогодні" / Г. Черінь // Жіночий світ. – 1959. – № 5 (113). –  С.13–16.

 

23.Черінь Г. Вже пора в табори : вірш / Г. Черінь // Жіночий світ. – 1958. – N 6. –  С. 11.

 

24. Черінь Г. Галя з вуркаганами в таборовій кухні у Воркуті (уривок з роману «Слова») // Слово: література, мистецтво, критика, мемуари, документи. Зб. 8. – Нью-Йорк: Об’єднання Українських Письменників. – 1980. – С. 69–73.  Шифр ВЗУ: 3676 укр

 

Поданий уривок з віршованого роману «Слова» про українську дівчину Галю, яка відбувала строк в радянському концтаборі та здобула великий повагу серед «зонівських авторитетів», т. зв. «блатних».

 

25. Черінь Г. Гімн Українського Золотого Хреста [Слова та ноти] // 50-ліття Українського Золотого Хреста в ЗСА: 1931-1981 / ред. кол.: П. Різник, Н. Пазуняк, Г. Черінь [та ін.]; мовн. ред. Г. Черінь. – Детройт : Головна Управа Українського Золотого Хреста в ЗСА, 1981. – С. 5–6 : фот. Шифр ВЗУ: 10091 укр, 13500 укр

 

Г. Черінь була у складі редакційної колегії, мовною редакторкою та автором слів до гімну УЗХ на музику Мирона Федоріва. Слова та ноти до гімну надруковані на С. 5–6. 

 

26. Черінь Г. Дві жінки / Г. Черінь // Арка : журнал літератури, мистецтва і критики. – 1948. – № 3/4. –  С.56.

 

Вірш складається з двох частин. Написано від імені двох різних жінок. Відображено сприйняття життя двох молодих жінок з різницею у 10 років.

 

27. Черінь Г. Дітройтська зірка // Білоус-Гарасевич, М.  Ми не розлучались з тобою, Україно : вибране / М. Білоус-Гарасевич; вст. ст. Я. Славутича. – Detroit : [б. в.], 1988. – ІІІ, 768 с. : іл. – С. 35–43. Шифр 8662 укр.

 

Стаття, присвячена Марії Гарасевич. 9 червня 1996 р. у Детройті було влаштовано вечір з нагоди сорокаліття творчості літературної критикині та літературознавиці М. Білоус-Гарасевич, яка закінчила філологічний факультет Київського університету, викладала літературу та вчила інших викладати – як методист. Г. Черінь ділиться своїми спогадами та враженнями від зустрічей та творчих здобутків ювілярки. Вона високо оцінює літературознавчу діяльність пані Марії, підкреслюючи, що «літературознавство – це точна наука, це математика літератури з аналітичною геометрією, аксіомами й теоремами і з альґебраїчними формулами … і що літературознавців на еміграції багато не було хоч би тому, що вони, через воєнні й повоєнні поневіряння, не мали змоги здобути формальну, солідну літературознавчу освіту… і що Марія Гарасевич – щасливий вийняток"

 

28. Черінь Г. Друга річниця: вірш  / Г. Черінь  // Віра. – 1993. – N 3. –  С. 3.

Присвячено незалежності України

29. Черінь Г. З людського життя (Мотиви сюїти Ігоря Білогруда) / Г. Черінь // Слово: література, мистецтво, критика, мемуари, документи. Зб. 12. – Нью-Йорк: Об’єднання Українських Письменників – 1990. – С. 162–163.  Шифр ВЗУ: 3674 укр

 

30. Черінь Г. Завжди із своїм народом : Маруся Бек / Г. Черінь // Жіночий світ. – 1972. – № 4 (268). – С.6–7 : фот.

Присвячено меценатці жіночих літературних конкурсів у діаспорі та громадській діячці Марії Бек.

 

31. Черінь Г. Її ім'я було любов... (Пам'яті Люби Луцької, мисткині-вишивання) / Г. Черінь // Жіночий світ. – 1974. – № 11-12 (298). –  С.12–13 : фот.

 

32. Черінь Г. Кожному своє : п’єса на одну дію / Г. Черінь // Жіночий світ. - 1960. – № 7–8 (127–128). –  С.12–13; Продовження: 1960. – № 9 (129). – С. 8–10.

 

33. Черінь Г. Мама Леся [ювілей Олександри Федорівни Костюк] / Г. Черінь // Жіночий світ. – 1959. – № 6 (114). –  С.4–5. 

 

34. Черінь Г. Маю освіту, але не маю фаху  / Г. Черінь // Ми і світ : український місячний магазин. – 1977. – № 201. –  С.22–29.

Автобіографічна стаття

35. Черінь Г. Моїй мамі / Г. Черінь  // Веселка : журнал для дітей кожного віку. – 1995. – Ч. 4–5 (484–485). – С. 3.

 

36. Черінь Г. На свято Матері: вірш. Найкраще завдання: твір до дня Матері / Г. Черінь // Жіночий світ. – 1975. – № 5 (303). –  С. 18. – (Дитячий світ).

 

37. Черінь Г. Пам'ятник : вірш / Г. Черінь // Вісник : Суспільно-політичний місячник. – 1984. – № 3. –  С. 10.

 

38. Черінь Г. Перший Незалежний : 16 серпня 1992 року / Г. Черінь // Віра. – 1992. – Ч. 3 (67, липень–серпень). –  С. 4.

 

Вірш присвячений першому року незалежності України.

 

39. Черінь Г. Під снігом : вірш / Г. Черінь // Лемківщина : квартальник. - 2007. – Ч. 4. –  С. 3.

 

40. Черінь Г. Понеділок : поезія / Ганна Черінь Г. // Вісник : Суспільно-політичний місячник. – 1976. – Ч. 6. –  С. 25.

 

41. Черінь Г. Прощай, друже Миколо! / Г. Черінь // Вісник : Суспільно-політичний місячник. – 1976. – Ч. 6. –  С. 24–25.

 

42. Черінь Г. Різдвяна мрія : оповідання / Г. Черінь // Жіночий світ. – 1969. – Ч. 1 (229). – С.3–4.

 

43. Черінь Г. Сатирик  / Г. Черінь // Вісті комбатанта : Квартальник; Veteran's news. – 2005. – Ч. 2. –  С. 85.

 

44. Черінь Г. Свято державности / Г. Черінь  // Веселка : журнал для дітей кожного віку. – 1990. –  Ч. 4 (422). – С. 7.

 

45. Черінь Г. Хто розбив вазу? [Нашим малятам : тематична рубрика для дітей] // Наше життя. – 1961. – Ч. 11. –  С. 25. 

 

46. Черінь Г. Цур тобі, ПеКУС! / Г. Черінь // Слово: література, мистецтво, критика, мемуари, документи. Зб. 10. – Нью-Йорк: Об’єднання Українських Письменників. – 1983. – С. 60–66.  Шифр: 3671 укр

 

9 віршів-експромтів, написаних 30–31 травня 1980 р. перед та під час проведення П’ятої Річної Конференції Українських Студій (ПеКУС), куди з’їхались біля п’яти десятків українських професорів, бібліографів та різних наукових працівників при наукових закладах Канади й США. Майже до кожного вірша Г. Черінь подала свій короткий коментар.  Авторка зазначає, що складно було витримати таку зливу наукових рефератів і тому вона коментувала їх віршованими експромтами. 

 

47. Черінь Г. Цьом-Па-Па / Г. Черінь // Всесміх : Сатирично-гумористичний журнал. – 1992. – № 8. – С. 5.

 

48. Чумаченко В. В.  Пам’яті Дмитра Нитченка (Чуба) [В унісон з "Посмертним віршем" Ганни Черінь)] / В.  Чумаченко В. // Вісник . – 1999. – № 4 (14). –  С. 5.:

Присвячено Дмитру Нитченку (Чубу), поету, прозаїку, есеїсту, педагогу, громадський діячу. 

 

Література про Г. Черінь:

 

49. Барагура М. Світова Федерація українських жіночих організацій : 15-ий Літературний конкурс СФУЖО ; ХІV Літературний конкурс СФУЖО / М. Барагура, С. Крижанівський, Н. Чапленко // Жіночий світ. – 1974. – Ч. 3 (291). – С.16.

 

50. Білоус-Гарасевич М. Ганна Черінь – письменниця-гуморист: доповідь на Авторському Вечорі Ганни Черінь у Дітройті // Білоус-Гарасевич М.  Ми не розлучались з тобою, Україно : вибране / М. Білоус-Гарасевич; вст. ст. Я. Славутича. – Detroit : [б. в.], 1988. – ІІІ, 768 с. : іл. – С. 428–436. – З газети «Новий шлях», Торонто, 15 червня, 6–13 липня 1974 р. Шифр ВЗУ: 8662 укр.

 

Доповідь літературознавиці Марії Гарасевич на Авторському вечорі Г. Черінь, що відбувся 27 квітня 1974 р. у Детройті. М. Гарасевич привітала Г. Черінь з виходом з друку її нової літературної збірки «Травневі мрії».

 

51. Верес Є. 45-літній ювілей Українського Золотого Хреста, Чікаго / Є. Верес // Жіночий світ. – 1977. – Ч. 3 (322). –  С. 21.

 

52. Вечір письменниць // Наше життя. – 1958. – Ч. 10. –  С. 11.

 

53. Ганна Черінь // Книга мистців і діячів української культури, учасників Першої зустрічі українських мистців Америки й Канади з громадянством у днях 3–5 липня 1954 / вст. сл. А. Курдидика ; упоряд. М. Бажанський та ін. – Торонто : [б. в.], 1954 (Друк. ОО.Василіян) . – 312 с. : портр. – Шифр ВЗУ: 7815 укр.

 

54. Ганна Черінь // Координати: антологія сучасної української поезії на заході. Т. 2 / упоряд. Б. Бойчук, Б. Рубчак; обкл. Л. Гуцалюк. – [Мюнхен]: Сучасність, 1969. – С. 246–251.

 

Подано коротку біографію, проаназовано літературну творчість поетеси та письменниці; на С. 248–251 надруковані окремі вірші Г. Черінь: «Слива зацвіла», «Біля містка», «Годинник», «Синкопи» та ін.

 

55. Керч О. З сучасної поезії і прози  : рецензія / О. Керч // Українська книга : Журнал бібліографії й книгознавства. – 1971. – Ч. 4 (жовтень-грудень). – С. 111–112.

 

Подані рецензії О. Керч на поетичні збірки Г. Черінь "Вагонетки" та "Травневі мрії"

 

56. Коссовська  А. Авторський вечір Ганни Черінь  / А. Коссовська  // Вісник : Суспільно-політичний місячник. – 1985. – Ч. 2. – С. 23.

 

57. Коссовська А. Кілька слів про гостю з Чикаго [Слово на авторському вечері, влаштованому Відділом АДУК в Ірвінгтоні-Нюарку 30 квітня 1972 року] / А. Коссовська // Вісник : Суспільно-політичний місячник. – 1972. – Ч. 7/8 (280–281, липень-серпень). –  С. 29–30.

 

На авторському творчому вечорі Ганни Черінь 30 квітня 1972 р. виступила Алла Косовська. У своїй промові вона характеризує літературну діяльність Г. Черінь, дає оцінку її поетичній творчості. Згадує перший вірш, надрукований у журналі «Похід», її першу збірку «Крещендо», що побачила світ у далекому 1949 р., вихід з друку 1962 р. у США другої збірки поетеси «Чорнозем». Характеризує її прозу, збірку талановитих репортажів «Їдьмо зі мною», що вийшла у видавництві Юліана Середяка в Арґентині. А. Коссовська високо оцінює літературну збірку «Вагонетки», написану в дорозі з Чикаго до Нью-Йорку і назад.

 

58. Нова поетична збірка Ганни Черінь // Вісник: суспільно-політичний місячник. – 1982. – Ч. 2/3. – С. 19.

 

59. Струтинська М. Про третій літературний конкурс СФУЖО [огляд] / М. Струтинська  // Київ. – 1963. – Ч. 3/4. – С. 36–38.

 

60. Харкевич, М. Події і люди Сімнадцятого З'їзду делегатів УЛТПА / М. Харкевич // Лікарський вісник. – 1977. – Ч. 3 (86). –  С. 50–61 : фот.

 

61. Храплива Л. Слово про нагороджених : укр. поеток на "Дев`ятому Літературному Конкурсі Світової Федерації Українських Жіночих Організацій (СФУЖО)" / Л. Храплива // Жіночий світ. – 1969. – Ч. 6 (234). – С. 3–6.

 

Матеріали до виставки підготували:

В. Д. Антонова, м.н.с. ВЗУ

О. К. Супронюк, с.н.с. ВЗУ