Кожна історична епоха в історії образотворчого мистецтва народжувала своїх видатних рисувальників. Це були живописці, скульптори, гравери, архітектори – адже основою будь-якого виду художньої творчості є рисунок. Геніальний Леонардо да Вінчі навчав: «Юнакам, які мають бажання вдосконалюватися у науках й мистецтвах, насамперед необхідно навчитися малювати». А його співвітчизник – видатний художник доби Високого Відродження Мікеланджело – надзвичайно високо цінував рисунок, вважаючи його джерелом і душею всіх видів зображення: «Тому, хто досяг такої висоти, як вправність в мистецтві рисунка, говорю я [Мікеланджело], що він володіє найціннішим скарбом».

В чому ж полягає привабливість рисунка? Насамперед – в особливій естетичній силі й виразності художнього образу. «Немає жодного сумніву, – читаємо у Б. Р. Віппера, – що у рисунка є невичерпні стилістичні й тематичні можливості. Рисунок, з одного боку, є допоміжним засобом живописця і скульптора, з іншого – цілковито самостійним засобом вираження, спроможним втілювати глибокі ідеї й найтонші нюанси почуттів. Це мистецтво, що може засуджувати й прославляти, у якому може бути прихована гостра сатира або доброзичливий гумор, яке може відображати індивідуальний темперамент і настрій цілої епохи. В рисунку найяскравіше здійснюється й індивідуальність імпровізації, і перший, безпосередній дотик до натури. Швидка й слухняна техніка рисунка забезпечує найбільш органічну співпрацю руки художника і його фантазії. Жодна художня техніка не спроможна втілити таку безпосередню свіжість й інтенсивність фантазії або блискавичність враження, як рисунок».

Чимало видатних живописців і скульпторів були прекрасними рисувальниками. Оригінали їх рисунків і гравюр зберігаються у найвідоміших музеях світу: Дрезденській галереї, Луврі, Музеї Конде у Шантільї, Ермітажі, Музеї образотворчих мистецтв ім. О. С. Пушкіна в Москві, Лондонській національній галереї, Віденському художньо-історичному музеї, галерії Уффіці та багатьох інших музеях і бібліотеках.

Альбрехт Дюрер, Якопо Тінторетто, Тіціан, Рембрандт Харменс Ван Рейн, Пітер Пауль Рубенс, Джованні Баттіста Тьєполо, Антуан Ватто, Жан-Домінік Енгр, Жан Батіст Грьоз, Едуард Мане, Едгар Дега та інші, рисунки яких представлені на виставці високоякісними факсимільними (від латинського «fac simile» – створюй подібне) репродукціями, були віртуозними рисувальниками.

Складна техніка друку дозволяє відтворити й особливості старого пожовклого паперу, і найтонші відтінки розмивки тушшю та аквареллю, нервову гостроту лінії пером. В цьому можна переконатися, роздивляючись прекрасні репродукції, експоновані на нашій виставці, на яку запрошуємо киян та гостей нашого міста.

Виставку можна оглянути 1–30 червня 2012 р. (з 9.15 до 17.30) у фойє Філії 1 Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (Володимирська 62, тел. 234- 95-11).