10 березня в Києві розпочалася ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Наукова комунікація в цифрову епоху» (10–12 березня 2015), організована Науковою бібліотекою Національного університету «Києво-Могилянська академія», Державним фондом фундаментальних досліджень, Науковою бібліотекою ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національною бібліотекою України імені В.І. Вернадського, Інститутом післядипломної освіти НАКККіМ, Українською бібліотечною асоціацією, Громадською організацією «Українське Фулбрайтівське коло».

Першу сесію міжнародної конференції відвідали 120 учасників із 5-ти країн світу, у т.ч. працівники Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Сесія була присвячена новим моделям і технологіям створення та розповсюдження наукових журналів.

Із вітальним словом до учасників звернувся Андрій Мелешевич, президент Національного університету «Києво-Могилянська академія». Він підкреслив, що теми, запропоновані для обговорення на конференції, мають велике значення для нинішнього та подальшого розвитку української науки, для збільшення публікацій вітчизняних науковців у найповажніших наукових журналах світу.

Стан та перспективи університетських наукових журналів проаналізував Максим Стріха, заступник міністра освіти і науки України. Відзначивши, що кількість українських наукових журналів у провідних БД останнім часом збільшується, Максим Стріха водночас акцентував увагу на відсутності в цих БД українських видань з гуманітарних дисциплін, малій кількості університетських збірників, низькому рівні цитування, нестачі українських наукових журналів у Life Sciences, необхідності зміни мотивації до публікації наукових статей.

Ярослав Яцків, голова Науково-видавничої ради НАН України, розповів про українські наукові журнали, що мають імпакт-фактор. Також Ярослав Яцків зауважив, що зростанню авторитету статей вітчизняних науковців сприятиме прискіплива експертиза дисертацій і наукових статей, а не аналізування різноманітних індексів.

Олена Вакаренко, директор Видавничого дому «Академперіодика» НАН України, присвятила свій виступ проблемам відповідності академічних видань критеріям світових БД, серед яких, зокрема: уніфікація веб-ресурсів наукових видань, наявність обов’язкових структурних елементів, застосування для статей цифрових ідентифікаторів об’єктів (Digital Object Identifier (DOI)), охорона авторського права в електронному середовищі.

Критерії та методики оцінки українських наукових періодичних видань з природничих і технічних наук розглянув Ростислав Влох, директор Інституту фізичної оптики імені О.Г. Влоха, головний редактор журналу «Ukrainian Journal of Physical Optics».

Із результатами опитування українських учених щодо шляхів підвищення рейтингу українських наукових журналів учасників конференції ознайомила Валентина Андрущенко, завідувач відділу організації фундаментальних досліджень у галузі природничих та технічних наук Державного фонду фундаментальних досліджень. Вона повідомила, що більшість опитаних висловилися за наявність англомовної та електронної версій журналів, а також підвищення якості рецензування статей.

Наукометричні показники українських наукових видань, представлених у реферативному журналі «Джерело» проаналізував у своєму виступі Андрій Крючін, заступник директора з наукової роботи Інституту проблем реєстрації інформації НАН України.

Ірина Тихонкова, керівник редакції журналу «Biopolymers and Cell» Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, надала декілька практичних порад щодо отримання науковими виданнями індексу DOI, зокрема: уніфікація назви видання, стимулювання включення видання до наукометричних БД, рекламування українських наукових досліджень тощо.

Тамара Барна, відповідальний секретар редакції «Наукового вісника Національного гірничого університету», поділилася секретами успішного просування наукового журналу до глобальних інформаційних ресурсів. Вона наголосила на необхідності розроблення концепції журналу та моделі рецензування, посиленні складу редколегії, укладанні угод на поширення контенту журналу провідними агрегаторами інформації.

Питанням формування ефективних наукових комунікацій присвятила свій виступ Яна Чепуренко, доцент кафедри управління, інформаційно-аналітичної діяльності та євроінтеграції Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. Доповідач зазначила, що якість наукових видань (як складової наукових комунікацій) залежить від вироблення державних стандартів щодо наукових видань, формування кадрового потенціалу редакцій (підготовки наукових редакторів), менеджменту наукових видань.

Андрій Кузнецов, виконавчий директор аналітичної агенції USIG, ознайомив присутніх із завданнями та основними напрямами розвитку проекту «Наукова періодика України», а також обґрунтував доцільність створення українського індексу наукового цитування.

Електронні англомовні наукові видання, підготовлені в рамках проекту «Києво-Могилянські академічні рецензовані журнали», представила Ольга Полюхович, координатор проекту «Києво-Могилянські академічні рецензовані журнали», випусковий редактор.

Першу сесію ІІІ міжнародної науково-практичної конференції «Наукова комунікація в цифрову епоху» завершив виступ Тетяни Ярошенко, директора наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія», виконавчого директора ГО «ElibUkr: Електронна бібліотека України», президента ГО «Українське Фулбрайтівське коло». Тетяна Ярошенко проаналізувала історичні етапи розвитку наукових комунікацій за останні 350 років, а також функції та моделі наукових журналів. Віддавши данину поваги друкованим науковим журналам, доповідач наголосила, що сьогодні жодна бібліотека в світі не може передплатити всі видання, необхідні дослідниками для їх роботи. Тож, на думку Тетяни Ярошенко, вихід із такої ситуації один – публікації в журналах відкритого доступу (золотий шлях) або самоархівування в інституційному, тематичному репозитарії (зелений шлях).

Фотозвіт про перший день конференції на сторінці Наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія» у Фейсбук:

https://www.facebook.com/media/set/?set=a.854784751246785.1073741895.152768298115104&type=1

Додатково:

У рамках ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Наукова комунікація в цифрову епоху» відбудуться:

11 березня

Друга сесія «Електронні ресурси для науки та освіти. Наукометрія та бібліометрія. Питання інтелектуальної власності» (10.00, НАУКМА, Бібліотека Антоновичів, вул. Григорія Сковороди, 2).

Круглий стіл «Бібліотечна освіта: виклики суспільства знань» (16.00–18.00, НАКККіМ, вул. Лаврська, 9, корпус 7).

Круглий стіл Українського Фулбрайтівського кола (16.00–18.00, НАУКМА, Бібліотека Антоновичів, вул. Григорія Сковороди, 2, к. 15).

12 березня

Третя сесія «Новітні інформаційно-комунікаційні технології та кооперативна діяльність бібліотек» (10.00, НАУКМА, Бібліотека Антоновичів, вул. Григорія Сковороди, 2).

Круглий стіл «Відкритий доступ та університетські репозитарії» (14.00–15.30, НАУКМА, Бібліотека Антоновичів, вул. Григорія Сковороди, 2, к. 15)

Із текстами виступів і електронними презентаціями доповідачів можна ознайомитися на сайті Наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Прес-служба НБУВ