До 200-річчя від дня народження Є. П. Гребінки

Євген Павлович Гребінка (1812–1848), український і російський письменник, народився у сім’ї дрібного поміщика на хуторі Убіжище (тепер село Мар’янівка) поблизу Пирятина на Полтавщині. Початкову освіту здобув удома від приватних учителів, згодом навчався в Ніжинській гімназії вищих наук (1825–1831), після закінчення якої деякий час перебував у резерві 3-го малоросійського козачого полку. На початку 1834 року він переїздить до Петербурга, де працює чиновником комісії духовних училищ, водночас учителює в навчальних закладах.

Писати вірші Є. Гребінка почав ще у Ніжинській гімназії. Однак ранні поетичні спроби молодого автора були позбавлені оригінальності, в них виразно відчувається відверте наслідування тогочасної романтичної поезії. У Ніжині Гребінка починає перекладати українською мовою «Полтаву» А. С. Пушкіна, що вийшла окремим виданням у 1836 році з присвятою великому поету. Є. Гребінці належить кілька ліричних поезій українською мовою, що виникли на ґрунті народної творчості.

З перших днів перебування у Петербурзі Є. П. Гребінка зближується з багатьма літераторами, художниками та критиками; був знайомий з О. Пушкіним, В. Жуковським, В. Бєлінським, І. Криловим та іншими відомими діячами російської культури. Гребінка постійно співпрацює з столичними журналами та альманахами, виступає невтомним організатором українських літературних сил. За його найактивнішої участі в 1841 році виходить друком альманах «Ластівка», на сторінках якого були опубліковані поезії Т. Шевченка, уривки з творів І. Котляревського, П. Куліша, повість «Сердешна Оксана» Г. Квітки-Основ’яненка, байки Л. Боровиковського, «Українська мелодія» («Ні, мамо, не можна нелюба любить») Є. Гребінки, що стала народною піснею, та ін. В ті часи видання українського альманаху у столиці Російської імперії було важливою подією, яка сприяла подальшому піднесенню українського літературного і культурного життя. Важливу роль відіграв Є. Гребінка в житті Т. Шевченка, якого підтримував матеріально, брав участь в організації викупу поета з кріпацтва, допоміг видати «Кобзар» (1840).

Літературна діяльність Є. Гребінки тривала близько двох десятиліть. За цей порівняно невеликий час ним були створені оригінальні й перекладні поезії українською і російською мовами, байки, романи, повісті, оповідання, загалом понад 40 творів. Славу Є. П. Гребінці принесли його байки, зокрема «Малороссийские приказки», що були схвально прийняті прогресивною критикою як один із незаперечних здобутків молодої української літератури. Окремі російські і українські вірші, покладені на музику ще за життя Є. Гребінки, стали народними піснями («Очи черные», «Помню я еще молодушкой была»).

В останні роки життя Євген Гребінка розпочав готувати до видання збірку своїх творів. У 1847 році виходять друком перші чотири томи, наступного року – ще чотири. Але повністю здійснити свій задум письменникові не вдалося. 15 грудня 1848 року після тяжкої і тривалої хвороби у розквіті творчих сил (36 років) Є. П. Гребінка помер. Поховали його у селі Мар’янівка, що поблизу рідного хутора.

З нагоди 200-річчя від дня народження Є. П. Гребінки в НБУВ у відділі стародруків та рідкісних видань влаштована книжкова виставка, на якій представлено прижиттєві видання творів автора: «Малороссійскія приказки» (1836), «Разсказы Пирятинца» (1837). Також експонуються альманахи та журнали в яких надруковані твори Євгена Гребінки: «Ластовка» (1841), «Розвага» (1905, 1906), «Українська Муза» (1909), «Современникъ» (1848), «Утренняя звезда» (1833, 1834). На виставці також можна побачити матеріали з інших підрозділів філії № 1 НБУВ, що стосуються життя та творчості Є. П. Гребінки, а саме: портрети, копії особистих листів, нотні видання тощо.

Контактна інформація