Віктор Михайлович Глушков – видатний вчений у галузі математики та кібернетики, доктор фізико-математичних наук (1956), академік АН УРСР (1961) і АН СРСР (1964), віце-президент АН УРСР (1962–1982), Герой Соцiалiстичної Працi (1969), заслужений діяч науки України (1978).

Народився 24 серпня 1923 р. у Ростові-на-Дону (РФ). Після закінчення теплотехнічного факультету Новочеркаського політехнічного інституту (нині – Південноросійський державний технічний університет) та математичного факультету Ростовського державного університету здобув дві вищі освіти – технічну та математичну (1948). Працював асистентом, доцентом, завідувачем кафедри теоретичної механіки Уральського лісотехнічного інституту (нині – Уральський державний лісотехнічний університет) (1948–1956), завідувачем лабораторії обчислювальної техніки Інституту математики АН УРСР у Києві (1956–1957), директором Обчислювального центру АН УРСР (нині – Інститут кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України) (1957–1982).

В. М. Глушков був іноземним членом нiмецької академії дослідників природи Леопольдіна (1970), Болгарської академії наук (1974), АН НДР (1975), Польської академії наук (1977).

В. М. Глушков автор близько 500 наукових праць, у тому числі 30 монографій, присвячених дослідженням у галузі вищої алгебри, теорії автоматів, економічної кібернетики, теорії автоматизованих систем управління та систем штучного інтелекту. Багато з праць вченого перекладено іноземними мовами. В. М. Глушкова запрошували читати лекції до США, Англії, Франції, Іспанії, Італії, Індії, Мексики, Японії та ін.

Під керівництвом вченого в Інституті кібернетики АН УРСР було розроблено електронну обчислювальну машину «Київ» і першу в колишньому СРСР напівпровідникову керуючу машину широкого призначення «Дніпро». В. М. Глушков запропонував ідею ступеневого мікропрограмного управління, яка була реалізована в машинах для інженерних розрахунків «Промінь» (1963), «Мир-1» (1966), «Мир-2» (1969). Він перший у світі вирішив узагальнену п’яту проблему Гільберта (1955), створив загальну теорію цифрових автоматів та дискретних перетворювачів, розробив обчислювальні машини з інтерпретацією алгоритмічних мов високого рівня. За активної участі вченого в 1974 р. головною редакцією «Української радянської енциклопедії» видано першу в світі «Енциклопедію кібернетики» в 2-х томах.

В. М. Глушков нагороджений багатьма преміями, орденами, медалями: за цикл робіт iз теорії автоматів Ленінською премією (1964), за цикл робіт, присвячених формальним методам проектування ЕОМ премією АН УРСР ім. М. М. Крилова (1967), за розробку нових принципів побудови структур малих машин для інженерних розрахунків i математичного забезпечення для них та за цикл робіт із теорії дискретних перетворювачів та методів автоматизації проектування ЕОМ, що знайшли застосування в діючих системах Державною премією СРСР (1968, 1977), за розробку i впровадження автоматизованої системи керування радiотехнiчним підприємством масового виробництва та за розробку i впровадження в народне господарство базової АСУ ТП на магістральних нафтопроводах Державною премією УРСР (1970, 1981), за заслуги в розвитку науки орденом Леніна (1975), за значний внесок у розвиток болгарської науки орденом «Народна Республіка Болгарія» I ступеня (1973), за створення теорії цифрових автоматів i роботи в галузі макроконвеєрних архiтектур обчислювальних систем медаллю Міжнародного комп’ютерного товариства (IEEE Computer Society) «Пiонер комп’ютерної техніки» (1997, посмертно) та ін.

У 1982 р. за рішенням Президії АН УРСР на честь вченого було засновано іменну премію, яка присуджується за видатні досягнення в галузі кібернетики, загальної теорії обчислювальних машин і систем. Ім’ям Глушкова названий проспект в м. Києві (1982). Відповідно до постанови Президії АН УРСР від 19 березня 1982 р. Інституту кібернетики АН УРСР було присвоєно ім’я академіка В. М. Глушкова.