Майже кожен з нас має свої захоплення і уподобання, часто-густо, на перший погляд, не пов‘язані з роботою та професією. Таке давнє хобі має й киянин Петро Скрипник – кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук. Народився Петро Ількович 24 лютого 1952 року у Києві. Закінчив середню школу № 130, згодом навчався на історичному факультеті Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. Сьогодні він постійний читач та консультант спеціалізованого залу Відділу образотворчих мистецтв, а у минулому співробітник нашої бібліотеки (1977 – 1988).

Коли Петрові виповнилося 14 років, від батьків на день народження отримав цінний подарунок – фотоапарат «ФЕД-4». Відтоді цікавість до фотографії поступово стала справжнім захопленням і майже другою професією.

«Бажання підвищення майстерності у мистецтві фотографії, – за словами Петра Скрипника – призводило до пошуків більш досконалих  технічних засобів. Після «ФЕД-4» автор отримав можливість придбати майже всі фотоапарати, які випускались у колишньому СРСР, а також НДР. Це, зокрема «Зеніт В», «Практика L», модифікації (17, 19 та 88) фотоапарату «Київ», значну кількість змінних фотооб‘єктивів, З часом почав знімати фотоапаратами системи «Нікон», спершу – плівкові («Нікон F-601»), а сьогодні використовує цифрові моделі («Нікон Д-50» та «Нікон-7000»)».

У студентські роки його головним напрямом було репортажна портретна фотографія друзів, знайомих, висвітлення подій суспільно-політичного характеру. В подальшому звертає увагу на дитячі портрети і відображення кола його знайомих у світлинах. Протягом останніх двох десятиріч, вже як учений пам’яткознавець, П.І.Скрипник зосереджується на фіксуванні пам'яток історії та культури України. Багато подорожує країною, фотографує чарівну природу, давню і сучасну архітектуру, цікавих людей, народні свята тощо.

Невелика частина цієї спадщини і представлена на пропонованій виставці. Це, зокрема, пам’ятки Києва і області, а також перлина українського П’ємонту – архітектура Львова. Колеги вже давно пропонували показати свій  творчий доробок широкому загалу. Виконані на високому технічному рівні представлені можуть зацікавити не лише шанувальників фотомистецтва, а й стати цінним матеріалом для архітекторів, мистецтвознавців, діячів охорони пам‘яток України.

Один з найавторитетнішіх теоретиків та знавців історії образотворчого мистецтва Борис Робертович Віппер піддавав критиці фотографії пам‘яток архітектури та творів скульптури за «цікаві» ракурси, справедливо вважаючи їх такими, що дають неправдиве уявлення глядачу про них. Петро Скрипник намагається максимально точно відтворити «портрет» архітектурної пам‘ятки або скульптурного монумента і обирає для реалізації цього завдання фронтальне місцезнаходження фотооб‘єктива відносно обраного об‘єкту. Більшість архітектурних пам‘яток на фотографіях Петра Скрипника своїми головними фасадами немов «демонструють» свою неповторну красу і велич. Саме такими є фото «Храм Покрови Богородиці у Пархомівці», «Андріївська церква»,  «Собор Святого Юра у Львові», «Свято-Успенська Унівська Лавра», Спасо-Преображенський кафедральний собор у Донецьку та ін. Класичні засоби симетричної композиції спостерігаються і у світлинах «Пам'ятник Магдебурзькому праву», «Інтер‘єр Домініканського собору у Львові». У композиційній будові фото-пейзажів «Дендропарк «Олександрiя» у Білій Церкві», «Місточок у Гідропарку», «Пам'ятник Лесю Курбасу», «Пам‘ятник Володимиру Великому», «Пам'ятник Олесю Гончару» чітко проглядає класицистична традиція із притаманними кулісами. На виставці є і ефектні панорамні краєвиди Києво-Печерської лаври, Подолу, Старого Львова з Високого Замку та ін.

Усі світлини, представлені на виставці, подаровані автором Відділу образотворчих мистецтв НБУВ.

Виставку підготував завідуючий відділом образотворчих мистецтв Юхимець Г. М.