Чорнобиль: природа. Життя після катастрофи

До уваги читачів – виставка, присвячена 40-річчю Чорнобильської катастрофи (про вплив аварії у Чорнобилі на природу).

У публікації газети «Вечірній Київ» «Через рік після аварії» (1987. – № 97 (25 квіт.). – С. 2) згадується і про вплив аварії на ЧАЕС на природу, розповідається про «експеримент, метою якого було дослідити, як поводяться різні види рослин на ґрунті, підданому впливові радіації».

У статті Юрія Самойлова «Майбутнє людства у світлі Чорнобильської катастрофи» (Вечірній Київ. – 1996. – № 78 (26 квіт.). – С. 13) піднімається дискусійне питання про Чорнобиль як «поштовх до еволюції людства як виду» і можливий позитивний вплив мутацій, спричинених катастрофою.

У публікації Миколи Пуговиці «Був ліс – стала зона» (Голос України. – 1996. – № 77 (25 квіт.). – С. 3) розповідається про найближчі до станції спочатку 120 гектарів лісу, що піддався найсильнішому впливу радіації. Пізніше це вже було близько 700 гектарів.

У статті газети «Деловая Украина» «Миллион алых роз» (1996. – № 31 (26 апр.). – С. 4) розповідається про теплиці адміністративно-господарського відділу Чорнобильської АЕС, розташовані в 3-х кілометрах від саркофагу. Вони використовувалися, серед іншого, для проведення наукових досліджень щодо впливу радіації на рослини.

У публікації тієї ж газети «Зона отчуждения: взгляд в 2050-й год» відзначається, що досі невідомо, скільки в 30-кілометровій зоні могильників для захоронення радіоактивних відходів. В 1986 р. карти радіаційних забруднень складались дуже неточно.

У статті – також інтерв’ю з академіком НАН України, керівником програми радіоекологічного моніторингу 30-кілометрової зони Емленом Соботовичем про вплив радіації на ґрунтові води, пойму р. Прип’ять. А також – думка члена-кореспондента НАНУ, доктора біологічних наук Леоніда Францевича про вплив Чорнобиля на тваринний світ.

У статті Миколи Хрієнка «Життя у саркофазі та навколо нього» (Злагода. – Київ, 1996. – № 14 (14 квіт.). – С. 5) докладно розглядається вплив радіації у 30-кілометровій зоні на тваринний світ. Статтю написано на основі розмов автора з завідуючим відділом моніторингу та охорони тваринного світу Інституту зоології ім. Шмальгаузена НАН України, кандидатом біологічних наук В. А. Гайченком та зав. лабораторією орнітології того ж інституту А. М. Полудою, що докладно розказав про птахів Чорнобильської зони. А також – з головним спеціалістом відділу радіології та рекультивації Чорнобильського наукового центру міжнародних досліджень, кандидатом біологічних наук Е. Г. Бунтовою, яка вивчала життя мишей та інших гризунів в «саркофазі» та навколо нього (разом із вченими Техаського технологічного університету Робертом Бейкером та Рональдом Кессером) у липні та листопаді 1995 року.

У газеті «Зелений світ» (Київ. – 1996. – №4-5 (квітень–травень)) докладно розглядається вплив Чорнобильської катастрофи на ґрунти, ліс та воду. Є в публікаціях і карти радіаційних забруднень.

У газеті «Киевские новости» (1996. – № 17 (26 апр.). – С. 8–9) у статті під назвою «Животные не испытывают радиофобии, но…» – інтерв’ю з доктором біологічних наук В'ячеславом Коноваловим про вплив радіації на рослини та тварин.

У статті «Газеты по-киевски» (2006. – № 93 (26 апр.). – С.8–9) у публікації «Человек – хуже радиации» вказано, що вплив радіації на тварин досі достатньо не вивчений. А, на думку Сергія Тарасюка, голови Національного екологічного центру України, зона практично стала заповідником, де почали зростати популяції тварин, занесених у Червону книгу.

(У 2016 р. було офіційно створено Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник, див.: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/174/2016#Text).

Стаття газети «Дзеркало тижня» (2006. – № 15 (22 квіт.). – С. 1, 14) – це інтерв’ю з співавтором монографії «Популяційно-генетичні наслідки екологічного стресу на прикладі аварії на Чорнобильській АЕС» (Т. Глазко, Н. Архипов, В. Глазко) Валерієм Глазком щодо наслідків катастрофи для людини та інших видів та генетичні зміни, викликані вибухом на ЧАЕС. Станом на 2006 р. монографія ще не була видана.

Газета «Українська столиця» у кількох номерах 2006 р. друкувала «Щоденники Чорнобильської зони» Миколи Хрієнка. Тут автор, серед іншого, описує вплив Чорнобильської катастрофи на природу.

У публікації Наталії Ротай «Підступи мирного атома» (Україна молода. – 2006. – № 76 (26 квіт.). – С. 8) вказується на забруднення ґрунтів внаслідок Чорнобильської катастрофи. Тут міститься також карта «Сумарні ефективні дози зовнішнього та внутрішнього опромінення від радіоізотопів цезію, стронцію і трансуранових елементів, розраховані на період 1986–2055 роки (70 років після аварії)».

Виставка буде корисна всім, хто цікавиться історією України кінця 20-го століття, впливом Чорнобильської катастофи на природу, історією журналістики та пресознавством.

Виставку підготували провідний бібліотекар Станіслав Малюк та головний бібліотекар Дмитро Захаров.

Бібліографія:

Анатолій Осадчий. Через рік після аварії [є інформація про природу] // Вечірній Київ. – 1987. – № 97 (13012) (25 квіт.). – С. 2.
Игорь Рогозин. Лесной щит зоны // Вестник Чернобыля. – 1990. – № 9 (123) (январь). – С. 2–3.
Карти радіаційних забруднень після катастрофи на ЧАЕС // Київська правда. – 1991. – 22 лютого. – С. 4.
Карти радіаційних забруднень після катастрофи на ЧАЕС // Київська правда. – 1991. – 5 березня. – С. 4.
Карти радіаційних забруднень після катастрофи на ЧАЕС // Київська правда. – 1991. – 6 березня. – С. 2.
Карти радіаційних забруднень після катастрофи на ЧАЕС // Вінницька правда. – 1991. – 24 вересня. – С. 3.
Карти радіаційних забруднень після катастрофи на ЧАЕС // Деснянська правда. – 1991. – 2 листопада. – С. 2, 3.
Карти радіаційних забруднень після катастрофи на ЧАЕС [Карта Київщини] [Станом на 1 січня 1992 р.]// Демократична Україна. – 1992. – 19 квітня. – С. 4.
Карти радіаційних забруднень після катастрофи на ЧАЕС [Карта Житомирщини] // Демократична Україна. – 1992. – 14 квітня. – С. 4.
Карти радіаційних забруднень після катастрофи на ЧАЕС [Карта Черкащини] // Демократична Україна. – 1992. – 7 травня. – С. 4.
Карти радіаційних забруднень після катастрофи на ЧАЕС [Карта Рівненщини і Волині] // Демократична Україна. – 1992. – 24 квітня. – С. 4.
Карти радіаційних забруднень після катастрофи на ЧАЕС [Карта Вінниччини] // Демократична Україна. – 1992. – 14 травня. – С. 4.
Микола Хрієнко. Життя у саркофазі та навколо нього // Злагода. – Київ, 1996. – № 14 (111) (14 квіт.). – С. 5.
Микола Пуговиця. Був ліс – стала зона // Голос України. – Київ, 1996. – № 77 (1327) (25 квіт.). – С. 3.
Юрій Самойлов. Майбутнє людства у світлі Чорнобильської катастрофи // Вечірній Київ. – Київ, 1996. – № 78 (15459) (26 квіт.). – С. 13.
Виктор Деменев. Зона отчуждения: взгляд в 2050-й год // Деловая Украина. – Киев, 1996. – № 31 (385) (26 апр.). – С. 4.
Отруйні потоки впадали в Дніпро // Зелений світ. – Київ, 1996. – № 4–5 (квіт.–трав.). – С. 11.
Небезпека заглиблюється в землю // Зелений світ. – Київ, 1996. – № 4–5 (квіт.–трав.). – С. 13.
Ліс: чи не причаїлась в ньому біда? // Зелений світ. – Київ, 1996. – № 4–5 (квіт.–трав.). – С. 15, 18.
Вадим Рудник. Животные не испытывают радиофобии, но… // Киевские новости. – Киев, 1996. – № 17 (215) (25 апр.). – С. 8–9.
Человек – хуже радиации // Газета по-киевски. – Киев, 2006. – № 93 (593) (26 апреля). – С. 8–9.
Ольга Павлоцька. Коли ще жили прабаби Альфа, Бета, Гамма й прадід Уран [Про мутації серед тварин у Чорнобильській зоні] // Дзеркало тижня. – Київ, 2006. – № 15 (594) (22 квіт.). – С. 1, 14.
Микола Хрієнко. Щоденник Чорнобильської зони // Українська столиця. – Київ, 2006. – № 8 (14–20 квіт.). – С. 22–23; № 9 (21–27 квіт.). – С. 24-25.
Наталія Ротай. Підступи «мирного» атома [є про вплив на природу] // Україна молода. – Київ, 2006. – № 76 (2863) (26 квіт.). – С. 8.