Серед численних унікальних документів, що зберігаються в фондах  Інституту  рукопису Національної  бібліотеки  України імені В. І. Вернадського, почесне місце посідає рукописна Шевченкіана, представлена автографічними документами та списками творів Великого Кобзаря, листами його близького оточення, спогадами сучасників, репродукціями живописних полотен Т. Г. Шевченка.

Виставка, присвячена знаменній даті – 200 -річчю від дня народження Генія України і розгорнута в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського (в Центральному корпусі НБУВ по просп. 40-річчя Жовтня, 3 та в Корпусі № 2 по вул. Володимирській, 62), експонує документи, які дають змогу осягнути велич постаті Т. Г. Шевченка, прослідкувати його життєвий та творчий шлях через призму архівних матеріалів.

Серед представлених на виставці документів біографічного характеру – автограф відомого українського філолога, історика та фольклориста, автора праць про Т. Г. Шевченка, В. М. Доманицького «Життєпис Шевченка, складений на підставі його поезії» (ІР НБУВ, ф. 95, од. зб. 6.), автограф вітчизняного книгознавця та бібліографа Г. Д. Саливона з датами біографії Т. Г. Шевченка (ІР НБУВ, ф. 199, од. зб. 5), машинописна копія праці М. П. Драгоманова «Дневники Шевченко – не в оригінале» (ІР НБУВ, ф. 172, од. зб. 33) та унікальний документ – «Журнал Тараса Шевченка. Переложив з власноручного Шевченкового оригіналу О. Я. Кониський» – автограф перекладу українською мовою «Журналу» Т. Г. Шевченка – його щоденника за 1858–1859 рр., здійсненого одним з перших біографів Кобзаря (ІР НБУВ, ф. І, од. зб. 395).

Певні віхи життєвого шляху видатного поета, а саме його перебування в 1848–1949 рр. в складі Аральської описової експедиції, ілюструють особистий щоденник її очільника О. Бутакова, який власне клопотався про включення до складу експедиції Т. Г. Шевченка як художника (ІР НБУВ, ф. І, од. зб. 1186), а також спогади капітана О. І. Макшеєва, в кибитці якого подорожував митець. Зазначимо, що на листі О. Лаврина до О. І. Макшеєва від 26 березня 1849 р. (ІР НБУВ, ф. ІІІ, од. зб. 1187) є дописка рукою Т. Г. Шевченка.

Про оточення Т. Г. Шевченка свідчать такі документи, як, зокрема, листи його близького друга, російської письменниці В. М. Рєпніної (1845 р.), українського громадського діяча Р. Д. Тризни (1861 р.), автографічні написи на виданнях «Кобзаря» та «Тризни», подарованих «от автора» своїм товаришам – К. В. Галаган, М. О. Андрієвському, Ф. І. Чельцову, М. О. Максимовичу, а також копії спогадів М. О. Костомарова та М. Й. Микешина.

Літературну творчість Т. Г. Шевченка репрезентує автограф останньої редакції вірша «Подражаніе» – вірша «Посажу коло хатини…», що міститься в рукописному збірнику П. О. Куліша, а також численні рукописні списки його «Кобзаря», різних збірників поем та віршів й друковані видання – від 1844 р. до пізніших.

Т. Г. Шевченко-художник, графік знайшов відображення в таких експонатах ювілейної виставки НБУВ, як серія офортів «Живописная Украина» (СПб., 1844) та численних репродукціях його картин. Широко представлений й ілюстративний матеріал до творів Т. Г. Шевченка, зокрема, це офорт В. В. Мате «Портрет Т. Г. Шевченка», ліногравюра В. І. Касіяна «Т. Шевченко. 1861–1961», портрет-плакат Ф. Г. Кричевського «Тарас  Шевченко», автолітографія В. Г. Аверіна «Шевченко читає свої твори Чернишевському, Добролюбову, Некрасову, Курочкіну і Михайлову» та ін.

Трагічний для України 1861 рік – рік смерті великого Кобзаря – відбився в документах, що свідчать про страшнее горе, яке спіткало всю Україну. Так, у промові В. Мазюкевича «Над труною Тараса Григоровича Шевченка» говориться: «…Ти зоставив нам «Кобзар» свій, та голосні пісні, і ту славу, що житии буде – поки кінець світу» (ІР НБУВ, ф. ІІ, од. зб. 2250). А телеграфна депеша від Каменецького, надіслана з Петербурга до Києва 26 лютого (по ст. ст.) 1861 р. до Чалого, засвідчує те, що «сегодня утром в 3, 5 часа умер Тарас» (ІР НБУВ, ІІ, од. зб. 2249). Про прощання українського народу зі своїм славним сином розповідає автограф статті В. М. Білозерського «Заметки о перевозке тела Т. Г. Шевченка из Петербурга на Украину» (ІР НБУВ, ф. 95, од. зб. 19), згодом опублікованої в журналах «Основа» и «Северная пчела». До експозиції виставки увійшли також оригінали нотаріальних актів про облаштування та охорону землі з могилою Т. Г. Шевченка, продаж цієї землі. Зокрема, важливими є спогади наглядача за могилою поета В. С. Гнилосирова, зокрема автограф «Матеріалів до історії могили Т. Г. Шевченка» (ІР НБУВ, ф. ІІ, од. зб. 2183), оригінал нотаріального акту про угоду між В. Г. Шевченком та вартовим могили Т. Г. Шевченка Іваном Ядловським (ІР НБУВ, ф. ІІ, од. зб. 2188), книга запису відвідувачів могили в Каневі та ін.

Ідея спорудження пам’ятника поетові виникла відразу ж по його смерті. Згодом до цієї думки неодноразово поверталися, але практичне здійснення стало можливим за активізації революційних настроїв та, відповідно, демократичних кіл. На виставці представлені справи Об’єднаного комітету зі спорудження пам’ятника Т. Г. Шевченкові за 1905–1914 рр. Це й «Подписной лист для сбора пожертвуваний, выданный Николаю Прокофьевичу Василенко Объединенным комитетом по сооружению в Киеве памятника поэту Т. Г. Шевченко» (ІР НБУВ, ф. 40, од. зб. 1431), і лист Наукового товариства імені Т. Г. Шевченка у Львові про зібрані кошти для Об’єднаного комітету (ІР НБУВ, ф. ІІ, од. зб. 28661) та ін. Як відомо, до складу журі конкурсу на кращий проект монумента були запрошені відомі громадські й культурні діячі – М. Коцюбинський, М. Лисенко, Ф. Красицький, М. Пимоненко, С. Васильківський, І. Їжакевич, О. Сластіон.

Про популярність творчості Т. Г. Шевченка і, одночасно, про складнощі з їхнім друком та розповсюдженням свідчать оригінали повідомлень від Петербурзького цензурного комітету В. І. Гамалії про дозвіл друкувати «Кобзар» Шевченка (ІР НБУВ, ф. ІІ, од. зб. 4231, 4237), про нотаріальні акти на права видання всіх творів Т. Г. Шевченка К. М. Гамалії та Г. Сластіону (ІР НБУВ, ф. ІІ, од. зб. 2189, 2187), стаття І. Ф. Павловського «Про розповсюдження в Малоросії видання Т.Г. Шевченка «Живописная Украина» (ІР НБУВ, ф. XXVII, од. зб. 1229), квиток Петербурзького цензурного комітету на дозвіл видавати в друкарні Куліша «Псалми Давидові» Т. Г. Шевченка (ІР НБУВ, ф. І, од. зб. 3607) тощо.

Отож виставка, що експонується в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського, ще раз засвідчує глибоку повагу та шану до Великого Кобзаря, що виражається, зокрема, й у збереженні матеріальної пам’яті про нього, без якої не може існувати й пам’ять духовна.

Виставку підготувала н. с. Гарбар Л. В.

Література:

Іофанов Д. М. Матеріали про життя і творчість Тараса Шевченка. – К., 1957.

Опис автографів українських письменників (ХІХ – початок ХХ ст.). – К., 1959.

Опис рукописів Т. Г. Шевченка. – К., 1961.

Листи до Т.Г. Шевченка. – К., 1962.

Збірнику оглядів фондів відділу рукописів. – К., 1962.

Т.Г. Шевченко в епістолярії відділу рукописів. – К., 1966.

 

Бібліографія до виставки Інституту рукопису «Шевченкіана у фондах Інституту рукопису»

Перелік статей, вміщених в виданнях з підручного фонду читального залу Інституту рукопису, присвячених Т.Г. Шевченку:

1. Каминский Ф. Еще щепотка на могилу Шевченка // Киевская старина. – К., 1885. – Т. ХІ, январь–март. – С. 519–530.

2. Неизданные произведения Т. Г. Шевченко. V. Художник. (Автобиографическая повесть) // Киевская старина. – К., 1887. – Т. ХVІІ, январь. – С. 1–35.

3. Неизданные произведения Т. Г. Шевченко. VI. Капитанша // Киевская старина. – К., 1887. – Т. ХVІІІ, май. – С. 1–25.

4. Отрывок из драмы Т. Гр. Шевченко «Никита Гайдай» // Киевская старина. – К., 1887. – Т. ХІХ, октябрь. – С 277–288.

5. Лобода Ф. Мимолетное знакомство мое с Т. Гр. Шевченком и мои об нем воспоминания // Киевская старина. – К., 1887. – Т. ХІХ, ноябрь. – С. 564–577.

6. Г–ко В. Иллюстрации Шевченка // Киевская старина. – К., 1888. – Т. ХХ, январь, февраль и март. – С. 8–11.

7. Стороженко Н. И. Первые четыре года ссылки Шевченка // Киевская старина. – К., 1888. – Т. ХХІІІ, октябрь. – С. 1–21.

8. Зарянко Н. Воспоминания Н. И. Усковой о Т. Г. Шевченко. С примечаниями М. К. Чалаго // Киевская старина. – К., 1889. – Т. ХХІV, февраль. – С. 297–313.

9. Н. Д. Н. К биографии Т. Г. Шевченка // Киевская старина. – К., март 1889. – Т. ХХІV. – С. 730–733.

10. А. С. Л. К заметке Н. Д. Н. «К біографии Т. Г. Шевченка» // Киевская старина. – К., 1889. – Т. ХХV, апрель. – С. 190–193.

11. Суботовская церковь. Н. Б. // Киевская старина. – К., 1890. – Т. ХХХ, сентябрь. – С. 506–508.

12. Два письма Т. Г. Шевченка (1840 и 1847 гг.) // Киевская старина. – К., 1891. – Т. ХХХІІ, февраль. – С. 209–214.

13. Поездка в Кириловку. (Заметка к биографии Т. Г. Шевченка) // Киевская старина. – К., 1898. – Т. ХХVI, сентябрь. – С. 754–763.

14. Стороженко Н. Мелочи для биографии Шевченка // Киевская старина. – К., 1898. – Т. LXІІІ. – С. 31.

15. Сведения о неизвестных будто-бы произведениях Т. Г. Шевченка // Киевская старина. – К., 1899. – Т. LXІV, март. – С. 133.

16. Чествование Т. Г. Шевченка в Томске // Киевская старина. – К., 1899. – Т. LXV, май. – С. 81.

17. Памятник Т. Шевченку в Стрые // Киевская старина. – К., 1899. – Т. LXXХVI, июль. – С. 12.

18. Обручев К. К биографии Т. Г. Шевченка. (Пребывание его в Ново-Петровском укреплении) // Киевская старина. – К., 1900. – Т. LXVІІІ, февраль. – С. 157–162.

19. Васильев М. К. Т. Шевченко в легенде // Киевская старина. – К., 1900. – Т. LXІХ, июнь. – С. 141–143.

20. Стороженко Н. Новые материалы для биографии Шевченка // Киевская старина. – К., 1900. – Т. LXХ, сентябрь. – С. 297–326.

21. Некоторые данные для биографии Т. Г. Шевченка // Киевская старина. – К., 1901. – Т. LXХІІ, февраль. – С. 65–67.

22. В. Д. Т. Г. Шевченко, певец Украины и Запорожья. [1814–1861]. Очерк В. Ц. Кранихфельда. С портретом и 8 иллюстрациями в тексте // Киевская старина. – К., 1901. – Т. LXХІІІ, май. – С. 101–103.

23. Допрос Т. Г. Шевченка в 1847 г. (Из рукописных заметок Н. А. Ригельмана) // Киевская старина. – К., 1902. – Т. LXXVI, февраль. – С. 181–187.

24. Матушевский Ф. Посетители могилы Т. Г. Шевченка // Киевская старина. – К., 1903. – Т. LXXХ, февраль. – С. 267–294.

25. Мировец В. А. Андриевский. Об отношении Т. Г. Шевченко к жизни // Киевская старина. – К., 1903. – Т. LXXXI, апрель. – С. 65–67.

26. Письмо В. Г. Шевченко к Т. Г. Шевченку // Киевская старина. – К., 1904. – Т. LXXХIV, февраль. – С. 61–63.

27. В. Д. М. Комаров. – Т. Шевченко в литературе и искусстве. Библиографический указатель материалов для изучения жизни и призведений Т. Шевченко // Киевская старина. – К., 1904. – Т. LXXХV, май. – С.79–90.

28. Доманицкий В. Как читается Шевченко? // Киевская старина. – К., 1904. – Т. LXXХVI, июль–августъ. – С. 18–19.

29. Кониський О. Варіанти на декотрі Шевченкові твори // Записки Наукового Товариства імені Шевченка. – 1900. – Кн. І. – Т. ХХХІІІ. – С. 1–16.

30. Романчук Ю. Деякі причинки поправнїйшого видання поезій Тараса Шевченка // Записки Наукового Товариства імені Шевченка. – 1900. – Кн. ІІ. – Т. ХХХІV. – С. 1–32.

31. Грушевський М. Варіанти до «Богданової могили» Шевченка // Записки Наукового Товариства імені Шевченка. – 1903. – Кн. ІV. – Т. LІV. – С. 5–6.

32. Кр–ський М. Примітки до поправнішого видання поезій Тараса Шевченка // Записки Наукового Товариства імені Шевченка. – 1903. – Т. LV. – Кн. V. – С. 1–28.

33. Романчук Ю. На смерть Т. Г. Шевченка // Записки Наукового Товариства імені Шевченка. – 1905. – Кн. І. – Т. LХІІІ. – С. 7–8.

34. Широцький К. «Сама собі в хаті господиня» (картина Т. Шевченка) //Записки Наукового Товариства імені Шевченка. – 1911. – Кн. І. – Т. СІ. – С. 101–108.

35. Романчук Ю. Критичні замітки до тексту поезій Шевченка // Записки Наукового Товариства імені Шевченка. – 1912. – Т. СХІІ. – С. 90–119.

36. Романчук Ю. Критичні замітки до тексту поезій Шевченка // Записки Наукового Товариства імені Шевченка. – 1912. – Кн. V. – Т. СХІ. – С. 84–116.

37. Слабченко М. До історії відношень між Кулішем і Шевченком // Сборник Харьковскаго Историко-филологическаго Общества. – Харьковї, 1909. – Т. ХVIII. – 557 с.

38. Новицький О. Т. Шевченко й друкарська справа // Бібліологічні вісті. – К., 1925. – № 1–2 (8–9). – С. 131–133.

39. Балицький П. Один з маловідомих «Кобзарів» Т. Шевченка // Бібліологічні вісті. – К., 1929. – № 2–3. – С. 94–95.

40. Артюхова А. Виставка ілюстрацій та ілюстрованих видань творів Шевченка // Бібліологічні вісті. – К., 1930. – № 2. – С. 130–133.

41. Филипович П. Рецензія на книгу Є. С. Шабльовського – «Т. Г. Шевченко, його життя та творчість» // Вісті Всеукраїнської академії наук. – К., 1934. – № 1, квітень. – С. 42–43.

42. Парадиський О. Український фольклор і творчість Шевченка у Франції 70–80-х років // Літературний журнал. – Київ; Харків, 1937. – № 1, січень. – С. 76–93.

43. Борійчук І. Малюнок Т. Г. Шевченка «Пушкін на смертному одрі» // Літературний журнал. – Київ; Харків, 1937. – № 4–6, квітень–червень. – С. 113–114.

44. Корнійчук О. До 125-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка // Літературний журнал. –1938. – № 10, жовтень. – С. 156–157.

45. Владимирський Г. Т. Г. Шевченко в духовній цензурі // Літературний журнал. – Київ; Харків, 1938. – № 12, грудень. – С. 100–111.

46. Падалка П. Переслідування Шевченка царськими сатрапами // Літературний журнал. – Київ; Харків, 1939. – № 1, січень. – С. 86–95.

47. Гончаренко І. Шевченкові. Поезія // Літературний журнал. – Київ; Харків, 1939 – № 2, лютий. – С 90.

48. Указ Президії Верховної Ради СРСР про увічнення пам’яті поета Т. Г. Шевченка в зв’язку з 125-річчям з дня його народження // Літературний журнал. – Київ; Харків,  1939. – № 3, березень. – С. 6.

49. Парадинський О. Щоденник Т. Г. Шевченка // Літературний журнал. – Київ; Харків, 1939. – № 4, квітень. – С. 104–116.

50. Балака І. Шевченко проти польських і німецьких загарбників // Літературний журнал. Київ; Харків, 1939. – № 5–6, травень–червень. – С. 85–91.

51. Осадчій Т. З уст народу про Тараса Шевченка. Спогади вісімдесятника // Літературний журнал. Київ; Харків, 1939. – № 7, липень. – С. 108–111.

52. Лезін В. Л. Н. Толстой і творчість Т. Г. Шевченка // Літературний журнал. – Київ; Харків, 1939. – № 9, вересень. – С. 118–122.

53. Блохін Ю. Франко і Шевченко // Літературний журнал. – Київ; Харків, 1939. – № 10–11, жовтень–листопад. – С. 92–99.

54. Падалка П. Дещо про «Живописну Україну» Шевченка // Літературний журнал. – Київ; Харків, 1940. – № 3, березень. – С. 101–107.

55. Сумцовъ Н.Ф. Харьковъ и Шевченко // Вестникъ Харьковского Историко-Филологическаго Общества. – Х., 1911. – Вип. 1. – С. 3–11.

56. Зайцевъ П.И. Русскія поэмы Т. Г. Шевченка // Вестник Харьковскаго Историко-Филологическаго Общества. – Х., 1913. – Вип. 3. – С. 23–36.

57. Филипович П. А. Майков про Шевченка // Записки Історично-Філологічного Відділу. – 1923. – Кн. ІІ–ІІІ. – С. 196–198.

58. Филипович П. Шевченко і романтизм // Записки Історично-Філогічного Відділу. – 1923. – Кн. ІV. – С. 3–18.

59. Мандрика М. Т. Г. Шевченко в болгарському письменстві // Записки Історично-Філологічного Відділу. – 1925. – Кн. V. – С. С. 180–187.

60. Степович А. Поправка до статті «О. Дорошкевича, Шевченко в приватному листуванні» у VII–VIII кн. «Записок Історично-Філологічного Відділу» // Записки Історично-Філологічного Відділу. – 1927. – Кн. Х. – С. 287–288.

61. Рєзанов В. Т. Г. Шевченко і Я. Г. Кухаренко // Записки Українського Наукового Товариства в Києві. – 1926. – Т. ХХ. – С. 170–172.

62. Сулима М. Конструкції з прийменником «по» в Шевченковій мові. (Із Шевченкової фразеології) // Записки Українського Наукового Товариства у Києві. – 1926. – Т. ХХІ. – С. 177–190.

63. Сулима М. Дієприслівники в Шевченковому «Кобзарі» // Записки Українського Наукового Товариства в Києві. – 1928. – Т. ХХVІІІ. – С. 184–198.

64. Возняк М. З приводу двадцятиліття «Кобзаря» в редакції В. Доманицького. (Його листування з Ів. Франком) //За сто літ. Матеріали з громадського і літературного життя України ХІХ і початків ХХ століття / за ред. акад. М. Грушевського. – 1930. – Кн. 5. – Т. ХХХІ. – С. 272–304.