Георгій Кониський – видатний український просвітитель, учений, філософ, мислитель, письменник, проповідник, викладач та ректор КМА, архієпископ Мстиславський, Оршанський і Могильовський (Білоруський).

Його філософська спадщина стала класичним взірцем для характеристики складного завершального перехідного періоду у вітчизняній науці від схоластики Аристотеля до дослідних знань Галілея, Декарта і Гасенді.

Народився у сім’ї знатного полкового товариша, ніжинського бургомістра. Навчася в КМА. Після закінчення навчання як один з найздібніших випускників поповнив її викладацький склад. Згодом став ректором і професором богослов’я. Кониський був добрим адміністратором, дбайливим ректором й ерудованим професором.

Георгій Кониський – один з найвизначніших представників православної церкви Білорусі та України, великий «апостольський трудник». 1755 року його призначено єпископом Мстиславським, Оршанським і Могильовським (з 1783 р. – архієпископ). Відтоді присвятив все своє життя білоруському народу, відстоював його національні і релігійні інтереси, протистояв впливам католицизму і уніатства, обґрунтовував споконвічність православ’я на білоруських землях. Його зусиллями чимало уніатських парафій Білорусі було повернуто до православної віри.

Оцінюючи літературну спадщину Кониського, О.С. Пушкін назвав його одним «из самых достопамятных мужей минувшего столетия. Жизнь его принадлежит истории» – писав російський поет у 1836 р.

Волею долі найбільш відомим його зробила книга, автором якої він не був. Авторитетне ім’я архієпископа використав анонімний автор. Ім’я ж справжнього автора «Історії Русів» і досі ще невідоме.

Широко відома збірка промов Кониського, у яких осмислюється роль релігії та церкви в житті людини, призначення священика як просвітителя народу, носія християнських моральних чеснот. Невтомна праця Кониського на ниві освітньої і духовної діяльності, його історичні і публіцистичні праці, талант проповідника зробили його ім’я відомим і шанованим сучасниками і наступними поколіннями. О. С. Пушкін зачитувався промовами Кониського. А російський поет Сумароков про відому промову Кониського: «Оставим астрономам доказывать…» говорив, що він не зустрічав подібної ні у Массільона, ні у Бурдану, ні у Боссюета, і що вона єдина у своєму роді. Ця полум’яна промова на захист прав та свобод православного люду, проголошена святителем на Сеймі перед польським королем Станіславом Понятовським, перерекладена багатьма мовами.

Поховано святителя Георгія в Спасо-Преображенському соборі у Могильові. Спаський собор зруйновано у роки Другої світової війни. В наш час його могила невідома, вона закрита фундаментом адміністративного корпусу будтресту № 12.

Епітафія, складена Кониським наприкінці життя, у деякому розумінні, може бути представлена як своєрідне джерело відомостей про її укладача.

Оригінальні фото Зінаїди Тарахан-Берези, що були використані